За даними Мінагрополітики із загальної площі посіяних озимих на зерно 7172,6 тис.га отримано сходів на площі 6835,7 тис.га (95,3 %). З них у доброму стані перебуває 2555 тис. га (37,4 %), у задовільному — 3009,5 тис. га (44,0 %), у слабкому і зрідженому — 1271,2 тис. га (18,6 %). Найбільші площі слабких і зріджених посівів озимих культур на зерно у Кіровоградській (45,1 %), Черкаській (41,4 %) і Вінницькій (35,5 %) областях. Загалом торік було посіяно близько 7 млн га озимих зернових культур.
Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на посівах пшениці озимої по чорному пару в центральній і південній частині близькі до середньобагаторічних показників і становлять 150-160 мм, а в західних, південних і східних районах набагато менше за норму і становлять 70-108 мм. Після непарових попередників запаси вологи на 10-25 мм нижчі і волога міститься переважно у верхньому півметровому шарі ґрунту. За відсутності опадів у другій половині лютого і на початку березня — це може призвести до ускладнення умов весняної вегетації озимих культур.
Складна ситуація і на полях східного регіону. За повідомленням Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, на полях центральної лісостепової і східної степової агрокліматичних зон цього регіону внаслідок частих коливань температури повітря протягом цієї зими (від +2...4 °С до –25...27 °С) у другій декаді грудня 2016 року утворилася крижана кірка із ступенем поширення 6 балів, що місцями призвело до повного вмерзання рослин у лід. Крижана кірка в цих районах лежить уже 6 декад поспіль, станом на 10 лютого середня товщина її дещо зменшилася і становила 19–20 мм проти 20–24 мм у кінці січня.
Кінець першої і початок другої декади лютого видався важким періодом зимівлі для озимих культур і в Одеській області. Погіршення погодних умов викликав скандинавський циклон, який приніс на територію області холодні й вологі повітряні маси. У результаті на полях Одещини утворилася притерта крижана кірка завтовшки від 1 до 3 см. Однак в останні дні спостерігається поступове її сходження, що позитивно впливатиме на зимівлю рослин. Аналіз стану зимівлі озимих культур, який провели науковці Селекційно-генетичного інституту НЦНС свідчить, що стан рослин слабкий, із суттєвими пошкодженнями листової поверхні. На окремих полях, особливо з мілкою глибиною залягання вузла кущіння, спостерігається часткова загибель пагонів і рослин. Стан перезимівлі озимих зернових культур задовільний.
Ситуація, яка на сьогодні склалася на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативної і чіткої оцінки їхнього стану та гнучкої реакції на можливі постійні зміни.
Погодні умови осені спровокували розвиток великої кількості хвороб, які будуть шкодочинними у вегетаційний період. Суттєво розвинулися листкові плямистості, зокрема, спостерігалося істотне ураження септоріозом і листкового апарату (Septoria tritici), і колосу (Stangospora nodorum (Septoria nodorum)). В північних регіонах і частині Центральної України спостерігався розвиток піренофорозу (Pyrenophora tritici-repentis). На ячмені відзначено помітний розвиток трьох форм гельмінтоспоріозів (Drechslera graminea, D. Sorokiniana, D. Teres). Актуальними стають прикореневі гнилі, а саме ризоктоніозна, офіобульозна, церкоспорельозна і гельмінтоспоріозна. Ці хвороби особливо небезпечні у роки з нестійким або надмірним зволоженням навесні. Збудники ризоктоніозу невпинно поширюються по території України, завдаючи дедалі більше шкоди. Збільшилися площі, де ризоктоніоз — спільна хвороба зернових і просапних культур, що сприяє накопиченню інфекційного фону. Крім того, надалі небезпеку становитимуть снігова пліснява і тифульоз на посівах, які входили в зиму в оптимальній фазі розвитку (розкущені).
Ми вичерпали базові складники в підвищенні врожайності, тому, щоб успішно конкурувати на ринку в ціновому плані, потрібно збільшувати віддачу з кожного гектара за рахунок пошуку нових елементів, яким у минулому не приділяли належної уваги. Сьогодення диктує нам умови, де на першому місці буде так званий «менеджмент посівів». Ми не повинні чекати милості від природи. Ми повинні вміло і ретельно управляти посівами, враховуючи всі можливі фактори. У нас все менше права на помилку.
Сучасні технології вимагають також нових підходів до контролю шкідників і листкових хвороб. Наявність великої кількості сисних шкідників вимагає застосовувати системні інсектицидні компоненти на самому початку вегетації, а саме у складі протруйника, та ретельно контролювати їх чисельність протягом вегетації. Треба розуміти, що використання інсектицидного складника на етапі протруювання насіння — це перший і максимально ефективний крок захисту зернових культур від вірусних хвороб. Це також важливий елемент профілактики вірусних хвороб, актуальність яких зростає.
Сучасні технології вимагають також нових підходів до контролю шкідників і листкових хвороб. Прояв листкових форм розвитку захворювань в осінній і ранньовесняний періоди, сприятливі погодні умови для їх розвитку взимку вимагають використовувати фунгіциди з новими властивостями, а саме з діючими речовинами, здатними контролювати хвороби в умовах низьких температур або різких коливань температури протягом доби. Сучасний фунгіцидний захист повинен використовувати потенціал нових хімічних класів. Сьогодні слід звертати увагу на захист зернових від хвороб діючими речовинами з класу карбоксимідів. Компанія «Сингента» рекомендує застосовувати як протруйник нову діючу речовину седоксан. Це діюча речовина нового покоління, яка захищає посіви зернових культур від хвороб, що становлять небезпеку в сучасних умовах, як-от тифульоз, ризоктоніоз, снігова пліснява, фузаріоз, а також склеротиніоз, макрофоміна й інші хвороби, які загрожують не тільки на зерновим, а й іншим сільськогосподарським культурам. Крім того, седоксан позитивно вливає на меристематичну тканину кореня і має стимулюючий вплив на розвиток кореневої системи. Особливо це стосується розвитку рослини в умовах посиленого стресу (термічного або нестачі вологи).
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше