Юрій Мельник: «Жнива повинні дати можливість заробити кошти тим, хто збиратиме і реалізовуватиме свою продукцію»

11 June, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 5 220

Вчені переконують, що такої кількості опадів наша українська земля не знала з 1932 року. Цьогоріч, як ніколи, дощі підняли наші хліби густою стіною. Око радіє, коли бачиш безмежні зелені лани пшениці, ячменю, жита...

Втім, навіть найдосвідченіший агроном не візьметься зробити бездоганно точний прогноз майбутнього врожаю. Бо добре пам’ятає давню народну мудрість: «Не той хліб, що на полі...» І саме поки він дозріває, варто подбати про наявність пального, готовність техніки до прийомки нового збіжжя елеваторами тощо. Нещодавно на Одещині Мінагрополітики зібрало всіх, хто причетний до організації й проведення жнив на всеукраїнську нараду “Жнива-2008 та формування ринку продовольчого зерна”.

До одеських хліборобів завітали їх колеги з усіх областей України, представники центральних органів виконавчої влади, аграрного міністерства, вчені УААН.

Ми ж, скориставшись нагодою, разом з іншими журналістами встигли поспілкуватись з міністром аграрної політики України Юрієм Мельником про деякі аспекти аграрного життя країни.

- Юрію Федоровичу, буквально за два тижні розпочнеться збиральна кампанія. Чи готові селяни, чи готова Україна провести жнива на досить високому рівні?

- Скажу так: питання готовності до жнив – це питання до тих, хто посіяв, хто володіє технікою, адже це сьогодні їхня преференція. З точки зору держави готовність до жнив – це створення таких умов, щоб техніка була готова і її було достатньо, щоб було пальне, щоб були ціни на продукт, який збиратимемо, тобто це робота на результат.

І сьогодні ми, умовно кажучи, підводимо риску під оцінкою готовності всього аграрного блоку: ринкового, технічного, насіннєвого. У нас не повинно бути проколин, ми мусимо організовано провести збиральну кампанію, щоб заробили кошти ті, хто збиратиме і реалізовуватиме свою продукцію.

Відповідно, для нас наступає момент істини: якщо ціна і умови на ринку роботи є вигідними, то перед нами не стоятиме питання осінньої посівної кампанії. Наявність ціни на зерно, наявність ресурсів, зокрема мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів, умотивують посів уже 2009 року. Бо ці процеси нероздільно пов’язані.

Та основними в цих умовах є ціни реалізації товару, який ми вирощуємо. В першу чергу, зерна – як продовольчого, так і фуражного. І державою для створення цих умов багато що зроблено. Уряд прийняв практично всі необхідні нормативні акти і продовжує робити певні кроки. Зокрема, по насиченню коштами Аграрного фонду, аби він зміг в режимі інтервенцій працювати як регулятор на ринку зерна.

- А за якими цінами і в якому обсязі Аграрний фонд закуповуватиме зерно?

- Аграрний фонд буде виконувати свої безпосередні функції, в першу чергу – регулювання ринку. З початку нового маркетингового року він виконуватиме функції фінансових інтервенцій, формуючи державний продовольчий ресурс. Які цифри? Законодавством передбачено закупити в держпродрезерв 881 тис. т, тобто 14% від обсягів внутрішнього споживання (803 тис. т пшениці й 78 тис. т жита). Це обсяг державного продовольчого резерву, який має бути сформований в режимі фінансових інтервенцій.

За якими цінами? За ринковими. Але, починаючи з мінімальної. Уряд, як це передбачено законодавством, ще в березні встановив мінімальні закупівельні ціни на сезон 2008-2009 МР, вони відомі. Єдине завдання всіх учасників зернового ринку – працювати за ціми цінами. І державних операторів – Аграрного фонду, Держкомрезерву, регіональних операторів, які згідно Закону «Про зерно і ринок зерна» формуватимуть державні й регіональні ресурси. І, безперечно, комерційних структур, які формуватимуть свої ресурси для потреб внутрішнього й зовнішнього ринку.

Якщо ж називати ціну, то орієнтир – це пшениця третього класу. Встановлений рівень мінімальної ціни – 1251 грн./тонна. За нашими оцінками, мінімальна ціна, нижче якої вона не повинна спускатися, дуже пристойна.

- Сьогодні є скарги на недостатньо відлагоджену роботу банківської системи. Селянам не вистачає кредитів...

- Це питання, яке нас надзвичайно турбує. Нині, коли ми готуємося до жнив, коли селяни найбільше потребують фінансових ресурсів (оскільки продукт ще не вироблений, його треба зібрати, доробити і тільки потім, запропонувавши на ринку, отримати за нього кошти), цю проблему ми сприймаємо як виклик, характерний для 2008 року.

Починаючи з 2000-го й до закінчення 1 кварталу 2008 року кредитна підтримка зростала. Маючи спеціальну програму компенсації відсотків за кредитами комерційних банків, сільгоспвиробники отримували кредити, оформлювали їх як пільгові, а держава компенсувала відсотки. На жаль, цього року в зв’язку з ситуацією на світових фінансових ринках ми маємо надзвичайно обмежені можливості по кредитуванню. Тому це питання ставимо нині перед Урядом, бо саме від його рішення залежить підняття критеріїв, при яких кредит вважається пільговим. Думаю, Уряд нас підтримає, і таке рішення найближчим часом буде прийняте. Це розблокує залучення фінансових ресурсів в агропромисловий сектор.

- Ви назвали лише один виклик, який приготував аграріям нинішній рік. До яких ще потрібно бути готовими?

- Хочу наголосити: ті проблеми, які були у минулі роки, завдяки урядовим рішенням, підтримці бізнесових структур, підтримці регіонів розв’язуються. Та перед нами постають інші виклики, пов’язані насамперед з глобальним підвищенням цін на енергоресурси, на продовольство, зі вступом України до СОТ...

Це ті нові виклики, на які ми повинні своєчасно реагувати і пропонувати такі рецепти, які матимуть довготермінову дію, будуть прогнозовані й відомі всім учасникам ринку, а не сформовані, так би мовити, «пожежним порядком».

- Як Ви ставитеся до того, що посівні площі під ріпаком і соняшником збільшуються, а для кормової бази тваринництва залишаются на недостатньому рівні?

- Наша позиція давно і чітко сформована. Нарешті приходить час для її реалізації. Сьогодні виробництвом зерна ряд регіонів займається практично без нажиму. Абсолютно на ринкових умовах у нас посіяно ріпак на 1,5 млн. гектарах. Ми вже міркуємо: як стримувати ці посіви, адже вони перевищені по структурі сівозміни.

А з іншого боку, ми пам’ятаємо, яку небувалу посуху торік пережили господарства південних областей. Зрозуміло, їм необхідно надолужити втрачене і вони намагаються це зробити з допомогою таких високоекономічних культур як ріпак та соняшник. Тож, сподіваюсь, ми за один рік подолаємо наслідки минулорічної посухи і почнемо нарешті займатися тими галузями, які потребують більшої уваги та капіталовкладень. Зокрема, тваринництвом.

В цій галузі програми загальнодержавної підтримки повинні спрацьовувати й отримувати адекватну підтримку на рівні регіонів. Можливо коштів поки що недостатньо, та є фактор, про який ми чомусь забуваємо – собівартість продукції. Це фактор технологічності галузі. Ніхто, крім бізнесменів, цим не займатиметься.

Держава ж повинна створити умови. І ми в цьому напрямку зараз дуже актино працюємо. Щоб і збільшити напрямки державної підтримки, і розширити механізми, які дозволять залучити дешеві й довгі за часом кошти в користуванні в розвиток галузі тваринництва. У нас є така можливість, є підтримка Уряду, Прем’єр-міністра, щоб ці програми були започатковані й запрацювали вже у 2008 році.

Але кожен регіон, який думає про своїх жителів, повинен бути абсолютно чесним і відвертим: продукція тваринництва – це, крім загальнодержавних підходів, і предмет турботи й відповідних дій на рівні регіонів. Не може бути політики двоякої: виро***тиму зерно, бо це простіше, технологічніше, не потребує великих затрат людської праці, а хай в іншому регіоні виро***ють тваринницьку продукцію. Не зважаючи на те, що є обов’язкова спеціалізація, кожний регіон може розвивати ту чи іншу галузь тваринництва. Південь – птахівництво, свинарство, Центр – молочнотоварне виробництво, м’ясне скотарство... Для Півдня, скажімо, дуже актуальною є галузь вівчарства, яка підтримується державою з 2002 року. А нині розмір дотації з розрахунку на одну голову в галузі вдвічі збільшений. Отже, тваринництвом потрібно займатися, і мене дуже турбує це питання.

Так, посіви цього року красиві. І соняшник, і ріпак, і пшениця, і ячмінь... Але надто мало кормових культур. Дуже добре, що ми за рік подолаємо наслідки минулорічної посухи й почнемо займатися галузями, які потребують більшої уваги та капіталовкладень. Тому все, що зроблено цього року, ми приймаємо в позитив: посіви олійних, посіви зернових культур. Але за розвитком тваринництва – майбутнє, оскільки тільки в цьому досягаються комплексність в розвитку як сільського господарства, так і територій, де це аграрне виробництво ведеться.

- Фахівці стверджують, що цьогоріч зерно буде вологішим, ніж завжди. Чи готові елеватори приймати збіжжя? Чи готові відвантажувати його на експорт?

- Так, ми повинні готуватися до того, що жнива будуть не такі, як у 2007 і 2006 роках, коли вони проходили за умов бездощів’я. І ми збирали зерно, і після елементарної доробки на току воно йшло на зберігання. Нині може бути потреба в його сушінні, й елеватори повинні бути готові до надання цих послуг. В цій роботі ми покладаємося на хлібні інспекції всіх регіонів України. Від їхньої діяльності значною мірою залежить, наскільки суб’єкти господарювання, які надають послуги по зберіганню зерна, будуть готовими до надання своїх послуг і наскільки будуть готові самі потужності по зберіганню зерна. Законодавство сьогодні в цьому плані діє, працює процедура сертифікації суб’єктів зберігання зерна. А питання вартості його зберігання – це питання бізнесу і домовленостей між тими, хто виро***є і хто зберігає. Головне, щоб і одним, і другим було вигідно виро***ти, зберігати, вивантажувати цей вид продукції.

Щодо наших експортних амбіцій, то я про них говорив неодноразово. Селяни України в 2008 році, як і у попередньому, до речі, зробили все, щоб виростити добрий врожай. Торік завадила посуха, нині виклики від неї подолані. І аграрії справедливо розраховують на врожай, в який вони вклали солідні матеріальні ресурси, вкладали свою важку роботу.

Не секрет, що ми розраховуємо на показники, - а ця цифра ніким не вигадана, вона задекларована у Державній цільовій програмі розвитку села до 2015 року – в 40 млн. тонн. Це дозволить, з одного боку, наситити внутрішній ринок, а з іншого, з вагомим доробком, з вагомим показником вийти на зовнішні ринки. Я думаю, що відновлення експорту на умовах без обмежень і у тих кількісних параметрах, в яких ми прораховуємо баланс виробництва і споживання зерна, дозволить відновити імідж країни як експортоорієнтованої держави. Яка є прогнозованим гравцем на ринку пшениці, ячменю, кукурудзи з тими торговими партнерами, котрі зацікавлені у співпраці з Україною. Повірте мені, такі партнери є. Вони регулярно до нас приїздять, бажаючи співпраці з Україною на умовах, вигідних для держави. Скажімо, спільного виробництва зернових культур, в т.ч. на умовах прогнозованих форвардних закупівель...

- Отже, на Вас чекають ряд ділових зустрічей і переговорів, правда? Тим більше, що є унікальна можливість – ювілейна виставка-ярмарок «Агро-2008».

- Немає потреби доводити, що саме ярмарки «Агро» стали найбільшими й напрестижнішими аграрними виставковими заходами в Україні. Варто лише один раз завітати на початку червня в Національний комплекс «Ескпоцентр України», і ви пересвідчитеся у потенціалі вітчизняного АПК взагалі й конкретному прибутковому господарюванні на землі зокрема.

Нинішнього року на Міжнародну виставку-ярмарок «Агро-2008» ми запросили чимало гостей. Чекаємо керівників держави, народних депутатів, інших високопосадовців. Особисті запрошення направили міністрам сільського господарства ФРН, Македонії, Туреччини, Угорщини, Болгарії, Австрії, Данії, Естонії, Литви, Польщі, Франції, РФ, Білорусі, Грузії, Єгипту та інших країн світу.

Думаю, всіх здивують масштаби розвитку певних галузей аграрного сектору і окремих регіонів. Ми передбачили проведення цікавих ділових форумів, конференцій, нарад і семінарів. Бажаючі зможуть укласти побтрібні контракти на купівлю техніки, насіння, тварин та інших ресурсів, з допомогою яких господарства стануть міцними і процвітаючими.

Адже «Агро» сьогодні – це яскраве свідчення того, что сільське господасртво України відродилося і перетворюється на потужну індустрію. Наш аграрний сектор – це виняткова можливість реалізувати свої ідеї, довести свою конкурентоспроможність, завоювати світові ринки якісною і безпечною продукцією.

Тож сподіваюсь на результативність багатьох зустрічей і переговорів, вдале ярмаркування. І будемо раді бачити на нашій виставці всіх, хто пов’язує свою роботу і життя з агропромисловим комплексом України.

Матеріал підготовлено

прес-службою Мінагрополітики