Збережемо наші ґрунти

16 April, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 9 051

Ґрунт є основою людського існування, що визначає важливу роль у процесі соціально-економічного розвитку суспільства. Як основа екосистеми, знаряддя і предмет виробництва, об’єкт права власності, він є базисом розвитку, умовою соціального прогресу, добробуту людини.

Нині, коли вплив людини на землю стає більш відчутним та інтенсивним, проблема збереження родючості ґрунту надто актуальна. За жодних умов (господарювання чи власності на землю, невиваженої політики у державі чи інших причин) родючість ґрунту не повинна втрачатись.

«Родючість ґрунтів і шляхи її збереження та відновлення у сучасних умовах агропромислового виробництва». Таку назву отримала конференція, яка відбулася в м. Рівне, де розглянуто основні причини зниження родючості ґрунтів в області.

Участь у форумі взяли понад 100 осіб – начальники і головні агрономи управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, керівники та агрономи агропідприємств і фермерських господарств, наукові працівники, керівники й спеціалісти обласних служб АПК.

Олександр Іванович Слободянюк, директор Рівненського центру «Облдержродючість», детально проаналізував стан ґрунтового покриву Рівненської області і проблеми родючості земель сільгосппризначення. Відмічено, що для орних земель області характерна велика строкатість ґрунтового покриву. Це пояснюється географічним розміщенням області на межі alt двох ґрунтово-кліматичних зон: Полісся і Лісостепу. Різниця у співвідношенні дії факторів ґрунтоутворення на їхніх територіях зумовила формування близько 300 різновидів ґрунтів, які зосереджені в 250 агровиробничих групах. Зона Полісся має 56% розораності, а зона Лісостепу – 81 відсоток.

Загальна площа орних земель Рівненщини, що зазнали згубного впливу водної ерозії, становить 140,4 тис. гектарів. У складі еродованих земель слабозмиті займають 65,6 тис. га, середньозмиті – 38,3 тис. га, сильнозмиті – 36,5 тис. гектарів.

На зниження родючості ґрунтів щонайбільше впливають такі чинники: декальцинація (кислотна деградація), дегуміфікація, агрофізична та агрохімічна деградація, підтоплення ґрунтів, аридизація, погіршення фітосанітарного стану, радіонуклідне забруднення.

Особливою причиною зниження родючості ґрунтів в області в останні роки є їхнє інтенсивне підкислення. Цей процес набуває все більшого масштабу, спричиняючи негативні агрохімічні наслідки та зниження врожайності сільгоспкультур, чутливих до підвищеної кислотності (мал. 1). За період з 1991-1995 рр. по 2001-2005 рр. площі кислих ґрунтів у цілому по області зросли на 22,2%. Наслідком зростання їх кислотності є припинення вапнування ґрунтів. Мал. 1. Динаміка зміни реакції ґрунтового розчину

Стійкість родючості ґрунту дуже залежить від динамічної рівноваги між процесами гуміфікації та мінералізації органічної речовини. За сільськогосподарського використання ґрунтів динамічна рівновага (гуміфікація – мінералізація) зрушується у бік підсилення мінералізації, спостерігається зниження вмісту гумусу.

У 1986-1990 роках у ґрунтах області спостерігався бездефіцитний баланс гумусу, бо органічних добрив вносилося в середньому 55 т/га. В ці роки був найвищий врожай, що збільшило кількість післяжнивно-кореневих залишків. Пізніше, коли почали знижуватись обсяги внесення органічних добрив, а відтак через спад урожайності зменшилась і кількість післяжнивно-кореневих залишків, баланс гумусу став від’ємним. Найвищий мінус є в останні роки. Мал. 2. Сальдо балансу гумусу в землеробстві області У сучасному землеробстві області склались вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими нормами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин із ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно й економічно доцільних норм добрив. Трансформація земельних відносин, на жаль, не супроводжувалася збільшенням проектних робіт з охорони та відтворення родючості ґрунтів. Тож нинішній стан земельних ресурсів викликає серйозну стурбованість у наукових і природоохоронних колах. На конференції було заслухано доповіді й з таких питань: «Сучасний стан родючості ґрунтів України», «Агроекологічний моніторинг родючості ґрунтів Рівненської області», «Оцінка агроекологічного стану ґрунтів за показниками відповідності вимогам сировинних зон», «Шляхи збереження та відновлення родючості ґрунтів у сучасних умовах аграрного виробництва», «Вплив сівозмін та біологізації землеробства на збереження родючості ґрунтів» та інші.Що ж необхідно для вирішення проблеми охорони та відтворення родючості ґрунтів Рівненської області?

По-перше, цього можливо досягнути через зміну реакції ґрунтового розчину внесенням місцевих фосфоритовмісних руд і вапнякових матеріалів. Їх роль подвійна – це джерело фосфору для рослин і комплексний меліорант (вапнування та зменшення рівня надходження радіонуклідів у рослину). По-друге, необхідно організувати в області школу підвищення та збереження родючості ґрунтів для підготовки землевласників і землекористувачів, які не мають базової сільськогосподарської освіти. По закінченні – видавати їм відповідні сертифікати затвердженого зразка. Третє. На виконання Закону України № 142-V «Про дитяче харчування» та постанови КМУ №1195 «Про затвердження Порядку надання статусу спеціальних сировинних зон з виробництва сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування» рекомендувати зацікавленим агровиробникам прискорити роботи по отриманню статусу спеціальних сировинних зон (ССЗ). А органи виконавчої влади з питань аграрної політики повинні стимулювати діяльність сільгосппідприємств, які працюють у спеціальних сировинних зонах.

alt Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції повинен створити реєстр агроформувань, які не мають агрохімічного паспорта поля чи земельної ділянки, та передати його у райдержадміністрації. Для прийняття екологічно виважених рішень для забезпечення збереження та відтворення родючості ґрунтового покриву з одночасним отриманням оптимальної продуктивності агроценозів також необхідно систематично проводити агрохімічну паспортизацію земель сільгосппризначення з метою виявлення змін якісного стану ґрунтів, їх оцінювання, запобігання негативним процесам і пом’якшення їх наслідків, розроблення науково обґрунтованих систем землеробства та агротехнологій. Доцільно розробити і прийняти програми щодо охорони та відтворення родючості ґрунтів сільськими, районними та Рівненською обласною радами. А один із перших реальних кроків - для підтримання бездефіцитного балансу гумусу сільгоспвиробники повинні обов’язково приорювати рослинні рештки та подрібнену солому з одночасним внесенням азотних добрив в кількості 8-10 кг/га.