Аграрний тиждень. Україна
» » » Лісівництво – державна проблема
» » » Лісівництво – державна проблема

    Лісівництво – державна проблема


           Науковці, політики, фахівці всього світу все частіше висловлюють стурбованість щодо ймовірної екологічної катастрофи, пов’язаної з глобальним потеплінням клімату на планеті через підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

    Ще в грудні 1997 року в м. Кіото (Японія) проведена конференція представників 160 країн, де було підписано угоду про встановлення квот на викиди вуглекислого газу в атмосферу.

    Відомо, що рослинний світ планети є основним споживачем вуглекислого газу. Ліси планети відіграють важливу роль у поповненні атмосфери киснем, а недбале використання лісів, несанкціонована вирубка інтенсивно зменшує їх площі.

    Так, починаючи з 1994 року, вчені Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (Науково-інженерний центр «АКСО» і Державне підприємство Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех») провели велику роботу по створенню і впровадженню у виробництво ефективних біологічно активних речовин як природного так і штучного походження та розробили нові енерго- і ресурсозберігаючі, екологічно безпечні технології:

    - біостимулятори росту – емістим С, агростимулін, радостим, біолан, біосил, чаркор, триман-l тощо;

    - ВІДАКСи – препарати на основі вуглеамонійних солей з додатками біологічно активних речовин: біостимуляторів, цеолітів тощо.

    Зазначені агропрепарати пройшли необхідні токсикологічні та санітарно-гігієнічні випробування і дозволені до практичного використання у рослинництві, лісництві. Доведено, що нові агропрепарати при використанні в рослинництві забезпечують:

    - прискорений розвиток кореневої системи рослини (маса коренів в 2-3 рази більше контролю);

    - активізацію в 4-5 разів поглинання молекулярного азоту атмосфери азототрофами;

    - покращення фосфорного і калійного живлення рослин за підвищення доступності цих елементів;

    - вагомий приріст надземної частини рослин на 17-45%;

    - підвищення родючості ґрунту за рахунок відтворення біоти ґрунту.

    За 15 років в різних природно-кліматичних (Степовій, Лісостеповій, Поліссі та гірських (Карпати)) зонах України проведені досліди з використання нових агропрепаратів на сільгоспкультурах, а також сіянцях хвойних і листяних порід дерев, плодово-ягідних і декоративних культур. Агропрепарати використовували на основних лісоутворюючих породах дерев і кущів, які вирощуються в Україні, а саме:

    - при вирощувані сіянців сосни звичайної, сосни кримської, ялини європейської, модрини, ялиці, дуба черешчатого і червоного, горіха чорного, берези, липи;

    - для покращення укорінення черешків самшиту, туї, кипарисовика, біоти східної, смородини, аґрусу, винограду.

    Позитивні результати одержані при вирощувані посадкового матеріалу хвойних і листяних порід дерев за рахунок використання наступних технологічних прийомів:

    - передпосівної обробки посівного насіння, жолудів і горіхів водними розчинами біологічно активних речовин концентрацією 0,05-0,1% (в залежності від типу агропрепарату);

    - обробітку сходів водними розчинами біологічно активних речовин з концентрацією 0,05-0,2% (в залежності від типу агропрепарату);

    - підживлення вегетуючих рослин водними розчинами ВІДАКСів концентрацією 0,7-1,0% шляхом поливів рослин або їх обприскуванням;

    - замочуванням матеріалу для живцювання в розчинах Чаркору, обробки кореневої системи при посадках саджанців.

             Кращі результати одержані при використанні біостимуляторів і ВІДАКСів у якості азотно-вуглецевого підживлення.

    В залежності від дози, способу використання агрохімікатів, характеристики ґрунтів, посівної якості насіння, погодних умов показники біометричних вимірів сіянців перевищували показники контролю, а саме:

      висота надземної частини  товщина стовбурця кореневої шийки маса кореневої системи  загальна маса сіянця
    сіянці сосни звичайної до 2,2 разів до 3,0 разів до 5,0 разів до 3,0 разів
    сіянці сосни кримської до 1,5 разів до 1,5 разів до 1,5 разів до 1,3 разів
    сіянці ялини європейської до 1,5 разів до 2,0 разів   до 1,2 разів
    сіянці модрини до 2,0 разів до 1,5 разів до 3,2 разів до 3,5 разів
    сіянці дуба червоного до 2,0 разів до 2,0 разів до 3,2 разів до 3,5 разів
    сіянці дуба черешкового до 1,3 разів до 1,5 разів до 1,3 разів до 1,3 разів
    сіянці берези до 1,5 разів до 1,9 разів до 1,9 разів до 1,9 разів
    сіянці липи до 1,5 разів до 2,2 разів до 1,8 разів до 1,7 разів

    Цей масив багаторічних даних свідчить, що використання нових препаратів сприяє кращому розвитку як надземної частини, так і кореневої системи сіянців вищевказаних порід і є вагомим резервом галузі лісництва.

    Використання нових агропрепаратів при вирощувані посадкового матеріалу лісових порід дозволяє одержати більший вихід якісного посадкового матеріалу з належними параметрами протягом скороченого періоду (1-2-х річного терміну) вирощування з сильною кореневою системою, що сприяє гарному приживленню при створенні насаджень лісових культур і значний розвиток рослин у наступні роки.

    Крім того, встановлено, що сіянці, вирощені з використанням нових агропрепаратів, мають підвищену стійкість до стресових явищ (заморозки, посуха) і різних захворювань. За дії біостимуляторів підвищується детоксикуюча активність окислювально-відновлюваних ферментних систем до антропогенних полютантів.

    Витрати агропрепаратів на виконання технологічних прийомів в залежності від природно-кліматичних зон, порід дерев та інших факторів складають 50- 200 г біологічно-активних речовин і 400- 450 кг ВІДАКСів на 1 га лісорозсадника, а це вагомий резерв лісоводів. Нові агропрепарати і технології їх використання впроваджуються в Україні, налагоджено промислове виробництво цих препаратів.

    За останні роки нами відпрацьовані технології пересадки дерев у віці 5-20 років на інші місця проживання, в т.ч. дендропарки та ландшафтні місця для приватних будинків. Технологія передбачає внесення біостимуляторів в ризосферу на глибину 25- 30 см на відстані 20 см від стовбура з 2-х сторін та внесення в зону кому землі з кореневою системою з 3-х сторін під кутом 450 у глибину 30 см. Таку аплікацію проводять 2 рази за сезон у фазу після відтанення ґрунту та у фазу повного розвитку листової поверхні. Обприскування листової поверхні дерев біостимуляторами з хелатними формами мікроелементів проводять тричі: у фазу розпускання листків, повторно – через 2 тижні, третій раз – через місяць після другої обробки.

    Особливого значення набувають регулятори росту Чаркор, Радостим для обробки кореневої системи рослин при пересадженні саджанців сосни, ялини, акації тощо на нові місця залісення після катастрофічних пожеж в ряді регіонів України. Наявність у складі біостимуляторів, які сприяють підсиленню ризогенезу, створенню в ризосфері значного позитивного стану мікрофлори, особливо фосфатмобілізуючих бактерій та різних азототрофів, робить ці препарати неперевершеними на ринку. За вегетаційний період коренева система зростає на 20- 25 см, що в процентному відношенні становить 30-37%.

    Створений в інституті науковий потенціал реалізовано у ліцензованому Мінпромполітики України виробництві державного підприємства «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН та МОН України.

    І останнє: за рахунок впливу біостимуляторів при обробці листової поверхні, її біомаса збільшується на 15-20%, підвищується вміст хлорофілу і фотосинтетична активність, що підвищує утилізацію СО2 з кожного гектару до 2 тонн додатково за вегетаційний період. Нагадаємо, що девіз ДП «МНТЦ «Агробіотех» - «До добробуту – через науку і духовність».   

                                                                                                                                                     

    С. ПОНОМАРЕНКО, директор ДП «МНТЦ «Агробіотех»,

                                                                                                                                                   

    В. СІРИК, науковий співробітник НІЦ «АКСО»

     

     





    Схожі новини
  • Підтримати зернові урожаю-2013
  • Посівні площі ярих культур в Україні на 3 травня збільшилися на 21,5% - до 10,7 млн га
  • Науковий внесок аграріям на 2010 рік
  • НАУКОВЦІ УКРАЇНИ - АГРАРІЯМ
  • Біостимуляція соняшнику

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Лісівництво – державна проблема


       Науковці, політики, фахівці всього світу все частіше висловлюють стурбованість щодо ймовірної екологічної катастрофи, пов’язаної з глобальним потеплінням клімату на планеті через підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

Ще в грудні 1997 року в м. Кіото (Японія) проведена конференція представників 160 країн, де було підписано угоду про встановлення квот на викиди вуглекислого газу в атмосферу.

Відомо, що рослинний світ планети є основним споживачем вуглекислого газу. Ліси планети відіграють важливу роль у поповненні атмосфери киснем, а недбале використання лісів, несанкціонована вирубка інтенсивно зменшує їх площі.

Так, починаючи з 1994 року, вчені Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (Науково-інженерний центр «АКСО» і Державне підприємство Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех») провели велику роботу по створенню і впровадженню у виробництво ефективних біологічно активних речовин як природного так і штучного походження та розробили нові енерго- і ресурсозберігаючі, екологічно безпечні технології:

- біостимулятори росту – емістим С, агростимулін, радостим, біолан, біосил, чаркор, триман-l тощо;

- ВІДАКСи – препарати на основі вуглеамонійних солей з додатками біологічно активних речовин: біостимуляторів, цеолітів тощо.

Зазначені агропрепарати пройшли необхідні токсикологічні та санітарно-гігієнічні випробування і дозволені до практичного використання у рослинництві, лісництві. Доведено, що нові агропрепарати при використанні в рослинництві забезпечують:

- прискорений розвиток кореневої системи рослини (маса коренів в 2-3 рази більше контролю);

- активізацію в 4-5 разів поглинання молекулярного азоту атмосфери азототрофами;

- покращення фосфорного і калійного живлення рослин за підвищення доступності цих елементів;

- вагомий приріст надземної частини рослин на 17-45%;

- підвищення родючості ґрунту за рахунок відтворення біоти ґрунту.

За 15 років в різних природно-кліматичних (Степовій, Лісостеповій, Поліссі та гірських (Карпати)) зонах України проведені досліди з використання нових агропрепаратів на сільгоспкультурах, а також сіянцях хвойних і листяних порід дерев, плодово-ягідних і декоративних культур. Агропрепарати використовували на основних лісоутворюючих породах дерев і кущів, які вирощуються в Україні, а саме:

- при вирощувані сіянців сосни звичайної, сосни кримської, ялини європейської, модрини, ялиці, дуба черешчатого і червоного, горіха чорного, берези, липи;

- для покращення укорінення черешків самшиту, туї, кипарисовика, біоти східної, смородини, аґрусу, винограду.

Позитивні результати одержані при вирощувані посадкового матеріалу хвойних і листяних порід дерев за рахунок використання наступних технологічних прийомів:

- передпосівної обробки посівного насіння, жолудів і горіхів водними розчинами біологічно активних речовин концентрацією 0,05-0,1% (в залежності від типу агропрепарату);

- обробітку сходів водними розчинами біологічно активних речовин з концентрацією 0,05-0,2% (в залежності від типу агропрепарату);

- підживлення вегетуючих рослин водними розчинами ВІДАКСів концентрацією 0,7-1,0% шляхом поливів рослин або їх обприскуванням;

- замочуванням матеріалу для живцювання в розчинах Чаркору, обробки кореневої системи при посадках саджанців.

         Кращі результати одержані при використанні біостимуляторів і ВІДАКСів у якості азотно-вуглецевого підживлення.

В залежності від дози, способу використання агрохімікатів, характеристики ґрунтів, посівної якості насіння, погодних умов показники біометричних вимірів сіянців перевищували показники контролю, а саме:

  висота надземної частини  товщина стовбурця кореневої шийки маса кореневої системи  загальна маса сіянця
сіянці сосни звичайної до 2,2 разів до 3,0 разів до 5,0 разів до 3,0 разів
сіянці сосни кримської до 1,5 разів до 1,5 разів до 1,5 разів до 1,3 разів
сіянці ялини європейської до 1,5 разів до 2,0 разів   до 1,2 разів
сіянці модрини до 2,0 разів до 1,5 разів до 3,2 разів до 3,5 разів
сіянці дуба червоного до 2,0 разів до 2,0 разів до 3,2 разів до 3,5 разів
сіянці дуба черешкового до 1,3 разів до 1,5 разів до 1,3 разів до 1,3 разів
сіянці берези до 1,5 разів до 1,9 разів до 1,9 разів до 1,9 разів
сіянці липи до 1,5 разів до 2,2 разів до 1,8 разів до 1,7 разів

Цей масив багаторічних даних свідчить, що використання нових препаратів сприяє кращому розвитку як надземної частини, так і кореневої системи сіянців вищевказаних порід і є вагомим резервом галузі лісництва.

Використання нових агропрепаратів при вирощувані посадкового матеріалу лісових порід дозволяє одержати більший вихід якісного посадкового матеріалу з належними параметрами протягом скороченого періоду (1-2-х річного терміну) вирощування з сильною кореневою системою, що сприяє гарному приживленню при створенні насаджень лісових культур і значний розвиток рослин у наступні роки.

Крім того, встановлено, що сіянці, вирощені з використанням нових агропрепаратів, мають підвищену стійкість до стресових явищ (заморозки, посуха) і різних захворювань. За дії біостимуляторів підвищується детоксикуюча активність окислювально-відновлюваних ферментних систем до антропогенних полютантів.

Витрати агропрепаратів на виконання технологічних прийомів в залежності від природно-кліматичних зон, порід дерев та інших факторів складають 50- 200 г біологічно-активних речовин і 400- 450 кг ВІДАКСів на 1 га лісорозсадника, а це вагомий резерв лісоводів. Нові агропрепарати і технології їх використання впроваджуються в Україні, налагоджено промислове виробництво цих препаратів.

За останні роки нами відпрацьовані технології пересадки дерев у віці 5-20 років на інші місця проживання, в т.ч. дендропарки та ландшафтні місця для приватних будинків. Технологія передбачає внесення біостимуляторів в ризосферу на глибину 25- 30 см на відстані 20 см від стовбура з 2-х сторін та внесення в зону кому землі з кореневою системою з 3-х сторін під кутом 450 у глибину 30 см. Таку аплікацію проводять 2 рази за сезон у фазу після відтанення ґрунту та у фазу повного розвитку листової поверхні. Обприскування листової поверхні дерев біостимуляторами з хелатними формами мікроелементів проводять тричі: у фазу розпускання листків, повторно – через 2 тижні, третій раз – через місяць після другої обробки.

Особливого значення набувають регулятори росту Чаркор, Радостим для обробки кореневої системи рослин при пересадженні саджанців сосни, ялини, акації тощо на нові місця залісення після катастрофічних пожеж в ряді регіонів України. Наявність у складі біостимуляторів, які сприяють підсиленню ризогенезу, створенню в ризосфері значного позитивного стану мікрофлори, особливо фосфатмобілізуючих бактерій та різних азототрофів, робить ці препарати неперевершеними на ринку. За вегетаційний період коренева система зростає на 20- 25 см, що в процентному відношенні становить 30-37%.

Створений в інституті науковий потенціал реалізовано у ліцензованому Мінпромполітики України виробництві державного підприємства «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН та МОН України.

І останнє: за рахунок впливу біостимуляторів при обробці листової поверхні, її біомаса збільшується на 15-20%, підвищується вміст хлорофілу і фотосинтетична активність, що підвищує утилізацію СО2 з кожного гектару до 2 тонн додатково за вегетаційний період. Нагадаємо, що девіз ДП «МНТЦ «Агробіотех» - «До добробуту – через науку і духовність».   

                                                                                                                                                 

С. ПОНОМАРЕНКО, директор ДП «МНТЦ «Агробіотех»,

                                                                                                                                               

В. СІРИК, науковий співробітник НІЦ «АКСО»

 

 





Схожі новини
  • Підтримати зернові урожаю-2013
  • Посівні площі ярих культур в Україні на 3 травня збільшилися на 21,5% - до 10,7 млн га
  • Науковий внесок аграріям на 2010 рік
  • НАУКОВЦІ УКРАЇНИ - АГРАРІЯМ
  • Біостимуляція соняшнику

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.