- Політика технічного забезпечення
- Наш технопарк. Бажане й дійсне
- Олександр Шевченко: „Весняно-польові роботи можуть затягнутися через застарілу техніку"
- ПОТРІБНО ПРИДІЛЯТИ БІЛЬШЕ УВАГИ ПІДВИЩЕННЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТЕХНІКИ
- ТРИ ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ АПК НА ПРИДБАННЯ ТЕХНІКИ
Забезпечення сільгосптехнікою до весняно-польових робіт-2008
Нещодавно в Мінпромполітики відбулося засідання колегії, під час якої обговорювався ряд питань, пов’язаних також і з забезпеченням господарств сільгосптехнікою вітчизняного виробництва для проведення весняно-польових робіт. Бачення цієї проблеми з боку Мінагрополітики озвучив на нараді заступник міністра агрополітики Олексанр Шевченко. Сьогодні Олександр Олександрович – наш співрозмовник.
- Чи насправді міністерство зацікавлене у вітчизняній техніці?
- Без сумніву. Ми зацікавлені у збільшенні обсягів та розширенні номенклатури виробництва вітчизняної техніки. Про це свідчать наші ініціативи щодо збільшення видатків бюджету на програми з підтримки її придбання: часткова компенсація вартості, фінансовий лізинг та компенсація кредитів. У 2005 р. ці програми профінансовано на 632 млн. грн., у 2006 – на 475 млн. грн., а в 2007 – більш як на 1 млрд. гривень.
Торік 87 заводів скористались цими програмами, реалізувавши понад 8 тис. од. машин майже на 1.6 млрд. гривень. Ще в грудні 2007 року Мінагрополітики розпочало приймати заявки для участі у згадуваних програмах. Проте, на сьогодні для розгляду Міжвідомчою експертною радою щодо включення до Переліку техніки для постачання з державною підтримкою подали заявки тільки 32 підприємства (7 з них – у повному обсязі). В залишках НАК "Украгролізинг" сьогодні є 40 комбайнів "Славутич", майже 100 тракторів ХТЗ та іншої техніки більш як на 60 млн. гривень.
- Не секрет, що вітчизняний парк сільгоспмашин потребує оновлення, тож якими темпами йде цей процес?
-На сьогодні ці темпи не задовольняють технологічні потреби аграріїв. На оновлення потрібно щорічно близько 22 млрд. грн., а фактичне придбання в останні три роки не перевищує 3-8 млрд. гривень. Ми неодноразово ставили перед Мінпромполітики питання про складний стан із забезпеченням АПК сільгосптехнікою: лише 65-80% від технологічної потреби. Понад 85% машин вже вичерпали свій нормативний технічний ресурс, а це в 2-3 рази збільшує витрати на їх ремонт і техобслуговування.
Техніка, виготовлена підприємствами Мінпромполітики, здебільшого, не відповідає вимогам щодо зменшення витрат енерго- і матеріально-технічних ресурсів на виробництво сільгосппродукції, якості, надійності, досягнень науково-технічного прогресу та екологічним вимогам ЄС.
Не вирішеним залишається питання виробництва енергонасичених тракторів потужністю понад 250 к.с., переходу на модульно-блочну побудову конструкцій машин, що забезпечить їх використання як потужних інтегральних енергетичних засобів. Ринок також в очікуванні серійного виробництва техніки для буряківництва, картоплярства, садівництва, виноградарства та хмелярства.
Відсталість вітчизняного двигунобудування змушує використовувати застарілі моделі двигунів із значними витратами палива (175-185 г/к.с. за годину) на 10-20% більше, ніж іноземні аналоги. Крім того, встановлення різноманітних двигунів закордонного виробництва ускладнює експлуатацію техніки, проведення технічного обслуговування і ремонтних робіт.
Не один рік недостатньо вирішуються питання забезпечення посівними та садивними комплексами. За конструктивно-технологічними рішеннями ці машини істотно поступаються зарубіжним аналогам.
Наведені проблеми спонукають агровиробників робити вибір на користь іноземної техніки, адже вона відповідає найсучаснішим світовим технологіям агровиробництва.
- Що, на вашу думку, варто зробити для виправлення ситуації?
- Для покращення стану з технічним забезпеченням в 2008 році передбачено кошти держбюджету за програмами пільгового довгострокового кредитування (1 млрд. грн., з яких понад 400 млн. планується спрямувати для придбання техзасобів), часткової компенсації вартості техніки (100,0 млн. грн.), на фінансовий лізинг – 233,6 млн. гривень.
Фінансування цих програм і залучення власних коштів агровиробників дозволить оновити парк машин майже на 4 млрд. гривень. Техніка буде задіяна вже цього року, але, звичайно, не забезпечить потреби в повному обсязі. Тому ми вимушені вживати ряд організаційно-технічних заходів для проведення весняних робіт в оптимальні строки.
-Який ресурс планується задіяти цьогоріч?
- Навесні плануємо задіяти понад 326 тис. тракторів, з яких 141 тис. – індивідуальних власників та фермерських господарств, майже 375 тис. ґрунтообробних і посівних машин всіх форм власності.
Крім того, на договірних засадах регіони залучатимуть понад 30 тис. тракторів і механізаторів з промислових підприємств, навчальних закладів для організації роботи в дві зміни, застосування широкозахватних комбінованих агрегатів та технології мінімального обробітку ґрунту.
За оперативними даними, на 18 січня готовність тракторів складала 85%, плугів – 86%, культиваторів – 85%, сівалок – 84% (дещо вище проти 2007 р.). Сільгоспмашинами ми забезпечені лише на 55-75%. Низька якість вітчизняної агротехніки та активні дії на нашому ринку представників зарубіжних фірм призвели до того, що близько 80% ринку основної техніки припадає на імпортну, в т.ч. таку, що вже була у вжитку.
-А скільки коштів потрібно на проведення ремонтних робіт?
- Загальна потреба для проведення ремонтних робіт і закупівлі запчастин складає понад 1,2 млрд. гривень. В Дніпропетровській області, АР Крим, Одеській, Кіровоградській та Волинській областях готовність техніки – 91-96%, в Черкаській, Житомирській та Полтавській областях відремонтовано близько 77% наявних сільгоспмашин.
Для ремонту складної техніки та виготовлення і відновлення запчастин задіяно близько 300 ремонтних підприємств за рахунок власних коштів агровиробників і кредитів комерційних банків. До кінця березня буде відремонтовано 80 тис. тракторів, 30 тис. тракторних і до 8 тис. комбайнових двигунів. Це дозволить провести весняну кампанію в більш стислі строки і, як показує практика, виграш для кожного господарства може становити 2-4 дні.
Актуальним залишається питання комплектування агрегатів з урахуванням сучасних технологій, які передбачають енерго- та ресурсозаощадження, забезпечення розрахункового запасу паливно-мастильних та ремонтно-експлуатаційних матеріалів. В цьому корпорація „Агро-Союз” (Дніпропетровська обл.), де широко застосовуються ці технології на основі широкозахватних комбінованих агрегатів та потужних енергонасичених тракторів, надає приклад. Сучасні інноваційні технології вимагають застосування таких агрегатів, нових робочих органів та їх комбінацій, що стримується відсутністю виробництва вітчизняних тракторів.
- З огляду на курс до європейських структур, яких орієнтирів слід дотримуватись українському виробнику техніки?
- Зволікання із випуском техніки, що відповідає вимогам ЄС, одночасно з просуванням на ринок держави техніки відомих світових виробників з її високою надійністю та тривалими термінами гарантії (три і більше років), може знищити вітчизняне сільгоспмашинобудування. Тому, нині одним із напрямків призупинення процесу зменшення наявного машинно-тракторного парку є розвиток фірмового сервісного забезпечення та проведення відновлювальних ремонтів з одночасною модернізацією основних видів сільгосптехніки, що дозволить на 30-40% зменшити її вибуття з експлуатації і можливість використання ще впродовж 5-6 років.
-Які є рекомендації щодо вирішення згаданих проблем, як вивести галузь на якісно новий рівень?
- Потрібно сформувати повноцінний ринок техніки й технічних послуг за участю машинобудівних заводів і машинно-технологічних об'єднань, які спроможні забезпечити не лише розширення обсягів продажу техніки, а й обслуговування її протягом усього періоду експлуатації, навчання інженерно-технічних та механізаторських кадрів для ефективного її використання.
А для стимулювання спільного та кооперованого з іноземними інвесторами виробництва техніки в Україні Мінагрополітики спільно з Мінпромполітики необхідно підготувати пропозиції щодо змін до Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу”. Для НАК “Украгролізинг” збільшити з 5 до 7 років термін надання техніки на умовах фінансового лізингу. Варто збільшити суми та терміни пільгових довгострокових кредитів на оновлення бази підприємств машинобудування та сервісу для капремонту техніки.
Потрібно посилити регулювання ринку сільгосптехніки, для чого на її імпорт ввести диференційовані податки: пільговий і на машини, що визначають технологію виробництва майбутнього врожаю, але не виробляються в Україні, і на комплектуючі вироби, вузли та агрегати для складання на підприємствах України машин, які є пріоритетними для агровиробництва.
Реалізація цих заходів дозволить забезпечити виконання засад аграрної політики Уряду для виведення галузі на етап сталого економічного розвитку, відродження вітчизняного машинобудування, зростання прибутковості виробництва та конкурентоспроможності продукції.
Розпитував Дмитро Пекарчук
