УАК: Про молочний популізм

16 July, Розділ Новини, переглядів 2 184

Сьогодні Верховна Рада 227 голосами «за» (всупереч позиції профільного комітету та ряду галузевих громадських організацій, в тому числі і УАК) підтримала в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села»
Законопроект за номером 2089 внесений народними депутатами України Євлаховим А.С., Юринцем О.В., Демчаком Р.Є. та іншими.
Перше відчуття: вибори таки почались. Бо гасло «встановити ціну на молоко!» звучало як на мітингу. Дійшло вже до того, що окремі депутати заявляли, що знаючи про невідповідність цього проекту Конституції і законам України, проголосують, щоб саме зараз «підтримати селян».
Варто зауважити, що ці гасла базуються на абсолютно хибному твердженні, що «в Україні 80% молока виробляється господарствами населення» В це вірить навіть Держкомстат.
За останніми даними, у І півріччі 2015 року усі категорії господарств виробили майже 5,2 млн. тонн, при цьому частка господарств населення склала 74%.
Можливо на папері так воно і є, але реально облік виробництва молока населенням здійснити неможливо.
Набагато більш об’єктивним критерієм є обсяг молока, що йде на переробку, а тут цифра зовсім інша. Із закупленого переробними підприємствами 2,1 млн. тонн молока, частка господарств населення склала лише 33,3%. І ця тенденція на зменшення триває останні роки.
А тепер по суті змін, що підтримали в Раді.
По-перше додати до закону „Про молоко і молочні продукти”, нову статтю 16-1, якою встановити мінімальну закупівельну ціну на молоко другого гатунку на рівні 4 грн за кг, без ПДВ. Жодних обгрунтувань, чому обрано саме такий рівень цін, автори не наводять. Одночасно автори не надають пояснень, яка структура цієї ціни? Вона враховує вартість доставки на підприємство чи ні? Молоко від якого виду тварин мається на увазі? І т.д.
Хочеться ще запитати у нардепів, чи знають вони, що в Україні, відповідно до вимог ДСТУ 3662-97 „МОЛОКО КОРОВ’ЯЧЕ НЕЗБИРАНЕ. Вимоги при закупівлі.”, гатунок молока визначається за фізико-хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками якості. Зокрема це загальне бактеріальне обсіменіння. Для молока вищого гатунку воно становить до 300 тис. мікробних тіл на 1 см3, для молока ж другого гатунку це до 3 мільйонів! Депутати які проголосували готові пити таке молоко?
Молоко другого гатунку також не може використовуватись для виробництва низки продуктів, в тому числі дитячого харчування.
Взагалі в усьому світі підтримується виробництво більш якісного, безпечного та кращого товару. І тільки українські депутати, на догоду популізму, зацікавлені заохочувати виробництво менш якісного молока, а значить знижувати рівень безпеки і якості продуктів харчування в країні.
По-друге. У законі „Про державну підтримку сільського господарства України” автори пропонують додати до об’єктів цінового регулювання „незбиране сире товарне молоко”. Проте депутати мабуть не зовсім розуміють суть державного цінового регулювання за цим законом:
„3.2. Зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну інтервенційну ціну та не вищому за максимальну інтервенційну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України.”
Тобто за законом об’єкт цінового регулювання має придбаватись Аграрним фондом та зберігатись для подальшої реалізації. Цікаво як автори вбачають можливості Аграрного фонду зберігати незбиране, непастеризоване молоко для подальшого продажу? Де взяти стільки холодильників? Хто зокрема сплачуватиме за переоформлення ветеринарних документів і т.п.?
Одночасно за цим законом:
„2.12. Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі.”
Варто поцікавитись, як автори збираються організувати закупівлю молока від населення за правилами Аграрної біржі?
Третє. В цьому ж законі, ст. 3 пп. 3.3.4. автори хочуть встановити, що „заготівельні та переробні підприємства” повинні розрахуватися з постачальниками протягом 7 днів з дня реалізації об’єктів цінового регулювання.
Якщо із заготівельними підприємствами ще можна зрозуміти, то стосовно переробних підприємств це є неможливим, оскільки вони реалізують вже не сире молоко, а приміром сир чи сметану. Як саме автори збираються реалізувати свою пропозицію на практиці – невідомо.
Відверто, дуже хочеться запровадити пряму відповідальність за прийняті Радою рішення, за принципом: «Придумав? Зроби!» Хочеться побачити як всі, хто голосує за подібні популістські закони їх виконували б.
Від імені Генеральної дирекції УАК, змушений заявити: передвиборчий популізм шкодить сільському господарству не менше ніж корупція чи війна.
Дозволяти приймати цей проект як закон – не можна. Працюємо із здоровою частиною парламенту, щоб на друге читання «молочні популісти» цей закон не протягли.

Генеральна дирекція УАК