Аграрний тиждень. Україна
» » » Ефективність, перевірена часом
» » » Ефективність, перевірена часом

    Ефективність, перевірена часом


    Кілька майстер-класів, присвячених енергозберігаючому землеробству, провела корпорація «Агро-Союз» в рамках виставки-ярмарку «ІнтерАГРО». Тут було чому повчитися не тільки землеробу-початківцю, а й досвідченим аграріям.

    Однією із тем, яка зацікавила численних учасників заходу, - технологія ресурсозберігаючого землеробства або система No-Till. Хоча ця модель не є ноу-хау серед сучасних методик землеробства, та фахівцям «Агро-Союзу» вдалося детально й просто пояснити всі її переваги над традиційними системами, а також розповісти про деякі тонкощі її впровадження.

    Ефективність, перевірена часом

    Чому саме No-Till?
    Вивчення ресурсозберігаючих технологій обробітку землі фахівці компанії розпочали у 1997 році, коли приступили до реформування КСП «Дружба», що на Дніпропетровщині. Саме тоді вони зіткнулися з усіма проблемами, що існують у сільському господарстві. Ґрунти господарства, які оброблялися до того традиційними методами, були пошкоджені водною та вітряною ерозіями, виснажені від втрати органічних речовин. Фахівці, шукаючи вихід з цієї ситуації, почали ретельно вивчати світовий досвід.
    У результаті керівництво корпорації прийняло рішення взяти за основу ґрунтозахистну систему з розширеним відродженням родючості ґрунту та поступовим переходом на енергоресурсозберігаюче землеробство, в основу якого закладено нульовий обробіток ґрунту. З 1997 по 2001 роки – перехідний період – застосовувався мінімальний обробіток ґрунту, а з 2002 року компанія перейшла безпосередньо до системи No-Till.
    Ця економічна модель землеробства призвела до того, що рослинництво стало процесом керованим, передбачуваним та економічно ефективним. Вона заперечує переконання багатьох аграріїв, що врожай на 80% залежить від погоди. Фахівці «Агро-Союзу» відзначили, що цей відсоток зводиться до 20. Отож інші 80% залежать від грамотних технологій та керування сільським господарством, поєднаних в одну систему.
    Довідково:
    Засновником системи No-Till є російський вчений Іван Овсінський. Результати своїх теоретичних та практичних досліджень він опублікував у Києві в 1899 році. Свою роботу Іван Євгенович назвав «Нова система землеробства», однак вона і по сьогодні більше ніж через 100 років для багатьох залишається новою…
    Перші агрегати для реалізації ресурсозберігаючих технологій з’явилися в Канаді і вже звідти стали розповсюджуватися по всьому світі. Деякі історичні джерела свідчать, що саме до цієї країни імігрували сподвижники Овсінського. Сьогодні система No-Till повертається до нас як «нова заморська технологія».

    Ефективність, перевірена часом

    No-Till – відмова від звичного
    Технологію No-Till у світі почали масово застосовувати при освоєнні важких ґрунтів за несприятливих погодних умов ще 50 років тому. Назва системи походить від англ. «no tillage» – не орати. Вона передбачає повну відмову від традиційних методик обробітку ґрунту: оранки, культивації, боронування тощо. Тільки посів та збір урожаю. За рахунок цього економиться левова частка затрат, яких вимагають традиційні технології.
    Окрім того наукові дослідження показали, що такий агротехнічний захід як оранка наносить непоправної шкоди мікрофлорі ґрунту та сприяє деградації родючого шару. Тому за рахунок мінімального обробітку ґрунту можна зберегти головний ресурс землі – родючість ґрунтів. І відповідно підвищити врожайність культур. А також, що не менш важливо для справжнього господаря, забезпечити довготривалу рентабельність виробництва.
    Численні дослідження довели, що у природи існує свій «плуг» - незораний ґрунт, на 1-3 метри пронизаний мільярдами капілярів, що залишилися від кореневих систем рослин-попередників або утворилися в результаті життєдіяльності дощових черв’яків та інших організмів. Цими каналами поступає волога, яка замерзає взимку та розриває їх. Так відбувається природне розпушення. Отож ґрунт готується до посіву самою природою.
    Переваг багато, недоліки не помічено
    За рекомендаціями фахівців «Агро-Союзу», перехід на технологію мінімального обробітку ґрунту потрібно розпочати зі збору врожаю. У цей час подрібнені пожнивні рештки рослин рівномірно розподіляються по полю. В результаті формується ґрунтозахистне покриття, яке ефективно протистоїть вітровій та водній ерозіям, забезпечує збереження вологи, перешкоджає росту бур’янів, сприяє активізації ґрунтової мікрофлори тощо.
    Ці ж пожнивні рештки захищають ґрунт і від перегріву у період посухи. Фахівці корпорації приводять вражаючі цифри: 100% залишок природного ґрунтозахистного покриття зводить ерозію ґрунтів до 0%, при 50% покриття – захист 83%, коли ж на полі залишається лише 10% решток, зменшення ерозії сягає лише 30%.
    Також із поживними залишками у ґрунт повертаються використані мінерали та поступає нова органічна маса. Органіка збільшується за рахунок процесу переробки залишків рослин мікроорганізмами та бактеріями і сприяє подальшому збільшенню родючого шару.
    Оскільки нема потреби у додаткових способах відновлення ґрунтів, керування пожнивними рештками дозволяє відмовитися від парів, малоефективних та економічно невигідних.

    Ефективність, перевірена часом

    Особливу увагу в системі No-Till приділяють сівозмінам. Чергування культур – не єдина умова. Враховуються інтенсивність та різноманіття культур, використання води та захист рослин, кількість пожнивних решток, що після них залишаться, тощо. Зокрема фахівці корпорації радять дотримуватися принципу чергування злакових та широколистих, а також зміні культур теплого та холодного періоду. Принцип дії на культуру – алелопатія та синергізм.
    Науковці стверджують, що правильне дотримання сівозмін знижує ріст бур’янів, зменшує захворюваність сільгоспкультур, оптимізує використання живильних речовин та вологи, збільшує потенційну рентабельність господарства.
    Фахівці наполегливо рекомендують сіяти сидеральні культури. Зокрема технічні культури, зернові або їх суміші. У якості сидератів також можна використовувати різні види рослин, які не конкурують із сільгоспкультурами по вартості та затратам праці і часу.
    З чого почати?
    Представники корпорації переконують: перехід на енергозберігаючі технології, як вже зазначалося, варто розпочати зі збору врожаю. Саме у цей час формується основа нової технології – прошарок із перегнилих решток. Тут головне дотримуватися таких критеріїв: висота зрізу має бути на рівні 10-20 см і рівномірно розповсюджена по полю.
    Також фахівці радять поетапний перехід до нульового обробітку ґрунту – через мінімальний обробіток, який виключає відвальну оранку та ще використовує культивацію. Остання необхідна для вирівнювання поверхні ґрунту при збереженні його природної структури та для механічної боротьби з бур’янами.
    Потім застосовується прямий посів по пожнивних рештках. При обробці для захисту від хвороб та шкідників необхідно максимально покрити листову поверхню рослин та рівномірно розподілити пестициди.
    Отож учасники заходу залишилися переконані, що нульовий обробіток ґрунту – методика, в ефективності якої сумніватися не доводиться.

    Оксана ШАПОВАЛ





    Схожі новини
  • Досвід - син помилок складних
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Зерно належить людині, а солома – ґрунту
  • Земля відродиться заново

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ефективність, перевірена часом


Кілька майстер-класів, присвячених енергозберігаючому землеробству, провела корпорація «Агро-Союз» в рамках виставки-ярмарку «ІнтерАГРО». Тут було чому повчитися не тільки землеробу-початківцю, а й досвідченим аграріям.

Однією із тем, яка зацікавила численних учасників заходу, - технологія ресурсозберігаючого землеробства або система No-Till. Хоча ця модель не є ноу-хау серед сучасних методик землеробства, та фахівцям «Агро-Союзу» вдалося детально й просто пояснити всі її переваги над традиційними системами, а також розповісти про деякі тонкощі її впровадження.

Ефективність, перевірена часом

Чому саме No-Till?
Вивчення ресурсозберігаючих технологій обробітку землі фахівці компанії розпочали у 1997 році, коли приступили до реформування КСП «Дружба», що на Дніпропетровщині. Саме тоді вони зіткнулися з усіма проблемами, що існують у сільському господарстві. Ґрунти господарства, які оброблялися до того традиційними методами, були пошкоджені водною та вітряною ерозіями, виснажені від втрати органічних речовин. Фахівці, шукаючи вихід з цієї ситуації, почали ретельно вивчати світовий досвід.
У результаті керівництво корпорації прийняло рішення взяти за основу ґрунтозахистну систему з розширеним відродженням родючості ґрунту та поступовим переходом на енергоресурсозберігаюче землеробство, в основу якого закладено нульовий обробіток ґрунту. З 1997 по 2001 роки – перехідний період – застосовувався мінімальний обробіток ґрунту, а з 2002 року компанія перейшла безпосередньо до системи No-Till.
Ця економічна модель землеробства призвела до того, що рослинництво стало процесом керованим, передбачуваним та економічно ефективним. Вона заперечує переконання багатьох аграріїв, що врожай на 80% залежить від погоди. Фахівці «Агро-Союзу» відзначили, що цей відсоток зводиться до 20. Отож інші 80% залежать від грамотних технологій та керування сільським господарством, поєднаних в одну систему.
Довідково:
Засновником системи No-Till є російський вчений Іван Овсінський. Результати своїх теоретичних та практичних досліджень він опублікував у Києві в 1899 році. Свою роботу Іван Євгенович назвав «Нова система землеробства», однак вона і по сьогодні більше ніж через 100 років для багатьох залишається новою…
Перші агрегати для реалізації ресурсозберігаючих технологій з’явилися в Канаді і вже звідти стали розповсюджуватися по всьому світі. Деякі історичні джерела свідчать, що саме до цієї країни імігрували сподвижники Овсінського. Сьогодні система No-Till повертається до нас як «нова заморська технологія».

Ефективність, перевірена часом

No-Till – відмова від звичного
Технологію No-Till у світі почали масово застосовувати при освоєнні важких ґрунтів за несприятливих погодних умов ще 50 років тому. Назва системи походить від англ. «no tillage» – не орати. Вона передбачає повну відмову від традиційних методик обробітку ґрунту: оранки, культивації, боронування тощо. Тільки посів та збір урожаю. За рахунок цього економиться левова частка затрат, яких вимагають традиційні технології.
Окрім того наукові дослідження показали, що такий агротехнічний захід як оранка наносить непоправної шкоди мікрофлорі ґрунту та сприяє деградації родючого шару. Тому за рахунок мінімального обробітку ґрунту можна зберегти головний ресурс землі – родючість ґрунтів. І відповідно підвищити врожайність культур. А також, що не менш важливо для справжнього господаря, забезпечити довготривалу рентабельність виробництва.
Численні дослідження довели, що у природи існує свій «плуг» - незораний ґрунт, на 1-3 метри пронизаний мільярдами капілярів, що залишилися від кореневих систем рослин-попередників або утворилися в результаті життєдіяльності дощових черв’яків та інших організмів. Цими каналами поступає волога, яка замерзає взимку та розриває їх. Так відбувається природне розпушення. Отож ґрунт готується до посіву самою природою.
Переваг багато, недоліки не помічено
За рекомендаціями фахівців «Агро-Союзу», перехід на технологію мінімального обробітку ґрунту потрібно розпочати зі збору врожаю. У цей час подрібнені пожнивні рештки рослин рівномірно розподіляються по полю. В результаті формується ґрунтозахистне покриття, яке ефективно протистоїть вітровій та водній ерозіям, забезпечує збереження вологи, перешкоджає росту бур’янів, сприяє активізації ґрунтової мікрофлори тощо.
Ці ж пожнивні рештки захищають ґрунт і від перегріву у період посухи. Фахівці корпорації приводять вражаючі цифри: 100% залишок природного ґрунтозахистного покриття зводить ерозію ґрунтів до 0%, при 50% покриття – захист 83%, коли ж на полі залишається лише 10% решток, зменшення ерозії сягає лише 30%.
Також із поживними залишками у ґрунт повертаються використані мінерали та поступає нова органічна маса. Органіка збільшується за рахунок процесу переробки залишків рослин мікроорганізмами та бактеріями і сприяє подальшому збільшенню родючого шару.
Оскільки нема потреби у додаткових способах відновлення ґрунтів, керування пожнивними рештками дозволяє відмовитися від парів, малоефективних та економічно невигідних.

Ефективність, перевірена часом

Особливу увагу в системі No-Till приділяють сівозмінам. Чергування культур – не єдина умова. Враховуються інтенсивність та різноманіття культур, використання води та захист рослин, кількість пожнивних решток, що після них залишаться, тощо. Зокрема фахівці корпорації радять дотримуватися принципу чергування злакових та широколистих, а також зміні культур теплого та холодного періоду. Принцип дії на культуру – алелопатія та синергізм.
Науковці стверджують, що правильне дотримання сівозмін знижує ріст бур’янів, зменшує захворюваність сільгоспкультур, оптимізує використання живильних речовин та вологи, збільшує потенційну рентабельність господарства.
Фахівці наполегливо рекомендують сіяти сидеральні культури. Зокрема технічні культури, зернові або їх суміші. У якості сидератів також можна використовувати різні види рослин, які не конкурують із сільгоспкультурами по вартості та затратам праці і часу.
З чого почати?
Представники корпорації переконують: перехід на енергозберігаючі технології, як вже зазначалося, варто розпочати зі збору врожаю. Саме у цей час формується основа нової технології – прошарок із перегнилих решток. Тут головне дотримуватися таких критеріїв: висота зрізу має бути на рівні 10-20 см і рівномірно розповсюджена по полю.
Також фахівці радять поетапний перехід до нульового обробітку ґрунту – через мінімальний обробіток, який виключає відвальну оранку та ще використовує культивацію. Остання необхідна для вирівнювання поверхні ґрунту при збереженні його природної структури та для механічної боротьби з бур’янами.
Потім застосовується прямий посів по пожнивних рештках. При обробці для захисту від хвороб та шкідників необхідно максимально покрити листову поверхню рослин та рівномірно розподілити пестициди.
Отож учасники заходу залишилися переконані, що нульовий обробіток ґрунту – методика, в ефективності якої сумніватися не доводиться.

Оксана ШАПОВАЛ





Схожі новини
  • Досвід - син помилок складних
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Зерно належить людині, а солома – ґрунту
  • Земля відродиться заново

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.