- Чисельність поголів'я крупної рогатої худоби в Харківській області збільшилась на 3,8%
- На Вінниччині зросли обсяги виробництва молока та реалізації м'яса
- В Україні зросло поголів’я корів на 1,3%, свиней – на 2,7% та птиці – на 8,7%
- На Дніпропетровщині поголів'я великої рогатої худоби збільшилося майже на 2 тис. голів
- Херсонська ОДА: Виробництво тваринницької продукції зросло на 4,5%
Відродити комбікормову промисловість на якісно новому рівні
Сьогодні, напевне, мало хто знає, що перший комбікормовий завод на теренах СРСР був збудований поблизу Харкова ще у 1928 році. Відтоді й можна відліковувати роки існування вітчизняної галузі виробництва комбікормів.
Оцінити сучасний стан галузі дуже проблематично, вважають експерти. Адже в Україні існують і надто старі, не реконструйовані заводи, і надсучасні високотехнологічні виробництва. І одні, й інші потребують головного – координації на загальнодержавному рівні. Це лише одна із багатьох проблем, яку обговорили учасники конференції «Україна. Комбікорми’2008».
Форум керівників обласних управлінь агропромислового розвитку, науковців, спеціалістів з годівлі тварин та комбікормових заводів, а також відомих світових компаній, які працюють на цьому ринку, відбувся минулого тижня в рамках виставки «ІнтерАгро».
Розмірковувати над розвитком галузі кормовиробництва учасники конференції почали зі стану тваринництва. Всі показники детально проаналізував директор Департаменту ринків тваринництва Мінагрополітики Дмитро Микитюк.
Дмитро Миколайович, зокрема, зазначив, що у 2007 році виробництво валової продукції тваринництва всіма категоріями господарств залишилось на рівні 2006 року (99,6%), а в сільгосппідприємствах зросло на 6,6% за рахунок розвитку промислового свинарства та м'ясного птахівництва. Торік, у порівнянні з 2006 роком, виробництво м'яса зросло на 214 тис. т (8%), а молока – зменшилось на 1032 тис. т (8%), яєць – на 213 млн. штук (1,5%). Увесь приріст м'яса забезпечили великотоварні агропідприємства при зменшенні його виробництва в господарствах населення.
За рахунок збільшення власного виробництва середній рівень споживання українцями м'яса і м'ясопродуктів за 2007 рік підвищився на 3 кг і становив 45 кг (мінімальна норма – 52 кг).
Чисельність поголів’я овець і кіз в усіх категоріях господарств, завдяки державній підтримці, зросла на 62 тис. голів (4%), птиці – на 1,7 млн. голів (1%), а великої рогатої худоби зменшилась на 492 тис. голів, в т.ч. корів – на 207 тис. голів (6%). У порівнянні з попереднім роком продуктивність дійного стада в агропідприємствах підвищились на 57 кг і становить в цілому по державі 3147 кг. Найбільший середній удій від однієї корови отримано в Київській області – 4106 кг, Черкаській – 4037 кг та Полтавській – 3711 кг.
Серед проблемних питань, які сьогодні потрібно вирішувати на рівні міністерства та безпосередньо на місцях, на виробництві, Дмитро Миколайович назвав стабілізацію ситуації в молочному скотарстві, збільшення поголів’я ВРХ і свиней та виробництва кормів. Директор профільного департаменту стурбований тим, що не дивлячись на державну підтримку, торік не вдалося стабілізувати чисельність поголів'я корів.
Найбільший спад відбувся в усіх категоріях господарств Львівської – на 23,7 тис. (11%), Житомирської – на 19 тис. (10%), Одеської областей – на 15,7 тис. голів (12%). В агропідприємствах дійне стадо зменшилось в усіх регіонах на 86 тис. голів (11%); найбільше: в Житомирській – на 10,7 тис. (19%), Хмельницькій – на 7,2 тис. (18%) та Сумській областях – на 7,2 тис. голів (13%). В господарствах населення чисельність корів зменшилась у 22 регіонах на 121 тис. голів (5%). Відповідно зменшилось надходження приплоду телят, що негативно позначиться на виробництві м'ясних ресурсів у поточному та в наступних роках, а на виробництві молока позначилось вже нині.
Викликає занепокоєння і такий факт: протягом 2005-2006 рр. поголів'я свиней в Україні збільшилось на 1,6 млн. голів (25%), а в 2007-му скоротилось на 789 тис. (10%); найбільше: в Одеській області – на 128 тис. голів (28%), Харківській – на 79 тис. (25%), Черкаській – на 66 тис. (14%), Вінницькій – на 63 тис. (13%), Житомирській – на 61 тис. (25%).
Не можна назвати стабільною ситуацію в кормовиробництві. Так, за даними Держкомстату, на 1 січня 2008 року в сільгосппідприємствах було в наявності лише 2,9 млн. т кормових одиниць усіх видів кормів, що на 0,8 млн. т або на 21% менше відповідного періоду минулого року, у т.ч. концентрованих кормів – 1,2 млн. тонн (менше на 136 тис. тонн або на 10%). Тому зараз, коли формується структура посівних площ на 2008 рік, потрібно ще раз докорінно переглянути площі кормових посівів, звернувши особливу увагу на їх питому вагу та набір культур з таким розрахунком, щоб максимально забезпечити потребу у високобілкових кормах.
Щодо державної підтримки галузі тваринництва, то Дмитро Микитюк підкреслив, що торік допомога з держбюджету становила 1517 млн. грн., з них на бюджетну тваринницьку дотацію – 1392 млн. грн., на селекцію у тваринництві – 125 млн. гривень. За рахунок цих коштів повністю погашено кредиторську заборгованість (295 млн. грн.) за здану у 2006 році на забій худобу та птицю. На 1 січня за фактично прийняту торік кондиційну худобу і птицю спрямовано 901,1 млн. гривень. Щоправда, ряд регіонів незадовільно використали бюджетні кошти, передбачені за приріст корів та закупівлю племінних нетелів і корів, а також на закупівлю телиць сільгосппідприємствами в господарствах населення.
Дмитро Миколайович констатував, що за попередніми розрахунками від продажу переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі у 2007 р. товаровиробникам нараховано близько 2.4 млрд. грн. дотацій, в т.ч. за молоко – 1575 млн. і за м'ясо – 825 млн. гривень.
На цей рік держпідтримка виробників продукції тваринництва за рахунок бюджетних асигнувань посилюється і становитиме 1638.8 млн. гривень. Зокрема, збільшується розмір доплат до закупівельних цін за реалізовані переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, свині кондиційні, птицю свійську (курчата-бройлери, гуси, качки, індики), реалізовану вовну, екологічно чисте молоко для виробництва продукції дитячого харчування, за прирощене поголів'я корів молочного напряму продуктивності та наявне поголів'я м'ясних корів власного відтворення, за молодняк великої рогатої худоби, закуплений агропідприємствами в особистих селянських господарствах для поповнення власного стада, за наявне та прирощене поголів'я вівцематок і ярок старше одного року, на розвиток бджільництва та проведення ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби.
Серед основних пріоритетних напрямків розвитку тваринництва, крім розвитку великотоварного конкурентоспроможного виробництва, в першу чергу молочного скотарства, та розробки і запровадження цільових проектів концентрації виробництва м'яса і молока в особистих селянських господарствах й забезпечення максимально ефективного рівня державної підтримки тваринництва за всіма бюджетними програмами, Дмитро Микитюк назвав і відновлення кормовиробництва як галузі.
Резюмував свій виступ фахівець Мінагрополітики тим, що стратегія розвитку галузі тваринництва на наступні роки визначена Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року (постанова КМУ від 19.09.2007 р. №1158). Документом передбачено довести в 2015 році обсяги виробництва м'яса до 5,1 тис. т, молока – до 20 млн. т, яєць – до 17 млрд. штук, що забезпечить раціональні норми їх споживання населенням України.
Богдан Єгоров, ректор Одеської національної академії харчових технологій, був одним із тих, хто активно підтримував започаткування української конференції з питань кормовиробництва. Богдан Вікторович, як один із авторів проекту Закону «Про корми», досконало вивчив європейську законодавчу базу. На його переконання, за роки існування незалежної України, на жаль, не знаходилося сил у професіоналів галузі для об’єднання. Лише торік виробники комбікормів утворили асоціацію. Відтоді стало можливим прийняття потрібного документу, який вже широко обговорений серед фахівців.
Повинні змінитися умови функціонування українських комбікормових заводів, адже за останні 10-15 років вітчизняні виробники тваринницької продукції запровадили нові гібриди порід тварин, гібриди та кроси курей, у яких потреба у поживних і біологічно активних речовинах суттєво різниться від норм, що існували 20 років тому. Отже, розраховувати рецепти кормів потрібно у відповідності до паспортів порід, гібридів і кросів.
На переконання Богдана Вікторовича, вітчутно знижує конкуретноспроможність наших виробників комбікормів білковий дефіцит, спровокований відсутністю державної політики в галузі, яка, між іншим, є однією із складових продовольчої безпеки країни.
Сьогодні проблема супроводження комбікормів до їх споживання і ефективного використання стала основною діяльністю провідних компаній-виробників. Адже рівень компетентності значної частини споживачів згадуваної продукції сутттєво знизився.
Підтримав міркування Єгорова щодо роботи галузі Олександр Бакуменко, голова Ради директорів Асоціації «Союз кормовиробників України». Олександр Борисович чергового разу наголосив, що всюди чують лише сильного професіонала. Об’єднання таких людей в союз дає реальні результати. Приклад створення союзу птахівників, скажімо, підтвердив: від лобіювання інтересів бізнесу на законодавчому полі виграє загальна справа.
Бакуменко також констатував, що ми будемо змушені гармонізувати наше законодавство до європейського. Тому прийняття закону – першочерговий обов’язок тих, хто працює в галузі. Це справа нелегка і вимагає певного часу. Але керівник асоціації кормовиробників погоджується: ідеологія законопроекту виписана. Є реєстр дозволених інгредієнтів, і на цій основі можна виробляти ті корми, які потрібні тваринникам.
Втім, Олександр Борисович також невдоволений деяким формулюванням у постанові КМУ №1158, з якої потрібно замість слова «премікси» вписати «інгредієнти», а формулювання «корми» доповнити словами «для домашніх тварин». Адже не можна конкурувати одним за рахунок інших.
Як завжди ґрунтовними були доповіді вчених – завідуючого лабораторією кормів та добавок Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок Тараса Левицького і віце-президента УААН Миколи Безуглого. Микола Дмитрович також переконаний, що в умовах ринку конкуруватимуть лише ті тваринницькі підприємства, які застосовують збалансовані комбікорми. А ми, на жаль, поки що не так серйозно ставимося до цієї проблеми.
На думку вченого, потрібно змінити і систему державної підтримки господарствам. Допомагати потрібно тим, хто все ж намагається працювати за сучасними технологіями і дає високі показники своєї продуктивності. Адже за всіма нашими діями потрібно бачити перспективу: як розвивається галузь, в який бік рухається.
Учасники наради висловили ряд своїх пропозицій, міркувань, поділились досвідом роботи. І одностайними були у висновку: в Україні є всі можливості не просто відродити комбікормову промисловість, а й зробити це на якісно новому рівні. Для цього потрібно скоординувати дії на загальнодержавному рівні, наприклад, в рамках галузевої програми розвитку комбікормового виробництва в Україні на період до 2015 року.
Рада Боженова
