Сьогодні для української молочної галузі характерні різкі контрасти, бо поряд із успішними рентабельними підприємствами безліч фермерських господарств, які працюють просто на межі виживання. Існуючі державні програми підтримки вітчизняного тваринництва, зокрема і доплати за вирощений молодняк ВРХ, лише частково вирішують проблеми виробників молочної продукції.
Своїм баченням ситуації на вітчизняному ринку молока і перспектив його розвитку сьогодні ділиться президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун.
- Пане Андрію, в наш час багато говориться про привабливість українського ринку АПК для закордонних інвесторів. Наскільки привабливим для них є ринок молока?
- Закордонні інвестори поки що масово не готові йти у цей сектор. Цьому є пояснення. Виробництво молока неможливе без сільськогосподарських земель, адже в молочарстві застосовуються корми, які не можна купити, а можна виробити у своєму господарстві. Але земельне питання в Україні вже котрий рік, як кажуть, у «підвішеному» стані, й ніхто не знає, коли і в який бік воно вирішиться. Ще одна причина в тому, що інвестиції в молочарство повертаються в середньому за вісім років. Оскільки гарантувати політичну стабільність на такий термін в нашій країні ніхто не може, то й іноземні інвестори не хочуть ризикувати. А ризикувати є чим, бо інвестиції у сучасну молочну ферму за різними оцінками становлять $10-15 тис. у розрахунку на одну корову. Якщо ж говорити про галузь переробки молока, то сьогодні вона в Україні представлена цілим рядом великих транснаціональних компаній, які успішно працюють.
- А вітчизняні молочні ферми і переробні підприємства? Чи застосовують вони сучасні технології виробництва і переробки?
- Якщо говорити про українських виробників молока в цілому, то тут можна побачити як занедбані ферми, що працюють «по-старому», так і найсучасніші ферми, обладнані за останнім словом техніки, що працюють за найпрогресивнішими технологіями. Лише торік таких господарств в Україні було відкрито кілька десятків. Зрозуміло, що майбутнє за сучасними господарствами, які зможуть виробляти якісне молоко у вигідних з комерційної точки зору обсягах. Застарілі господарства будуть змушені перебудувати свою роботу або піти з ринку. Серед молокопереробних підприємств також є чимало компаній, що відповідають найвищим світовим стандартам.
- Чи експортують свою продукцію члени Асоціації виробників молока? І взагалі чи є перспектива розширення експорту української молочної продукції?
- Асоціація виробників молока об’єднує молочні господарства, основною продукцією яких є сире молоко. Тож члени АВМ напряму не експортують свою продукцію. Якщо говорити про готову молочну продукцію, то вона експортується в десятки країн. Більшість з них купують порівняно невеликі обсяги українських молочних продуктів. А такі як Росія є нашими стратегічними торговими партнерами. Перспективи розширення географії експорту є, але на цьому шляху потрібно вирішити ще багато питань.
- Наскільки наші стандарти відповідають вимогам країн Євросоюзу? Чи не доведеться нашим виробникам змінювати вимоги до якості молока, сиру та іншої молочної продукції?
- У Європі діють стандарти безпеки продукції на основі системи ХАССП. І наші виробники, які захочуть виходити на європейський ринок, будуть змушені впроваджувати такі стандарти. Але це нормальний процес і нічого неможливого тут немає. До речі, деякі українські виробники вже мають виробничі потужності на території інших країн, таких як Росія та Польща, а деякі вже готуються реалізувати подібні плани.
- Часто лунають нарікання від фермерів, що літр їхньої продукції дешевший від пляшки газованої води. З чим це пов’язано і яким чином можна змінити ситуацію?
- Особливість вітчизняного молочного ринку в тому, що в залежності від сезону ціна на сировинне молоко сильно коливається: влітку вона падає, а взимку, навпаки, піднімається. Тому, умовно кажучи, половину року цінами не задоволені виробники, а іншу половину року - переробники. Щоб налагодити взаємовигідні стосунки між учасниками ринку, АВМ виступила ініціатором створення робочої групи з питань ціноутворення. Група вже створена, і ми сподіваємося, що вона суттєво полегшить роботу як виробників, так і переробників. Працюємо і над тим, щоб повернути прогресивну систему державних дотацій для виробників молока, а також удосконалити законодавство, що регулює діяльність кооперативів.
Сергій БРУНЬ