Незнання орача погубить

23 October, Розділ Техніка, переглядів 8 173

Відвальний плуг викликає найбільші ушкодження ґрунту,

які тільки можна уявити.

Карлос Кроветто

У замкнутому ланцюгу ресурсозберігаючого землеробства один процес пов'язаний з іншим. Де початок цієї складної, але ефективної системи? Якщо в традиційному землеробстві процес закладки врожаю починався з оранки після збирання, то при роботі за інноваційною технологією це необхідно зробити вже під час збирання. Тобто, щоб запустити систему відновлення ґрунтової родючості, потрібно постійно накопичувати органічні речовини, зберігаючи пожнивні залишки на поверхні ґрунту.

Балада про рослинні залишки

Рослинні залишки розділяють на три групи:

- пожнивні залишки рослин;

- листостеблові;

- кореневі.

Пожнивні залишки – це стерня злаків, частини стебел, листи та всі інші надземні частини рослин, які залишаються в полі після збирання врожаю. Листостеблові частини рослин включають кореневища, столони картоплі, кореневі шийки конюшини, люцерни та інших трав, залишки бульб, коренеплодів, цибулин.

Кореневі залишки рослин представлені коріннями вирощуваної культури, що збереглося живим до моменту збирання, а також відмерлим коріннями.

Обсяги коренепаду, за даними Т. І. Макарової, можуть сягати в озимої пшениці 124-480 кг/га, у вівса – 330-620 кг/га сухої речовини. Запаси гумусу за рахунок коренепаду і кореневих виділень можуть поповнитися на 130-230 кг/га. Корені рослини ще за життя беруть активну участь у ґрунтових процесах. Розростаючись, вони контактують із ґрунтовими частками і тим самим сприяють рівномірному розподілу органічної речовини та утворенню структурних агрегатів.

- Накопичення і збереження вологи – один із найголовніших аргументів залишення стерні на полі, - вважає Михайло Можаренко, фахівець з агротехнологій Корпорації «Агро-Союз». - Сонячна радіація нагріває землю по-різному: чим темніше земля, тим вище її температура. Як правило, всі пожнивні залишки світліше, ніж земля. Відповідно, вони нагріваються менше, і, виходить, температура землі нижча. Якщо температура землі нижча, то і вологи випаровується менше. Це сприяє накопиченню і збереженню вологи. Можливо, це єдина природна і ґрунтозахисна система, що забезпечує збільшення інфільтрації та утримання дощової води і не допускає виникнення ерозії.

Крім того, у рослинних залишках попередніх культур міститься значна кількість живильних речовин. Оскільки рослинні залишки із часом перегнивають, живильні речовини вивільняються і використовуються повторно.

Керування рослинними залишками

До того ж, якщо залишками правильно управляти, вони можуть стати основною перевагою системи вирощування культур і завдяки їм можна буде скоротити кількість добрив. Адже рослинні залишки можуть повернути частину живильних речовин (азот, фосфор, калій, кальцій, вуглець), винесених культурою, назад у ґрунт.

Найбільш значима перевага полягає в зниженні як вітрової, так і водної ерозії. Стерня на корені захищає такі культури як озима пшениця або канола від низьких температур ґрунту, а також створює доброчинний мікроклімат для ярових культур, підвищуючи мікробіологічну діяльність і рівень інфільтрації води. До того ж рослинні залишки можуть придушувати бур'яни.

- Важко переоцінити важливість керування рослинними залишками, особливо в системі No-tіll, - говорить Філ Нідхем, власник Needham Ag Technologіes - сімейного сільгоспбізнесу і агрономічної консалтингової компанії. - Для виробників, які тільки збираються почати використання технології прямого посіву, конче потрібно зробити перший крок саме в період збирання врожаю, не спалювати і не переорювати рослинні залишки попередньої культури. Саме рослинні залишки будуть визначати, чи це актив, чи „ахіллесова п'ята” майбутньої системи вирощування культур при використанні ресурсозберігаючої технології на багато років уперед.

У природі діє такий закон: усе, що із землі взяте, повинно бути в землю повернуте. Завдяки багатовіковому перегниванню рослинних залишків у нас є чорнозем.

Якби протягом тисячоліть вся суха рослинна маса, що утворилася за рік, згоряла наприкінці кожного сезону, то в нас під ногами була б глина, а не ґрунт. При перегниванні окислювання відбувається поступово і не в повному обсязі, у результаті чого утворюються довгоживучі та довгодіючі гумінові речовини ґрунту. Згоряння ж – це миттєве окислювання. А при поступовому розкладанні токсичні речовини розпадаються до простих компонентів.

Зерно – людям, пожнивні залишки – ґрунту

- Культури необхідно скошувати якнайвище, але при цьому збирати все зерно, - радить Філ Нідхем. - Стерня пшениці на корені може захистити ґрунт від перегріву в літні місяці, адже витримує на 5-7 см вологи більше у порівнянні з показниками на ділянках, де використовується традиційний метод обробітку ґрунту. Цей рівень вологості спричиняється різницею між прибутковою і малоприбутковою культурою.

Багато виробників дійшли висновку, що при використанні очісуючої жниварки вони можуть почати збирання раніше зранку, а закінчити пізніше ввечері у порівнянні із ситуацією, коли застосовується традиційна жниварка, що швидко поступається позиціями за показниками роботи з вологою соломою. В очісуючій жниварці позаду встановлений гідравлічний ротор, що дозволяє передавати зерно, полову і невеликі кількості листової маси в комбайн.

- Очісуюча жниварка – це чудове доповнення для підвищення продуктивності комбайна, що сприяє поліпшенню якості керування рослинними залишками і скорочує витрати на паливо, - говорить Філ Нідхем.

- Ми працюємо за мінімальною технологією, але з кожним роком збільшуємо кількість гектарів, оброблюваних за «нульом», - говорить Олександр Царюк, директор фірми «Агро» у Луганській області. - Під час збирання навантаження на комбайни дуже велике. Тому ми вирішили провести реструктуризацію господарства, щоб кожна одиниця техніки виконувала тільки належні їй завдання. До того ж у період збирання вдвічі зростає потреба в механізаторах, і цю проблему можна вирішити за рахунок придбання комбайнів з високопродуктивними приставками. Нас цікавлять жниварки, які працюють методом очісування. Завдяки такій жниварці потужність комбайна зростає приблизно на 20-30%, а це дає можливість збирати врожай протягом додаткових 2-4 годин на день у порівнянні з використанням стандартної жниварки. Зокрема, нас зацікавила нова розробка компанії «Агро-Союз» - очісуюча жниварка «Слов'янка». Ми хочемо вивчити її характеристики, перевірити в роботі.

- Жниварка навісна двобарабанна очісуючого типу призначена для збирання злакових культур і насінників трав методом прямого комбайнування, - розповідає Едуард Романьков, керівник департаменту рослинництва Корпорації «Агро-Союз». - Принцип дії жниварки – обмолот рослин на корені шляхом їх очісування гребінками, розташованими на очісуючому барабані жниварки.

Жниварка агрегатується з комбайном шляхом навішування на похилу камеру або безпосередньо на комбайн при постановці жниварки із власною похилою камерою, за допомогою якої хлібна маса подається в молотарку комбайна для остаточного домолоту і сепарації. До того ж, тепер вам не треба піклуватися про подрібнення соломи і рівномірне розкидання її по полю.

Накопичення на полі пожнивних залишків сприяє поновленню та збільшенню фауни ґрунту і органічних відходів, які виділяються постійно. Тому ми повинні ефективно захищати ґрунт, залишаючи достатню кількість рослинних залишків на поверхні.

Ганна КАПЛУН