- Україна використає німецький досвід для нарощення виробництва сільгосппродукції
- Щоб поставити у "сирному" питанні жирну крапку, потрібні альтернативні ринки збуту - В.Огризко
- Чи знайдуть ЄС та Україна спільну мову?
- Що отримає сільське господарство України від створення зони вільної торгівлі з ЄС?
- ЕКОНОМІЧНИЙ ПАРТНЕР УКРАЇНИ – НІМЕЧЧИНА
ЕКОНОМІЧНИЙ ПАРТНЕР УКРАЇНИ – НІМЕЧЧИНА
Нещодавні візити Прем'єра та Президента до Німеччини вкотре підкреслили важливість для України цього стратегічного, насамперед в економіці, партнера.
Головуюча до 1 липня у ЄС Німеччина надзвичайно зацікавлена у налагодженні партнерських взаємин з Україною – країною демократичною, з розвинутою ринковою економікою. Німецько-українські економічні відносини становлять важливу частину спільного європейського економічного простору, який дедалі більше заповнюється.
Двосторонні економічні зв'язки між нашими країнами останнім часом активно розвиваються. Німеччина є другим за значенням (після Росії) торговельним партнером України, а віднедавна – й найбільшим іноземним інвестором. Основна сфера її інтересів лежить у площині середнього підприємництва в Україні, зміцнення якого є стимулом для тіснішої співпраці з німецькими підприємствами.
В економіці України німецьких інвесторів цікавить ряд галузей. Це, насамперед, енергетика, металургійний сектор, комунальна інфраструктура. Українське сільське господарство є важливим партнером аграрного сектору Німеччини. Йдеться про модернізацію усього обсягу видів діяльності аж до переробки і пакування.
Більшість іноземних інвесторів відзначають одне цікаве спостереження – бізнес в Україні не схожий на бізнес у будь-якій іншій країні світу. Чинне законодавство щодо іноземних інвестиції надає мало переваг інвесторам. Але разом з тим, Україна є одним із ринків, що найдинамічніше розвивається, вирізняючись водночас низькою вартістю робочої сили та витрат на виробництво. Це надає можливості, вже не доступні в інших країнах. Тому, незважаючи на невисоку довіру інвесторів, «рух за течією» найчастіше вартий того.
Німеччина є одним із провідних економічних регіонів світу з найвищими показниками валового соціального продукту та найбільшою чисельністю населення серед країн ЄС. Німеччина – це найважливіший ринок у Європі. У світовій торгівлі товарами і послугами ця країна за обсягами посідає друге місце після Сполучених Штатів Америки.
Важливим фактором росту німецької економіки є те, що її ринок є відкритим для імпорту. Практичну і орієнтуючу допомогу на шляху до німецького ринку іноземним підприємцям пропонує англомовний «German Business Portal» федерального Міністерства Економіки та Технологій. Інтернет-портал www.german-business-portal.info надає корисну інформацію, що стане у пригоді в процесі прийняття рішень на підприємстві. Міжнародна інтеграція німецької економіки відкриває іноземним експортерам можливості вступу до німецького та європейського внутрішнього ринку.
ЕКСПОРТ ДО НІМЕЧЧИНИ. Порядок увезення товарів до Німеччини надзвичайно лібералізований і передбачає декілька можливих варіантів:
– спеціалізована імпортна торгівля
– оптова та роздрібна торгівля
– безпосередньо імпортуюча роздрібна торгівля
– торговельні товариства та кооперативи
– торговельні центри супермаркетів та торгових домів
– посередники збуту (маклери, торговельні агенти та представники, дрібні торговці, укладання угод на свій страх та ризик)
– торговельний представник експортера
Під імпортуючою торгівлею мається на увазі варіант, коли імпортер увозить товари та продає їх всередині країни через угоди щодо збуту та ексклюзивної торгівлі.
Оптова, або гуртова, торгівля, що формує торгівлю роздрібну, спеціалізується загалом на певних галузях, групах товарів чи продуктів. Багато гуртовиків працюють по всій Німеччині, інші представлені тільки регіонально.
Важливу роль у збуті імпортованих товарів відіграють торговельні товариства та концерни супермаркетів. Окрім того, для збуту у Німеччині можуть бути ангажовані посередники. При цьому існує правова та економічна різниця між маклерами, торговельними представниками та торговими агентами.
– Маклер сприяє укладенню угоди купівлі та збуту товарів, цінних паперів та інших стандартних одиниць торгівлі між торговельними партнерами.
– Торговельний представник веде самостійну комерційну діяльність на замовлення підприємства та є відповідальним за переговори, консультацію та обслуговування клієнтів.
– Торговельний агент професійно здійснює купівлю та продаж товарів чи цінних паперів від свого імені та на чужий рахунок.
Дмитро ПЕКАРЧУК
Далі буде…
