Аграрний тиждень. Україна
» » Свята й будні Переяславщини
» » Свята й будні Переяславщини

    Свята й будні Переяславщини


    alt   На благодатній родючій землі Переяслав-Хмельницького району, що на Київщині, живуть працьовиті, віддані своїй хліборобській справі люди.   І не має значення, хто з них і на якій посаді працює. Вони залишаються патріотами свого району, своєї хліборобської місії. Вони не поспішають на заробітки до Києва, що зовсім поруч, а знаходять своє покликання в рідних селах. Вони - добрі господарі. І результати їхнього господарювання успішні. Ми з задоволенням відгукнулися на їхнє запрошення, і в День працівників сільського господарства поїхали до Переяслав-Хмельницького, щоб розповісти вам про тих, хто відроджує українське село своїми реальними справами. А нашими першими знайомими стали керівники ряду агропідприємств. До слова, кращих господарств району. І думки цих людей співзвучні сьогодні з роздумами багатьох їхніх колег в Україні.   Не треба нам м'ясо заморське   Юрій ПАВЛУШКО, генеральний директор ПП «Соснова»: - Хоча результати нашої роботи й виявилися «задешевими», попри все вони є як ніколи й великими, вагомими. Ми відчули, що вміємо, можемо працювати не менш ефективно, ніж у передових країнах Європи. Завдяки виконанню всіх норм сучасних агротехнологій, завдяки належному забезпеченню високопродуктивною новітньою технікою всіх процесів вирощування, урожайність кукурудзи на полях нашого господарства досягла понад 120 центнерів з гектара. Сподіваюся, що Уряд вживатиме відповідні заходи, щоб ми мали змогу вигідно продати зібране. Бо нині виходить так: зерно є - немає ринку. Відповідно, немає руху цього продукту, немає й ціни. А гроші ж треба сьогодні. Треба ж саме сьогодні придбати міндобрива й пальне, поки ціни знизилися. Треба техніку нову купувати, своєчасно її ремонтувати. - А як не постраждати від кризи? - запитуємо. - Слід розвивати господарство комплексно. А отже, має бути не лише якийсь один напрям рослинництва, а ще й altмолочне тваринництво, свинарство, вівчарство. От сьогодні кукурудзу продавати не вигідно. Але у нас є 1100 голів ВРХ, понад тисяча свиней, вівці, коні! Отже, кукурудза не пропаде. Ми її краще віддамо на корм худобі, ніж запропонуємо на ринок майже задарма. В аграрному бізнесі варто пам'ятати: якщо ринок продуктів рослинництва має чітко окреслену сезонну ознаку, то тваринництво при вмілій організації приноситиме, хоч невеликий, але сталий дохід протягом майже всього року. А щоб швидко виправити ситуацію, що склалася в українському тваринництві в загальнодержавних масштабах, слід терміново й повністю припинити імпорт м'яса. А «святе місце порожнім не буває». З'явиться відповідна ціна, відродиться й виробництво вітчизняної тваринницької продукції. Якщо запровадити рішучі заходи сьогодні, то протягом 2-3 років українські аграрії нагодують вітчизняного споживача високоякісним українським м'ясом і молоком доволі.   Без людини техніка до успіху не довезе   Євген Полунін, генеральний директор ТОВ «Саланг-Агро»: - Наше господарство завершує цей рік із добрими результатами. Я пишаюся своєю командою, що складається зі ста працівників - майстрів своєї справи. Обро***ємо 3500 гектарів. Маємо власний борошно-млинний комплекс, свиноферму. Якщо минулого року ми зібрали 6 тисяч тонн зерна, то цього - майже в два з половиною рази більше: 14 тисяч тонн. Показники врожайності теж доволі непогані. Озимої пшениці зібрали по 45 центнерів з гектара, ячменю - 43, гороху - 30. - Як досягаєте успіхів? - цікавимося у Євгена Васильовича. - Завдяки високій кваліфікації працівників і відповідному фінансуванню всього технологічного ланцюга виробництва. Хоча таке зростання, відверто кажучи, не дуже й тішить, адже ціни на нашу продукцію істотно впали. Тож, що мусимо робити для захисту від кризи? Передусім, намагаємося altмаксимально скоротити статті витрат, аби притримати продукцію, не віддаючи її за сьогоднішніми низькими цінами. Але не допускаємо, щоб така економія негативно позначилися на людях та якості робіт.     І такого святкового дня я звертався до всіх працівників ТОВ «Саланг-Агро» зі словами щирої подяки за їхню невтомну працю. Погодьтеся: скільки не кидай в землю насіння і не вкладай грошей, але без висококваліфікованих кадрів, що з любов'ю ставляться до своєї справи, ефекту не буде. Можна придбати найдорожчу і найякіснішу техніку, доволі добрив і засобів захисту, та ще раз наголошую - без команди професіоналів легко все змарнувати, і ті ж гроші полетять на вітер. Тому всім, хто віддано працює на землі, щиро бажаю богатирського здоров'я, родинного щастя, благополуччя і добробуту.     Фермерство - не вирок   Василь БИТИК, голова фермерського господарства «Україна»: - Дехто каже, що ефективно розвиватися можуть тільки крупнотоварні господарства. Я не згоден з такою думкою. Світова статистика свідчить, що найрентабельніше працюють середні господарства, що мають від 300 до 600 гектарів. У мене, наприклад, 500 гектарів. Працюємо вп'ятьох разом зі мною. У наслідок кризи потужніші господарства понесли у порівнянні з нами набагато більші збитки. А нам легше перелаштовуватися, маємо змогу оперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку. - Чи маєте у господарстві тваринництво? - продовжуємо розмову. - Зараз маємо свиноферму на 200 голів. Колись була і молочна ферма. Та мусили позбутися її через нерентабельність. Уявляєте, 7000 літрів молока щороку надоювали від корови! Але це було не вигідно. Ми утримували всього 25 корів і обсяг молока для промислової переробки був невеликим. Для рентабельного ведення молочного тваринництва треба надоювати щодня хоча б 2-3 тонни. Тепер у рослинництві ми вирощуємо всі основні культури: altкукурудзу, пшеницю, овес, сою, соняшник. А щодо ріпаку - я не прибічник його вирощування. Хоча ця культура й користується попитом, але ґрунт виснажує більше, ніж соняшник. Цього року врожаями задоволений. Кукурудза - 80 центнерів з гектара, жито - 34, овес - 37. Планую свою сушарку спорудити, щоб вирішити проблему якісного зберігання зерна. Маю шість хороших тракторів МТЗ, вантажну машину. У мене своя добра майстерня і майстри. Техніка завжди доглянута. Ще хочу і зроблю неодмінно - комбайн «Джон Дір» купити. Ось так і живемо - працюємо.       Продукція, що зігріває         Дмитро Ховайло, директор Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу: - Наше господарство спеціалізується на вирощуванні норки трьох порід: темно-коричневої, переяславської (виведена нашими спеціалістами) та срі***сто-блакитної. На сьогодні маємо 80 тисяч голів: 15 тисяч основного стада самців і самиць, а решта - 65 тисяч - молодняк. Колись в Україні працювало 21 звірогосподарство. Нині залишилось лише 5. Це пов'язане у першу чегу з тим, що далеко не кожен громадянин нашої держави може собі дозволити якісні вироби з цінного хутра. Але наш колектив працює стабільно. Вдалося зберегти й збільшити поголів'я. І зарплату наші люди вчасно отримують. До речі, я вже 36 років керую цим підприємством і дуже ціную те, що моя команда мені довіряє.   «Люблю вітати, бо пишаюсь...»   До керівника району ми потрапили практично одразу. На нас чекали і одночасно закінчували останні приготування до свята. Світлий просторий кабінет, велику кількість домашніх квітів, кілька ікон і чимало різних нагород ми побачили, знайомлячись з Валентиною Усик. Ця усміхнена, спокійна й впевнена у своїх рухах жінка і виявилась головою райдержадміністрації. І сподобалась нам з першої хвилини розмови. Бо світиться гордістю, коли говорить про своїх земляків і їхні досягнення. Валентина Усик, голова Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області: - На Переяслав-Хмельниччині понад 170 сільськогосподарських підприємств. І одним з найулюбленіших свят моїх талановитих і працьовитих земляків є День працівників сільського господарства. Тож користуючись нагодою, хочу через вашу газету привітати не лише переяславців, а й усіх трударів українських ланів із цим благодатним святом. Доброго вам усім здоров'я, родинного щастя, Божої благодаті, добробуту, благополуччя, наснаги і щедрої ниви!   - Який ужинок маєте цього року? - розпитуємо. - Цього року - щедрий. Судіть самі: якщо торік збирали зернових по 24 центнери з гектара, то тепер - 42. Це майже вдвічі більше! За валовим збором ранніх зернових наш район посів друге місце в області. Щодо ефективності використання земель, можу навести такий факт: у нас не використовується лише 3,5% ріллі, що перебуває під парами. Але є в районі комісія, яка працює над тим, аби кожен метр землі був на рахунку й приносив плоди. Піклуємося ми й про збереження вирощеного тяжкою працею. Цього року запустили вже три потужні зерносушарки. У районі сьогодні є всі передумови для динамічного розвитку тваринництва. До речі, на приватних подвір'ях населення Переяслав-Хмельниччини утримується найбільше в області поголів'я ВРХ - понад 5000 голів. У нас є чимало будівель ферм, altaltякі можна було б реконструювати, обладнати сучасним устаткуванням, завезти високопродуктивне поголів'я й успішно займатися крупнотоварним виробництвом продукції тваринництва. Ми готові запросити інвесторів і створити їм відповідні умови. Питання створення нових робочих місць - це для нас питання номер один. Навіщо людям їздити на роботу до Києва, якщо можна непогано влаштуватися неподалік від місця проживання? Соціальну сферу нам вдалося значно підняти. Не обійшли увагою й найменшої дитини, і самотньої літньої людини. Побудували будинок для дітей-сиріт і з неблагополучних сімей, соціальний медичний заклад - для старих, соціальний гуртожиток - для дітей-інвалідів».            Валентина Сергіївна під час нашої розмови підписувала почесні грамоти й листи подяки найкращим трударям аграрної ниви Переяслав-Хмельниччини. Процедура доволі затяглася в часі, адже про кожного з 200 нагороджених голова райдержадміністрації розповідала щось особливо добре. Валентина Сергіївна добре знає, чим живуть люди її району, бо й сама живе серед них. І вболіває за кожного: і за фермера, і за тракториста, і за фельдшера, й за доярку, й за керівника господарства... Перед початком святкових урочистостей, що відбувалися в районному Будинку культури, перед тим, як вийти до людей зі щирими словами подяки, листами вшанування, подарунками і квітами, Валентина Сергіївна Усик зізналася нашій газеті: « Люблю вітати, люблю нагороджувати працьовитих, талановитих, щирих людей мого району, бо я пишаюся ними...»                                                                                  


    Володимир ШАПОВАЛОВ,                                                                                
    Наталія ЛЮПИН      
     





    Схожі новини
  • Позитивна динаміка
  • Поздоровлення з Днем працівників сільського господарства від ТОВ «Фрідом Фарм Бекон»
  • «Нуль» з прибутком
  • «Дуже непевна й ризикована справа — господарювати під відкритим небом»
  • ХТО ШУКАЄ, ТОЙ ЗНАХОДИТЬ. ІНВЕСТОРА

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Свята й будні Переяславщини


alt   На благодатній родючій землі Переяслав-Хмельницького району, що на Київщині, живуть працьовиті, віддані своїй хліборобській справі люди.   І не має значення, хто з них і на якій посаді працює. Вони залишаються патріотами свого району, своєї хліборобської місії. Вони не поспішають на заробітки до Києва, що зовсім поруч, а знаходять своє покликання в рідних селах. Вони - добрі господарі. І результати їхнього господарювання успішні. Ми з задоволенням відгукнулися на їхнє запрошення, і в День працівників сільського господарства поїхали до Переяслав-Хмельницького, щоб розповісти вам про тих, хто відроджує українське село своїми реальними справами. А нашими першими знайомими стали керівники ряду агропідприємств. До слова, кращих господарств району. І думки цих людей співзвучні сьогодні з роздумами багатьох їхніх колег в Україні.   Не треба нам м'ясо заморське   Юрій ПАВЛУШКО, генеральний директор ПП «Соснова»: - Хоча результати нашої роботи й виявилися «задешевими», попри все вони є як ніколи й великими, вагомими. Ми відчули, що вміємо, можемо працювати не менш ефективно, ніж у передових країнах Європи. Завдяки виконанню всіх норм сучасних агротехнологій, завдяки належному забезпеченню високопродуктивною новітньою технікою всіх процесів вирощування, урожайність кукурудзи на полях нашого господарства досягла понад 120 центнерів з гектара. Сподіваюся, що Уряд вживатиме відповідні заходи, щоб ми мали змогу вигідно продати зібране. Бо нині виходить так: зерно є - немає ринку. Відповідно, немає руху цього продукту, немає й ціни. А гроші ж треба сьогодні. Треба ж саме сьогодні придбати міндобрива й пальне, поки ціни знизилися. Треба техніку нову купувати, своєчасно її ремонтувати. - А як не постраждати від кризи? - запитуємо. - Слід розвивати господарство комплексно. А отже, має бути не лише якийсь один напрям рослинництва, а ще й altмолочне тваринництво, свинарство, вівчарство. От сьогодні кукурудзу продавати не вигідно. Але у нас є 1100 голів ВРХ, понад тисяча свиней, вівці, коні! Отже, кукурудза не пропаде. Ми її краще віддамо на корм худобі, ніж запропонуємо на ринок майже задарма. В аграрному бізнесі варто пам'ятати: якщо ринок продуктів рослинництва має чітко окреслену сезонну ознаку, то тваринництво при вмілій організації приноситиме, хоч невеликий, але сталий дохід протягом майже всього року. А щоб швидко виправити ситуацію, що склалася в українському тваринництві в загальнодержавних масштабах, слід терміново й повністю припинити імпорт м'яса. А «святе місце порожнім не буває». З'явиться відповідна ціна, відродиться й виробництво вітчизняної тваринницької продукції. Якщо запровадити рішучі заходи сьогодні, то протягом 2-3 років українські аграрії нагодують вітчизняного споживача високоякісним українським м'ясом і молоком доволі.   Без людини техніка до успіху не довезе   Євген Полунін, генеральний директор ТОВ «Саланг-Агро»: - Наше господарство завершує цей рік із добрими результатами. Я пишаюся своєю командою, що складається зі ста працівників - майстрів своєї справи. Обро***ємо 3500 гектарів. Маємо власний борошно-млинний комплекс, свиноферму. Якщо минулого року ми зібрали 6 тисяч тонн зерна, то цього - майже в два з половиною рази більше: 14 тисяч тонн. Показники врожайності теж доволі непогані. Озимої пшениці зібрали по 45 центнерів з гектара, ячменю - 43, гороху - 30. - Як досягаєте успіхів? - цікавимося у Євгена Васильовича. - Завдяки високій кваліфікації працівників і відповідному фінансуванню всього технологічного ланцюга виробництва. Хоча таке зростання, відверто кажучи, не дуже й тішить, адже ціни на нашу продукцію істотно впали. Тож, що мусимо робити для захисту від кризи? Передусім, намагаємося altмаксимально скоротити статті витрат, аби притримати продукцію, не віддаючи її за сьогоднішніми низькими цінами. Але не допускаємо, щоб така економія негативно позначилися на людях та якості робіт.     І такого святкового дня я звертався до всіх працівників ТОВ «Саланг-Агро» зі словами щирої подяки за їхню невтомну працю. Погодьтеся: скільки не кидай в землю насіння і не вкладай грошей, але без висококваліфікованих кадрів, що з любов'ю ставляться до своєї справи, ефекту не буде. Можна придбати найдорожчу і найякіснішу техніку, доволі добрив і засобів захисту, та ще раз наголошую - без команди професіоналів легко все змарнувати, і ті ж гроші полетять на вітер. Тому всім, хто віддано працює на землі, щиро бажаю богатирського здоров'я, родинного щастя, благополуччя і добробуту.     Фермерство - не вирок   Василь БИТИК, голова фермерського господарства «Україна»: - Дехто каже, що ефективно розвиватися можуть тільки крупнотоварні господарства. Я не згоден з такою думкою. Світова статистика свідчить, що найрентабельніше працюють середні господарства, що мають від 300 до 600 гектарів. У мене, наприклад, 500 гектарів. Працюємо вп'ятьох разом зі мною. У наслідок кризи потужніші господарства понесли у порівнянні з нами набагато більші збитки. А нам легше перелаштовуватися, маємо змогу оперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку. - Чи маєте у господарстві тваринництво? - продовжуємо розмову. - Зараз маємо свиноферму на 200 голів. Колись була і молочна ферма. Та мусили позбутися її через нерентабельність. Уявляєте, 7000 літрів молока щороку надоювали від корови! Але це було не вигідно. Ми утримували всього 25 корів і обсяг молока для промислової переробки був невеликим. Для рентабельного ведення молочного тваринництва треба надоювати щодня хоча б 2-3 тонни. Тепер у рослинництві ми вирощуємо всі основні культури: altкукурудзу, пшеницю, овес, сою, соняшник. А щодо ріпаку - я не прибічник його вирощування. Хоча ця культура й користується попитом, але ґрунт виснажує більше, ніж соняшник. Цього року врожаями задоволений. Кукурудза - 80 центнерів з гектара, жито - 34, овес - 37. Планую свою сушарку спорудити, щоб вирішити проблему якісного зберігання зерна. Маю шість хороших тракторів МТЗ, вантажну машину. У мене своя добра майстерня і майстри. Техніка завжди доглянута. Ще хочу і зроблю неодмінно - комбайн «Джон Дір» купити. Ось так і живемо - працюємо.       Продукція, що зігріває         Дмитро Ховайло, директор Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу: - Наше господарство спеціалізується на вирощуванні норки трьох порід: темно-коричневої, переяславської (виведена нашими спеціалістами) та срі***сто-блакитної. На сьогодні маємо 80 тисяч голів: 15 тисяч основного стада самців і самиць, а решта - 65 тисяч - молодняк. Колись в Україні працювало 21 звірогосподарство. Нині залишилось лише 5. Це пов'язане у першу чегу з тим, що далеко не кожен громадянин нашої держави може собі дозволити якісні вироби з цінного хутра. Але наш колектив працює стабільно. Вдалося зберегти й збільшити поголів'я. І зарплату наші люди вчасно отримують. До речі, я вже 36 років керую цим підприємством і дуже ціную те, що моя команда мені довіряє.   «Люблю вітати, бо пишаюсь...»   До керівника району ми потрапили практично одразу. На нас чекали і одночасно закінчували останні приготування до свята. Світлий просторий кабінет, велику кількість домашніх квітів, кілька ікон і чимало різних нагород ми побачили, знайомлячись з Валентиною Усик. Ця усміхнена, спокійна й впевнена у своїх рухах жінка і виявилась головою райдержадміністрації. І сподобалась нам з першої хвилини розмови. Бо світиться гордістю, коли говорить про своїх земляків і їхні досягнення. Валентина Усик, голова Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області: - На Переяслав-Хмельниччині понад 170 сільськогосподарських підприємств. І одним з найулюбленіших свят моїх талановитих і працьовитих земляків є День працівників сільського господарства. Тож користуючись нагодою, хочу через вашу газету привітати не лише переяславців, а й усіх трударів українських ланів із цим благодатним святом. Доброго вам усім здоров'я, родинного щастя, Божої благодаті, добробуту, благополуччя, наснаги і щедрої ниви!   - Який ужинок маєте цього року? - розпитуємо. - Цього року - щедрий. Судіть самі: якщо торік збирали зернових по 24 центнери з гектара, то тепер - 42. Це майже вдвічі більше! За валовим збором ранніх зернових наш район посів друге місце в області. Щодо ефективності використання земель, можу навести такий факт: у нас не використовується лише 3,5% ріллі, що перебуває під парами. Але є в районі комісія, яка працює над тим, аби кожен метр землі був на рахунку й приносив плоди. Піклуємося ми й про збереження вирощеного тяжкою працею. Цього року запустили вже три потужні зерносушарки. У районі сьогодні є всі передумови для динамічного розвитку тваринництва. До речі, на приватних подвір'ях населення Переяслав-Хмельниччини утримується найбільше в області поголів'я ВРХ - понад 5000 голів. У нас є чимало будівель ферм, altaltякі можна було б реконструювати, обладнати сучасним устаткуванням, завезти високопродуктивне поголів'я й успішно займатися крупнотоварним виробництвом продукції тваринництва. Ми готові запросити інвесторів і створити їм відповідні умови. Питання створення нових робочих місць - це для нас питання номер один. Навіщо людям їздити на роботу до Києва, якщо можна непогано влаштуватися неподалік від місця проживання? Соціальну сферу нам вдалося значно підняти. Не обійшли увагою й найменшої дитини, і самотньої літньої людини. Побудували будинок для дітей-сиріт і з неблагополучних сімей, соціальний медичний заклад - для старих, соціальний гуртожиток - для дітей-інвалідів».            Валентина Сергіївна під час нашої розмови підписувала почесні грамоти й листи подяки найкращим трударям аграрної ниви Переяслав-Хмельниччини. Процедура доволі затяглася в часі, адже про кожного з 200 нагороджених голова райдержадміністрації розповідала щось особливо добре. Валентина Сергіївна добре знає, чим живуть люди її району, бо й сама живе серед них. І вболіває за кожного: і за фермера, і за тракториста, і за фельдшера, й за доярку, й за керівника господарства... Перед початком святкових урочистостей, що відбувалися в районному Будинку культури, перед тим, як вийти до людей зі щирими словами подяки, листами вшанування, подарунками і квітами, Валентина Сергіївна Усик зізналася нашій газеті: « Люблю вітати, люблю нагороджувати працьовитих, талановитих, щирих людей мого району, бо я пишаюся ними...»                                                                                  


Володимир ШАПОВАЛОВ,                                                                                
Наталія ЛЮПИН      
 





Схожі новини
  • Позитивна динаміка
  • Поздоровлення з Днем працівників сільського господарства від ТОВ «Фрідом Фарм Бекон»
  • «Нуль» з прибутком
  • «Дуже непевна й ризикована справа — господарювати під відкритим небом»
  • ХТО ШУКАЄ, ТОЙ ЗНАХОДИТЬ. ІНВЕСТОРА

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.