Аграрний тиждень. Україна
» » » Захистимо від шкідників і хвороб
» » » Захистимо від шкідників і хвороб

    Захистимо від шкідників і хвороб


    Для планування і своєчасного застосування захисних заходів на хмелю служать дані прогнозу появи і розвитку основних шкідників і хвороб цієї культури. На його основі протягом вегетаційного періоду науковці відділу захисту рослин ІСГП НААН розробляють і завчасно видають необхідні рекомендації по захисту хмелю від шкідливих організмів та інформаційні повідомлення зі стану хмільників.

     

    Торік на хмелеплантаціях України розвивалися та шкодили рослинам такі небезпечні шкідники: личинки та імаго люцернового довгоносика, хмелева попелиця, павутинний кліщ, картопляна совка, озима совка, стебловий метелик, хрущі, ковалики, чорниші, хмелева блішка, лучний метелик, капустяна совка, клопи, зелена цикадка, павине око, хмелевий п’ядун, пильщики, мінуюча міль. А найшкодочиннішими хворобами були: несправжня борошниста роса, борошниста роса, чорнота, плямистість листків, вірусні хвороби (мозаїка, кучерявість, хлороз), фузаріозна гниль, бактеріальний рак підземних органів, пленодомусна гниль, тіфульоз.

    Але найбільшу небезпеку для рослин хмелю становили люцерновий довгоносик, павутинний кліщ, хмелева попелиця та несправжня борошниста роса.  

    Люцерновий довгоносик. Проведеними обстеженнями ми встановили, що цей шкідник поширений в усіх хмелегосподарствах країни. Пробудження і вихід з ґрунту жуків (загинуло взимку 22,2-65,2% личинок і 18,2-66,7% жуків) розпочалися торік на початку другої декади квітня. Внаслідок значних коливань денних температур повітря, а також зниження нічних температур до морозів в середині місяця живлення жуків рослинами хмелю відбувалося повільно.

    шкідникиВпродовж весняно-літнього періоду шкідником було заселено 6,0-40,3% обстежених хмелеплантацій за середньої чисельності 0,6-1,8 личинок у Хмельницькій і Львівській областях та 0,1-0,9 екз./кущ жуків у Вінницькій та Львівській, де максимальне пошкодження рослин хмелю становило 25,5-28,4%.

    Осінніми ґрунтовими обстеженнями виявлено люцернового довгоносика в усіх хмелегосподарствах у кількості 1,8-2,6 екз./кущ личинок і 1,1-2,4 екз./кущ жуків (на рівні позаминулого року). За сприятливих умов перезимівлі та у період виходу жуків із ґрунту у 2012 році шкідник може створювати загрозу сходам хмелю. 

    Хмелева попелиця відродилася із зимуючих яєць на прунусових (місцях зимівлі) у першій декаді квітня. Проведені захисні заходи проти шкідників знизили чисельність хмелевої попелиці до мінімальних значень 1,2-1,6 екз./листок у Житомирській, Львівській та Вінницькій областях. Максимальне пошкодження рослин хмелю становило 3,6-4,8% на Вінниччині та Житомирщині. Максимальна її кількість сягнула до 8,6 екз./листок у Хмельницькій області, а середня заселеність рослин попелицею становила 39,8-53,9%.

    Результати осіннього обстеження 2011 року сливових культур свідчать, що на 20 см гілки припадає в середньому 1,7-2,4 яєць зимуючої стадії шкідника. При сприятливих кліматичних умовах у зимовий і весняний періоди хмелева попелиця може становити загрозу хмільникам у 2012 році.

    Павутинний кліщ. Потепління та тривала відсутність опадів у другій половині травня 2011-го сприяли масовому розвитку павутинного кліща на листках хмелю. Загибель шкідника за зимовий період становила 65,0-72,7%. Початок заселення

    рослин хмелю кліщем відмічали у другій декаді квітня. А на початку червня цим шкідником, як і в минулі роки, були заселені шкідникивсі рослини в кожному хмелярському господарстві. Втім, проведені захисні заходи дозволеними акарицидами зупинили масовий розвиток шкідника.

    Максимальна кількість кліща на один листок за період вегетації хмелю складала у Рівненській області – 18,4 екз, Львівській – 17,3 екз. та Житомирській – 16,9 екз., де він заселив 60-90% хмеленасаджень та пошкодив 5,8-13,1% рослин.

    При обстеженнях місць зимівлі павутинного кліща восени 2011-го встановлено, що запас шкідника досить значний (29,6-41,3 самиць на зразок), тому нині павутинний кліщ масово розвиватиметься на хмільниках, завдаючи їм реальної шкоди.

    Несправжня борошниста роса торік на початку вегетаційного періоду хмелю у травні та першій половині червня широкого розповсюдження не мала через стримуючі розвиток хвороби посушливі та жаркі з суховіями і дефіцитом опадів погодні умови. Хвороба уразила 5-9%, максимально 10% рослин у Рівненській, Вінницькій та Львівській областях.

    Сильні дощі та істотне зниження температури повітря наприкінці червня – у липні сприяли зростанню розвитку несправжньої борошнистої роси на хмелю до 38-50% з інтенсивністю ураження 32-35%.

    Обстеженнями хмеленасаджень наприкінці вегетаційного періоду хмелю у серпні встановлено: ураження рослин хворобою становило 43-75% у Вінницькій, Рівненській, Львівській та Житомирській областях, максимально – 78% - у Хмельницькій.

    У 2012 році передумовою розвитку та поширення хвороби буде наявність під час вегетації хмелю краплинної вологи (дощі, тумани), що триматиметься 5-6 днів, супроводжуючись помірною (не вище 20ºС) температурою.

     

    О.В. ВЕНГЕР,

    виконуючий обов’язки начальника відділу захисту рослин,

    В.М. ВЕНГЕР,

    провідний науковий співробітник відділу захисту рослин,

    кандидат с.-г. наук;

      І.В. ЯКУБЕНКО,

    Н.А. ФЕДОРЧУК,

    наукові співробітники відділу захисту рослин,

    Інститут сільського господарства Полісся НААН





    Схожі новини
  • Проблеми захисту хмелю
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Захистимо від шкідників і хвороб


Для планування і своєчасного застосування захисних заходів на хмелю служать дані прогнозу появи і розвитку основних шкідників і хвороб цієї культури. На його основі протягом вегетаційного періоду науковці відділу захисту рослин ІСГП НААН розробляють і завчасно видають необхідні рекомендації по захисту хмелю від шкідливих організмів та інформаційні повідомлення зі стану хмільників.

 

Торік на хмелеплантаціях України розвивалися та шкодили рослинам такі небезпечні шкідники: личинки та імаго люцернового довгоносика, хмелева попелиця, павутинний кліщ, картопляна совка, озима совка, стебловий метелик, хрущі, ковалики, чорниші, хмелева блішка, лучний метелик, капустяна совка, клопи, зелена цикадка, павине око, хмелевий п’ядун, пильщики, мінуюча міль. А найшкодочиннішими хворобами були: несправжня борошниста роса, борошниста роса, чорнота, плямистість листків, вірусні хвороби (мозаїка, кучерявість, хлороз), фузаріозна гниль, бактеріальний рак підземних органів, пленодомусна гниль, тіфульоз.

Але найбільшу небезпеку для рослин хмелю становили люцерновий довгоносик, павутинний кліщ, хмелева попелиця та несправжня борошниста роса.  

Люцерновий довгоносик. Проведеними обстеженнями ми встановили, що цей шкідник поширений в усіх хмелегосподарствах країни. Пробудження і вихід з ґрунту жуків (загинуло взимку 22,2-65,2% личинок і 18,2-66,7% жуків) розпочалися торік на початку другої декади квітня. Внаслідок значних коливань денних температур повітря, а також зниження нічних температур до морозів в середині місяця живлення жуків рослинами хмелю відбувалося повільно.

шкідникиВпродовж весняно-літнього періоду шкідником було заселено 6,0-40,3% обстежених хмелеплантацій за середньої чисельності 0,6-1,8 личинок у Хмельницькій і Львівській областях та 0,1-0,9 екз./кущ жуків у Вінницькій та Львівській, де максимальне пошкодження рослин хмелю становило 25,5-28,4%.

Осінніми ґрунтовими обстеженнями виявлено люцернового довгоносика в усіх хмелегосподарствах у кількості 1,8-2,6 екз./кущ личинок і 1,1-2,4 екз./кущ жуків (на рівні позаминулого року). За сприятливих умов перезимівлі та у період виходу жуків із ґрунту у 2012 році шкідник може створювати загрозу сходам хмелю. 

Хмелева попелиця відродилася із зимуючих яєць на прунусових (місцях зимівлі) у першій декаді квітня. Проведені захисні заходи проти шкідників знизили чисельність хмелевої попелиці до мінімальних значень 1,2-1,6 екз./листок у Житомирській, Львівській та Вінницькій областях. Максимальне пошкодження рослин хмелю становило 3,6-4,8% на Вінниччині та Житомирщині. Максимальна її кількість сягнула до 8,6 екз./листок у Хмельницькій області, а середня заселеність рослин попелицею становила 39,8-53,9%.

Результати осіннього обстеження 2011 року сливових культур свідчать, що на 20 см гілки припадає в середньому 1,7-2,4 яєць зимуючої стадії шкідника. При сприятливих кліматичних умовах у зимовий і весняний періоди хмелева попелиця може становити загрозу хмільникам у 2012 році.

Павутинний кліщ. Потепління та тривала відсутність опадів у другій половині травня 2011-го сприяли масовому розвитку павутинного кліща на листках хмелю. Загибель шкідника за зимовий період становила 65,0-72,7%. Початок заселення

рослин хмелю кліщем відмічали у другій декаді квітня. А на початку червня цим шкідником, як і в минулі роки, були заселені шкідникивсі рослини в кожному хмелярському господарстві. Втім, проведені захисні заходи дозволеними акарицидами зупинили масовий розвиток шкідника.

Максимальна кількість кліща на один листок за період вегетації хмелю складала у Рівненській області – 18,4 екз, Львівській – 17,3 екз. та Житомирській – 16,9 екз., де він заселив 60-90% хмеленасаджень та пошкодив 5,8-13,1% рослин.

При обстеженнях місць зимівлі павутинного кліща восени 2011-го встановлено, що запас шкідника досить значний (29,6-41,3 самиць на зразок), тому нині павутинний кліщ масово розвиватиметься на хмільниках, завдаючи їм реальної шкоди.

Несправжня борошниста роса торік на початку вегетаційного періоду хмелю у травні та першій половині червня широкого розповсюдження не мала через стримуючі розвиток хвороби посушливі та жаркі з суховіями і дефіцитом опадів погодні умови. Хвороба уразила 5-9%, максимально 10% рослин у Рівненській, Вінницькій та Львівській областях.

Сильні дощі та істотне зниження температури повітря наприкінці червня – у липні сприяли зростанню розвитку несправжньої борошнистої роси на хмелю до 38-50% з інтенсивністю ураження 32-35%.

Обстеженнями хмеленасаджень наприкінці вегетаційного періоду хмелю у серпні встановлено: ураження рослин хворобою становило 43-75% у Вінницькій, Рівненській, Львівській та Житомирській областях, максимально – 78% - у Хмельницькій.

У 2012 році передумовою розвитку та поширення хвороби буде наявність під час вегетації хмелю краплинної вологи (дощі, тумани), що триматиметься 5-6 днів, супроводжуючись помірною (не вище 20ºС) температурою.

 

О.В. ВЕНГЕР,

виконуючий обов’язки начальника відділу захисту рослин,

В.М. ВЕНГЕР,

провідний науковий співробітник відділу захисту рослин,

кандидат с.-г. наук;

  І.В. ЯКУБЕНКО,

Н.А. ФЕДОРЧУК,

наукові співробітники відділу захисту рослин,

Інститут сільського господарства Полісся НААН





Схожі новини
  • Проблеми захисту хмелю
  • Можлива загроза сходам озимих
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.