- Огляд м’ясного ринку Південно-Східної Азії
- Україна зменшує експорт до ПАР за рахунок пшениці
- В Аграрному фонді буде проведений фінансовий аудит, - Андрій Радченко
- В Україні здорожчав цукор
- Є попит? Будуть і пропозиції...
Які ніші відкриваються для вітчизняного виробника?
Економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак, що наразі перебуває із робочим візитом у Південно-Східній Азії та зустрічається із місцевими провідними компаніями харчової галузі, активно ділиться враженнями щодо перспектив просування українських товарів у регіоні, зокрема – у Сингапурі та В’єтнамі.
Андрій Ярмак про Сингапур, цукор та молочні продукти:
«Спілкуючись з сингапурськими імпортерами продуктів харчування, представниками роздрібної торгівлі та міжнародними і регіональними трейдерами, з'ясували, що український цукор в країні та в регіоні в цілому може бути досить конкурентним.
Ще один момент – згущене молоко. Всі говорять про великий попит на цей продукт в регіоні. Отже, ми можемо продати відразу і цукор і молоко в одному пакунку. Звичайно, варто шукати інші варіанти пакувань, але продукт дійсно цікавий і перспективний. Не зовсім розумію, чому великі українські молочники відмовилися від цього продукту, а ті, що виробляють "згущенку", не особливо приймають участь в торговельних місіях.»
«Незважаючи на те, що більшість населення Сингапуру має китайське коріння, сиру тут їдять дуже багато. Причому, асортимент сирів величезний, а ціни захмарно високі. В продажах переважає сир типу чеддара та його похідні. Але найшвидше зростає моцарела для піци. Найбільш ходові та недорогі версії чеддару коштують в роздріб приблизно $20-25 доларів США за кг – іншими словами, від 600 грн/кг.
Попередні перемовини з імпортерами та роздрібом показують, що ми можемо бути конкурентними в сегменті більшості продуктів, в т.ч. й по маслу, яке, до речі, коштує приблизно як і сир в роздрібній торгівлі.
Перепон по імпорту немає жодних. Україна в білому списку.
Сингапур – це 5,5 млн. людей, з дуже високим рівнем доходу. За оренду невеличкої (я б сказав навіть дуже малої) квартирі в самому центрі люди платять від 8-10 тис. доларів за місяць. Не в центрі – від 4,5. І це, приблизно, за 60 квадратів.
Отже, якщо брати доходи споживачів та їхні витрати на молочні продукти, то це ринок за обсягами співставний з нашим ринком промислових продуктів, якщо не більший!
Сингапур - це така собі Швейцарія даного регіону. Зайшовши на цей ринок, ти отримуєш надійний канал збуту і репутацію в інших країнах регіону!»
Про Японію, Сингапур та безперспективність держрегулювання:
«$10,000 доларів за тону – такий розмір мита на окремі види сухих молочних продуктів існує в Японії. Це, фактично, звичайна заборона імпорту.
Дуже цікавий бізнес-кейс виходить, який чітко показує, чому втручання держави в ручне регулювання ринку шляхом заборон, як правило, не має жодного сенсу.
В Сингапурі створено цілу індустрію, яка багато років поспіль допомагає бізнесу обходити ці заборони. Ціла низка компаній імпортує сухе молоко, цукор та какао та змішує їх в певних пропорціях. Після цього, продукт вже легально продається без мита або з мінімальним митом по іншому товарному коду. А оскільки використовують його, переважно, виробники шоколадних та кондитерських виробів, то для них це навіть зручніше.
До речі, йдеться не про якісь там напівлегальні контори – ми говоримо про міжнародні продуктові компанії.
До речі, найближчим часом сухі молочні продукти від «Рошен» підуть до Сингапуру. А оскільки «Рошен» є виробником і цукру, і сухого знежиреного молока, і споживає великі обсяги какао, то він ще й змішати все це міг би :)
Але Японія і далі навіть не хоче чути про українську молочку – вони дуже добре пам'ятають про скандальну партію десятирічної давнини. То ж продукція від «Рошен» піде до міжнародних компаній в інших країнах Південно-Східної Азії.
Сподіваюся видати шматками дуже багато цікавої інформації найближчими днями. Але основний висновок – ми конкуренті по ціні. Тільки дуже велике прохання – не марнувати наші зусилля, і не гратися з якістю продукції, що надходить на цей ринок.
