- Держсільгоспінспекція дбає про безпеку праці на сільгосппідприємствах
- Затверджені нові правила охорони праці для виноробів
- Держсільгоспінспекція посилює безпеку праці під час польових робіт
- Умови праці мають бути безпечними
- Рівень смертності серед працівників агропромислового комплексу зріс на 9%
Безпека праці має відповідати міжнародним стандартам
Ні для кого не секрет, що сільськогосподарське
виробництво є найбільш травмонебезпечним. За статистикою, у системі АПК –
найвищий відсоток виробничого травматизму зі смертельними наслідками.
Керівники Мінагрополітики України, особисто міністр аграрної політики Юрій Мельник, стурбовані такою ситуацією в АПК.
Чим спричинено високий травматизм серед працівників сільського господарства і як вирішувати цю проблему? На численні запитання фахівці шукали відповіді під час підсумкового семінару-наради з питань охорони праці в системі міністерства.
Семінар провів заступник міністра аграрної політики Олександр Шевченко, а участь взяли спеціалісти з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Мінагрополітики АР Крим, головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій.
Олександр Шевченко, зокрема, назвав особливою прикрістю те, що серед загиблих є неповнолітні (1,2% від усіх, що загибли). На жаль, торік отримали травми 2165 працівників АПК, 169 з них загинули на виробництві. І хоча рівень травматизму цього року дещо знизився, проте щорічно підвищується важкість отриманих травм.
Підсумовуючи цю страшну статистику, заступник міністра констатував: така ситуація спричинена організаційними, технологічними та структурними особливостями сільського господарства й недостатньою роботою працівників, які займаються питаннями безпеки праці. Єдині області, де відсутні випадки травмування, - Запорізька, Миколаївська і Чернівецька.
Було відзначено, що підвищує травматизм широкий спектр професій (майже 200); розірваність робочого дня окремих професій (тваринництво); залучення до роботи сезонних працівників (неповнолітні, пенсіонери та інші – понад 5%); недостатній прояв уваги питанням охорони праці та низький рівень контролю з боку відповідальних за безпеку праці.
Довідково: З початку 2008 року загинуло на виробництві 83 працівники. Зокрема: у Дніпропетровській області – 9 осіб, Херсонській – 7, Черкаській – 6, Київській – 5, Полтавській – 5, Житомирській – 4. Смертельні випадки: сільське господарство – 66 випадків, харчова промисловість – 11 випадків, рибне господарство – 6 випадків. Найбільше людей гине серед: трактористів-машиністів – 18, водіїв транспортних засобів – 10, охоронців – 6, керівників і спеціалістів – 8.
Але головним фактором травматизму Олександр Олександрович називає грубе нехтування простими правилами безпечних методів ведення робіт.
Причин такого становища чимало. Основними названо те, що понад 50% працівників не проходили навчання за спеціальністю чи видом діяльності і були допущені до роботи без перевірки знань з питань охорони праці; 30% працівників, які пройшли вступний інструктаж 8 і більше років тому; лише до 10% пройшли інструктаж протягом року.
- На жаль, і серед цієї групи працівників є загиблі, – підкреслив заступник міністра, - що свідчить про формальний підхід до проведення інструктажів і перевірки знань.
Наголосив, що особливо великого значення набувають професійні інструктажі і навчання з охорони праці для механізаторів. Адже робота на сучасних складних сільськогосподарських машинах вітчизняного та закордонного виробництва, якими інтенсивно наповнюється вітчизняний ринок, потребує поглиблених знань з безпеки праці.
- Недостатньо приділяється уваги проведенню медичних обстежень працівників, зокрема, наркологічних обстежень, - вважає Олександр Олександрович, - адже тільки близько третини працівників проходять такі огляди.
Заступник міністра нагадав, що у березні поточного року проводилась аналогічна семінар-нарада, де досить детально обговорювалися всі проблеми відповідних служб. Було намічено плани роботи. І, як виявилося, ніяких заходів за весь цей час так і не вжито. Всі питання, на яких акцентувалась увага під час зібрання, залишилися невирішеними.
- Це відсутність у посадових інструкціях функціональних обов’язків, - перераховує Олександр Шевченко. - Мало зроблено в оновленні нормативно-правової бази, що так важливо за сучасних умов господарювання (90% чинних нормативних актів розроблено і прийнято понад 10 років тому); не відпрацьована чітка схема управління охороною праці (у Закарпатській області в жодному з райуправлінь агропромислового розвитку немає служби з охорони праці); не вирішено питання фінансування служб та ряд інших питань. Цього року, як ніколи, гостро постала ще й проблема пожежної безпеки.
Довідково:
У 2008 році під час зернозбиральної кампанії сталось 20 пожеж на полях зернових, якими знищено понад 510 га посівів.
На підприємствах «Агролісу» - понад 40 випадків пожеж, якими знищено близько 250 га лісу, зокрема близько 37 га верхового.
Олександр Шевченко звернув увагу спеціалістів сектора охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Мінагрополітики на недостатню кількість вжитих відповідних заходів.
- Ми так і не дочекалися ваших пропозицій, на які так сподівалися і які допомогли б нам поліпшити роботу, - констатував він.
Заступник міністра відзначив, що охорона праці, її безпечність повинні вийти на чільне місце у діяльності відповідних органів.
- Вступ України до СОТ, - пояснив Олександр Олександрович, - вимагає нових підходів в організації охорони праці. Україна взяла на себе високі міжнародні стандарти, де життя і здоров’я людини є пріоритетними. Деякі стандарти – надзвичайно жорсткі. У зв’язку з цим нам необхідно створювати нові форми і методи профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві.
А для цього потрібно підготувати нову нормативну базу з охорони праці, яка була б чіткою і конкретною, враховувала б особливості сьогодення. Адже мають бути норми, які б не давали роботодавцям можливості нехтувати охороною праці, а навпаки – заохочували б до створення належних умов (санітарно-гігієнічних потреб, відпочинку тощо). І констатував, що при зміні законодавства може бути змінена і система фінансування заходів з охорони праці.
Довідково:
Сьогодні в Україні на одного працівника на охорону праці витрачається лише від 30 до 50 грн. (у ЄС – 1000 євро).
На нараді відзначалося, що одним з ефективних заходів профілактики є належна організація проведення інструктажів, навчання з охорони праці, дієвий контроль та нагляд за охороною праці, зміцнення трудової і виробничої дисципліни.
Замість висновку
Учасники зібрання констатували, що у кожному господарстві повинні бути плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій. Потрібно організовувати навчально-тренувальні заняття для відпрацювання дій працівників у екстремальних ситуаціях.
Олександр Шевченко зауважив, що охорона праці – це комплексна робота не одного відомства. І високого позитивного результату можна досягти лише при спільній тісній співпраці з МНС, МВС, Держгірпромнаглядом, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Тож заступник міністра закликав присутніх на нараді представників цих органів до посилення такої співпраці.
Дарина ПОЛІЩУК
