Аграрний тиждень. Україна
» » » Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція
» » » Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція

    Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція


    Директори ветсанзаводів провели нещодавно підсумкову нараду в м. Шепетівка, що на Хмельниччині. Вони не тільки обговорили наболілі питання, а й побачили приклад успішного їх вирішення. Взірцем для учасників заходу став ДП „Шепетівський „Ветсанзавод”.
    Під’їжджаючи до легендарного містечка, мимоволі згадуєш закарбоване у підсвідомості з дитинства масштабне будівництво залізничного полотна в надзвичайно тяжких, нелюдських умовах. Звідси відправлялися дрова в замерзаючий Київ.
    Старшому покоління може пригадати знайомий сюжет книги „Як гартувалася сталь” Миколи Островського: героїчне життя Павки Корчагіна, до останньої краплини крові присвячене служінню суспільству, молодій державі, яка переборюючи труднощі, будувала краще життя. Обмежуючи себе в усьому, ентузіасти будували майбутнє для прийдешнього покоління і, до речі, їм це вдалось.
    Ці спогади учасникам наради, які зібрались в Шепетівці, нагадали також представники Казахстану. Фахівці з Середньої Азії вразили всіх досконалим знанням нашої історії, що викликало особливе здивування і гордість за свою землю. Ось так. Втім, на нараді, як ви розумієте, йшлося про сьогодення - справи ветеринарно-санітарних заводів, у роботі яких надзвичайно багато проблем, і їх потрібно вирішувати.
    Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція
    Для виробничої наради ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” був обраний не випадково. Підприємство під керівництвом В’юн Ніни Володимирівни – одне з перших 14 заводів, які проводять реконструкцію. Вже практично завершено проведення монтажних робіт у виробничому цеху, в котельні. Термін реконструкції надзвичайно короткий, а обсяги робіт великі. Тому й було прийнято рішення: поряд із обговоренням виробничих проблем продемонструвати можливість проведення ремонтних робіт в стислі строки на ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” й розглянути шляхи покращання ситуації на заводах, де ще триває реконструкція.
    Завдання, поставлене Мінагрополітики України перед асоціацією «Укрветсанзаводи», надзвичайно відповідальне - це утилізація всіх наявних відходів тваринного походження, які утворюються на території нашої держави. Але, на жаль, наші можливості обмежені. Тому основним питанням, яке червоною ниткою прийшло через всю нараду, став пошук можливостей збільшення обсягів утилізації відходів тваринного походження.
    Якщо в цілому за перший квартал поточного року утилізовано відходів тваринного походження на 3644,2 тонни більше, ніж за відповідний період минулого року, то на таких заводах, як Коломийський (Івано-Франківська область) ця цифра зменшена на 629 тонн, на Новотроїцькому (Херсонська область) - на 182 тонни, на Кіровоградському (Кіровоградська область) на 12,5 тонн.
    Ця ситуація стала предметом серйозного обговорення, і тут доречно відзначити, що „Шепетівський „Ветсанзавод” під час реконструкції у першому кварталі не тільки не зменшив виробництво, а навпаки - наростив його. Подібна ситуація і з випуском готової продукції (м’ясо-кісткового борошна), виробництво якого в цілому збільшено на 935 тонн, а це середня потужність трьох крупних підприємств.
    Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція
    На ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” тільки нещодавно розпочато реконструкцію. Покращуються побутові умови робітників не на словах, а на ділі. Тому розмови про чисті штори, охайні побутові приміщення, душові установки, баню, сауну викликали у деяких директорів відверте роздратування на тлі інших невирішених проблем. За звичкою, ховаючись за поганий матеріальний стан підприємств, дехто з керівників створення умов праці відкладали на потім. Побачене на ветсанзаводі в Шепетівці багатьох змусить змінити підхід до справи на практиці.
    Ще одне з болючих питань, яке не можливо було не обговорити - заробітна плата. Її строкатість бентежить всіх, хто працює в цій галузі. Скажімо, на Баришівському, Хорольському, Сквирському, Токмацькому заводах зарплатня перевищує 1200-1300 гривень. Та на жаль, є підприємства, на яких люди заробляють 600-700 гривен, що неприпустимо для таких виробництв.
    Аналіз затратного механізму в цілому по заводах на 1 тонну готової продукції, за звітами, чітко вказує на необґрунтоване використання коштів, що й призводить до стану занепаду.
    Поряд зі збільшенням утилізації сировини тваринного походження обговорювалося питання збільшення потужності існуючих підприємств та доцільність будівництва нових - сучасних енергозберігаючих, особливо у тих регіонах, де вони відсутні.
    На нараді піднімалося питання про аналіз діяльності заводів, яким виділено кошти, шляхи забезпечення їх технічним обладнанням. Адже нинішня система не дає директору підприємства можливість придбання дешевших основних засобів, а зобов’язує діяти в загальноприйнятих умовах, не завжди економічно виправданих, проходячи різні тендери.
    Ветеринарно-санітарний стан на ветсанзаводах, м’яко кажучи, потребує докорінного покращення. Тому розгляд цього питання став одним із основних.
    Звичайно, за один день весь комплекс наявних завдань розв’язати не вдалося, та й мети такої ніхто не ставив. Незважаючи на те, що підприємства споріднені і виробництво ідентичне, кожне з них має багато індивідуальних проблем, а значить шляхи їх вирішення - різні.
    Незаперечне одне - у всіх директорів, за невеликим винятком, інтерес до наради, досвід проведення реконструкції на ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” та й загалом до виробничої діяльності асоціації в цілому був щирий. Дехто збагнув, що варто пригадати давно забуте старе, дехто проаналізував свої недопрацювання, хтось просто, по-партнерському відверто, висловлював захоплення, а хтось - і не по-партнерському заздрив… Адже не легко чоловікам-керівникам змиритися з тим, що жінка-директор одна із перших завершила реконструкцію заводу, цим самим залишивши позаду передові в минулому, аналогічні підприємства. А незаперечні результати господарського підходу особисто мав змогу оцінити кожен учасник наради. За власними критеріями.
    Дарина Поліщук





    Схожі новини
  • Концерн «Укрветсанзавод» залишається у підпорядкуванні Держветфітослужби
  • Великі проблеми малих заводів
  • Великі проблеми малих заводів
  • Галузь збережена і може функціонувати ефективно
  • ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція


Директори ветсанзаводів провели нещодавно підсумкову нараду в м. Шепетівка, що на Хмельниччині. Вони не тільки обговорили наболілі питання, а й побачили приклад успішного їх вирішення. Взірцем для учасників заходу став ДП „Шепетівський „Ветсанзавод”.
Під’їжджаючи до легендарного містечка, мимоволі згадуєш закарбоване у підсвідомості з дитинства масштабне будівництво залізничного полотна в надзвичайно тяжких, нелюдських умовах. Звідси відправлялися дрова в замерзаючий Київ.
Старшому покоління може пригадати знайомий сюжет книги „Як гартувалася сталь” Миколи Островського: героїчне життя Павки Корчагіна, до останньої краплини крові присвячене служінню суспільству, молодій державі, яка переборюючи труднощі, будувала краще життя. Обмежуючи себе в усьому, ентузіасти будували майбутнє для прийдешнього покоління і, до речі, їм це вдалось.
Ці спогади учасникам наради, які зібрались в Шепетівці, нагадали також представники Казахстану. Фахівці з Середньої Азії вразили всіх досконалим знанням нашої історії, що викликало особливе здивування і гордість за свою землю. Ось так. Втім, на нараді, як ви розумієте, йшлося про сьогодення - справи ветеринарно-санітарних заводів, у роботі яких надзвичайно багато проблем, і їх потрібно вирішувати.
Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція
Для виробничої наради ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” був обраний не випадково. Підприємство під керівництвом В’юн Ніни Володимирівни – одне з перших 14 заводів, які проводять реконструкцію. Вже практично завершено проведення монтажних робіт у виробничому цеху, в котельні. Термін реконструкції надзвичайно короткий, а обсяги робіт великі. Тому й було прийнято рішення: поряд із обговоренням виробничих проблем продемонструвати можливість проведення ремонтних робіт в стислі строки на ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” й розглянути шляхи покращання ситуації на заводах, де ще триває реконструкція.
Завдання, поставлене Мінагрополітики України перед асоціацією «Укрветсанзаводи», надзвичайно відповідальне - це утилізація всіх наявних відходів тваринного походження, які утворюються на території нашої держави. Але, на жаль, наші можливості обмежені. Тому основним питанням, яке червоною ниткою прийшло через всю нараду, став пошук можливостей збільшення обсягів утилізації відходів тваринного походження.
Якщо в цілому за перший квартал поточного року утилізовано відходів тваринного походження на 3644,2 тонни більше, ніж за відповідний період минулого року, то на таких заводах, як Коломийський (Івано-Франківська область) ця цифра зменшена на 629 тонн, на Новотроїцькому (Херсонська область) - на 182 тонни, на Кіровоградському (Кіровоградська область) на 12,5 тонн.
Ця ситуація стала предметом серйозного обговорення, і тут доречно відзначити, що „Шепетівський „Ветсанзавод” під час реконструкції у першому кварталі не тільки не зменшив виробництво, а навпаки - наростив його. Подібна ситуація і з випуском готової продукції (м’ясо-кісткового борошна), виробництво якого в цілому збільшено на 935 тонн, а це середня потужність трьох крупних підприємств.
Українським ветсанзаводам потрібна реконструкція
На ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” тільки нещодавно розпочато реконструкцію. Покращуються побутові умови робітників не на словах, а на ділі. Тому розмови про чисті штори, охайні побутові приміщення, душові установки, баню, сауну викликали у деяких директорів відверте роздратування на тлі інших невирішених проблем. За звичкою, ховаючись за поганий матеріальний стан підприємств, дехто з керівників створення умов праці відкладали на потім. Побачене на ветсанзаводі в Шепетівці багатьох змусить змінити підхід до справи на практиці.
Ще одне з болючих питань, яке не можливо було не обговорити - заробітна плата. Її строкатість бентежить всіх, хто працює в цій галузі. Скажімо, на Баришівському, Хорольському, Сквирському, Токмацькому заводах зарплатня перевищує 1200-1300 гривень. Та на жаль, є підприємства, на яких люди заробляють 600-700 гривен, що неприпустимо для таких виробництв.
Аналіз затратного механізму в цілому по заводах на 1 тонну готової продукції, за звітами, чітко вказує на необґрунтоване використання коштів, що й призводить до стану занепаду.
Поряд зі збільшенням утилізації сировини тваринного походження обговорювалося питання збільшення потужності існуючих підприємств та доцільність будівництва нових - сучасних енергозберігаючих, особливо у тих регіонах, де вони відсутні.
На нараді піднімалося питання про аналіз діяльності заводів, яким виділено кошти, шляхи забезпечення їх технічним обладнанням. Адже нинішня система не дає директору підприємства можливість придбання дешевших основних засобів, а зобов’язує діяти в загальноприйнятих умовах, не завжди економічно виправданих, проходячи різні тендери.
Ветеринарно-санітарний стан на ветсанзаводах, м’яко кажучи, потребує докорінного покращення. Тому розгляд цього питання став одним із основних.
Звичайно, за один день весь комплекс наявних завдань розв’язати не вдалося, та й мети такої ніхто не ставив. Незважаючи на те, що підприємства споріднені і виробництво ідентичне, кожне з них має багато індивідуальних проблем, а значить шляхи їх вирішення - різні.
Незаперечне одне - у всіх директорів, за невеликим винятком, інтерес до наради, досвід проведення реконструкції на ДП „Шепетівський „Ветсанзавод” та й загалом до виробничої діяльності асоціації в цілому був щирий. Дехто збагнув, що варто пригадати давно забуте старе, дехто проаналізував свої недопрацювання, хтось просто, по-партнерському відверто, висловлював захоплення, а хтось - і не по-партнерському заздрив… Адже не легко чоловікам-керівникам змиритися з тим, що жінка-директор одна із перших завершила реконструкцію заводу, цим самим залишивши позаду передові в минулому, аналогічні підприємства. А незаперечні результати господарського підходу особисто мав змогу оцінити кожен учасник наради. За власними критеріями.
Дарина Поліщук





Схожі новини
  • Концерн «Укрветсанзавод» залишається у підпорядкуванні Держветфітослужби
  • Великі проблеми малих заводів
  • Великі проблеми малих заводів
  • Галузь збережена і може функціонувати ефективно
  • ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.