Аграрний тиждень. Україна
» » Ринок агрохімії монополізують?
» » Ринок агрохімії монополізують?

    Ринок агрохімії монополізують?


    Безпідставні перевірки, заблоковані склади з продукцією на десятки мільйонів доларів, вимагання хабарів, кримінальні справи і позбавлення можливості проводити зовнішньоекономічні операції. Так для китайської продукції уряд "зачищає" один з українських аграрних ринків.

    Зокрема, влада працює над тим, щоб Піднебесна змогла збільшити постачання в Україну засобів захисту рослин, і щоб їх ввезення здійснювали урядові структури.

    Через це восени 2013 року ринком прокотилися жорсткі "репресії", в результаті якої багато підприємств припинили свою діяльність.

    Як відомо, Кабмін підписав з китайською стороною кілька угод про залучення фінансування дляенергетичних,аграрнихта інфраструктурних проектів. Втім, урядовці не кажуть, які зобов'язання взяла на себе держава.

    Китайці не приховують: їм потрібні нові ринки для реалізації товарів. Одним з прийнятних для них варіантів є збільшення обсягу імпорту в Україну засобів захисту рослин - ЗЗР. Це, зокрема, агрохімікати та пестициди, які аграрні підприємства використовують для вирощування рослин.

    Останніми роками цей сектор динамічно розвивається. Спад був лише у кризовому 2009 році. За даними експертів, український ринок ЗЗР сягає 750 млн дол на рік.

    Виробників цих засобів можна поділити на мультинаціональні і генеричні, а останні - на світові генеричні і українські генеричні.

    Мультинаціональні компанії продають препарати, які виробляються на підставі діючих речовин власного винаходу, або патентні права на які були куплені в інших розробників. Це компанії, які мають реєстрації в багатьох країнах світу, дорогу науково-дослідну базу і власні заводи з виробництва пестицидів.

    До них належать німецькі концерни "Байєр" та "БАСФ", данська "Кемінова", транснаціональні компанії "Дюпон", "Монсанто", "Сингента".

    "Генеричні" компанії своїх розробок не мають, а виробляють пестициди, використовуючи діючі речовини, термін дії патентів на які закінчився.

    Світові генеричні компанії - це компанії, які зазвичай мають власне виробництво або його елементи. Таких, зокрема, багато в Китаї. Поряд з цим, деякі китайські компанії виробляють й оригінальні препарати.

    В Україні генеричні та оригінальні препарати гостро конкурують, хоча ціни на "оригінал" можуть в кілька разів перевищувати ціни на "генерику". У 2012 році, наприклад, імпорт оригінальних препаратів зростав, а генеричних - падав.

    Сьогодні їх співвідношення на українському ринку за обсягом продукції оцінюють як 50% на 50%, у грошовому вираженні - 65% на 35%.

    Продають ЗЗР в Україні обидва типи виробників через українських дистриб'юторів, лінійка товарів яких, як правило, представлена кількома брендами. Зараз є два фактори, які можуть змінити розклад сил на ринку виробників та дистриб'юторів.

    Перший - об'єктивний: низькі ціни на врожай змушують українських аграріїв заощаджувати на дорогих оригінальних препаратах. Другий - уряд за рахунок адміністративного ресурсу намагається підім'яти ринок для "своїх" компаній.

    За словами співрозмовників ЕП, перша хвиля тиску на імпортерів ЗЗР почалася навесні 2013 року. У 2012 році до закону "Про захист рослин" були внесені зміни, відповідно до яких відповідну продукцію в Україну імпортерам можна було ввозити тільки за погодженням з Держвефітослужбою.

    Відомство повинно було надавати дозвіл на кожну окрему партію.

    Проте, як зазначає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа, лабораторії служби здатні обробляти лише 20-30% річного обсягу імпорту ЗЗР. По суті, відповідними дослідженнями займаються лише дві державні лабораторії: одна - в Одесі, інша - в Житомирі.

    У 2012 році підрозділи фітосанітарної служби зазначали, що виконувати ці норми ще не можуть. Однак згодом почався тиск, мовляв, закон треба виконувати.

    Посилаючись на відсутність вимог щодо необхідності отримувати дозволи у Митному кодексі, компанії-імпортери і далі ввозили ЗЗР в країну без погодження. Крім того, як повідомили ЕП в одній з компаній-імпортерів, законодавство на той час взагалі не визначало порядок відбору зразків.

    У вересні-жовтні 2013 року постачальники таки почали подавати заявки на погодження. Однак лабораторій за цей час не стало більше, тому погодження дистриб'ютори отримували лише через 45-60 днів після подання заявки.

    Як це відбувається на практиці? З кожної партії імпортованих препаратів береться проба, яка потім перевіряється у ліцензованій лабораторії. Перевірка однієї партії коштує дистриб'юторам близько 600 грн.

    "Найбільше проблем з пломбованою тарою. Ці товари потім важко продати. У магазині, наприклад, ніхто не купить відкорковану горілку, навіть якщо на пляшці є пломба Держвефітослужби", - пояснює один з менеджерів компанії-імпортера.

    Втім, це був лише початок. У вересні 2013 року контролери почали застосовувати "важку артилерію". За поданням Служби безпеки Мінекономрозвитку своїминаказамизупинило зовнішньоекономічну діяльність 24 імпортерів ЗЗР.

    За динним збігом обставин ці компанії виявилися основними постачальниками китайської продукції. У листопаді санкції скасували лише для кількох компаній.

    Далі почалася найактивніша фаза адміністративного тиску. Комісії за участі представників УБЕЗ і Держветфітослужби не раз навідувалися до дистриб'юторів.

    Такі візити закінчувалися закриттям складів, опечатуванням "підозрілого" товару, стягуванням штрафів за надуманими причинами, а подекуди - порушенням кримінальних справ. Формальною підставою для таких дій правоохоронних органів були начебто виявлені порушення у сфері обігу отруйних речовин.

    За словами співрозмовників ЕП, на складах було заблоковано ЗЗР на 10 млн дол, і це в розпал сезону осінніх польових робіт. "Вирішення проблеми", каже співбесідник, могло коштувати 5-10% від суми заблокованої продукції.

    Говорити на диктофон і виступати із заявами учасники ринку бояться. Мовляв, працюють у надто зарегульованій сфері. Їм треба отримувати чимало ліцензій і дозволів від державних органів, тож проблем не хочуть. Втім, вони у них і так є.

    Зараз, після звернень до міністерств Європейської бізнес-асоціації та Американської торгово-промислової палати, ситуація частково стабілізувалася. Деякі компанії відновили роботу, але чи надовго?

    За інформацією джерел ЕП, українські урядовці домовилися про постачання у 2014 році китайськими компаніями ЗЗР на 300 млн дол. Це майже половина обсягу українського ринку. Цю продукцію ще й звільнять від обкладання ПДВ при імпорті.

    Наразі невідомо, чи законтрактовані ці домовленості. Джерела ЕП в уряді кажуть, що цим питанням опікується голова Державної продовольчо-зернової корпорації Ігор Якубович. Ймовірно, саме вона купуватиме в Китаї препарати.

    За однією з версій, у схемі може бути задіяний хімзавод "Зоря" у Рубіжному на Луганщині, якийвідносятьдо сфери впливу віце-прем'єра Юрія Бойка.

    Поки що йдеться - отримання частки ринку постачальників китайських ЗЗР чи ще й дистриб'юторів світових виробників - не відомо. Перших уряд зусиллями СБУ уже позбувся, а також показав, що може легко паралізувати роботу інших гравців.

     

    Дмитро Дєнков, Економічна Правда,//www.epravda.com.ua/ publications/2014/01/15/ 412197/





    Схожі новини
  • В Україні діє прозорий ринок засобів захисту рослин
  • Європейський виробник на українському ринку!
  • Дорого ложка до обіду
  • Заощадливому господареві…
  • Захистити рослини – зберегти урожай

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ринок агрохімії монополізують?


Безпідставні перевірки, заблоковані склади з продукцією на десятки мільйонів доларів, вимагання хабарів, кримінальні справи і позбавлення можливості проводити зовнішньоекономічні операції. Так для китайської продукції уряд "зачищає" один з українських аграрних ринків.

Зокрема, влада працює над тим, щоб Піднебесна змогла збільшити постачання в Україну засобів захисту рослин, і щоб їх ввезення здійснювали урядові структури.

Через це восени 2013 року ринком прокотилися жорсткі "репресії", в результаті якої багато підприємств припинили свою діяльність.

Як відомо, Кабмін підписав з китайською стороною кілька угод про залучення фінансування дляенергетичних,аграрнихта інфраструктурних проектів. Втім, урядовці не кажуть, які зобов'язання взяла на себе держава.

Китайці не приховують: їм потрібні нові ринки для реалізації товарів. Одним з прийнятних для них варіантів є збільшення обсягу імпорту в Україну засобів захисту рослин - ЗЗР. Це, зокрема, агрохімікати та пестициди, які аграрні підприємства використовують для вирощування рослин.

Останніми роками цей сектор динамічно розвивається. Спад був лише у кризовому 2009 році. За даними експертів, український ринок ЗЗР сягає 750 млн дол на рік.

Виробників цих засобів можна поділити на мультинаціональні і генеричні, а останні - на світові генеричні і українські генеричні.

Мультинаціональні компанії продають препарати, які виробляються на підставі діючих речовин власного винаходу, або патентні права на які були куплені в інших розробників. Це компанії, які мають реєстрації в багатьох країнах світу, дорогу науково-дослідну базу і власні заводи з виробництва пестицидів.

До них належать німецькі концерни "Байєр" та "БАСФ", данська "Кемінова", транснаціональні компанії "Дюпон", "Монсанто", "Сингента".

"Генеричні" компанії своїх розробок не мають, а виробляють пестициди, використовуючи діючі речовини, термін дії патентів на які закінчився.

Світові генеричні компанії - це компанії, які зазвичай мають власне виробництво або його елементи. Таких, зокрема, багато в Китаї. Поряд з цим, деякі китайські компанії виробляють й оригінальні препарати.

В Україні генеричні та оригінальні препарати гостро конкурують, хоча ціни на "оригінал" можуть в кілька разів перевищувати ціни на "генерику". У 2012 році, наприклад, імпорт оригінальних препаратів зростав, а генеричних - падав.

Сьогодні їх співвідношення на українському ринку за обсягом продукції оцінюють як 50% на 50%, у грошовому вираженні - 65% на 35%.

Продають ЗЗР в Україні обидва типи виробників через українських дистриб'юторів, лінійка товарів яких, як правило, представлена кількома брендами. Зараз є два фактори, які можуть змінити розклад сил на ринку виробників та дистриб'юторів.

Перший - об'єктивний: низькі ціни на врожай змушують українських аграріїв заощаджувати на дорогих оригінальних препаратах. Другий - уряд за рахунок адміністративного ресурсу намагається підім'яти ринок для "своїх" компаній.

За словами співрозмовників ЕП, перша хвиля тиску на імпортерів ЗЗР почалася навесні 2013 року. У 2012 році до закону "Про захист рослин" були внесені зміни, відповідно до яких відповідну продукцію в Україну імпортерам можна було ввозити тільки за погодженням з Держвефітослужбою.

Відомство повинно було надавати дозвіл на кожну окрему партію.

Проте, як зазначає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа, лабораторії служби здатні обробляти лише 20-30% річного обсягу імпорту ЗЗР. По суті, відповідними дослідженнями займаються лише дві державні лабораторії: одна - в Одесі, інша - в Житомирі.

У 2012 році підрозділи фітосанітарної служби зазначали, що виконувати ці норми ще не можуть. Однак згодом почався тиск, мовляв, закон треба виконувати.

Посилаючись на відсутність вимог щодо необхідності отримувати дозволи у Митному кодексі, компанії-імпортери і далі ввозили ЗЗР в країну без погодження. Крім того, як повідомили ЕП в одній з компаній-імпортерів, законодавство на той час взагалі не визначало порядок відбору зразків.

У вересні-жовтні 2013 року постачальники таки почали подавати заявки на погодження. Однак лабораторій за цей час не стало більше, тому погодження дистриб'ютори отримували лише через 45-60 днів після подання заявки.

Як це відбувається на практиці? З кожної партії імпортованих препаратів береться проба, яка потім перевіряється у ліцензованій лабораторії. Перевірка однієї партії коштує дистриб'юторам близько 600 грн.

"Найбільше проблем з пломбованою тарою. Ці товари потім важко продати. У магазині, наприклад, ніхто не купить відкорковану горілку, навіть якщо на пляшці є пломба Держвефітослужби", - пояснює один з менеджерів компанії-імпортера.

Втім, це був лише початок. У вересні 2013 року контролери почали застосовувати "важку артилерію". За поданням Служби безпеки Мінекономрозвитку своїминаказамизупинило зовнішньоекономічну діяльність 24 імпортерів ЗЗР.

За динним збігом обставин ці компанії виявилися основними постачальниками китайської продукції. У листопаді санкції скасували лише для кількох компаній.

Далі почалася найактивніша фаза адміністративного тиску. Комісії за участі представників УБЕЗ і Держветфітослужби не раз навідувалися до дистриб'юторів.

Такі візити закінчувалися закриттям складів, опечатуванням "підозрілого" товару, стягуванням штрафів за надуманими причинами, а подекуди - порушенням кримінальних справ. Формальною підставою для таких дій правоохоронних органів були начебто виявлені порушення у сфері обігу отруйних речовин.

За словами співрозмовників ЕП, на складах було заблоковано ЗЗР на 10 млн дол, і це в розпал сезону осінніх польових робіт. "Вирішення проблеми", каже співбесідник, могло коштувати 5-10% від суми заблокованої продукції.

Говорити на диктофон і виступати із заявами учасники ринку бояться. Мовляв, працюють у надто зарегульованій сфері. Їм треба отримувати чимало ліцензій і дозволів від державних органів, тож проблем не хочуть. Втім, вони у них і так є.

Зараз, після звернень до міністерств Європейської бізнес-асоціації та Американської торгово-промислової палати, ситуація частково стабілізувалася. Деякі компанії відновили роботу, але чи надовго?

За інформацією джерел ЕП, українські урядовці домовилися про постачання у 2014 році китайськими компаніями ЗЗР на 300 млн дол. Це майже половина обсягу українського ринку. Цю продукцію ще й звільнять від обкладання ПДВ при імпорті.

Наразі невідомо, чи законтрактовані ці домовленості. Джерела ЕП в уряді кажуть, що цим питанням опікується голова Державної продовольчо-зернової корпорації Ігор Якубович. Ймовірно, саме вона купуватиме в Китаї препарати.

За однією з версій, у схемі може бути задіяний хімзавод "Зоря" у Рубіжному на Луганщині, якийвідносятьдо сфери впливу віце-прем'єра Юрія Бойка.

Поки що йдеться - отримання частки ринку постачальників китайських ЗЗР чи ще й дистриб'юторів світових виробників - не відомо. Перших уряд зусиллями СБУ уже позбувся, а також показав, що може легко паралізувати роботу інших гравців.

 

Дмитро Дєнков, Економічна Правда,//www.epravda.com.ua/ publications/2014/01/15/ 412197/





Схожі новини
  • В Україні діє прозорий ринок засобів захисту рослин
  • Європейський виробник на українському ринку!
  • Дорого ложка до обіду
  • Заощадливому господареві…
  • Захистити рослини – зберегти урожай

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.