Ситуація на ринку зерна

19 December, Розділ Аналітика, переглядів 5 365

Закупівлі зерна. Із передбаченого законодавством плану закупівлі зерна у обсязі 710 тис. т до держпродрезерву вже закуплено 408 тис. т (на 497 млн. грн.), 4,5 тис. т зерна оформлюються. В фонді ще є 28 млн. грн., які передбачено використати для оплати законтрактованого зерна і зберігання закупленого зерна.
Слід відзначити, що Аграрним фондом нині закуплено в 2,3 рази більше зерна, ніж у 2006 році, виконання завдання складає 57%. Якщо враховувати залишки зерна урожаю попередніх років, які складають на сьогодні 59 тис. т, то державний продовольчий резерв сформовано на 67%.
Середня закупівельна ціна зерна на сьогодні – 1228 грн./тонну.
Водночас слід відзначити, що далеко не всі регіони поставилися з розумінням й необхідним рівнем відповідальності до питання формування державних ресурсів зерна.
Аналізуємо разом. Сільгоспвиробники АР Крим реалізували до держпродрезерву майже подвоєний обсяг зерна (49,2 тис. т при завданні 25,3 тис. т), господарства ще трьох регіонів завдання виконали на 113-117% (Кіровоградська, Запорізька, Луганська області).
Завершують виконання завдання Одеська (98%), Полтавська (95%), Івано-Франківська (92%), Закарпатська (91%) і Вінницька (89%) області.

Водночас цю роботу практично провалено у Миколаївській, Харківській, Донецькій, Волинській, Чернівецькій, Тернопільській, Дніпропетровській областях.
У 2008 році ми сподіваємося поліпшити механізм формування держпродрезерву, який у разі прийняття Верховною Радою України змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” буде називатися державним інтервенційним фондом. По-перше, суттєво зміниться механізм визначення та встановлення мінімальних закупівельних (інтервенційних) цін, які будуть зорієнтовані на світові ціни. По-друге, ми сподіваємося, що вже у першому кварталі 2008 року нам вдасться здійснити державні форвардні закупівлі зерна на умовах кредитування (у розмірі 50% від встановленої ціни на період надходження зерна). У разі, якщо вдасться внести зміни до Державного бюджету на 2008 рік, ми зможемо реалізувати вимогу Президента України щодо формування держпродрезерву у розмірі тримісячної потреби. Для цього сума бюджетних коштів повинна збути збільшена з 2,12 млрд. грн. до 2,94 млрд. гривень.
Експорт зерна. Для створення сприятливих умов з формування державних та регіональних ресурсів зерна постановою Уряду від 20.06.2007 №844 до 1 жовтня було запроваджено експортні квоти на пшеницю, жито, ячмінь та кукурудзу в розмірі по 3 тис. т кожного виду. Постановою Уряду від 26.09.2007 №1179 квоти, встановлені попередньо зазначеною постановою, подовжено до 1 листопада п.р., а з 01.11.2007 до 31.03.2008 запроваджено експортні квоти на пшеницю, жито, ячмінь та кукурудзу обсягом 200; 3; 400 та 600 тис. т відповідно. Враховуючи, що на кінець жовтня держпродрезерв було сформовано лише на третину, Уряд постановою від 31.10.2007 №1287 відтермінував початок запровадження квотування до 31 грудня 2007 року.

При балансі зерна на 01.12.07, коли виробництво складає 28,9 млн. т (з них продовольче – 8,5 млн. т), а загальна пропозиція на МР разом із перехідними залишками – 34,9 млн. т (з них 11,4 млн. т – продовольче зерно) при загальній внутрішній потребі 29,2 млн. т (з них на продовольчі цілі – 7,1 млн. т), експорт зерна врожаю 2007 року до кінця МР може складати 3,8 млн. тонн.
Ми внесли пропозицію Мінекономіки, там нас підтримали і запропоновали Уряду на найближчому засіданні внести зміни у квотування й запровадити його з 15 грудня 2007 року. Тобто, вже з перших днів січня 2008 року передбачене квотою зерно (в кількості 1203 тис. т) можна буде експортувати.
За результатами перезимівлі озимих та по завершенні посіву ярих культур ми будемо ініціювати збільшення обсягів квот до 3,8 млн. т до кінця МР, як це передбачено уточненим прогнозним балансом.
Товарні інтервенції борошном. Для стабілізації цінової ситуації на ринку борошна й недопущення помітного підвищення цін на масові сорти хліба відповідно до рішень Уряду постійно здійснюються товарні інтервенції на ринку борошна. Його обсяги в липні - вересні становили 192 тис. т, у жовтні - листопаді – 183 тис. т.
Відповідно до спільного наказу Мінагрополітики, Держкомрезерву та ДАК “Хліб України” від 29.10.07 №765/325/77 “Про затвердження графіка реалізації борошна підприємствами Держкомрезерву та ДАК “Хліб України”, виробленого із зерна державних ресурсів”, передбачено щомісячне надходження борошна в регіони у листопаді - грудні у кількості 47 тис. т, з них 16,5 тис. т – від підприємств ДАК “Хліб України”. Фактично надійшло у листопаді 39 тис. т, у т.ч. від підприємств компанії – 23 тис. т. Відповідно до вищезазначеного спільного наказу в регіони на 7 грудня надійшло 2 тис. т борошна. Ми розраховуємо, що близько 25 тис. т цього борошна перейде на січень 2008 року, а 45 тис. т, які будуть вироблені із 59 тис. т пшениці врожаю 2006 року, що залишилася у Аграрному фонді, – на лютий - березень 2008 року.
Виходячи із загальних запасів зерна у держпродрезерві та враховуючи, що для стримування стрімкого зростання цін на хліб необхідно буде здійснювати інтервенції в дещо більших обсягах, Мінагрополітики підготувало проект розпорядження Уряду, яким передбачено продаж Аграрним фондом пшениці у січні - червні наступного року (щомісячно – 50 тис. т).
Принагідно хочу зазначити, що окремі регіони не виконують домовленостей з чіткого виконання договірних зобов’язань. Так, хлібопекарськими підприємствами Сумської області оплачено лише 201 т борошна (12% від угоди), Донецької – 760 т (15%), Херсонської – 703 т (23%), Житомирської – 351 т (32%), Миколаївської – 386 т (34%), а Закарпатської та Чернівецької областей – не оплачено жодної тонни. Тобто, нас знову змушують коригувати графіки та перерозподіляти визначені спільно обсяги. Ми повинні пам’ятати, що основна мета інтервенцій борошном – не допустити скачкоподібного зростання цін на борошно для соціально-значимих сортів хліба, ріст цін на них повинен не перевищувати 1% вартості хліба.

Харчова промисловість. В цілому галузь працювала стабільно. У порівняні з минулим роком збільшено виробництво більшості видів продукції. За результатами року прогнозується приріст промислового виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів на рівні 9%. За прогнозними розрахунками в 2008 році приріст у порівнянні з сьогоднішнім роком повинен скласти не менше 10%.
І для цього є всі можливості. Наявних виробничих потужностей є достатньо, і розрахунки показують, що при нинішніх обсягах виробництва продукції більшість підприємств працюють із неповним завантаженням, мають можливість при зростанні попиту на внутрішньому й зовнішньому ринках значно збільшити випуск продукції.
Головним пріоритетом діяльності харчової промисловості залишається нарощування виробництва продукції, розширення її асортименту, ефективне використання та збільшення експортного потенціалу, поступова інтеграція у світове економічне співтовариство, забезпечення наповненості й захищеності внутрішнього продовольчого ринку, виходячи із інтересів держави.
Ще одне не менш важливе питання поставив перед аграрними керівниками регіонів директор Департаменту ринків тваринництва Дмитро Микитюк. Він, зокрема, звернув увагу на те, що терміни прийняття документів по всіх напрямках бюджетної тваринницької дотації у 2007 році завершились.
Дмитро Микитюк: «В наступному році не повторити нинішніх недоліків».
Цьогоріч на підтримку виробництва продукції тваринництва передбачено 1102 млн. грн. (проти 923 млн. грн. у минулому році), що на 20% більше. На 1 грудня регіонами нараховано 899 млн. грн. бюджетної дотації та на 112,7 млн. грн. спеціальної дотації, в т.ч. за молодняк великої рогатої худоби – 317, свиней – 283, птиці – 298 млн. гривень.
Хочу звернути увагу присутніх, що основні проблеми по даному напрямку підтримки виникають із розрахунками по надходженню на забій худоби та птиці. Особливо це стосується таких областей як Черкаська, Хмельницька, Вінницька, які лише по листопаду не врахували надходження для забою худоби та птиці на суму, відповідно 9 млн., 4 млн. і 2 млн. гривень. Це є наслідком того, що немає чіткого взаєморозуміння області з районами, а районів з господарствами.
В поточному році на спеціальну дотацію агропідприємствам за приріст корів молочного напряму продуктивності власного відтворення передбачалось 30 млн. грн. й за закуплені племінні нетелі або племінні корови молочного напряму продуктивності – 25 млн. грн., а фактично нараховано, відповідно, 40 та 32 млн. гривень. Ситуація тут неоднорідна.
По приросту поголів'я корів за рахунок власного відтворення необхідно позитивно відмітити Полтавську (приріст 2505), Чернігівську (1861), Хмельницьку (1437), Вінницьку (1457), Черкаську (1105) та Житомирську (1027) області. Водночас у Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях приріст склав лише 72, 147 та 159 корів.
Не зважаючи на значне скорочення поголів'я корів у сільгосппідприємствах в поточному році, не здійснювали закупівлю племінних нетелів і племінних корів господарства Одеської та Черкаської областей (лише по даному виду спеціальної дотації ці дві області втратили майже 2,5 млн. грн. держпідтримки), разом з тим Дніпропетровська область використала доведені обсяги в 5,6 разів, Київська – в 3,2 рази, Херсонська – 4,6 разів, Полтавська – в 2,5 разів більше, ніж було передбачено доведеними обсягами.
Недостатню роботу по використанню коштів спеціальної дотації за приріст корів молочного напряму продуктивності та закуплені племінні нетелі й племінні корови проведено головними управліннями агропромислового розвитку Одеської (34% доведених обсягів), Кіровоградської (48%), Луганської (64%), Житомирської (65%), Івано-Франківської (65%), Черкаської (69%) областей.
Лише 17 господарств у 9-ти областях, які не мали на початок року поголів'я корів, відновили дійне стадо загальною чисельністю 2,9 тис. корів і нетелей. По 3 таких підприємствах в АР Крим, Львівській та Хмельницькій областях, по 2 – в Житомирській та Чернігівській, по 1 – в Полтавській, Рівненській, Сумській та Тернопільській областях.
Аналіз використання коштів спеціальної дотації, що надається агропідприємствам за поголів'я телиць, закуплених в особистих селянських господарствах для поповнення основного стада, свідчить про незадовільне відношення регіонів до цього напрямку. Такі області як Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська та Луганська не закупили жодної голови, втративши таким чином 684 тис. гривень бюджетної підтримки. У той же час чисельність дійного стада в сільгосппідприємствах Дніпропетровської області зменшилось на 11 тис., Запорізької – на 17 тис., Луганської – на 9 тис. голів.
Мізерну кількість телиць закуплено в АР Крим (4 голови), Закарпатській (12), Миколаївській (15), Рівненській (34), Черкаській (36), Чернівецькій (39), Харківській (41), Тернопільській (50) областях.
Поряд з тим, господарствами Сумської області закуплено 511 голів телиць середньою живою масою по 59 кг, що свідчить про дієві заходи по запобіганню вирізання маловагового молодняка. Необхідно відмітити Волинську область, яка закупила 388 теличок, Львівську (302) та Полтавську (257) області.
Слід сказати, що в цілому ми протягом двох останніх років не спромоглися вирішити дві основні проблеми за рахунок закупівлі телиць в особистих селянських господарствах. По-перше, ми не поповнюємо основне стадо агропідприємств поліпшеними телицями. Погодьтеся, закупівля одного - двох десятків теличок не впливають на ситуацію з поголів'ям корів. По-друге, ми таким чином не запобігаємо вирізанню маловагового молодняка, адже жива вага закуплених телиць складає від 200 кг (АР Крим – 318, Донецьк – 313, Миколаїв – 304, Харків – 282, Київ – 263 і т.д.).
Неефективно, на мій погляд, використовуються кошти держбюджету, які виділяються на осіменіння корів і телиць в господарствах населення ( у 2007 р. – 4,2 млн. грн.).
Сьогодні - завтра всі кошти тваринницької дотації будуть спрямовані в регіони. В повному обсязі профінансована програма селекції (125 млн. гривень). Тому потрібно вжити на місцях всіх заходів щодо повного та ефективного використання цих коштів.
Враховуючи надзвичайно складну ситуацію в молочному скотарстві, я спеціально більш детально зупинився на напрямках використання коштів на його підтримку. А також з огляду на те, що Державною цільовою програмою розвитку українського села до 2015 року молочне скотарство визначено пріоритетним у розвитку галузі тваринництва. У контексті цієї програми розроблено галузеву програму розвитку молочного скотарства до 2015 року, якою визначені основні показники розвитку галузі та напрямки державної бюджетної підтримки.
Ми врахували доведені граничні обсяги фінансування та ваші пропозиції, визначивши основні напрями підтримки молочного скотарства на 2008 рік. Проект Порядку використання коштів розміщено на сайті Мінагрополітики і надіслано в регіони. Тепер наше завдання – в наступному році не повторити недоліків, допущених у цьому році, й максимально використати держпідтримку при сприятливій ціновій ситуації на молоко.
Найближчим часом ми проведемо практичний семінар по закупівлі молодняка худоби у населення. А вже сьогодні повинні застосувати всі можливі механізми і методи щодо ефективного використання коштів у наступному році.
Учасники наради одностайно підкреслили, що співпраця міністерства з регіонами була результативною. А висловлені начальниками управлінь пропозиції та побажання стануть поштовхом для вирішення ряду проблем, які ще існують нині в роботі АПК України.

Матеріали надано прес-службою Мінагрополітики