Аграрний тиждень. Україна
» » Юрій Мельник: «Ми готові надалі будувати нові потужності та нарощувати виробництво агропродукції»
» » Юрій Мельник: «Ми готові надалі будувати нові потужності та нарощувати виробництво агропродукції»

    Юрій Мельник: «Ми готові надалі будувати нові потужності та нарощувати виробництво агропродукції»


    Ще п’ятнадцять років тому ми не замислюючись купували так звані «ніжки Буша» - заморожену курятину, імпортовану з-за океану. Саме тоді Юрій Косюк, власник компанії «Миронівський хлібопродукт» - нині одного з найбільших аграрних холдингів України - вирішив для себе: запропонує не лише українському споживачеві охолоджене куряче м'ясо, а і європейцям.

    Нині абсолютно не потрібно когось переконувати у тому, що Україна не використала всі можливості для стрімкого розвитку і нарощування виробництва продукції птахівництва. Більше того: нам вдалося створити і свій, локальний ринок, і запропонувати на зовнішні ринки м’ясо бройлерів і харчове яйце made in Ukraine.

    Про деякі нюанси розвитку птахівничої галузі взагалі й ПАТ «Миронівський хлібопродукт» зокрема нам вдалося розпитати нинішнього голову правління компанії Юрія Мельника (до цього він пропрацював у МХП 4 роки). Мельник буквально нещодавно очолив правління компанії, адже Юрій Косюк у цей складний для країни час погодився допомагати у керівництві держави і нині працює в Адміністрації Президента України.

     

    - Пане Юрію, наші виробники отримали право постачати західному споживачеві свою продукцію за зниженими ставками ввізного мита або і взагалі без його сплати. Що можете сказати про квоти на продукцію птахівництва? Є шанс їх збільшити?

    - З 2013 року Україні надано можливість експортувати продукцію птахівництва до країн ЄС, а з червня по листопад цього року експорт здійснюється з нульовим імпортним митом. Країна згодом, і це наше бачення, може встановити по м’ясу птиці режим вільної торгівлі без тарифних і нетарифних обмежень (по ним уже визначені ветеринарні процедури). Тарифні ж можуть бути зняті, так як це зроблено по цілому ряду видів кондитерської галузі. Тому вважаю, що після ратифікації Угоди з ЄС, наприклад, Союз птахівників України чи Український клуб аграрного бізнесу зможуть підняти питання про переведення торгівлі птицею у режим класичної вільної торгівлі без обмежень.

    За останніми даними, лише 5 підприємств птахівничої галузі мали право експортувати свою продукцію в країни ЄС: це три підприємства МХП - Миронівська птахофабрика, птахофабрика «Снятинська Нова» (фуа-гра) і завод «Легко» (напівфабрикати), а ще два – ТОВ «Комплекс Агромарс» і компанія «Овостар». Але в Україні значно більше птахівничих підприємств. З часом і вони зможуть експортувати свою продукцію. Так вважають і в Мінагрополітики, і в Міністерстві економіки, і в Союзі птахівників України. В цьому нас підтримує і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Цю тему Олександр Бакуменко, голова ради директорів Союзу птахівників України, ставив на Аграрному форумі й навіть є з цього питання ряд доручень. Але процес переведення торгівлі птицею у режим вільної торгівлі можна розпочинати лише після того, як буде ратифікована і набуде чинності Угода про асоціацію з ЄС.

     

    - А якими є плани МХП по експорту продукції? В які країні він можливий?

    - У планах на цей рік продати за кордон 150-160 тис. тонн м’яса птиці. Втім, виробляючи в агрохолдингу якісний продукт, ми повинні не забувати і про інтереси внутрішнього ринку, і планувати експорт на зовнішній. Нині флагманами з виробництва м’яса птиці у МХП є Миронівська та Вінницька птахофабрики. Миронівська птахофабрика збудована раніше (2006-2009) і пройшла відповідну інспекцію (початок процедури отримання дозволу припав на 2008 рік), отримавши дозвіл на експорт курятини до країн ЄС. Втім, сьогодні курятина з обох підприємств уже постачається на ринки країн СНД і країнБлизького Сходу (Ірак, Йорданія, Лівія, Туреччина, інші мусульманські країни). Специфіка цього напрямку - курятина повинна відповідати стандартам Халяль. І саме у нас є досвід, напевне, найбільший в Україні, постачання такої продукції за цими специфічними вимогами.

    Цього року ми отримали дозвіл на продаж курятини з Миронівської птахофабрики до ОАЕ. Це для нашого підприємства значуща річ. А у вересні на підприємство приїздила делегація із Саудівської Аравії, і я думаю, що десь за півроку ми завершимо процедуру сертифікації цього підприємства та зможемо відправляти м’ясо птиці до Саудівської Аравії. Складність домовленостей полягає в тому, що кожна країна ісламського світу має свої вимоги до харчової продукції. Водночас позитивним моментом експорту в країни Сходу є відсутність будь-якого квотування.

     

    - Новозбудований Вінницький комплекс МХП – ТОВ «Вінницька птахофабрика» - найбільший птахівничий комплекс у Європі. Що вже зроблено в ньому і що планується?

    - Ми закінчуємо в цьому році першу чергу комплексу. Добудовуємо 12-й майданчик і вже у жовтні плануємо посадити туди птицю. Тож в принципі перша черга комплексу буде завершена. Вона складається із зон вирощування птиці, їх 12 - по 38 пташників на кожній площадці. Під усі потреби зон вирощування є інкубатор, який забезпечує виробництво м’яса. Є комбікормовий комплекс – це внутрішній комплекс з виробництва комбікормів з елеваторами для зерна і соняшнику (обидва - об’ємом по 200 тис. м3) і олієпресового заводу. Вироблену олію, макуху (але із дещо збільшеним вмістом олії) ми забираємо для виробництва кормів. Забійний завод має все необхідне для забою і переробки птиці - це 2 лінії, які за добу перероблятимуть від 440 тис. голів бройлерів.

    Цікавим є те, що ми застосували технології і обладнання, які дозволять нам утримувати 16 млн голів птиці одноразової посадки.

    Тобто Вінницька птахофабрика - це повністю самодостатній комплекс, починаючи від інкубатора та елеватора до логістичного майданчика для готової продукції. Всі її об’єкти знаходяться на території трьох районів Вінниччини (Тростянецький, Тульчинський та Гайсинський) навколо міста Ладижин.

    Хочу також підкреслити, що торік для досягнення ефективного виробництва фахівці МХП розробили спеціальну політику по вирощуванню птиці відповідно до європейських стандартів - це правильне ставлення до птиці, до догляду за нею, вирощування і забою. Така політика запроваджена абсолютно в усіх підприємствах і структурних підрозділах нашого холдингу, в тому числі й на Вінницькому комплексі, бо це є сучасні західноєвропейські вимоги.

     

    - Чи не порушує екологічну рівновагу в області наявність такого потужного підприємства?

    - Так, екологічність нашого виробництва – окрема тема. Забезпечення виробництва водою здійснюється з річки Південний Буг. Потреби у воді ми задовольняємо завдяки найкращому обладнанню і технологічним рішенням, які з точки зору екології є на сьогодні чи не єдиними в Україні. Тож після використання на переробному комплексі вода ідеально очищується і знову повертається в Південний Буг. Звісно, з боку громадськості можуть виникати до нас запитання по екології, та запевняю вас: технологія наших очисних споруд відповідає найвимогливішим і найсучаснішим стандартам. І якщо у когось ще є питання, можна завжди звернутися до нас. Ми відкриті до їх обговорення.

     

    - Ефективна, злагоджена робота такого комплексу напряму залежить від людей, які на ньому працюють. Які для них створені умови? Чи є у вас проблеми з кадрами?

    - Варто наголосити, що на сьогодні на Вінницькій птахофабриці створено чотири тисячі робочих місць. Тобто це дуже великий соціально значущий проект. На перших порах ми відчували певний дефіцит кадрів, побоювались навіть, що не забезпечимо себе висококваліфікованими фахівцями. А нині прийом на роботу здійснюється на конкурсній основі.

    Незважаючи на таку велику кількість, працівники птахофабрики мають стабільну зарплату, унормований робочий тиждень, транспортне забезпечення, певний соціальний пакет. Умови праці на комплексі відповідають усім сучасним потребам. Частина спеціалістів отримує квартири у житловому кварталі з усіма необхідними побутовими об’єктами і навіть фітнес-центром. Для тих, хто лише розпочинає свою трудову діяльність, у нас є два гуртожитки.

     

    - МХП має велику кількість землі в оренді. Як ви «миритеся» з невизначеністю з ринком землі? Чи пропонує уряду ваша компанія свої варіанти вирішення проблеми в масштабах країни? Які це пропозиції?

    - Це – тема безкінечних розмов і переговорів і в структурних підрозділах «Миронівського хлібопродукту», і в Українському клубі аграрного бізнесу, і в Союзі птахівників України. Ми на цю тему говорили і на зустрічах з Прем’єр-міністром, і в профільному міністерстві. Наша думка - закон про обіг земель сільгосппризначення потрібно приймати. Адже дії бізнесу сьогодні обмежені: немає бачення того, на який період ти можеш планувати свою роботу і вкладати інвестиції.

    Тому наші пропозиції такі - якщо є якісь застороги і не можна запровадити класичний механізм купівлі-продажу землі від фізичної особи до фізичної особи, якщо уряд сьогодні не готовий дозволити юридичним особам бути суб’єктом операцій по купівлі-продажу землі, то хоча би назвіть дату, коли він зможе запрацювати (наприклад, з 1 січня 2019 р.). Нині саме через згадуваний закон необхідно владнати питання оренди, бо всі агропідприємства працюють на оренді землі. На нашу думку, доцільно встановити мінімальний строк оренди землі, що продиктовано, перш за все, технологією її використання. Різні ж терміни оренди паїв лише ускладнюють роботу. Державні землі взяти в оренду взагалі проблема. Не вирішене питання проведення земельних аукціонів. Отже, цивілізований закон про обіг земель в Україні конче необхідно приймати, спираючись на досвід інших країн, і жити по цьому закону.

    Треба дати бізнесу визначеність. Не суб’єктивну (скажімо, обмеження розміру земель у межах певних територій), а реальну. Адже орендар платить податки, дбає про землю як засіб виробництва, виробляє продукцію і продає її прозоро на ринку. А, як показує досвід, на одній території є 5-10-20-50 суб’єктів, які хочуть орендувати землю. І ринок землі має бути вільним, конкурентним. І ми завжди виступали проти штучних обмежень на ньому.

    В нашій компанії є політика – ми ведемо партнерські чесні стосунки з орендарем, а тому беремо землю на максимально можливий термін. Для прикладу, сьогодні у нас середній термін оренди – 10 років.

    А найбільше нас обмежує, до речі, не укладання угоди про оренду землі, а реєстрація цієї угоди. Є такі районні структури, де реєструють 10 угод на день, а мали б це робити миттєво. Буває, що в районі 25 тисяч орендодавців, і процес реєстрації постійний. Крім того, що за реєстрацію угод платяться кошти, так ще й втрачається багато часу. А виробничий цикл і земля нас кваплять.

    Є ще нюанс. Часто аграіїв запитують: чому використовуєш нереєстровану землю? А може, краще і потрібно про це питати службовців, котрі за цю роботу відповідають, а не орендаря? Тому всі названі проблеми потребують якнайшвидшого врегулювання.

     

    - Рішення уряду про зміну оподаткування в АПК, здається, невідворотне. Як ця зміна вплине на роботу МХП зокрема і птахівничої галузі України взагалі?

    - Компанія МХП стоїть на позиції збереження податкових пільг. 18 серпня в Черкаській області Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк проводив нараду з підприємцями АПК. У ній взяли участь міністр фінансів, керівник Державної фіскальної служби. Ми доводили, чому змінювати оподаткування сільгоспвиробників не можна.

    Я назву свої аргументи. Реформа не повинна бути заради реформи. У 2012-2013 роках, коли обговорювались зміни до Податкового кодексу, ми узгодили свою позицію з урядом, і вона записана в кодексі: спеціальний режим оподаткування ПДВ і фіксований сільгоспподаток діють до 1 січня 2018 року. Бізнес склав план розвитку на 5 років, залучив кредити, наростив обсяги виробництва агропродукції і так далі. АПК спрацював у позитивній динаміці: податкову базу за рахунок реалізації продукції збільшили і податки до всіх рівнів також.

    Здається, під час наради нам вдалося донести до Прем’єр-міністра думку про необхідність збереження існуючих умов. Вони задовольняють і державу, бо не потрібно шукати кошти для розвитку агробізнесу і сільських територій. Адже залишені в підприємствах кошти спрямовуються не на меблі чи телефон, а виключно на програми розвитку: будівництво, ветеринарію, технічне переозброєння. Це нульовий адміністративний вплив, ніхто гроші не розподіляє. Все прозоро.

    Були аргументи з боку Мінфіну: з’явилися так звані «схемачі», які використовували ці норми для приховування доходів від оподаткування. Вибачте, але ж цей «схемач» реєструється в Податковій як платник ПДВ, і обов’язок держави – контролювати, щоб таких «схемачів» серед них не було. Зараз у податківців є всі важелі контролю. До речі, навіть ВТО свого часу погодила такий спосіб державної підтримки агровиробника через ці умови оподаткування. Виходить, що на даному етапі подібна підтримка влаштовує всіх: виробника, державу, МВФ та ВТО. Виробник має додаткові кошти, держава отримує постійне зростання галузі, а також виконуються всі міжнародні зобов’язання.

    Сьогодні від керівництва держави ми чуємо: «Аграрний сектор є локомотивом всієї економіки. Ми тільки в вас віримо, що ви збережете зростання і надалі будете приносити економіці валюту, бо багато продукції сільського господарства експортується». Сьогодні ж держава, не питаючи виробників, продає 100% наших валютних надходжень (рішення Нацбанку), купуючи гривню. Ми розуміємо, зараз є потреба в таких кроках - нема питань, будь-ласка. Але в галузі, що розвивається, змінювати податкові правила не є доцільним. Державі варто було би сказати: «Що ще для вас зробити, щоб ви інвестувались? Давайте домовимося: ми з 2018-го ще на 5 років залишимо існуючу систему оподаткування, а ви за ці роки збільшіть виробництво зерна на 10 млн тонн, олії - на 2 мільйони… Інвестуйте, скажімо, в зелену енергетику, в біогаз, вітроенергетику. Це ж вихід по заміщенню природного газу. Створюйте виробництва біогазу і паливних пелет. Інвестуйте кошти в проекти, щоб солому не спалювати на полях. Упроваджуйте енергозаміщення, «тікайте» від імпортної залежності по газу».

    Всі кажуть: нам не вистачає переробних потужностей. А як їх будувати? Де взяти кошти при вартості кредитних ресурсів у 25-30%, як розвивати себе і галузь?

    Все просто: залиште діючу систему оподаткування, подумайте над її продовженням і домовтесь із бізнесом про темпи та напрямки подальшого розвитку.

     

    - То гадаєте, Арсеній Яценюк вас почув?

    - Так, я в цьому переконаний. Прем’єр-міністр усвідомлює, що податкові пільги потрібно зберегти. Бо інших форм підтримки галузі немає, а можливості розвитку є. Уряд же не змусить банки кредитувати аграріїв безкоштовно або під 2%, як в країнах Євросоюзу. Цього не буде.

    Ще наш аргумент: якщо поділити на площу ріллі кошти, що акумулює вітчизняне сільське господарство через спецрежим (у 2013 р. - 16 млрд грн), то виходить $25 на гектар. Порівняйте із субсидіями західних держав - 200-360-400 євро/га.

    Кабінет Міністрів отримав пропозиції аграріїв через їхні асоціації - Союз птахівників України і Український клуб аграрного бізнесу. Адже стала система оподаткування нам необхідна для розвитку. За таких умов ми готові далі будувати нові потужності й нарощувати виробництво агропродукції.

     

    ВРІЗ: Сьогодні ПАТ «Миронівський хлібопродукт» - один із найбільших вітчизняних агрохолдингів: понад 30 підприємств у 13 регіонах України. Тут займаються вирощуванням зернових на понад 320 тис. га української землі, тваринництвом і птахівництвом, виготовленням комбікормів, переробкою м'яса у замкнутому циклі, виробництвом олії та вирощуванням фруктів і ягід. Основний напрямок діяльності – промислове розведення птиці.


    ВРІЗ:Сьогодні кожен п'ятий кілограм будь-якого м'яса, що споживається українцями, виробляється МХП.

    ВРІЗ: В компанії працює понад 30 тисяч людей, які регулярно отримують прозору та конкурентоспроможну не лише для аграрного сектору зарплату.

    ВРІЗ: ПАТ «Миронівський хлібопродукт» - прозора компанія зі зрозумілою для світової спільноти стратегією. Ще у травні 2008 року МХП вийшов на основний майданчик Лондонської фондової біржі, підтвердивши власні українські амбіції на зовнішніх ринках. На світовому фінансовому та світовому інвестиційному ринках МХП має довіру, належить до надійних компаній. МХП активно представляє бізнес України на найбільших світових форумах найпотужніших інвестиційних банків світу (конференції «Джей Пі Морган» (J.P. Morgan), «Морган Стенлі» (Morgan Stanley) та ін.

    Наталія ЛЮПИН





    Схожі новини
  • Україна святкує 50-й ювілей організації промислового птахівництва
  • Вітчизняні птахівники зможуть повністю заповнити квоту ЄС
  • Європа - то ще не межа
  • Україна готує курятину для ЄС
  • Чотири українських підприємства розпочнуть експорт курятини до ЄС

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Юрій Мельник: «Ми готові надалі будувати нові потужності та нарощувати виробництво агропродукції»


Ще п’ятнадцять років тому ми не замислюючись купували так звані «ніжки Буша» - заморожену курятину, імпортовану з-за океану. Саме тоді Юрій Косюк, власник компанії «Миронівський хлібопродукт» - нині одного з найбільших аграрних холдингів України - вирішив для себе: запропонує не лише українському споживачеві охолоджене куряче м'ясо, а і європейцям.

Нині абсолютно не потрібно когось переконувати у тому, що Україна не використала всі можливості для стрімкого розвитку і нарощування виробництва продукції птахівництва. Більше того: нам вдалося створити і свій, локальний ринок, і запропонувати на зовнішні ринки м’ясо бройлерів і харчове яйце made in Ukraine.

Про деякі нюанси розвитку птахівничої галузі взагалі й ПАТ «Миронівський хлібопродукт» зокрема нам вдалося розпитати нинішнього голову правління компанії Юрія Мельника (до цього він пропрацював у МХП 4 роки). Мельник буквально нещодавно очолив правління компанії, адже Юрій Косюк у цей складний для країни час погодився допомагати у керівництві держави і нині працює в Адміністрації Президента України.

 

- Пане Юрію, наші виробники отримали право постачати західному споживачеві свою продукцію за зниженими ставками ввізного мита або і взагалі без його сплати. Що можете сказати про квоти на продукцію птахівництва? Є шанс їх збільшити?

- З 2013 року Україні надано можливість експортувати продукцію птахівництва до країн ЄС, а з червня по листопад цього року експорт здійснюється з нульовим імпортним митом. Країна згодом, і це наше бачення, може встановити по м’ясу птиці режим вільної торгівлі без тарифних і нетарифних обмежень (по ним уже визначені ветеринарні процедури). Тарифні ж можуть бути зняті, так як це зроблено по цілому ряду видів кондитерської галузі. Тому вважаю, що після ратифікації Угоди з ЄС, наприклад, Союз птахівників України чи Український клуб аграрного бізнесу зможуть підняти питання про переведення торгівлі птицею у режим класичної вільної торгівлі без обмежень.

За останніми даними, лише 5 підприємств птахівничої галузі мали право експортувати свою продукцію в країни ЄС: це три підприємства МХП - Миронівська птахофабрика, птахофабрика «Снятинська Нова» (фуа-гра) і завод «Легко» (напівфабрикати), а ще два – ТОВ «Комплекс Агромарс» і компанія «Овостар». Але в Україні значно більше птахівничих підприємств. З часом і вони зможуть експортувати свою продукцію. Так вважають і в Мінагрополітики, і в Міністерстві економіки, і в Союзі птахівників України. В цьому нас підтримує і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Цю тему Олександр Бакуменко, голова ради директорів Союзу птахівників України, ставив на Аграрному форумі й навіть є з цього питання ряд доручень. Але процес переведення торгівлі птицею у режим вільної торгівлі можна розпочинати лише після того, як буде ратифікована і набуде чинності Угода про асоціацію з ЄС.

 

- А якими є плани МХП по експорту продукції? В які країні він можливий?

- У планах на цей рік продати за кордон 150-160 тис. тонн м’яса птиці. Втім, виробляючи в агрохолдингу якісний продукт, ми повинні не забувати і про інтереси внутрішнього ринку, і планувати експорт на зовнішній. Нині флагманами з виробництва м’яса птиці у МХП є Миронівська та Вінницька птахофабрики. Миронівська птахофабрика збудована раніше (2006-2009) і пройшла відповідну інспекцію (початок процедури отримання дозволу припав на 2008 рік), отримавши дозвіл на експорт курятини до країн ЄС. Втім, сьогодні курятина з обох підприємств уже постачається на ринки країн СНД і країнБлизького Сходу (Ірак, Йорданія, Лівія, Туреччина, інші мусульманські країни). Специфіка цього напрямку - курятина повинна відповідати стандартам Халяль. І саме у нас є досвід, напевне, найбільший в Україні, постачання такої продукції за цими специфічними вимогами.

Цього року ми отримали дозвіл на продаж курятини з Миронівської птахофабрики до ОАЕ. Це для нашого підприємства значуща річ. А у вересні на підприємство приїздила делегація із Саудівської Аравії, і я думаю, що десь за півроку ми завершимо процедуру сертифікації цього підприємства та зможемо відправляти м’ясо птиці до Саудівської Аравії. Складність домовленостей полягає в тому, що кожна країна ісламського світу має свої вимоги до харчової продукції. Водночас позитивним моментом експорту в країни Сходу є відсутність будь-якого квотування.

 

- Новозбудований Вінницький комплекс МХП – ТОВ «Вінницька птахофабрика» - найбільший птахівничий комплекс у Європі. Що вже зроблено в ньому і що планується?

- Ми закінчуємо в цьому році першу чергу комплексу. Добудовуємо 12-й майданчик і вже у жовтні плануємо посадити туди птицю. Тож в принципі перша черга комплексу буде завершена. Вона складається із зон вирощування птиці, їх 12 - по 38 пташників на кожній площадці. Під усі потреби зон вирощування є інкубатор, який забезпечує виробництво м’яса. Є комбікормовий комплекс – це внутрішній комплекс з виробництва комбікормів з елеваторами для зерна і соняшнику (обидва - об’ємом по 200 тис. м3) і олієпресового заводу. Вироблену олію, макуху (але із дещо збільшеним вмістом олії) ми забираємо для виробництва кормів. Забійний завод має все необхідне для забою і переробки птиці - це 2 лінії, які за добу перероблятимуть від 440 тис. голів бройлерів.

Цікавим є те, що ми застосували технології і обладнання, які дозволять нам утримувати 16 млн голів птиці одноразової посадки.

Тобто Вінницька птахофабрика - це повністю самодостатній комплекс, починаючи від інкубатора та елеватора до логістичного майданчика для готової продукції. Всі її об’єкти знаходяться на території трьох районів Вінниччини (Тростянецький, Тульчинський та Гайсинський) навколо міста Ладижин.

Хочу також підкреслити, що торік для досягнення ефективного виробництва фахівці МХП розробили спеціальну політику по вирощуванню птиці відповідно до європейських стандартів - це правильне ставлення до птиці, до догляду за нею, вирощування і забою. Така політика запроваджена абсолютно в усіх підприємствах і структурних підрозділах нашого холдингу, в тому числі й на Вінницькому комплексі, бо це є сучасні західноєвропейські вимоги.

 

- Чи не порушує екологічну рівновагу в області наявність такого потужного підприємства?

- Так, екологічність нашого виробництва – окрема тема. Забезпечення виробництва водою здійснюється з річки Південний Буг. Потреби у воді ми задовольняємо завдяки найкращому обладнанню і технологічним рішенням, які з точки зору екології є на сьогодні чи не єдиними в Україні. Тож після використання на переробному комплексі вода ідеально очищується і знову повертається в Південний Буг. Звісно, з боку громадськості можуть виникати до нас запитання по екології, та запевняю вас: технологія наших очисних споруд відповідає найвимогливішим і найсучаснішим стандартам. І якщо у когось ще є питання, можна завжди звернутися до нас. Ми відкриті до їх обговорення.

 

- Ефективна, злагоджена робота такого комплексу напряму залежить від людей, які на ньому працюють. Які для них створені умови? Чи є у вас проблеми з кадрами?

- Варто наголосити, що на сьогодні на Вінницькій птахофабриці створено чотири тисячі робочих місць. Тобто це дуже великий соціально значущий проект. На перших порах ми відчували певний дефіцит кадрів, побоювались навіть, що не забезпечимо себе висококваліфікованими фахівцями. А нині прийом на роботу здійснюється на конкурсній основі.

Незважаючи на таку велику кількість, працівники птахофабрики мають стабільну зарплату, унормований робочий тиждень, транспортне забезпечення, певний соціальний пакет. Умови праці на комплексі відповідають усім сучасним потребам. Частина спеціалістів отримує квартири у житловому кварталі з усіма необхідними побутовими об’єктами і навіть фітнес-центром. Для тих, хто лише розпочинає свою трудову діяльність, у нас є два гуртожитки.

 

- МХП має велику кількість землі в оренді. Як ви «миритеся» з невизначеністю з ринком землі? Чи пропонує уряду ваша компанія свої варіанти вирішення проблеми в масштабах країни? Які це пропозиції?

- Це – тема безкінечних розмов і переговорів і в структурних підрозділах «Миронівського хлібопродукту», і в Українському клубі аграрного бізнесу, і в Союзі птахівників України. Ми на цю тему говорили і на зустрічах з Прем’єр-міністром, і в профільному міністерстві. Наша думка - закон про обіг земель сільгосппризначення потрібно приймати. Адже дії бізнесу сьогодні обмежені: немає бачення того, на який період ти можеш планувати свою роботу і вкладати інвестиції.

Тому наші пропозиції такі - якщо є якісь застороги і не можна запровадити класичний механізм купівлі-продажу землі від фізичної особи до фізичної особи, якщо уряд сьогодні не готовий дозволити юридичним особам бути суб’єктом операцій по купівлі-продажу землі, то хоча би назвіть дату, коли він зможе запрацювати (наприклад, з 1 січня 2019 р.). Нині саме через згадуваний закон необхідно владнати питання оренди, бо всі агропідприємства працюють на оренді землі. На нашу думку, доцільно встановити мінімальний строк оренди землі, що продиктовано, перш за все, технологією її використання. Різні ж терміни оренди паїв лише ускладнюють роботу. Державні землі взяти в оренду взагалі проблема. Не вирішене питання проведення земельних аукціонів. Отже, цивілізований закон про обіг земель в Україні конче необхідно приймати, спираючись на досвід інших країн, і жити по цьому закону.

Треба дати бізнесу визначеність. Не суб’єктивну (скажімо, обмеження розміру земель у межах певних територій), а реальну. Адже орендар платить податки, дбає про землю як засіб виробництва, виробляє продукцію і продає її прозоро на ринку. А, як показує досвід, на одній території є 5-10-20-50 суб’єктів, які хочуть орендувати землю. І ринок землі має бути вільним, конкурентним. І ми завжди виступали проти штучних обмежень на ньому.

В нашій компанії є політика – ми ведемо партнерські чесні стосунки з орендарем, а тому беремо землю на максимально можливий термін. Для прикладу, сьогодні у нас середній термін оренди – 10 років.

А найбільше нас обмежує, до речі, не укладання угоди про оренду землі, а реєстрація цієї угоди. Є такі районні структури, де реєструють 10 угод на день, а мали б це робити миттєво. Буває, що в районі 25 тисяч орендодавців, і процес реєстрації постійний. Крім того, що за реєстрацію угод платяться кошти, так ще й втрачається багато часу. А виробничий цикл і земля нас кваплять.

Є ще нюанс. Часто аграіїв запитують: чому використовуєш нереєстровану землю? А може, краще і потрібно про це питати службовців, котрі за цю роботу відповідають, а не орендаря? Тому всі названі проблеми потребують якнайшвидшого врегулювання.

 

- Рішення уряду про зміну оподаткування в АПК, здається, невідворотне. Як ця зміна вплине на роботу МХП зокрема і птахівничої галузі України взагалі?

- Компанія МХП стоїть на позиції збереження податкових пільг. 18 серпня в Черкаській області Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк проводив нараду з підприємцями АПК. У ній взяли участь міністр фінансів, керівник Державної фіскальної служби. Ми доводили, чому змінювати оподаткування сільгоспвиробників не можна.

Я назву свої аргументи. Реформа не повинна бути заради реформи. У 2012-2013 роках, коли обговорювались зміни до Податкового кодексу, ми узгодили свою позицію з урядом, і вона записана в кодексі: спеціальний режим оподаткування ПДВ і фіксований сільгоспподаток діють до 1 січня 2018 року. Бізнес склав план розвитку на 5 років, залучив кредити, наростив обсяги виробництва агропродукції і так далі. АПК спрацював у позитивній динаміці: податкову базу за рахунок реалізації продукції збільшили і податки до всіх рівнів також.

Здається, під час наради нам вдалося донести до Прем’єр-міністра думку про необхідність збереження існуючих умов. Вони задовольняють і державу, бо не потрібно шукати кошти для розвитку агробізнесу і сільських територій. Адже залишені в підприємствах кошти спрямовуються не на меблі чи телефон, а виключно на програми розвитку: будівництво, ветеринарію, технічне переозброєння. Це нульовий адміністративний вплив, ніхто гроші не розподіляє. Все прозоро.

Були аргументи з боку Мінфіну: з’явилися так звані «схемачі», які використовували ці норми для приховування доходів від оподаткування. Вибачте, але ж цей «схемач» реєструється в Податковій як платник ПДВ, і обов’язок держави – контролювати, щоб таких «схемачів» серед них не було. Зараз у податківців є всі важелі контролю. До речі, навіть ВТО свого часу погодила такий спосіб державної підтримки агровиробника через ці умови оподаткування. Виходить, що на даному етапі подібна підтримка влаштовує всіх: виробника, державу, МВФ та ВТО. Виробник має додаткові кошти, держава отримує постійне зростання галузі, а також виконуються всі міжнародні зобов’язання.

Сьогодні від керівництва держави ми чуємо: «Аграрний сектор є локомотивом всієї економіки. Ми тільки в вас віримо, що ви збережете зростання і надалі будете приносити економіці валюту, бо багато продукції сільського господарства експортується». Сьогодні ж держава, не питаючи виробників, продає 100% наших валютних надходжень (рішення Нацбанку), купуючи гривню. Ми розуміємо, зараз є потреба в таких кроках - нема питань, будь-ласка. Але в галузі, що розвивається, змінювати податкові правила не є доцільним. Державі варто було би сказати: «Що ще для вас зробити, щоб ви інвестувались? Давайте домовимося: ми з 2018-го ще на 5 років залишимо існуючу систему оподаткування, а ви за ці роки збільшіть виробництво зерна на 10 млн тонн, олії - на 2 мільйони… Інвестуйте, скажімо, в зелену енергетику, в біогаз, вітроенергетику. Це ж вихід по заміщенню природного газу. Створюйте виробництва біогазу і паливних пелет. Інвестуйте кошти в проекти, щоб солому не спалювати на полях. Упроваджуйте енергозаміщення, «тікайте» від імпортної залежності по газу».

Всі кажуть: нам не вистачає переробних потужностей. А як їх будувати? Де взяти кошти при вартості кредитних ресурсів у 25-30%, як розвивати себе і галузь?

Все просто: залиште діючу систему оподаткування, подумайте над її продовженням і домовтесь із бізнесом про темпи та напрямки подальшого розвитку.

 

- То гадаєте, Арсеній Яценюк вас почув?

- Так, я в цьому переконаний. Прем’єр-міністр усвідомлює, що податкові пільги потрібно зберегти. Бо інших форм підтримки галузі немає, а можливості розвитку є. Уряд же не змусить банки кредитувати аграріїв безкоштовно або під 2%, як в країнах Євросоюзу. Цього не буде.

Ще наш аргумент: якщо поділити на площу ріллі кошти, що акумулює вітчизняне сільське господарство через спецрежим (у 2013 р. - 16 млрд грн), то виходить $25 на гектар. Порівняйте із субсидіями західних держав - 200-360-400 євро/га.

Кабінет Міністрів отримав пропозиції аграріїв через їхні асоціації - Союз птахівників України і Український клуб аграрного бізнесу. Адже стала система оподаткування нам необхідна для розвитку. За таких умов ми готові далі будувати нові потужності й нарощувати виробництво агропродукції.

 

ВРІЗ: Сьогодні ПАТ «Миронівський хлібопродукт» - один із найбільших вітчизняних агрохолдингів: понад 30 підприємств у 13 регіонах України. Тут займаються вирощуванням зернових на понад 320 тис. га української землі, тваринництвом і птахівництвом, виготовленням комбікормів, переробкою м'яса у замкнутому циклі, виробництвом олії та вирощуванням фруктів і ягід. Основний напрямок діяльності – промислове розведення птиці.


ВРІЗ:Сьогодні кожен п'ятий кілограм будь-якого м'яса, що споживається українцями, виробляється МХП.

ВРІЗ: В компанії працює понад 30 тисяч людей, які регулярно отримують прозору та конкурентоспроможну не лише для аграрного сектору зарплату.

ВРІЗ: ПАТ «Миронівський хлібопродукт» - прозора компанія зі зрозумілою для світової спільноти стратегією. Ще у травні 2008 року МХП вийшов на основний майданчик Лондонської фондової біржі, підтвердивши власні українські амбіції на зовнішніх ринках. На світовому фінансовому та світовому інвестиційному ринках МХП має довіру, належить до надійних компаній. МХП активно представляє бізнес України на найбільших світових форумах найпотужніших інвестиційних банків світу (конференції «Джей Пі Морган» (J.P. Morgan), «Морган Стенлі» (Morgan Stanley) та ін.

Наталія ЛЮПИН





Схожі новини
  • Україна святкує 50-й ювілей організації промислового птахівництва
  • Вітчизняні птахівники зможуть повністю заповнити квоту ЄС
  • Європа - то ще не межа
  • Україна готує курятину для ЄС
  • Чотири українських підприємства розпочнуть експорт курятини до ЄС

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.