- ДОРОГА ДЛЯ БТР
- Стане сучасним майданчиком для торгівлі агропродукцією
- Біржа. Америка чи Європа?
- Біржа – гарант прозорості
- Організація біржової торгівлі США. Варто знати
Біржа – надійний механізм проти корупції
Чергові загальні збори членів Асоціації «Союз бірж України» відбулися в Києві. Біржовики розглянули перспективи організації ринку товарних деривативів в Україні, ознайомилися з передовим досвідом чиказьких колег, викладеним у доповіді генерального директора брокерської фірми PFG Best Валерія Сігаєва й унаочненим у документальному фільмі про новітні технології Чиказької товарної біржі. Також фахівці довідались про можливості й умови участі в бізнес-програмі «Бріджес», обговорили нюанси урядової законотворчої діяльності щодо товарних бірж і поповнили свої лави новими членами асоціації.
Про основні здобутки, досягнення, найболючіші проблеми піонерів біржевого ринку України нам розповів генеральний директор Асоціації «Союз бірж України», радник міністра аграрної політики, член-кореспондент УАННП Борис Леонідович Беренштейн.
– Як відбувалося становлення біржевого ринку України і хто сьогодні розвиває цей доволі непростий для нашої країни механізм?
– 1991 року Україна прийняла закон «Про товарні біржі». На той момент це був доволі прогресивний документ, бо поняття «біржа» в країні не існувало. Але держава не передбачила для бірж статутний фонд, не розробила регулятиви та обмежуючі правила. Вважалося, що ринок функціонуватиме, як звичайнісінький базар, що згодом і сталося: оптимістичні
сподівання щодо саморегуляції ринку не справдилися.
За часів віце-прем’єра Леоніда Козаченка в Україні було створено ф’ючерсну біржу, що мала міцний старт для розвитку. Та згодом, через часті політичні зміни урядів, держава втратила пильність, ринок став некерованим і нерегульованим, державна біржа занепала.
Попрацювавши на цій ниві, «Союз бірж України» розробив і передав Уряду Тимошенко і новий закон, і програму розвитку товарних бірж України, які потім потрапили на розгляд парламенту. За три роки закон розглянуто у першому читанні й «покладено під сукно». А він передбачає запуск торгівлі ф’ючерсами, аукціони, створення державного регулятора. Ми дуже сподіваємося, що це питання буде зрушено з мертвої точки.
– Хто входить до Асоціації «Союзу бірж України»? Чи всі її асоціативні члени працюють в агросекторі?
– До асоціації ввійшли практично всі біржі, що утворилися на першому етапі. В Україні нині діє 553 біржі, з яких реально працюють 337. Для порівняння: в Росії акредитованих товарних бірж – 49, в Білорусі – 1. До такої структурної гіпертрофації Україну довела відсутність державного регулятора, який не втручається в комерційну діяльність, а в певних рамках регулює роботу біржевого ринку Заходу, США, Росії, Білорусі, Молдови. Держава має нарешті доручити ринок якомусь міністерству чи спеціальній інституції, наприклад, комісії по цінних паперах і фондовому ринку. Відсутність відповідального провокує ріст бірж «як грибів» для проведення часто-густо єдиної сумнівної операції.
Втім, товарні біржі поступово займають провідне місце в економіці, вони є обов’язковою складовою мікроекономічного розвитку біржевого ринку. А одним із найперспективніших у цьому плані є аграрний. Саме він традиційно підтримується й динамічно прогресує в усіх розвинених країнах як біржовий ринок нереального товару, що торгує товарними деривативами – правом на продаж сільгосппродукції. Товарні деривативи дозволяють не лише вигідно продати товар, а з’ясувати реальну, нормальну, прозору ціну на нього.
– Чи є подібні аграрні біржі в Україні?
– В Україні поняття «аграрна біржа» не існує. Це просто біржі, акредитовані МінАП, яке засвідчує, що біржа має зал, електронну систему, журнал, працює на агроринку 3 роки, не менше 10% її обігу становить агропродукція тощо. Нині в МінАП акредитовано 43 біржі, з яких дієвими є 25. Починаючи працювати, біржовики-початківці не розвивають структуру, мережу висококваліфікованих спеціалістів, товаровиробників, чиновників. Вони орієнтуються на швидкий заробіток грошей і швидко вмирають, не знайшовши порозуміння з виробниками.
Ситуацію на зерновому ринку, скажімо, суттєво змінило обов’язкове реєстрування експортно-імпортних контрактів. Сучасний біржевий ринок допоміг державі побачити справжні ціни, реальні обсяги експортованих товарів. Аграрний Союз делегував біржам право не лише реєструвати контракти, а й проводити ціновий моніторинг, про який ми щоп’ятниці звітуємо перед МінАП, Мінекономіки, всіма главами облдержадміністрацій.
– Якими є основні проблеми бірж, що працюють на агроринку?
– Державні органи не лобіюють напрацювання законодавства, подекуди відверто шкодять розвитку бірж. Наші ринкові механізми є напрочуд немобільними. Риторичне запитання: чи може біржа чи будь-яка організація витратити 5 млн. EUR на ліцензію на клірингову діяльність? Ні! Але ж у 2008 році на біржах було продано товару на суму понад 60 млрд. грн., а торік за 9 місяців - на 40 млрд. гривень. Це не тіньова економіка, а живі сплачені податки, проіндексовані обсяги експортованого-імпортованого товару. Ми суттєво поповнюємо держбюджет, не відчуваючи при цьому допомоги. Навпаки, постійно долаючи перешкоди.
Інша проблема – брак нових інструментів: ф’ючерсів, аукціонів, товарних деривативів, які, власне, й формують ринок. У товаровиробника найбільший головний біль виникає двічі на рік: навесні купити вигідно, восени продати вигідно. Якби виробник у момент посівної випустив на ринок свої ф’ючерси, то знав би, за якою ціною через 9 чи 6 місяців продати своє зерно; міг би формувати свою економіку, асортиментний ряд.
Ф’ючерсні торги в нас будуть нескоро. Потрібно підготувати відповідних фахівців, придбати необхідну комп’ютерну систему. Але спочатку держава та її очільники мають усвідомити цю потребу.
- Що можете сказати про основні досягнення асоціації?
– Ми допомогли створити необхідну законодавчу базу. Нас залучають до роботи в усіх профільних робочих групах. Є наші представники в координаційній раді агроринка, громадських колегіях чотирьох міністерств. Наша інформація по цінах на агропродукцію є експертною, базовою при винесенні будь-яких судових рішень. На нас покладено функції громадського контролю за діяльністю ДП «Аграрна біржа». Члени асоціації видають 28 інформаційних, освітніх, популяризаторських друкованих засобів. Працюємо з багатьма ВНЗ України, які готують біржевих фахівців. Основне наше досягнення – прозорість торгів і біржевих механізмів.
Коли говоримо про розвиток прозорого, антикорупційного біржевого ринку, варто пам’ятати про дотримання цивілізованих правил гри, про гармонізацію відносин зі світом, про роботу в єдиному інформаційному просторі. 2009 року ми відвідали чимало зарубіжних країн, вивчили їхній досвід роботи. Були в Чикаго (є й візит у відповідь), на Евроньюзі (одна з найбільших європейських бірж, що об’єдналася з нью-йоркською) ведемо листування щодо створення єдиного європейського біржевого інструментарію. МінАП затвердило правила торгівлі ф’ючерсами й аукціонами. Знайшли фахівців, котрі допоможуть створити вітчизняну клірингову систему.
В усіх інформаційних вісниках друкують ціни світових товарних бірж. Знаєте, на Чиказькій біржі створюють ціну на українське зерно, щоб потім його у нас придбати. Дуже хочемо, щоб світ оприлюднював і ціни України. Наша держава має і належний потенціал, і генерацію фахівців, котрі готові розвивати біржеві торги на вітчизняних теренах. Бо, хочу ще раз нагадати, біржа – це надійний механізм проти корупції.
