Винний осад

27 August, Розділ Новини, переглядів 1 787

…Вони керувалися усталеною практикою: країна, що вливається у євросоюзівську сім'ю, у рамках договору про зону вільної торгівлі готує окрему угоду з вина. У ній прописують усі нюанси — від виробництва аж до торгівлі. Чому ця галузь у такому фаворі? Та тому, що виноробство у ЄС щороку наповнює бюджет майже 4 млрд євро і є основним експортним потенціалом. У 22 країнах із 28 членів Євросоюзу налагоджене промислове виробництво вина.
Виходить, приїжджі європейці займалися у нас мавпячою роботою? Бо остання редакція проекту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не містить жодного пункту із обопільних напрацювань! Постає цілком резонне запитання: хто віддав на глум виноробну галузь України? Якщо це "недогляд" урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія П'ятницького, то подібні огріхи спостерігалися за ним і при входженні України до СОТ.
Тоді орденоносний повпред також відповідав за інтеграційні процеси з цією організацією. Україна так квапилася вступити до неї, що знехтувала багатьма тарифними нюансами. Вони гикнулися після чотирьох років членства у СОТ. Уряд визнав, що продешевив зі ставками імпортних миті заявив про намір підвищити їх на 371 товарну позицію. 224 із них стосуються саме аграрної продукції.
Очевидно, минулі хиби не стали уроком. По суті, цього разу якийсь чиновник (чи не той же П'ятницький?) зігнорував офіційну позицію Кабміну, висловлену прем'єром: Україна погодиться на перехідний період у тому разі, якщо отримає певну компенсацію або технічну допомогу. Втрата виноробами преференцій відкриває зарубіжним конкурентам безперешкодний доступ до українського ринку. От чим пахне "самодіяльність" наших чиновників! А якщо точніше, то слід говорити про політико-економічну змову проти України.
Ми мастаки випнути груди колесом і запевняти, що повністю гармонізували законодавство, стандарти, технічні регламенти і готові увійти до Євросоюзу. Ви тільки свисніть — ми вже тута! А насправді?
Якщо, згідно з директивами ЄС, у Греції, Іспанії, Італії, Португалії, Австрії, Люксембурзі, Нідерландах, Румунії, Словаччині, Словенії, Швейцарії, на Кіпрі ставки акцизного збору на тихі та ігристі вина дорівнюють нулю, то Україна в черговий раз їх піднімає. Росія і та виключила виноградні, ігристі та шампанські вина зі списку алкогольних продуктів, перемістивши їх до категорії "сільгосппродукція". А це означає, що вино перестало бути підакцизним товаром.
В Україні ж протягом 2009–2010 рр. ставки акцизного збору на тихі та ігристі вина, серед яких і шампанське, підвищували п'ять разів. Однак із зростанням надходжень до бюджету (2009 р. — 413 млн грн, 2010-й — 500 млн, 2010 р. — 620 млн грн) різко скоротилося виробництво вин цієї категорії. Якщо у 2009 р. обсяги становили 22,8 млн дал, то у 2011-му — 17 млн. Поменшало і шампанського. Спад виробництва у першому півріччі 2013-го проти відповідного періоду минулого року становив 7,3%.
Якщо ж до акцизів долучити інші діючі фіскальні механізми (ліцензія на продаж, сертифікат на експорт та ін.), то стає очевидним незавидне становище українських виноробів на тлі державної підтримки експорту продукції європейських колег. Останні полічили: якщо до 2020 р. не збільшать насадження виноградників, то програють конкуренцію третім країнам світу — Китаю, Чилі, Південно-Африканській Республіці…
А якщо одні з іншими зі своїм вином окупують Україну? То наша виноробна галузь неминуче випаде в глибокий осад.
Володимир Чопенко, Дзеркало тижня
Повна версія статті: //gazeta.dt.ua/promyshliennost/vinniy-osad-_.html