- За 8 місяців частка АПК у загальному експорті України становила 25%
- Європа сильно обмежила експорт української курятини
- Присяжнюк: українська продукція птахівництва найближчим часом надійде на ринок ЄС
- Українським сільгоспвиробникам потрібно готуватись до виходу на європейські ринки
- ХТО В ЄС БУДЕ ПЕРШИМ - ЯЙЦЕ ЧИ КУРКА?
Тернистий шлях до європейських ринків
Загальні збори асоціації «Союз птахівників України», які нещодавно відбулися в Мінагрополітики, стали відвертим діалогом, в якому прозвучали не лише наболілі питання, але й чіткі пропозиції щодо їх вирішення. А розпочали свою зустріч птахівники приємною подією - щиро привітали з присвоєнням звання «Герой України» свого колегу - Юрія Косюка, голову правління ВАТ «Миронівський хлібопродукт». Розкішний букет квітів, вручений головою Ради директорів асоціації Олександром Бакуменком, і сердечні побажання на адресу винуватця події додали зібранню штрихів урочистості. Та за невеличким ліричним відступом одразу розпочалося активне обговорення нагальних для галузі питань: експорт вітчизняної продукції тваринництва до ЄС та інших країн світу, імпорт м'яса птиці в Україну, стратегічні напрямки діяльності асоціації у 2009 році. У нараді взяв участь заступник міністра аграрної політики України Петро Вербицький. Європа захищає свої ринки Хоча на перший погляд ситуація у вітчизняному птахівництві виглядає досить безхмарно, перешкод на шляху розвитку цієї галузі сьогодні чимало. Власники птахогосподарств стурбовані тим, що вимоги Європейського Союзу практично унеможливлюють експорт вітчизняної птахопродукції до європейських країн. Тому заступник голови Держкомітету ветмедицини Мінагрополітики Віталій Башинський детально поінформував, що нині досягнуто такого важливого етапу як веріфікаційний візит. Держкомітетом подано відповідні документи до Брюсселю. Термін їх розгляду залежить від зацікавленості Європи у відповідній продукції. Та поки що Україна має дозвіл лише на експорт до ЄС яєчного порошку. З прикрістю констатували птахівники, що експорту м'ясної та яєчної продукції птахівництва України перешкоджають численні дерективи, якими Європа захищає свої ринки від третіх країн і тих, хто не є членами ЄС. - Європейський Союз має понад 18 тисяч деректив, які захищають ринки Європи, - пояснює Віталій Володимирович. - Якщо порівняти їх з нашими вимогами, то вони у 100 разів жорсткіші. При чому, кожна з цих деректив має наукові обґрунтування, над яким працюють спеціальні інститути. Наприклад, постачати на європейські ринки яйця можна лише за умови, що вони оброблені паром з температурою не нижче 70 градусів. Аргументується це захистом від сальмонельозу. Присутні зацікавилися: чому ж не існує такого захисту для вітчизняних ринків, які цілком відкриті для імпортованої продукції, зокрема неякісної? Пан Башинський пояснив, що в нас відповідних інститутів не існує, а Держкомітет ветеринарної медицини може обмежувати імпорт лише за санітарними нормами. - Інших важелів, щоб зупинити цю продукцію, нема, -констатував він. І додав, що сьогодні на 85% готовий сертифікат якості, над яким працює Мінагрополітики. - Зараз можна внести деякі штрихи, які допоможуть захистити внутрішні ринки від неякісної продукції, - заперечив Петро Вербицький. - Наприклад, дос'є на препарати, які використовуються при вигодовуванні птиці. Такий досвід існує в США. Там досліджують кількість залишків препаратів у м'ясі та їх вплив на людину. Ми також можемо в значній мірі ускладнити ввіз неякісної продукції. Щодо експорту - ми маємо ті ж санітарні умови. Потрібно лише керуватися СОТівським 
законодавством і довести, що умови імпорту до країн ЄС є дискримінаційними по відношенню до третіх країн. Імпорт шкодить вітчизняним виробникам Про результати аналізу зовнішньої економіко-правової інформації щодо можливості проведення антидемпінгового розслідування з імпорту м'яса птиці детально розповів заступник директора ТОВ «ДЖІ.ЕЙ.АЙ. Груп» Євгеній Шкарбан. - В рамках СОТ уже не спрацьовують елементи, коли можна було підняти ввізні ставки. Тож ми не можемо перевищувати зв'язаний рівень ставок, - повідомив він. Євгеній Шкарбан пояснив, що в українському законодавстві існують деякі механізми, здатні обмежити ввіз неякісної м'ясної продукції. Насамперед - антидемпінгові заходи. Зокрема - запровадження додаткового мита до продукції тих країн, які є недобросовісними імпортерами. - Також є заходи, які повинні прийматися, коли дуже різко зростає кількість імпорту, - пояснив експерт. - Вводиться квота чи спеціальне захисне мито до всієї ввізної продукції. Нині аналіз динаміки імпорту курячого м'яса показує: ввіз окорочків збільшився на 75%. - Отож є всі підстави планувати торговельне розслідування, - констатував Євгеній Шкарбан, - яке дозволить дослідити надходження саме цієї продукції. Повинен вступити в дію такий пункт як шкода національному виробнику. Пан Євгеній пояснив, що має бути причинно-наслідковий зв'язок. І він є - цінове зниження імпорту по відношенню до вітчизняної продукції. - Остаточні розрахунки показують, що є факт демпінгу товару з США та Бразилії, - пояснив експерт. - Тож є підстави запевняти, що імпортовані окорочки з США та Бразилії заподіяли шкоду вітчизняним виробникам. Демпінгова межа у 2007 році була 110-128%. З словами Євгенія Шкарбана, сукупна частка всього виробництва повинна бути понад 50%, щоб подати скаргу і розпочати розслідування. Розглянути скаргу та впровадити заходи можна буде до 10/12/2009 - 10/06/2010 рр. Попередні заходи можна розпочати через 60 днів після подання скарги до міжвідомчої комісії при Мінекономіки. Саме розслідування триває близько 1 року, іноді - 1,5. Заходи ж можуть встановлюватися до 5 років. І подовжуватися ще на 5, якщо є підстави вважати, що попередні умови теж шкодитимуть галузі. Для виконання заходів достатньо публікації рішень міжвідомчих інстанцій. А вже потім, не раніше ніж через 60 днів, можуть вводитися заходи. До того розпочинають діяти попередні заходи. Між закінченням попередніх заходів та початком дії остаточних допускається інтервал 1-2 місяці. - Через 2 місяці після подання скарги, - роз'яснив Олександр Бакуменко, - може вводитися демпінгове мито строком на 9 місяців. Сьогодні це крок, який для нас є найважливішим. Звісно, існує можливість того, що імпортери з США чи Бразилії нададуть 
документ, який підтверджує відсутність демпінгових цін. Та ця процедура досить складна. Отож птахівники підтримали рішення асоціації, що систему антидемпінгових цін потрібно прийняти на 9 місяців, а потім подовжити на 5 років. Пріоритети на 2009 рік Серед основної законодавчої роботи названо закон про м'ясо та м'ясопродукти, який на сьогодні прийнято Верховною Радою у першому читанні. Після його остаточного прийняття перед асоціацією постане завдання не дозволити фальсифікату працювати в Україні. Було відзначено, що нині процедуру погодження у відповідних міністерствах і відомствах проходить проект закону «Про корми». Олександр Бакуменко висловив сподівання, що на початку 2009 року закон вступить у дію. Ознайомилися учасники заходу і з проектом закону України «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні в АПК». - Важливо те, що крім запровадження митних тарифів у ньому є їх пролонгація кредитів, - зауважив Олександр Борисович. Обговорюючи проект бюджету на 2009 рік, присутні погодилися: найважливіше, щоб у ньому залишилася компенсація кредитів. Хоча б половина тієї суми, яка була раніше (у бюджеті 2008 року на компенсацію кредитів для галузі передбачалося 1,5 млн. грн.). Також обговорили птахівники законопроект щодо санітарних вимог, який потрібно доопрацювати і ввести в дію, важливість фінансування програм селекції, проведення презентаційних і виставкових заходів, підвищення якості підготовки спеціалістів для галузі тощо.
Оксана ШАПОВАЛ
