Потужності вітчизняного машинобудування потрібно нарощувати

30 September, Розділ Техніка, переглядів 8 017

Для досягнення поставленої високої мети – до 2015 року довести валове виробництво зернових і зернобобових культур до 80 млн. тонн, необхідно мати потужне виробництво вітчизняної техніки.

Під вітчизняною технікою ми розуміємо таку, що вироблена на території держави на основі кращої вітчизняної та світової елементної бази. Український машинобудівний бізнес та науковці цієї галузі вже реалізовують дану концепцію. Зокрема, це продукція підприємства «Агро-Союз», ВАТ «Червона зірка», ВАТ «Херсонський машинобудівний завод» разом із ВАТ «Білоцерківмаз» та інші. Значна частина продукції цих установ йде на експорт як у ближнє зарубіжжя, так і в країни заходу.

Спробуймо розглянути основи формування раціональних ґрунтообробних і посівних агрегатів та їх ефективне використання в умовах поточного року.

Насамперед, в основі формування таких агрегатів мають бути принципи організації системи машин для агропромислового виробництва в державі та їх взаємодія із системою господарської одиниці.

Зауважу, що тут мають бути враховані всі складові формування раціональних агрегатів: агрозоовимоги, чисельність присутньої на ринку сільськогосподарської техніки, оперативна інформація про перебіг технологічного процесу вирощування культури тощо.

За нашими даними, забезпеченість ґрунтопосівною технікою у кількісному відношенні є більш-менш задовільною. Необхідно покращувати її якість та нарощувати потужності вітчизняного машинобудування, бо, як бачимо, нині цих потужностей бракує. Техніку, якої не вистачає до технологічної потреби, необхідно закуповувати за кордоном. Але робити це слід продумано та організовано, щоб полегшити виробнику сільськогосподарської продукції її експлуатацію і обслуговування.

На сьогодні створено комплекси машин для різних систем землеробства, які застосовуються вітчизняними аграріями. Вони мають включати знаряддя для розущільнення плужної підошви шляхом смугового розпушення ґрунту та щілювання. Знаряддя ці розроблені і випускались серійно у 80-ті роки вітчизняною промисловістю.

Особливо перспективним у цьому відношенні вважалося поєднання мілкого (5-16 см) обробітку ґрунту зі смуговим розпушенням на 40-50 см, яке реалізовувалося знаряддями типу ПЩН-2,5 та щілювачами-розпушувачами ЩРП-3-70.

Науковці ННЦ «Інституту механізації та електрифікації сільського господарства» (ІМЕСГ) разом із вітчизняними машинобудівниками інтенсивно працюють над відновленням виробництва таких знарядь на сучасній елементній базі.

Раціональні комплекси машин підбираються із безлічі присутньої на ринку сільськогосподарської техніки згідно конкретних вихідних параметрів окремої системи господарської одиниці.

Існують досконалі комплекси машин, які рекомендуються науковцями для господарств, що застосовують системи: диференційного обробітку ґрунту, обробітку ґрунту на основі мульчування поверхні та без обробітку (No Till).

Витрати енергії, за розрахунковими показниками, найменші при застосуванні технології No Till. На практиці, з урахуванням реальних умов та врожайності, питомі показники не завжди на користь цієї системи вирощування сільськогосподарських культур.

Розроблено сучасний комплекс технічних засобів для системи диференційованого обробітку ґрунту. До нього входять вітчизняні знаряддя, технічний рівень яких наближується до рівня кращих світових.

Із комплексу технічних засобів для системи обробітку ґрунту на основі мульчування (так званого «консервуючого») слід відмітити подрібнювач рослинних решток, виготовлення якого освоюється на експериментальному виробництві ННЦ «ІМЕСГ» та деяких інших заводах. Застосування такого знаряддя докорінним чином покращує якість виконання технологічних операцій підготовки ґрунту та посіву.

Безумовно, є перспективні агрегати для реалізації системи No Till. Окрім добре відомої фірми «Агро-Союз», на вітчизняному ринку присутні і агрегати для фінансово менш спроможних виробників, такі як МВЗ-4,5 «Меланія» та агрегат ВАТ «Фрегат» АПП-6, які добре зарекомендували себе в процесі їх експлуатації.

Яків ГУКОВ, директор ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» УААН, доктор технічних наук, академік УААН