Заборона на експорт зерна: Збитки під виглядом користі

22 December, Розділ Новини, переглядів 2 734

Українська влада продовжила заборону на експорт зерна до середини 2011 року, аргументуючи це потребою наповнення внутрішнього ринку, в той час як аграрії зібрали третій за розмірами врожай за роки незалежності. Цим рішенням можновладці, з одного боку, підсунули велику свиню власним сільгоспвиробникам, які не знають, що з вирощеним зерном робити, а з іншого - дали можливість заробити наближеним до владних кіл компаніям, які продають зернові в обхід квот.

Цього року в Україні зібрали непоганий урожай зерна: 41,5 мільйонів тонн не тільки гарантують продовольчу безпеку держави, а й дають змогу заробити на експорті залишків. Та з вивозом зайвих об'ємів зерна за кордон уряд не поспішає, гальмуючи продаж вибагливого до умов зберігання товару квотуванням.

Порушення рівноваги

Про заборону або введення обмежень на вивіз зерна за кордон в Україні заговорили в серпні, коли з'ясувалося, що погодні умови забрали більше ніж 5 млн тонн урожаю та суттєво знизили його якість. У верхах ситуація здалася загрозливою, і аби не допустити подорожчання хліба в країні, було вирішено діяти. У вересні уряд планував, а вже 7 жовтня запровадив квоти на експорт зерна попередньо до кінця 2010 року.

Передбачалося, що за цей період з України буде вивезено за квотою 2,7 мільйона тонн зерна, у тому числі пшениці - 0,5 мільйона тонн, ячменю - 0,2 мільйона тонн, кукурудзи - 2 мільйона тонн, жита і гречки - по одній тисячі тонн. Тоді перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв поспішив запевнити, що експортні обмеження будуть зняті, щойно закінчиться закупівля зернових до Держрезерву і Аграрного фонду.

На початку грудня поповнення державних засіків вирішили розтягнути до квітня 2011 року, аргументуючи порушеннями рівноваги на внутрішньому ринку. Тим часом, уряд домігся стабілізації цін на зерно вже у грудні

Але вже на початку грудня поповнення державних засіків вирішили розтягнути у часі - Кабмін продовжив квоти на експорт зернових до квітня 2011 року. Зокрема, спеціалісти Мінекономіки у пояснювальній записці до відповідного проекту постанови повідомили, що немає можливості перевести експорт зерна у вільний режим з 1 січня 2011 року через напружений баланс. В документі зазначалось, що експортні обмеження зумовлені значними порушеннями рівноваги на внутрішньому ринку зернових культур. Простіше кажучи, загроза продовольчої безпеки.

Не спрацювали і видані на початку листопада зернотрейдерам квоти.
Наближається кінець року, а компанії-переможці досі не можуть отримати так звану ліцензію на експорт, яку видає Мінекономіки. "Виписана хитра процедура: одне відомство має підтвердити, що є така продукція, а друге - повинно видати ліцензії. І навіть ті, що отримали підтвердження, не можуть отримати ліцензію", - каже Новинареві президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Тим часом, уряд домігся стабілізації цін на зерно вже у грудні. Так, ціна пшениці в Україні закріпилася на рівні 190-200 доларів за тонну, тоді як на світових ринках вона коливалася в рамках 260-270 доларів за тонну. Невдовзі після перемоги над цінами - 14 грудня - Аграрний фонд отримав 100 млн гривень. Мабуть, на закупівлю тих зернових, про які ще на початку жовтня згадував віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв. Незадовго до пролонгації квотування зерновий експортний потенціал у 2010/2011 маркетинговому році оцінювали в 16 млн тонн. Сьогодні на експорт відправлено близько третини допустимого об'єму

Дивно, але незадовго до пролонгації квотування і в Мінагрополітики, і в Мінекономіки зерновий експортний потенціал у 2010/2011 маркетинговому році оцінювали в 16 млн тонн (для порівняння у попередньому році продали за кордон 20,5 млн тонн). Сьогодні на експорт, за словами експертів, відправлено близько третини допустимого об'єму. Виникає питання: навіщо залишати в країні непотрібний урожай? Чи виправданий такий крок? Тим більше, що умови зберігання зернових у нас не з найкращих.

Продовольча безпека по-українськи

Отож, Україна має понад сорок мільйонів тонн цьогорічного зерна плюс близько п'яти мільйонів тонн перехідних залишків. За словами фахівців, для забезпечення потреб внутрішнього ринку нам потрібно приблизно 10 млн тонн зернових. Невже за таких цифр існує загроза національної продовольчої безпеки?

"На ринку справді спостерігається дефіцит якісної пшениці, ячменю, гречки - за цими позиціями заборону потрібно зберегти. Але в країні надлишок фуражної пшениці і кукурудзи. Якщо на останню не відмінити квоти після нового року, то її якість вже не дозволить її взагалі куди-небудь продавати", - каже керівник економічних програм гуманітарного фонду Єдиний світ Всеволод Степанюк, додаючи, що в цьому році Україна може реально експортувати понад десять тонн зерна.

Експортні обмеження скоріше створюють небезпеку, аніж гарантують безпеку. Урожай ніде подіти, втрачається його якість, аграраї зазнають величезних збитків

Експортні обмеження скоріше створюють небезпеку, аніж гарантують безпеку. По-перше, урожай ніде подіти. До 25 млн тонн можуть прийняти зерносховища, але їх послуги більшості виробників не по кишені. По-друге, втрачається якість зерна, навіть за відносно гарного зберігання. По-третє, соціальними цінами на хліб навряд чи можна виправдати мільярдні збитки аграріїв. "Щоб зробити безплатний хліб, треба 6 мільярдів гривень. Якщо б селянам сказали: заплатіть додатковий податок у шість мільярдів гривень і вас ніхто не буде обмежувати, то втрати у агросекторі були б втричі менші", - пояснює Леонід Козаченко.

Жмуцький: МінАПК і Мінеконгоміки ініціювали, щоб під заборону не підпадали країни СНД і Македонія. Уряд не міг більше зашкодити сільгоспвиробникам, ніж такою напівзабороною

На тому, що хтось втрачає, обов'язково заробляють. "Заборона забороною, але є й обхідний шлях. МінАПК і Мінеконгоміки ініціювали, щоб під заборону не підпадали країни так званого "економічного ринку" - Росія, країни СНД і Македонія. Уряд не міг більше зашкодити сільгоспвиробникам, ніж такою напівзабороною", - зазначає провідний експерт Центру ім. Разумкова з питань земельних відносин, сільського господарства та екології Володимир Жмуцький.

І справді, в кінці жовтня стало відомо, що Україна в обхід квоти постачатиме в Росію кукурудзу. Тоді міністр агрополітики Микола Присяжнюк наголосив, що у сусідки українська кукуруза буде продаватися за ціною не нижче ринкової. І що відпрацьовуються два варіанти поставок - держоператорами Аграрного фонду і російською "Державною продовольчо- зерновою корпорацією" або за участю приватних компаній, які будуть визначатися на тендері.

Ймовірність участі останніх найбільш прогнозована. І, зважаючи на те, як в Україні насправді проводяться тендери, переможцями у них вийдуть свої люди.

А якщо буде створено відповідний механізм, то таким чином можна буде збути за кордон і фуражну пшеницю, скуплену за безцінь на внутрішньому ринку. Вже сьогодні надмірна кількість зерна на ринку, зазначає Леонід Козаченко, призвела до його здешевлення на 25%.

Шанс заробити

Сьогодні на зовнішніх ринках великий попит на зерно. Неврожай у Європі, Канаді, Аргентині, загибель четвертої частини посівів через посуху і пожежі в Росії (і введення нею заборони на експорт зерна до кінця року), - все це перетворює продаж зерна у дуже прибуткову справу.

Як прогнозують спеціалісти, у цьому році наша сусідка може експортувати на 30-50% менше пшениці, ніж у минулому. Цю нішу на ринку могла б зайняти Україна. Натомість у тому ж таки серпні з'являється інформація, що в портах заблоковано 80% українського зерна, Держмитниця проводить додатковий контроль якості пшениці, а Генпрокуратура перевіряє зернотрейдерів - експортувати зернові хоча й не забороняли, але й практично не дозволяли.

Україна не тільки відмовилася від нових горизонтів, а й залишила без хліба вже "завойовані" території

Україна не тільки відмовилася від нових горизонтів, а й залишила без хліба вже "завойовані" території. "Замість того, щоб наростити експортний потенціал, закріпитися на нових ринках, скористатися моментом - і поставити зерно на традиційні ринки Росії, наприклад, північ Африки - найкомфортніший канал збуту, Україна підводить навіть своїх постійних партнерів", - зазначає Володимир Жмуцький.

Складається враження, що Україна, як добра подруга, відмовляється від десерту, щоб Росія, у якої болять зуби, менше страждала. Бо у РФ цьогорічний урожай зернових не задовольнить навіть внутрішній попит.

Очевидно, компенсувати відсутність солодкого українська влада збирається продажем зернотрейдерам квоти на аукціонах. Верховна Рада має намір прийняти відповідний законопроект. Документ, щоправда, порушуватиме умови підписаних угод з СОТ, але фахівці запевняють, що український уряд може домовитися.

Нецивілізовані методи

Уряд досягнув заявленої цілі - вже на початку грудня було встановлено контроль над цінами на продовольчому ринку. Але дорогою ціною. Хліб найближчим часом не подорожчає завдяки мільярдним збиткам зерновиробників.

За словами фахівців, альтернативою квотуванню могло б стати введення мита на вивіз зерна, яке б збило ціни в середині країни і зробило їх незалежними від кон'юнктури на зовнішніх ринках.

Степанюк: Зерно повинно перероблятися на внутрішньому ринку, а не експортуватися. Але це треба робити не тільки методами заборони його вивозу, а й субсидуванням переробки. Напрямок вибраний правильно, але методи його прокладення сумнівні

"Зерно повинно перероблятися на внутрішньому ринку, а не експортуватися. Але це треба робити не тільки методами заборони його вивозу, а, наприклад, субсидуванням переробки, кредитуванням будівництва тваринницьких комплексів. Напрямок урядом вибраний правильно, але методи його прокладення сумнівні", - вважає Всеволод Степанюк.

За словами доктора сільськогосподарських наук, екс-заступника міністра аграрної політики України Віктора Пабата, регулювати ринок заборонними методами, зокрема квотуванням, - це помилковий шлях. "В усьому цивілізованому світі держава регулює збут та гарантує відповідну вартість урожаю виробникові зерна. Зараз в Україні сотні зернотрейдерів, кожен з яких тягне ковдру на себе. Це біда. Треба все це регулювати, але ж не заборонними методами", - впевнений експерт.

Не виключено, що вводячи квоти на експорт зерна, влада керується не тільки намаганням перепрофілювати сільгоспвиробників та втихомирити зернотрейдерів, а й дати гарно заробити під шумок своїм людям

"У введені квот на експорт зерна при третьому за розмірами урожаї за всю історію незалежності України, зацікавлені ті, хто хотів би за безцінь скупати зернові і розширяти, наприклад, галузь птахівництва чи великого скотарства. Очевидно, хтось в уряді квотуванням лобіює свої бізнес- інтереси, розвиває таким чином свій сільськогосподарський капітал", - припустив Володимир Жмуцький.

На жаль, Україна залишається країною, де за різними ініціативами, теоретично позитивними, завжди стоять бізнес-інтереси наближених до влади людей. І тому під час їх реалізації, як правило, весь позитив зводиться нанівець. Що зайвий раз продемонструвало введення квот на експорт зерна.

Новинар