Досвід - син помилок складних

17 August, Розділ Техніка, переглядів 5 820

Дощі, що падали не переставаючи, змусили організаторів VIII Міжнародної конференції «No-till як система рентабельного ресурсозберігаючого землеробства», що традиційно проходить в корпорації «Агро-Союз», перенести польові заняття в бізнес-центр. Утім, це не завадило учасникам агрофоруму – майже двомстам аграріям з України, Росії, Казахстану та Молдови - отримати практичні знання.

І увібрати в себе досвід експертів, які практикують застосування no-till довгі роки, почути про їх експерименти, прорахунки і успіхи, поставити запитання.

Представник Міністерства сільського господарства Канади доктор Роберт Блекшоу говорив про канадські напрацювання з включення покривних культур у систему no-till. Він продемонстрував результати експериментів із рядом таких рослин, розповів про їх вплив на врожайність основних агрокультур, вміст ґрунтової вологи, доступність азоту в ґрунті, запобігання ерозіям, поліпшення контролю бур'янів. «З ряду причин, у т.ч. через вітрову ерозію, більшість канадських фермерів уже ніколи не повернуться до механічної обробки ґрунту. Тому таку велику роль в системі no-till грають покривні культури, які також дозволяють контролювати бур'яни, стійкі до гербіцидів», - підкреслив фахівець.

Тему засобів хімізації в системі сучасного землеробства підхопив його колега з Мінсільгоспу Канади - Ньютон Лупваі. «Природний баланс у ґрунті підтримується біологічними процессами завдяки ґрунтовим організмам. Рослинні рештки, що розкладаються, - джерело поживних речовин для них», - стверджує він. Утім, тут же застерігає: економічно та екологічно стійке сільгоспвиробництво вимагає поєднання як біологічних, так і хімічних процесів. Іншими словами, в сучасних умовах варто практикувати інтегроване управління поживними речовинами і інтегроване управління шкідниками.
До речі, це стало темою наступних доповідачів - технологів корпорації «Агро-Союз». Так, Наталія Скоробогатова Агро союз no-till розповіла про впровадження інтегрованої системи захисту рослин для отримання максимальної врожайності культур з мінімальними витратами. Її колега Олена Дудкіна - про досвід корпорації у сфері живлення рослин. Їхні виступи викликали жваву реакцію залу, і аудиторне заняття стало справжнім дискусійним майданчиком: учасники конференції підтримували доповідачів, сперечалися з ними, уточнювали нюанси технології, розповідали про особливості системи живлення і захисту рослин у власному господарстві.
Одна з традиційних родзинок конференції - польова демонстрація техніки. Цього разу, незважаючи на погіршення погоди, техніку в роботі показати не змогли. Зробили це у залі. Тож компанію Ростсільмаш і лінійку її техніки представив Кирило Севрюков, директор українського представництва. А керівник агронапрямку корпорації Едуард Романько на виставковому майданчику розповів про особливості й технічні «примочки» комбайнів, обприскувачів і тракторів виробництва Ростсільмаш, а також посівних комплексів виробництва «Агро-Союз».

Що заважає поширенню no-till і чому доводиться долати сильний опір. Кожен із присутніх на Дніпропетровщині так чи інакше стикався з цією проблемою. Фахівці, робітники, агрономи, економісти - люди, що звикли працювати в інших умовах, іншими методами. Як їх переконати у необхідності впровадження no-till?

Володимир Хорішко, наприклад, повідомив, що «…наші агрономи для вивчення технологічного ланцюжка 3 місяці жили на американських полях у спеціально обладнаних вагончиках із забороною в'їжджати до великих міст». При цьому керівник «Агро-Союзу» упевнений: потрібно саме переконувати, бо накази тут не діють. І це правильно, людям потрібно допомогти змінитися й прийняти зміни.

Хтось сказав, що запросив знаного консультанта з країни-агролідера й 3 місяці платив йому щодня по 500 доларів. А Агро союз no-till представник «Монсанто» Володимир Васильєв згадав 90-й рік, коли вони провели посів соняшнику, сої та кукурудзи за нульовою технологією і результат, отриманий при вдалому виборі гібридів і правильному застосуванні гербіцидів, допоміг подолати опір фахівців. Нині ситуація інша, та система все ж не працює в повному обсязі, хоча є до чого прагнути, вважає експерт. «Застосувати й використовувати ресурсозберігаючі технології змусить одне - економічна доцільність», - переконаний він. Андрій Твердохліб («Агросвіт») теж вважає, що переконати можна тільки цифрами, економікою і хорошим реальним прикладом. Тобто, агроном (а не керівник, інвестор) може показати агроному, що і як він робить і яких результатів досяг. Едуард Романько закликав усіх бути більш відкритими, обмінюватися досвідом, розповідати про невдачі та прорахунки, а не лише про досягнення. І ще - діяти!

Своєрідний логічний підсумок підбив Роберто Пейретті, довго і уважно слухаючи ці суперечки: «Мені наша цікава дискусія нагадала те, що відбувалося в Аргентині 35 років тому. Тоді так само гаряче сперечалися, просто боючись змін. Тепер і ви боїтеся щось міняти. Це нормально, я теж боюся змін. Але допоки це не стане вашим єдиним джерелом доходу, поки ви не потрапите в абсолютну залежність від ґрунту, ви будете думати, що no-till - це неправильно. І тільки коли станете цим заробляти, зрозумієте: no-till - це перевірений інструмент, який дозволяє і відновлювати ґрунт, і заробляти гроші. No-till - не просто технологія, це система. Велика і складна. У свідомості повинно все перевернутися, щоб її зрозуміти і прийняти. Наші 35 років досвіду підтверджують: все працює на користь виробника».