Від удобрення до сівби

23 May, Розділ Техніка, переглядів 6 803

«Прикро, що деякі державні структури, які мають опікуватися технічним забезпеченням вітчизняного АПК, лобіюють інтереси зарубіжних машинобудівників. Уже навіть не приховуючись. І це при тому, що вітчизняна промисловість випускає більш ніж достатньо сучасної і якісної ґрунтообробної та посівної техніки для успішного господарювання в усіх кліматичних зонах України», - розпочав розмову з нами Василь Насонов, завідувач лабораторії науково-технічних проблем обробітку ґрунту та сівби ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН.

- Василю Андрійовичу, а які характеристики Ви назвали б ознаками сучасності для передпосівної та посівної техніки?

- Серед головних досягнень у розвитку конструкцій, обладнаних засобами електроніки, є здатність змінювати під час технологічного процесу його параметри: глибину обробітку ґрунту, норму внесення добрив, норму й глибину внесення насіння тощо. Ці параметри тепер оперативно можна коригувати в залежності від стану ґрунту шляхом електронного регулювання робочих органів. Зокрема, під час посіву такий підхід дозволяє оптимізувати відстань між насінинами в рядку. Отже, на конкретній частині поля, де більше вологи й поживних речовин, є змога розмістити більше рослин. Окрім того, використання засобів електроніки дозволяє контролювати роботу агрегатів, визначати її обсяг і кількість витраченого пального, забезпечувати точне водіння посівних агрегатів без маркерів із дотриманням ширини стикових міжрядь. Тим господарям, які ще користуються старою технікою радянського зразка, варто підрахувати, скільки часу й грошей вони витрачають на зайві кроки, й замислитися над переоснащенням.

Щоб де треба підживити

- Почнемо із внесення міндобрив. Яким чином найкраще механізувати цей процес?

- На вітчизняному ринку сільгосптехніки нині не бракує машин вітчизняного виробництва для внесення міндобрив. А найкращі результати на практиці показують: МВД-900 і МВД-0,5 (ВАТ «Хмільниксільмаш», МВД-4 (ВАТ «Ковельсільмаш»), МВД-8, МВД-5СПРО, МРД-5М, МРД-5Г, МВДТ-0,5 (ННЦ «ІМЕСГ»). Серед зарубіжних фірм панують машини: «Amazonen-Werke» (ФРН), «Kuhn» (Франція), «Rauch» (ФРН), «Bredal» (Данія) тощо.

- Чув, що в названих Вами технічних засобах є чимало схожих за принципом дії механізмів...

- Так. Зокрема, вони обладнані відцентрованими розсівальними апаратами, якість роботи яких суттєво залежить не тільки від гранулометричного складу добрив та їх вологості, а й від правильного регулювання машин, зокрема, вибору робочої ширини захвату, технічного стану механізмів.

- На що Ви пропонуєте звернути увагу перед тим, як виїжджати з «добривною місією» в поле?

- Перед початком робіт по внесенню добрив раджу обов’язково перевірити їх вологість і наявність крупних грудок, які можуть закупорити висівний отвір гравітаційного дозувального пристрою. Якщо добрива «укрупнилися», то їх краще вносити машинами з примусовими дозаторами прутково-пластинчастого або стрічкового типів (МРД-8, МВД-5СПРО, МРД-5М, МРД-5Г, МВДТ-0,5).

Для внесення малих доз «мінералки» (до 200 кг/га) доцільно використовувати начіпні машини (МВД-900, МВДТ-0,5, МВД-0,5) і перевантажувальну технологічну схему. Тобто, завантажувати добрива на складі в автомобіль або тракторний причіп, доставляючи в поле, де заповнювати бункери. Якщо ви плануєте вносити понад 200 кг/га, раджу експлуатувати кузовні технічні засоби (МВУ-12, МРД-8, МВУ-8, МВУ-6, МВД-5 СПРО, МРД-4, МРД-5 та інші).

Перед тим, як безпосередньо розпочати процес живлення ґрунту, не забудьте встановити положення регулювальної заслінки та необхідні зірочки на приводах живильника відповідно до заданої дози й інструкції з експлуатації машин.

За традицією й «під нуль»

- Сьогодні в різних регіонах України практикуються декілька технологій обробітку ґрунту. Коли й яку техніку краще використовувати?

- Класична (традиційна) технологія, яка сьогодні переважає, базується на використанні плугів та шлейфу знарядь для підготовки ґрунту до сівби після оранки. Вона економічно доцільніша при достатніх запасах вологи, наявності часу і матеріальних ресурсів для її реалізації, а також при необхідності переорювання великої кількості рослинних решток, органічних добрив і сидератів.

Варто підкреслити, що вітчизняні заводи випускають повний набір ґрунтообробної техніки для успішної реалізації класичної технології. Зокрема, ЗАТ «ТПФГ Інтерагротек» спільно з провідною європейською компанією «Фогель-Ноот» виготовляє високоефективні обертові та необертові плуги з різними типами полиць, які добре зарекомендували себе на оранці різних типів ґрунтів. Удосконалені знаряддя для класичної технології пропонують і підприємства «Велес-Агро» та «Восход».

Але найбільший арсенал техніки вітчизняна промисловість пропонує для поверхневого обробітку ґрунту, який можна виконувати за допомогою знарядь загального призначення. Та краще застосовувати спеціалізовану техніку, віддаючи перевагу широкозахватним важким культиваторам, боронам і комбінованим агрегатам.

Сьогодні набуває популярності консервувальна технологія зяблевого обробітку ґрунту, яка майже за всіма економічними й екологічними параметрами має переваги над оранкою. Відтак, слідом за інофірмами, українські заводи, зокрема, ТОВ «Краснянське СП «Агромаш», пропонують сучасні глибокорозпушувачі, чизельні й комбіновані агрегати, в яких, до речі, використовуються перевірені часом і надійніші конструкції робочих органів провідних європейських компаній. Відтепер нові комбіновані диско-лапові й диско-чизельні знаряддя за один прохід можуть глибоко (до 45 см), смугово або суцільно розпушити ґрунт, а також розпушити з мульчуванням і вирівнюванням поверхневого (до 20 см) шару.

Щоб насіння не розгубити

- Василю Андрійовичу, що сьогодні маємо в господарствах і що є на ринку для механізації сівби?

- У багатьох сільгосппідприємствах ще залишилися застарілі радянські сівалки, які закладають насіння «то густо, то пусто». Але ті, хто використовує високоякісний елітний посівний матеріал, що недешевий, прагнуть, аби кожна насінина отримала належне їй місце в ґрунті, віддаючи перевагу сучасним засобам механізації. Крім іноземних, на ринку користуються популярністю вітчизняні сівалки серії СЗ, які випускає ВАТ «Червона зірка». Вони оснащені дводисковими сошниками, універсальні, задовільно сіють зернові при кожній технології підготовки ґрунту, крім прямої сівби з нульовим обробітком. При дефіциті вологи перевагу треба віддавати модифікаціям, які оснащені прикочуючими котками (СЗП-3,6). За сівалками, що без котків, треба окремо, без розриву в часі, залучати агрегати для суцільного прикочування.

Слід зазначити, що сівалки з шириною захвату 3,6 м недовантажують сучасні трактори. Отже, інколи доводиться складати громіздкі й незручні в транспортуванні багатосівалкові агрегати. Цих недоліків не мають сучасні навісні й причіпні, зерно-трав’яні та зернотукові сівалки «Клен» (МСНПП «Клен»), навісні «Містраль» (СП «АГРО»), широкозахватні зернотукові «Солітер» (ВАТ «Червона зірка»), робоча ширина захвату яких спроектована під потужність конкретних класів тракторів.

Набувають популярності й спеціальні ґрунтообробно-посівні машини, серед яких сівалки-культиватори Сіріус-10 (ВАТ «Червона зірка»), Партнер-7,5 (УАТ, м. Торез), АПП-6 (ВАТ «Завод «Фрегат»), МВЗ-4,5 «Меланія» (ВАТ «Галещина машзавод»), які за один прохід виконують передпосівну культивацію і стрічковий посів із прикочуванням ґрунту».

Підсумовуючи бесіду, Василь Насонов порадив для досягнення намічених цілей ґрунтообробки й посіву ретельно вивчити всі нюанси обраної технології, добре підготувати й відрегулювати на задані параметри агрегати у суворій відповідності до вимог їх експлуатації. Зокрема, широкозахватні машини доцільно укомплектувати сучасними системами навігації з метою точного водіння, зменшення прогалин між проходами, економії добрив, насіння, пального.

Володимир ШАПОВАЛОВ