- Плужний, мінімальний, нульовий?
- Уроки весняної посухи на Черкащині
- УРОКИ ВЕСНЯНОЇ ПОСУХИ НА ЧЕРКАЩИНІ
- Ефективність, перевірена часом
- ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
Уроки весняної посухи на Черкащині
На Черкащині в сучасних умовах ведення землеробства відбуваються кардинальні зміни - освоєння новітніх технологій, які базуються на поверхневому, мінімальному обробітку ґрунту та "прямій" сівбі (нульовий обробіток, no-till системи), поширення яких зумовлено об'єктивними обставинами.
Це, перш за все, прогресуюча урбанізація, що супроводжується скороченням чисельності працездатного сільського населення, можливість призупинення явищ агрофізичної деградації земель сільськогосподарського призначення, збереження та підвищення їхньої родючості, енергозбереження та заощадження витрат в умовах затяжної економічної та фінансової кризи.
Практично вся рілля Черкаської області, а це 1,1 млн. га, оптимально сприятлива до мінімалізації обробітку ґрунту. За придатністю ґрунтів до мінімалізації основного обробітку під зернові культури область підпадає на 100%, а це практично 70% площ сільгоспугідь. Мінімальний обробіток різко зменшує інтенсивність мінералізації гумусу, закріплює органічну речовину в ґрунті та проявляє вологозберігаючий ефект - 35-45 мм вологи за рік, що забезпечує послаблення прояву посух в умовах потепління клімату за рахунок зменшення емісії СО2 в атмосферу внаслідок зниження витрат пального у річному циклі та можливістю вилучення СО2 з атмосфери і закріплення його у формі органічної речовини ґрунту.
Твердження про те, що система мінімального обробітку та no-till система - це не шлях виходу з бідності, а її наслідок, є дещо дивним та упередженим і, у певній мірі, некоректним. Технології вирощування агрокультур, в основі яких лежить мінімальний обробіток ґрунту - це не тільки "пошкрябати" землю лущильниками чи дисковими боронами. Це більш високий етап організації сільгоспвиробництва зі своїм набором технологічних операцій, який потребує спеціальних знань, професійної та психологічної підготовки. Важливо, щоб не було хитань у крайнощі, коли у важких кліматичних умовах отримується негативний результат від застосування інноваційних технологій і починається "відкат" до традиційних методів обробітку ґрунту.
Впровадження у виробництво Черкащини новітніх технологій обробітку ґрунту вимагає значно вищої кваліфікації агрономічного та технічного персоналу. Потрібно зрозуміти: несистемність виконання технологічних операцій відбувається, коли в системі оранки замінюють одну технологічну операцію на нову, а останні виконуються по старій технології, або відбувається спрощення нових технологій обробітку ґрунту. Особливо це стосується проведення пожнивного рихлення після збирання попередника, запізнення у виконанні якого недопустиме. Його слід виконувати не пізніше, ніж за добу після збирання попередника. Післязбиральне рихлення, по-перше, дає можливість використовувати післязбиральну стиглість ґрунту для високоякісного проведення його обробітку з мінімальними енергетичними затратами. По-друге, в ґрунті зберігається продуктивна волога, яка не використана попередньою культурою. По-третє, не дають насіння бур'яни, які розвивалися під прикриттям попередника.
В сучасних умовах господарювання за вузької спеціалізації господарств, зокрема при вирощуванні зернових культур, практикуються технології обробітку ґрунту на основі принципу "єдиного знаряддя". Це призводить до значного скорочення номенклатури ґрунтообробної техніки, обмеження її необхідним мінімумом, що, на перший погляд, знижує виробничі витрати. Їз значної кількості ґрунтообробних знарядь вибирається одне, яке забезпечує технологічні потреби всього специфічного та наявного переліку культур. Як правило, в основу технології поверхневого та мінімального обробітку покладено використання дискових знарядь та парових культиваторів, що призводить до порушення технологічного процесу підготовки ґрунту в сівозмінах. Особливо показово проявляються недоліки при одноразовому осінньому дискуванні та весняній культивації, виконаня якої не забезпечує вирівненність посівного ложе, що в умовах весняної посухи цього року вплинуло на отримання дружних та одночасних сходів на полях. Недопустимо виконувати весняне боронування з метою закриття вологи при застосуванні мінімального обробітку ґрунту.
На полях області практично не використовуються важкі комбіновані культиватори типу КПЄ-3,8, які в літній період повинні забезпечувати боротьбу з коренепаростковими бур'янами та вирівнювання поверхні поля до посівного стану з осені, що покращує умови праці механізаторів і функціювання технічних засобів та знижує вібраційні навантаження на організм людини та метал.
Без підрізання коріння бур'янів важким культиватором влітку та виконання напівпарового обробітку ґрунту в сівозмінах неможливо досягти високої ефективності новітніх технологій. Надії на всесильність гербіциду, покладеного в основу технології мінімального та нульового обробітку, залишаються, у більшості випадків, примарними з причин високої резистентності бур'янів до гербіцидів, знищення яких багаторазовим оприскуванням й дискуванням стає все більш проблематичним та неефективним. З іншого боку, не існує універсального гербіциду на всі випадки різновидової забур'яненності полів, що призводить до зростання затрат при мінімальному обробітку ґрунту. Гліфосатвмісні гербіциди типу Раундап в Україні значно дорожчі, ніж у Європі, де вони дотуються державами. Без зниження цін на сучасні гербіциди широкомасштабне впровадження новітніх технологій в Черкаській області має обмежені можливості. Надмірне їх використання призводить до накопичення надлишку гербіцидів у верхній частині орного шару, що при внесенні фізіологічно кислих мінеральних добрив призводить до хімічної та біологічної деградації - зниження біологічної активності ґрунту верхньої третини гумусного горизонту. Таке явище є шкідливим.
Енергозберігаючий ефект мінімального та нульового обробітку ґрунту слід оцінювати не тільки з позиції економії паливно-мастильних матеріалів (ПММ), як це часто робиться, а за різницею економії ПММ і витратам на внесення пестицидів і мінеральних добрив, кількість яких з часом систематичного застосування нових технологій обробітку ґрунту зменшується у 8-10 разів. Ця різниця в посушливих умовах, як правило, на користь енергозбереження, та при зростанні зволоженості вегетаційного періоду й порушенні технологічних вимог до виконання технології підготовки ґрунту вона зменшується і при певних обставинах може набути від'ємного знаку.
В основі новітніх технологій обробітку ґрунту лежать три основних чинника енергозбереження: зменшення глибини обробітку, зменшення кількості технологічних операцій і розширення ширини захвату ґрунтообробних машин.
Перехід до мінімального, поверхневого, нульового обробітку починається з... жнив. Саме в цей період формується основа новітніх технологій обробітку ґрунту - шар із рослинних залишків. Існує три критерії успіху: висота зрізу на рівні 20 см, оптимальна величина подрібнення нетоварної частини врожаю до часток, менших за 5 см, і рівномірне розтрушування їх по полю. Спеціалісти радять застосовувати поетапний перехід від оранки до мінімального і нульового обробітку через різноглибинну культивацію з поступовим її виміленням.
На початковому етапі відмови від оранки і переході до новітніх технологій для боротьби з коренепаростковими бур'янами необхідно застосовувати пошаровий післязбиральний обробіток ґрунту важкими комбінованими культиваторами в літній період. Там, де багато осоту рожевого і жовтого, в'юнка польового, горчаку та інших стрижньокореневих бур'янів, необхідно після збирання ранніх зернових і зернобобових культур проводити рихлення ґрунту на глибину 10-12 см, що дає можливість підрізати коріння, сепарувати його від землі і витягти на поверхню. На місті зрізу кореня утворюється брунька, яка проростає з глибини 10-12 см з швидкістю 1 см на добу, а тому через 10-12 днів на поверхні поля з'являються розетки осоту. В той час, коли осот проросте на 70-75%, проводиться друге рихлення на глибину 14-16 сантиметрів. Такий агроприйом дозволяє швидко звільнити поле від бур'янів, але це можливо при виконанні двох вимог:
а) грунт повинен бути не перезволоженим;
б) перший обробіток потрібно проводити без розриву у часі із збиранням попередника, щоб ґрунт не встиг "спектися" від високих літніх температур.
О.В. Демиденко,
заступник директора з наукової роботи
Черкаського інституту АПВ УААН, кандидат с.-г. наук
Продовження - в наступних номерах нашої газети.
