ВІД ЕМБРІОНА ДО МОЛОЧНОЇ РІКИ

03 March, Розділ Аналітика, переглядів 5 145

2008 року в Україні очікують надоїти близько 11750 тисяч тонн молока, що на 505 тисяч тонн менше, ніж минулого року. За прогнозами, падіння виробництва цього чи не найважливішого продукту харчування сягатиме 4%.

Таким чином, споживання молока й молочних продуктів (у перерахунку на молоко) однією особою зменшиться до 213 кг. А мінімальна, обґрунтована науковцями норма споживання молока людиною має бути не меншою від 341 кг щороку.
Така кричуща диспропорція не може не позначитися на здоров’ї наших громадян. І перш за все на імунній системі, від стану якої насамперед і залежить той рівень опору, що спроможний чинити наш організм хворобам. Статистика звернень по лікарську допомогу пропорційно невтішна. Хвороби стрімко молодшають. Скажімо, якщо ще десять років тому медики за станом здоров’я не дозволяли служити в армії кожному п’ятому юнаку, що підлягав призову, сьогодні вже кожен другий молодий чоловік не здатен бути повноцінним солдатом. Не кращий стан здоров’я і у чарівної половини…

Як оковитий екран «піклується» про наше здоров’я
Пригадайте, будь ласка, коли ви востаннє бачили у вітчизняних ЗМІ рекламу молока? Складне завдання, чи не так? А увімкніть телевізор зараз. Поклацайте кнопки каналів. І хто зможе стільки випити? Горілки, зрозуміла річ…
Ба, навіть під час спортивних змагань, «продвинуті» телеканали щоп’ятнадцать хвилин пропонують нам «перехилити». А далі? Далі – більше. Вам пропонують випити безліч «чудодійних» пігулок, якщо захворіли. Звісна річ, серед них і знаменитий «Алка-Зельцер», щоб «дозвілля без похмілля».
Зверніть увагу: сьогодні з телеекранів нам майже не радять, як залишатися здоровими. Нам рекомендують чим лікуватися. Таки екранні метаморфози красномовно свідчать, що виробники дійсно життєдайного напою безнадійно відстали від тих, хто виготовляє хмільні рідини. Наші молокозаводи не можуть собі дозволити й сотої частки тих витрат на рекламну кампанію, що не шкодують задля просування своєї продукції горілчані королі.
Не завадило б прийняти відповідні зміни до законодавства, щоби стимулювати вихід реклами молока й молокопродуктів на пільгових умовах. Такий підхід спонукав би наших співгромадян подбати про раціональне, збалансоване харчування, щоб уникнути передчасних візитів до лікаря.

Усе життєдайне в одному…
«Молоко – єдиний натуральний продукт, що містить майже повний набір необхідних поживних речовин, - підкреслює завідувачка кафедри Національного аграрного університету, доктор ветеринарних наук, професор Ольга Якубчак й далі наводить наступні властивості життєдайного напою. – У білках молока є всі незамінні амінокислоти, легкозасвоюваний молочний жир з великим набором жирних кислот. Незамінною є й лактоза, яка в природі існує лише в молоці. До речі, від надходження цієї речовини залежить розумовий розвиток людини. Молоко забезпечує наш організм майже всіма необхідними мінеральними речовинами, вітамінами, ферментами. Усі поживні речовини молока (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни, ферменти містяться в такому співвідношенні, яке відповідає потребам людини. Засвоюваність поживних речовин молока сягає 96-98%. Крім того, молоко стимулює засвоєння поживних речовин з інших харчових продуктів. Молоко незамінне для харчування виснажених, знесилених і стомлених людей, що потребують посиленого харчування. Є багато повідомлень про успішне лікування молоком та молочними продуктами людей, які страждають захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем, печінки, шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози та ожирінням. Цей продукт допомагає лікувати також отруєння солями важких металів, кислотами, лугами, йодом, бромом тощо».

Невдалі молочні перегони
Усередині 50-х у колишньому Радянському Союзі надоювали від однієї корови приблизно 1300 літрів молока протягом року. В США цей показник сягав майже 3000 літрів.
Отже, тодішній керівник СРСР Микита Хрущов взявся надолужити розрив і проголосив славнозвісне: «Доженемо й переженемо Америку по виробництву молока й м’яса на душу населення». І нічого з того не вийшло, бо в США щороку збільшували надої від однієї корови на 105 літрів, у СРСР – на 25. Сотні науково-дослідних інститутів працювали в колишньому Радянському Союзі над виведенням нових «високопродуктивних» порід великої рогатої худоби. Україна була серед перших. 35 нових порід! Сотні дисертацій було захищено з нагоди таких успіхів. За кількістю худоби на одну людину тоді ми дійсно наздогнали й перегнали США та Канаду. У нас на кожного припадало по 0,54 умовні голови ВРХ, у них – 0,51. От тільки доїтися наші корови не хотіли так, як заокеанські. Скажімо, якщо в колишньому СРСР не надоювали й 2500 літрів молока, в Канаді цей показник сягнув 7300, а в США – 8200 літрів від кожної корови щороку.
То скільки ж у них там отих високопродуктивних порід, завдяки яким вдалося досягти такого прогресу? Одна! Голштинська. Ця порода має голландське коріння. Її батьком вважають ковбоя Клеменса, що був звичайним канадським фермером і не мав аніяких наукових звань та ступенів.
Не було в Клеменса ані науково-дослідних інститутів, ані контрольно-випробувальних станцій з розведення ВРХ. Ним керувала власна інтуїція й любов до тварин. Таким чином Клеменс, а потім його діти й онуки «відселекціонували» кілька поколінь колишньої голландки, що пізніше стала голштином.
Сьогодні у молочній череді Канади, США, Великої Британії, Японії, Польщі понад 90% корів належать саме до цієї породи. Навіть гонорові німці, що були прибічниками великих і масивних корів, і довгоногих голштинів зухвало називали «вішалками для капелюхів», сьогодні зняли перед цими «вішалками» свого капелюха й використовують кращих канадських биків у своїх селекційних програмах.
До еліти популяції голштинів сьогодні належать понад 20 тисяч корів, удій від кожної з них, за весь період продуктивного використання, перебільшує 100 тонн.
Наше захоплення розведенням комбінованих порід (молочно-м’ясних) нагадувало гонитву за двома зайцями. Результат винаходу такого власного «велосипеда» не зміг забезпечити країну ані молоком, ані м’ясом. До речі, в країнах розвинутого тваринництва 2/3 череди ВРХ сформовано з м’ясних порід. В Україні м’ясної худоби лише 2%. Отже, в цій галузі доведеться все розпочинати з нуля. Але це вже окрема тема. Сьогодні ж спробуймо знайти відповідь на наступне запитання. Як нам доволі забезпечити країну молоком?

Відродження з ембріона
Сучасна структура молочної череди України на 3/4 походить з одноосібного приватного подвір’я. У великих господарствах залишилося менше 1 мільйона корів. У зв’язку зі вступом до СОТ, вимоги до якості молока, що приймається до переробки, значно посуворішають.
Мало хто з одноосібників зможе запропонувати молоко, що відповідатиме новим стандартам. Не складно й передбачити долю свійських годувальниць. Проте, кандидати біологічних наук Любов та Віктор Мадісони пропонують мудрий вихід з цієї ситуації: «Держава має викупити телиць в одноосібників, щоб імплантувати їм ембріони високопродуктивних голштинів. Простіше кажучи, використовувати таких телиць слід у ролі «сурогатних матерів». Таким чином ми матимемо змогу в найкоротші терміни оновити поголів’я».
Вартість першого етапу запропонованої науковцями п’ятирічної програми «Вікно до Європи» становитиме приблизно 54 млн. гривень. Багато це, чи мало? Для порівняння слід нагадати: вартість одного дня «Євробачення» обійшлося в такий самий кошт.
«Половину від зазначеної суми можна було б витратити на придбання 6 тисяч ембріонів високопродуктивних донорів, – ведуть далі Любов та Віктор Мадісони. - На закупівлю у населення телиць-реципієнтів та їхнє вирощування доведеться витратити ще 18 мільйонів гривень. Решту від зазначеної суми слід спрямувати на організацію біотехнологічного центру з філіями та мобільними групами спеціалістів-біотехнологів.
За три роки від початку стадії імплантацій ми вже матимемо змогу продукувати ембріони канадського та європейського походження від 500 власних корів-донорів, що їх отримаємо із завезених зародків.
Вартість вітчизняних ембріонів голштинів буде вдесятеро нижчою від імпортних. Таким чином, наші виробники молока зможуть розвести в себе телят високопродуктивних порід коштом приблизно 1,5 гривні. Запропонована програма дасть змогу щорічно реалізовувати понад 2000 ембріонів від племінних корів-донорів, окупити витрати на імпорт ембріонів, перевести біоцентр на госпрозрахунок».
Якщо говорити образно, саме ембріони високопродуктивних порід молочної череди мають виконати роль «коліс» того самого «велосипеду», на якому ми зможемо возити українське молоко до Європи.

Володимир ШАПОВАЛОВ