Громада і влада

14 October, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 5 849

Очікування свята подекуди розтягується на довгі роки. Особливо коли йдеться не про окремий родинний будинок, а про великі соціальні об’єкти, які потребують великих коштів і зусиль.

У Герці це об’єкт номер один: центральна районна лікарня, що стала довгобудом. Коли заходиш в один з корпусів, зокрема дитяче відділення, ловиш себе на думці: у затягуванні будівництва… є певний позитив. Бо раніше такого "європейського" оздоблення в лікарні не створили би. Зі старими австрійськими й навіть радянськими приміщеннями лікарень обласного центру її не зрівняти.

Роботи тривають на другому корпусі, й коли буде остаточна крапка, точно сказати складно. Голова Герцаївської райдержадміністрації Олег Кіцен підкреслив: «Все залежить від фінансування. Щоправда, нині лікарняними справами району цікавиться голова Чернівецької облдержадміністрації Володимир Куліш. А те, що він дотримує свого слова, свідчать школи, фельдшерсько-акушерські пункти, які за останні 2 роки відкривалися у буковинських селах і районних центрах.

За півтора року, відколи губернатор відвідав герцаївський об’єкт, повністю відремонтовано всі три поверхи, накрито дахи, поставлено вікна й двері, зроблено внутрішні роботи. Планується відкрити сучасне хірургічне відділення, а також пологовий будинок, де планують забезпечити породіллям умови й медичні технології не гірші, ніж у чернівецьких пологових будинках».

Олега Кіцена непокоїть і кадрова проблема. Вихідці з району, котрі завершують навчання в Чернівецькому медуніверситеті, не поспішають повертатися. А вакансії є. І рентгенолога, і терапевтів, і педіатрів. Як привабити молодих спеціалістів до роботи у своєму районі? Адже їм потрібне житло, добрі умови роботи й гідний заробіток. Про останнє поки що важко говорити – навіть порівняно з учителями медики мають значно нижчу зарплату. Щодо житла, Олег Кіцен сподівається, що згодом, коли лікарня стане до ладу, корпус старої поліклініки реконструюють під житло для молодих спеціалістів.

Бракує фахівців і в селах. Та на засадах загальної практики сімейної медицини в районі вже працюють 5 амбулаторій. На черзі – ще один ФАП у селі Хряцька. Він, без перебільшення, унікальний у Герцаївському районі: новий, оздоблений сучасними будматеріалами.

Не минуло ще й року, як тут перерізали стрічку, святкуючи новосілля. Розташована на невеликому пагорбі в центрі села, ця будівля є його окрасою, якій радіє кожен мешканець. Уперше за півстоліття селяни мають змогу отримати медичну допомогу й консультацію в цивілізованих умовах. Свою лепту в спорудження новобудови внесла кожна родина, виділивши кошти з власного сімейного бюджету.

Представники Українського Фонду соціальних інвестицій (УСФІ), зобов’язуючись надати кошти на мікропроект у межах приблизно 100 тис. доларів, запропонували єдину умову – пайову участь громади 10% від кошторисної вартості. На сходці громада Хряцької вирішила: половину суми зберуть люди, іншу половину виділить сільська рада. Так і зробили.

– На території сільської ради є ще три хутори, – розповідає сільський голова Михайло Москалу. – Загалом населення у нас понад 2 тисячі. І коли фонд запропонував разом із громадою побудувати ФАП, люди не тільки зібрали необхідні кошти (разом із сільрадою 140 тис. грн.), а й власноруч працювали на будівництві.

Тепер завідує ФАПом Надія Аодеіцей. Вона – фельдшер з 50-річним стажем. Надія Михайлівна радіє, що має змогу приймати земляків у належних умовах. Задоволена, що вистачає сучасної апаратури. Але все ще немає спеціаліста для фізкабінету та сімейного лікаря.

Чи поїдуть молоді спеціалісти в село, та ще й з хуторами, до яких подекуди треба добиратися пішки? Надія є. Сільський голова розповідає, що на їхній території є унікальне джерело мінеральної води, лікувальні властивості якої вже підтверджені спеціалістами. Тут незабаром будуватимуть санаторій на 300 місць. Сподіваються із впровадженням проекту протягом кількох років вирішити й проблему оздоровлення, й робочих місць, і наповнення місцевого бюджету.

Вже виготовлена проектно-кошторисна документація. Є підтримка і районної, й обласної влад. На території колективного селянського господарства "Ізвораш" (з румунської – "джерело") з допомогою інвестора вже посаджено сади, розвиватиметься тваринництво, місцеві люди матимуть роботу. А нещодавно громада разом із сільською радою взялися за газифікацію села. Депутати сільради, за вибором сельчан, очолили громадську організацію, котра опікується цим питанням. За рішенням зборів з кожного двору зібрали по 3300 гривень. Цього року тут запланували ще й розпочати будівництво дитячого садка.

Герцаївський район не може похвалитися великими можливостями для самодостатнього соціально-економічного розвитку. Тому коли УСФІ запропонував свою співпрацю, – погодилися. Розуміли: профінансувати будівництво чи капремонт великої кількості об’єктів соціальної сфери самотужки нереально. Посередником-гарантом між фондом і територіальною громадою ставала влада.

Люди зрозуміли: їх не обманюють, їм підставляють плече. Більше того, їх заохочують виявляти ініціативу, брати на себе сміливі рішення, не очікуючи пасивно "милості" від влади, критикуючи її за те, що вона не може виконати всі їхні бажання.

У селі Петрашівка на місці старого агроформування "з нуля" побудували гарний сучасний клуб. Цей об’єкт громада вибрала як пріоритетний. Проте кошторисна вартість (1млн. 250 тис. грн.) виходила за межі коштів, які міг надати фонд. Тоді на зборах люди вирішили віддати власні майнові паї. А щоб здешевити вартість будови, своїми руками взялися зводити фундамент і стіни. Коли для завершення будівництва не вистачило й цього, завдяки обласній владі район отримав з держбюджету 300 тис. грн. і 40 тисяч додали з районного.

– Люди відчули, що їх слухають, їх підтримують, – розмірковує голова райдержадміністрації Олег Кіцен. – А коли керівники райради беруть лопати й працюють на будівельному майданчику поруч з усіма, тоді всі усвідомлюють: влада – це не пихаті чиновники, а нормальні люди, які беруть участь у справах, важливих для простих людей. Ось так і народжується довіра.

Петрашівський клуб і Хряцькій ФАП Олег Кіцен називає народними будовами, що введені в дію завдяки активності громади.

– А чимало об’єктів і не потребують багато коштів для оновлення. Скажімо, невеличкі приміщення сільських біблотек, ФАПів, клубних закладів. За участю підприємців, громад їх можна відремонтувати. Ми виділимо частину коштів, але ж і власне громада має бути небайдужою. Хто не може грошима, той хай прийде на кілька днів попрацювати на будові.

Коли ми запропонували сільським головам, щоб запросили людей на будівництво районної лікарні, то за певний період на районному об’єкті №1 торік попрацювало майже 800 селян. І якщо раніше ми просили сільських голів, то з часом вони самі дзвонили, запитували: чи не потрібно ще попрацювати? Відчули, що такі справи об’єднують громадськість.

Зараз в одному з сіл – Великосіллі, що біля кордону, хочемо відреставрувати історичну цінність – церкву. Зрозуміло, люди не в змозі виконати всі роботи, та коли громада візьметься – то й влада допоможе. На жаль, в райбюджеті бракує коштів, щоб задовольнити всі побажання громад. Але там, де це найнеобхідніше, ми підставимо своє плече.

…Коли будівництво будинку йде до завершення, на його вершечку господарі прилаштовують квітку. І чим ближче до вхідчин, тим більше радіє родина в передчутті свята, своїми руками наближаючи цю подію. Розуміє: не докладеш рук – не матимеш даху над головою.