Аграрний тиждень. Україна
» » Віталій Скоцик: «Прибутки в агробізнесі можуть бути більшими, ніж на ринку нерухомості»
» » Віталій Скоцик: «Прибутки в агробізнесі можуть бути більшими, ніж на ринку нерухомості»

    Віталій Скоцик: «Прибутки в агробізнесі можуть бути більшими, ніж на ринку нерухомості»


    Днями в ІА «Українські новини» відбулася прес-конференція, в якій взяли участь провідні експерти галузі сільського господарства та агробізнесу: генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик, директор ЗАТ «Племзавод «Агро-Регіон» Юрій Карасик, керівник відділу закупівлі та реалізації сільськогосподарської продукції компанії «АМАКО» Вадим Каргін.

    Четверта влада захопилася аграрною справою

    «Жнива-2008 – вже прибутковий бізнес чи все ще збиткове сільське господарство» - такою була тема цього заходу. Понад пятдесят журналістів із провідних засобів масової інформації взяли активну участь у цій прес-конференції. Генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик навіть здивувався такій зацікавленості представників мас-медіа.

    Додам від себе, що як журналіст, я щиро пишаюся своїми колегами, які беруться за мікрофони й пера не задля того, щоб із насолодою порсатися в бруді під килимом, а задля пошуку світла навіть у чорній дірі. Зізнаюся, мене тішить, коли бачу, як щоразу меншає моїх колег на телепередачах і прес-конференціях, де йдеться про політичні інтриги.

    Приємно бачити, як чимало політичних журналістів перекваліфіковуються в «аграрники». І приходять вони на заходи, що присвячені хлібу насущному, не задля того, щоб «засвітитись» провокаційними запитаннями, а щоб професійно ознайомити свою аудиторію з тонкощами інколи доволі складних й неоднозначних процесів, що відбуваються в аграрному секторі. Добрі враження склалися і власне від запитань, що ставили представники «четвертої влади» організаторам прес-конференції. А вже за 40 хвилин від початку прес-конференції на сайтах кількох інформаційних агенцій почали зявлятися перші повідомлення про перебіг події.

    Аграрна інфраструктура – понад усе

    За останніми прогнозами Міністерства аграрної політики України, у 2008 році урожай зернових і зернобобових культур у нашій країні становитиме понад 48 млн. тонн, що перевищує навіть прогнози Міністерства сільського господарства США (понад 43 млн. тонн).

    Майже половину зібраного врожаю – 22 млн. тонн – планується експортувати.

    У своєму вступному слові генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик, зокрема, сказав:

    «Успішні жнива та скасування експортних квот нададуть змогу значно покращити економічну ситуацію в країні і, зокрема, допоможуть уповільнити зростання негативного сальдо торговельного балансу. Проте, на тлі високого врожаю 2008 року та привабливих перспектив розвитку сільського господарства України у зв'язку із світовою продовольчою кризою, яскраво проявились проблемні питання вітчизняного АПК, що потребують нагального вирішення.

    Насамперед, мова йде про створення аграрної інфраструктури, і передусім потужностей для якісного зберігання та переробки зерна. Адже, за даними Мінагрополітики, якісні показники зерна цього року значно нижчі, ніж очікувалося. Наприклад, тільки 11% зібраної пшениці є продовольчою, пшениця 6-го класу становить 54% від зібраного врожаю (для порівняння: минулого року вона становила 20% врожаю).

    Такі результати фахівці пояснюють, зокрема, відсутністю достатньої кількості зерносушарок, де можна було б обро***ти зерно та довести частку його вологи до норми. Однією з причин є також недотримання сучасних агротехнологій, що впливає на якість зерна (наприклад, недостатнє внесення добрив)».

    Рясний урожай – це ще не рясний прибуток

    Далі, відповідаючи на запитання журналістів, Віталій Скоцик підкреслив: «За відсутності комплексного підходу до ведення справ, навіть такий рекордний врожай, як цього року, не гарантує високих прибутків ні аграріям, ні державі. Потрібно зосередити зусилля сільгоспвиробників, інвесторів, Уряду та науковців на впровадженні дійсно сучасних та ефективних технологій і глибокої переробки вирощених культур, в тому числі і через виробництво біопалива. Проблемою залишається недостатня кількість елеваторів та терміналів у чорноморських портах. Зберігати таку велику кількість зерна в Україні поки що ніде, а пропускна спроможність експортного коридору обмежена – зерно йде на експорт не потоком, а „тонким струмочком" (при цьому, Одеський порт розвантажує понад 200 вагонів зерна за добу)».

    Уряд прийняв низку заходів, аби захистити вітчизняного фермера. Зокрема, встановлено мінімальну ціну на фуражне зерно (816 грн. за тонну) і прийнято рішення відшкодовувати ПДВ тільки тим зернотрейдерам, які купуватимуть фуражне зерно безпосередньо у аграріїв та не нижче від встановленої ціни.

    Проте деякі експерти вважають, що зернотрейдери не купуватимуть низькосортне зерно, яке важко продати на світових ринках через обмежений попит, за ціною, вищою за ринкову (720-750 гривень за тонну).

    Рослинництво + тваринництво = стабільний прибуток

    „Споживачем" фуражного зерна може стати вітчизняне тваринництво. Про занепад та необхідність відродження цього сектору вже не перший рік говорять аграрії. Цього року Уряд приділив особливу увагу підтримці розвитку цієї галузі АПК. Так, планується відшкодовувати процентні ставки фермерам по кредитах, взятих для розвитку тваринницького сектору. Зокрема, на будівництво та реконструкцію ферм, тваринницьких комплексів, закупівлю племінної худоби, молодняку і сучасного устаткування.

    «Керівники передових агрогосподарств розуміють, що слідом за рослинництвом вигідно розвивати і тваринництво. В ідеалі – це замкнений комплекс, де тваринництво і рослинництво пов'язані між собою. Таким чином, тваринництво забезпечує добрива для полів, а «у відповідь» отримує корми. Ми розро***ємо подібні рішення і успішно впроваджуємо їх в Україні», - вів далі генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик.

    А директор ЗАТ «Племзавод «Агро-Регіон» Юрій Карасик додав: У липні я брав участь у засіданні Кабінету Міністрів України, представляючи позицію Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств як перший заступник голови цієї організації. Мені довелося виступити з нашими пропозиціями. Особливо відрадно: запропоноване нами не просто було взяте до уваги, а доволі оперативно ми стали свідками впровадження реальних заходів щодо покращення ситуації в тваринництві. Зокрема, у серпні були більш як удвічі підвищені державні дотації на кілограм свинини та яловичини. Таким чином сільгоспвиробники отримали змогу збільшити рентабельність виробництва продукції тваринництва, не вдаючись до підвищення цін. А це вигідно не лише виробникам, а й споживачам продуктів вітчизняного виробництва».

    Завершуючи прес-конференцію, Віталій Скоцик підсумував: „Визначну роль у розвитку агробізнесу сьогодні відіграє інтелектуальна складова. Ефективний агротехнологічний комплекс має включати весь маркетинговий ланцюжок: від аналізу ґрунтів до збуту продукції. Важливу роль відіграють не тільки сучасна сільськогосподарська техніка та агротехнології, а й фінансування, обладнання для зберігання і переробки сільгосппродукції. За таких умов аграрій може отримати високу рентабельність, а Україна – повернути собі репутацію житниці не тільки Європи, а й цілого світу".


    Володимир ШАПОВАЛОВ





    Схожі новини
  • Роботи непочатий край.
  • Яка освіта - таке й хазяйнування
  • Шляхи успышного господарювання
  • Досвід з поля
  • Шляхи розвитку аграрної галузі

  • Комментарі


    як можна проводити прес-конференцію про сільське господарство з людьми які ніколи біля неї не працювали. Такі як Скоцик це оператор с\г техніки, якого мета заробити на с\г виробниках і набити свої кармани, а досвіду вироування ніколи і не було.

    Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Віталій Скоцик: «Прибутки в агробізнесі можуть бути більшими, ніж на ринку нерухомості»


Днями в ІА «Українські новини» відбулася прес-конференція, в якій взяли участь провідні експерти галузі сільського господарства та агробізнесу: генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик, директор ЗАТ «Племзавод «Агро-Регіон» Юрій Карасик, керівник відділу закупівлі та реалізації сільськогосподарської продукції компанії «АМАКО» Вадим Каргін.

Четверта влада захопилася аграрною справою

«Жнива-2008 – вже прибутковий бізнес чи все ще збиткове сільське господарство» - такою була тема цього заходу. Понад пятдесят журналістів із провідних засобів масової інформації взяли активну участь у цій прес-конференції. Генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик навіть здивувався такій зацікавленості представників мас-медіа.

Додам від себе, що як журналіст, я щиро пишаюся своїми колегами, які беруться за мікрофони й пера не задля того, щоб із насолодою порсатися в бруді під килимом, а задля пошуку світла навіть у чорній дірі. Зізнаюся, мене тішить, коли бачу, як щоразу меншає моїх колег на телепередачах і прес-конференціях, де йдеться про політичні інтриги.

Приємно бачити, як чимало політичних журналістів перекваліфіковуються в «аграрники». І приходять вони на заходи, що присвячені хлібу насущному, не задля того, щоб «засвітитись» провокаційними запитаннями, а щоб професійно ознайомити свою аудиторію з тонкощами інколи доволі складних й неоднозначних процесів, що відбуваються в аграрному секторі. Добрі враження склалися і власне від запитань, що ставили представники «четвертої влади» організаторам прес-конференції. А вже за 40 хвилин від початку прес-конференції на сайтах кількох інформаційних агенцій почали зявлятися перші повідомлення про перебіг події.

Аграрна інфраструктура – понад усе

За останніми прогнозами Міністерства аграрної політики України, у 2008 році урожай зернових і зернобобових культур у нашій країні становитиме понад 48 млн. тонн, що перевищує навіть прогнози Міністерства сільського господарства США (понад 43 млн. тонн).

Майже половину зібраного врожаю – 22 млн. тонн – планується експортувати.

У своєму вступному слові генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик, зокрема, сказав:

«Успішні жнива та скасування експортних квот нададуть змогу значно покращити економічну ситуацію в країні і, зокрема, допоможуть уповільнити зростання негативного сальдо торговельного балансу. Проте, на тлі високого врожаю 2008 року та привабливих перспектив розвитку сільського господарства України у зв'язку із світовою продовольчою кризою, яскраво проявились проблемні питання вітчизняного АПК, що потребують нагального вирішення.

Насамперед, мова йде про створення аграрної інфраструктури, і передусім потужностей для якісного зберігання та переробки зерна. Адже, за даними Мінагрополітики, якісні показники зерна цього року значно нижчі, ніж очікувалося. Наприклад, тільки 11% зібраної пшениці є продовольчою, пшениця 6-го класу становить 54% від зібраного врожаю (для порівняння: минулого року вона становила 20% врожаю).

Такі результати фахівці пояснюють, зокрема, відсутністю достатньої кількості зерносушарок, де можна було б обро***ти зерно та довести частку його вологи до норми. Однією з причин є також недотримання сучасних агротехнологій, що впливає на якість зерна (наприклад, недостатнє внесення добрив)».

Рясний урожай – це ще не рясний прибуток

Далі, відповідаючи на запитання журналістів, Віталій Скоцик підкреслив: «За відсутності комплексного підходу до ведення справ, навіть такий рекордний врожай, як цього року, не гарантує високих прибутків ні аграріям, ні державі. Потрібно зосередити зусилля сільгоспвиробників, інвесторів, Уряду та науковців на впровадженні дійсно сучасних та ефективних технологій і глибокої переробки вирощених культур, в тому числі і через виробництво біопалива. Проблемою залишається недостатня кількість елеваторів та терміналів у чорноморських портах. Зберігати таку велику кількість зерна в Україні поки що ніде, а пропускна спроможність експортного коридору обмежена – зерно йде на експорт не потоком, а „тонким струмочком" (при цьому, Одеський порт розвантажує понад 200 вагонів зерна за добу)».

Уряд прийняв низку заходів, аби захистити вітчизняного фермера. Зокрема, встановлено мінімальну ціну на фуражне зерно (816 грн. за тонну) і прийнято рішення відшкодовувати ПДВ тільки тим зернотрейдерам, які купуватимуть фуражне зерно безпосередньо у аграріїв та не нижче від встановленої ціни.

Проте деякі експерти вважають, що зернотрейдери не купуватимуть низькосортне зерно, яке важко продати на світових ринках через обмежений попит, за ціною, вищою за ринкову (720-750 гривень за тонну).

Рослинництво + тваринництво = стабільний прибуток

„Споживачем" фуражного зерна може стати вітчизняне тваринництво. Про занепад та необхідність відродження цього сектору вже не перший рік говорять аграрії. Цього року Уряд приділив особливу увагу підтримці розвитку цієї галузі АПК. Так, планується відшкодовувати процентні ставки фермерам по кредитах, взятих для розвитку тваринницького сектору. Зокрема, на будівництво та реконструкцію ферм, тваринницьких комплексів, закупівлю племінної худоби, молодняку і сучасного устаткування.

«Керівники передових агрогосподарств розуміють, що слідом за рослинництвом вигідно розвивати і тваринництво. В ідеалі – це замкнений комплекс, де тваринництво і рослинництво пов'язані між собою. Таким чином, тваринництво забезпечує добрива для полів, а «у відповідь» отримує корми. Ми розро***ємо подібні рішення і успішно впроваджуємо їх в Україні», - вів далі генеральний директор компанії «АМАКО» Віталій Скоцик.

А директор ЗАТ «Племзавод «Агро-Регіон» Юрій Карасик додав: У липні я брав участь у засіданні Кабінету Міністрів України, представляючи позицію Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств як перший заступник голови цієї організації. Мені довелося виступити з нашими пропозиціями. Особливо відрадно: запропоноване нами не просто було взяте до уваги, а доволі оперативно ми стали свідками впровадження реальних заходів щодо покращення ситуації в тваринництві. Зокрема, у серпні були більш як удвічі підвищені державні дотації на кілограм свинини та яловичини. Таким чином сільгоспвиробники отримали змогу збільшити рентабельність виробництва продукції тваринництва, не вдаючись до підвищення цін. А це вигідно не лише виробникам, а й споживачам продуктів вітчизняного виробництва».

Завершуючи прес-конференцію, Віталій Скоцик підсумував: „Визначну роль у розвитку агробізнесу сьогодні відіграє інтелектуальна складова. Ефективний агротехнологічний комплекс має включати весь маркетинговий ланцюжок: від аналізу ґрунтів до збуту продукції. Важливу роль відіграють не тільки сучасна сільськогосподарська техніка та агротехнології, а й фінансування, обладнання для зберігання і переробки сільгосппродукції. За таких умов аграрій може отримати високу рентабельність, а Україна – повернути собі репутацію житниці не тільки Європи, а й цілого світу".


Володимир ШАПОВАЛОВ





Схожі новини
  • Роботи непочатий край.
  • Яка освіта - таке й хазяйнування
  • Шляхи успышного господарювання
  • Досвід з поля
  • Шляхи розвитку аграрної галузі

  • Комментарі


    як можна проводити прес-конференцію про сільське господарство з людьми які ніколи біля неї не працювали. Такі як Скоцик це оператор с\г техніки, якого мета заробити на с\г виробниках і набити свої кармани, а досвіду вироування ніколи і не було.

    Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.