Аграрний тиждень. Україна
» » Заорюємо стереотип
» » Заорюємо стереотип

    Заорюємо стереотип


    "Чим менше оранки, тим вище урожай"

                            Пліній

     

    В чому панацея від засухи?

    Цікаво, чим керується аграрій, коли на півдорозі до досягнення наміченої цілі він робить крок далеко назад? Чому, зробивши такі важкі перші кроки до нульової обробки ґрунту, біля самої цілі опускає руки?

    – Прийнято вважати, що при нульовій обробці ґрунту в ньому накопичується волога, – говорить Ігор Брагінець, директор ПП «Альфа-агро» в Херсонській області. – Але в нашому регіоні торік склалися нетипові умови: суха осінь, малосніжна зима, посушливе літо, тож волога просто не могла накопичитися. Сумарні опади – всього 100 мм. Почавши використовувати прямий посів два роки тому, минулого року ми знову повернулися до старої системи обробки ґрунту. Хай і не до глибокої оранки, та все-таки це відкинуло нас назад. Тепер ми усвідомлюємо: доведеться починати все з початку, але тоді встояти перед бажанням розпушити ґрунт не змогли. 

    Можливо один раз чи двічі реально дістати вологу з глибини. І все. А звідки їй постійно братися при такій мінімальній кількості опадів в 400 мм на території України?

    Що ж насправді відбувається з ґрунтом при поверненні до обробки?

    При обробці розривається процес розкладання рослинних залишків і поступово втрачається активна органічна речовина, тому культури не можуть екстрагувати живильні речовини, що надаються ґрунтом.

    Піклуючись про підвищення ґрунтової родючості (а, отже, і врожайності), необхідно піклуватися про живлення і збільшення популяції мікроорганізмів, створенні умов для активного розвитку мікробіологічних процесів – тобто залишати на поверхні пожнивні залишки. Розкладання органічних залишків і синтез нових з'єднань, що входять до складу перегною, протікає під впливом ферментів, що виділяються різними асоціаціями мікроорганізмів, зокрема, аеробів і анаеробів.

    Рослинам для нормального зростання і повноцінного розвитку необхідні не тільки макроелементи, такі як калій, азот, фосфор, але і мікроелементи, наприклад, селен, що виступає каталізатором в різних біохімічних реакціях і без якого рослини не в змозі сформувати хорошу імунну систему. Постачальниками мікроелементів можуть бути анаеробні мікроорганізми: вони живуть в глибших шарах ґрунту і для них кисень – отрута. Анаеробні мікроорганізми здатні по харчових ланцюгах «піднімати» необхідні рослинам мікроелементи з глибинних шарів ґрунту.

    No-Till у поєднанні з використанням рослинних залишків культури робить для ґрунту те ж, що і сама природа.

    Світовий досвід землеробства довів: щорічна обробка ґрунту не тільки не приносить користі, але і завдає непоправної шкоди, підсилюючи ерозійні процеси.

    Чи дарма цілі покоління хліборобів орали землю? Над цим одвічним запитанням розмірковує фахівець з агротехнологій Корпорації «Агро-Союз» Михайло Можаренко: «Якраз багатовікова діяльність землеробів і призвела до того, що природна структура ґрунту змінена, земля поступово виснажилася. Хлібороб знає, що сталлю землю не створиш. Сталлю її вивертають, нижній шар вивалюють вгору, верхній закопують вниз. Далі – у виснажений нами ґрунт вносимо добрива, боремося за врожай. Землероби діють, як лікарі, які однією рукою дають отруту, а іншою – протиотруту, стверджуючи, що ця процедура корисна для хворого».

    Пожнивні залишки бережуть вологу

    Нещастя фермера, за словами Е.Фолкнера, закінчуються тоді, коли закінчується механічна обробка ґрунту.

    Великий досвід використання технології нульової обробки ґрунту накопичений в Канаді, де вона застосовується в основному в районах, схильних до вітрової ерозії і засухи. Цей досвід показав, що для надійного захисту ґрунтів середнього механічного складу при врожайності культур в 40-50 ц/га необхідне практично повне збереження стерні та соломи в поверхневому шарі ґрунту. Це можливо тільки при відмові від традиційної механічної обробки і використанні нових посівних пристроїв, які можуть працювати з пожнивними залишками. Саме шар рослинних залишків і непорушена структура ґрунту забезпечать накопичення й збереження вологи в глибших горизонтах, а при необхідності «транспортують» її до коренів рослин у найбільш посушливі періоди. Агрокліматичні умови Канади дуже схожі з умовами в Україні, тому ми можемо використовувати досвід канадських аграріїв з користю для себе.

    — Наш донецький регіон часто страждає від засухи, – розповідає Костянтин Каплунов, МПП «Агросервіс Бешевський». – Нам потрібно боротися за вологу. Раніше ми думали, якщо оратимемо, діставатимемо вологу з нижніх шарів ґрунту, якщо будемо широко використовувати пар у сівозмінах, то зможемо зібрати пристойний врожай. Та минулий рік показав, що це зовсім не так: ми дуже багато втратили на кукурудзі та ячмені. У нас чорнозем, і совісно, що на такій багатій і родючій землі ми отримуємо такі низькі врожаї. Ось і вирішили переходити на ресурсозберігаючі технології, щоб в жодному разі не орати. Зараз ми вже на етапі, коли детально вивчивши основи ресурсозбереження, підбираємо відповідну техніку під цю технологію, яка, сподіваємося, допоможе нам скоротити кількість машин і заощадити ресурси.

        - Ми давно відмовилися від обробки, і в минуле не збираємося повертатися. Завдяки інноваційній технології в рослинництві у минулому посушливому році ми зібрали 80 центнерів пшениці з одного гектара, 50 ц/га ячменю, 80 ц/га кукурудзи, – говорять в ВАТ «Кищинці» Черкаської області. – Звичайно, у нас рівень опадів більший, ніж на Херсонщині, проте минулого року погода і нас не балувала. Тоді як наші сусіди ледве 30 центнерів зібрали, ми отримали цілком пристойний урожай, який у інших буває тільки за сприятливих погодних умов.

    Краще обробити свою свідомість, перевернути пласт застарілих знань і заорати стереотипи

    В «Агро-Союзі», який нині став пристрасним апологетом нульової обробки, до прямого посіву прийшли не відразу. Чотири роки працювали по мінімалці, накопичували пожнивні залишки, все не наважуючись приступити до посіву без механічної обробки. Культиватору шлях на поле став замовлений тільки після того, як в США директор модельного агрокультурного підприємства «Агро-Союз» своїми очима побачив різницю: у сорокаградусну спеку по один бік дороги зеленіло «нульове» поле, а по інший – вигоріле ретельно оброблене. Рішення Володимир Хорішко прийняв миттєво, про що одразу ж повідомив своїм колегам. Але щоб остаточно і безповоротно перейти на «нульовку», був потрібний жорсткий наказ директора. Настільки сильно в технологах і агрономах сидів стереотип про необхідність обробки. Думка, що інакше ніяк не можна, забивається людям в голову трохи не з пелюшок.

    – Ні, я не те щоб розчарувався в цій інноваційній технології, – продовжує Ігор Брагінець. – Ми до неї знову прийдемо, але для цього потрібен тривалий час.

    Ті, хто думає, що це дуже легко і просто – отримувати багаті урожаї за «ледачою технологією», як іноді називають No-Till, часто розчаровуються. No-Till – система землеробства, її потрібно вивчити, зрозуміти і полюбити.

    — Так, впровадження нульової технології обробки ґрунту дає свої результати, – впевнений Іван Сургай, головний агроном-технолог Корпорації «Агро-Союз». – Минулий посушливий рік приніс нам середньостатистичний урожай – 38 ц/га зернових. А ось сусідні господарства з таким же географічним розташуванням, з аналогічними агрокліматичними умовами зібрали всього 12- 18 ц/га. Витрати в порівнянні з класичним землеробством мізерні, а урожай гарантований.

    Тож судіть самі: чи можна за допомогою поверхневої обробки зберегти вологу в глибших шарах? Чи можна таким чином не те щоб підвищувати, а хоча б підтримувати родючість ґрунту? Навряд чи.

    Тож, якщо у вас виникли труднощі, не поспішайте повертатися до культивації, відкидайте ці думки геть. Подумайте, зважте все, оцініть переваги нової системи землеробства і вже зараз почніть співробітничати з природою. Адже родючість наших ґрунтів залежить не від того, скільки мінеральних добрив ми внесемо, а наскільки правильно ми навчимося управляти землею.

     

    Ганна КАПЛУН

     





    Схожі новини
  • Керувати родючістю можна
  • Незнання орача погубить
  • Зерно належить людині, а солома – ґрунту
  • Земля відродиться заново
  • Ефективність, перевірена часом

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Заорюємо стереотип


"Чим менше оранки, тим вище урожай"

                        Пліній

 

В чому панацея від засухи?

Цікаво, чим керується аграрій, коли на півдорозі до досягнення наміченої цілі він робить крок далеко назад? Чому, зробивши такі важкі перші кроки до нульової обробки ґрунту, біля самої цілі опускає руки?

– Прийнято вважати, що при нульовій обробці ґрунту в ньому накопичується волога, – говорить Ігор Брагінець, директор ПП «Альфа-агро» в Херсонській області. – Але в нашому регіоні торік склалися нетипові умови: суха осінь, малосніжна зима, посушливе літо, тож волога просто не могла накопичитися. Сумарні опади – всього 100 мм. Почавши використовувати прямий посів два роки тому, минулого року ми знову повернулися до старої системи обробки ґрунту. Хай і не до глибокої оранки, та все-таки це відкинуло нас назад. Тепер ми усвідомлюємо: доведеться починати все з початку, але тоді встояти перед бажанням розпушити ґрунт не змогли. 

Можливо один раз чи двічі реально дістати вологу з глибини. І все. А звідки їй постійно братися при такій мінімальній кількості опадів в 400 мм на території України?

Що ж насправді відбувається з ґрунтом при поверненні до обробки?

При обробці розривається процес розкладання рослинних залишків і поступово втрачається активна органічна речовина, тому культури не можуть екстрагувати живильні речовини, що надаються ґрунтом.

Піклуючись про підвищення ґрунтової родючості (а, отже, і врожайності), необхідно піклуватися про живлення і збільшення популяції мікроорганізмів, створенні умов для активного розвитку мікробіологічних процесів – тобто залишати на поверхні пожнивні залишки. Розкладання органічних залишків і синтез нових з'єднань, що входять до складу перегною, протікає під впливом ферментів, що виділяються різними асоціаціями мікроорганізмів, зокрема, аеробів і анаеробів.

Рослинам для нормального зростання і повноцінного розвитку необхідні не тільки макроелементи, такі як калій, азот, фосфор, але і мікроелементи, наприклад, селен, що виступає каталізатором в різних біохімічних реакціях і без якого рослини не в змозі сформувати хорошу імунну систему. Постачальниками мікроелементів можуть бути анаеробні мікроорганізми: вони живуть в глибших шарах ґрунту і для них кисень – отрута. Анаеробні мікроорганізми здатні по харчових ланцюгах «піднімати» необхідні рослинам мікроелементи з глибинних шарів ґрунту.

No-Till у поєднанні з використанням рослинних залишків культури робить для ґрунту те ж, що і сама природа.

Світовий досвід землеробства довів: щорічна обробка ґрунту не тільки не приносить користі, але і завдає непоправної шкоди, підсилюючи ерозійні процеси.

Чи дарма цілі покоління хліборобів орали землю? Над цим одвічним запитанням розмірковує фахівець з агротехнологій Корпорації «Агро-Союз» Михайло Можаренко: «Якраз багатовікова діяльність землеробів і призвела до того, що природна структура ґрунту змінена, земля поступово виснажилася. Хлібороб знає, що сталлю землю не створиш. Сталлю її вивертають, нижній шар вивалюють вгору, верхній закопують вниз. Далі – у виснажений нами ґрунт вносимо добрива, боремося за врожай. Землероби діють, як лікарі, які однією рукою дають отруту, а іншою – протиотруту, стверджуючи, що ця процедура корисна для хворого».

Пожнивні залишки бережуть вологу

Нещастя фермера, за словами Е.Фолкнера, закінчуються тоді, коли закінчується механічна обробка ґрунту.

Великий досвід використання технології нульової обробки ґрунту накопичений в Канаді, де вона застосовується в основному в районах, схильних до вітрової ерозії і засухи. Цей досвід показав, що для надійного захисту ґрунтів середнього механічного складу при врожайності культур в 40-50 ц/га необхідне практично повне збереження стерні та соломи в поверхневому шарі ґрунту. Це можливо тільки при відмові від традиційної механічної обробки і використанні нових посівних пристроїв, які можуть працювати з пожнивними залишками. Саме шар рослинних залишків і непорушена структура ґрунту забезпечать накопичення й збереження вологи в глибших горизонтах, а при необхідності «транспортують» її до коренів рослин у найбільш посушливі періоди. Агрокліматичні умови Канади дуже схожі з умовами в Україні, тому ми можемо використовувати досвід канадських аграріїв з користю для себе.

— Наш донецький регіон часто страждає від засухи, – розповідає Костянтин Каплунов, МПП «Агросервіс Бешевський». – Нам потрібно боротися за вологу. Раніше ми думали, якщо оратимемо, діставатимемо вологу з нижніх шарів ґрунту, якщо будемо широко використовувати пар у сівозмінах, то зможемо зібрати пристойний врожай. Та минулий рік показав, що це зовсім не так: ми дуже багато втратили на кукурудзі та ячмені. У нас чорнозем, і совісно, що на такій багатій і родючій землі ми отримуємо такі низькі врожаї. Ось і вирішили переходити на ресурсозберігаючі технології, щоб в жодному разі не орати. Зараз ми вже на етапі, коли детально вивчивши основи ресурсозбереження, підбираємо відповідну техніку під цю технологію, яка, сподіваємося, допоможе нам скоротити кількість машин і заощадити ресурси.

    - Ми давно відмовилися від обробки, і в минуле не збираємося повертатися. Завдяки інноваційній технології в рослинництві у минулому посушливому році ми зібрали 80 центнерів пшениці з одного гектара, 50 ц/га ячменю, 80 ц/га кукурудзи, – говорять в ВАТ «Кищинці» Черкаської області. – Звичайно, у нас рівень опадів більший, ніж на Херсонщині, проте минулого року погода і нас не балувала. Тоді як наші сусіди ледве 30 центнерів зібрали, ми отримали цілком пристойний урожай, який у інших буває тільки за сприятливих погодних умов.

Краще обробити свою свідомість, перевернути пласт застарілих знань і заорати стереотипи

В «Агро-Союзі», який нині став пристрасним апологетом нульової обробки, до прямого посіву прийшли не відразу. Чотири роки працювали по мінімалці, накопичували пожнивні залишки, все не наважуючись приступити до посіву без механічної обробки. Культиватору шлях на поле став замовлений тільки після того, як в США директор модельного агрокультурного підприємства «Агро-Союз» своїми очима побачив різницю: у сорокаградусну спеку по один бік дороги зеленіло «нульове» поле, а по інший – вигоріле ретельно оброблене. Рішення Володимир Хорішко прийняв миттєво, про що одразу ж повідомив своїм колегам. Але щоб остаточно і безповоротно перейти на «нульовку», був потрібний жорсткий наказ директора. Настільки сильно в технологах і агрономах сидів стереотип про необхідність обробки. Думка, що інакше ніяк не можна, забивається людям в голову трохи не з пелюшок.

– Ні, я не те щоб розчарувався в цій інноваційній технології, – продовжує Ігор Брагінець. – Ми до неї знову прийдемо, але для цього потрібен тривалий час.

Ті, хто думає, що це дуже легко і просто – отримувати багаті урожаї за «ледачою технологією», як іноді називають No-Till, часто розчаровуються. No-Till – система землеробства, її потрібно вивчити, зрозуміти і полюбити.

— Так, впровадження нульової технології обробки ґрунту дає свої результати, – впевнений Іван Сургай, головний агроном-технолог Корпорації «Агро-Союз». – Минулий посушливий рік приніс нам середньостатистичний урожай – 38 ц/га зернових. А ось сусідні господарства з таким же географічним розташуванням, з аналогічними агрокліматичними умовами зібрали всього 12- 18 ц/га. Витрати в порівнянні з класичним землеробством мізерні, а урожай гарантований.

Тож судіть самі: чи можна за допомогою поверхневої обробки зберегти вологу в глибших шарах? Чи можна таким чином не те щоб підвищувати, а хоча б підтримувати родючість ґрунту? Навряд чи.

Тож, якщо у вас виникли труднощі, не поспішайте повертатися до культивації, відкидайте ці думки геть. Подумайте, зважте все, оцініть переваги нової системи землеробства і вже зараз почніть співробітничати з природою. Адже родючість наших ґрунтів залежить не від того, скільки мінеральних добрив ми внесемо, а наскільки правильно ми навчимося управляти землею.

 

Ганна КАПЛУН

 





Схожі новини
  • Керувати родючістю можна
  • Незнання орача погубить
  • Зерно належить людині, а солома – ґрунту
  • Земля відродиться заново
  • Ефективність, перевірена часом

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.