Засідання Громадської ради при Мінагрополітики

22 June, Розділ Новини, переглядів 6 943

Минулого тижня відбулося засідання Громадської ради при Мінагрополітики. Дві головні теми було винесено на порядок денний засідання: стан галузі рослинництва і наслідки посухи та стан справ на ринку зерна й заходи, спрямовані на стабілізацію цінової ситуації на ринку хліба і хлібобулочних виробів. Було підкреслено, що наявних на сьогодні ресурсів продовольчого зерна на внутрішньому ринку цілком достатньо для продовольчого забезпечення населення включно до 1 грудня 2007 року.

Загальна розрахункова наявність зерна у всіх категоріях господарств за балансом на 1 червня 2007 р. становить 8,31 млн. т, у т. ч. продовольчого - 4,0 млн. т. При середньомісячному споживанні зерна продовольчої пшениці підприємствами – 400 - 450 тис. т, перехідні залишки зерна у них на 1 липня 2007 року прогнозуються на рівні – 1,5 млн. т, що перевищує місячну потребу в 2,5-3 рази.
Урядом і регіонами були здійснені дієві заходи, які давали змогу отримати добрий врожай. Майже на 600 млн. грн. більше проти минулого року спрямовано бюджетних коштів для підтримки сільгоспвиробників. Агропідприємства залучили 5,2 млрд. грн. кредитних ресурсів, що значно більше попередніх років.
Для підживлення озимих внесено на 30 % більше міндобрив та засобів захисту рослин. Це дало можливість організовано і в оптимальні строки провести весняно - польові роботи, забезпечити ріст прогнозованих обсягів ярових посівів на 103 %, виконати ряд інших додаткових агротехнічних заходів.
Та екстремальні погодні умови, які не спостерігалися в Україні протягом 100 останніх років, завдали катастрофічної шкоди сільгоспвиробникам та суттєво зменшують очікувані обсяги виробництва зерна пшениці. За попередніми оцінками уже загинуло майже 1,1 млн. га сільгоспкультур. Нині ситуація на зерновому клині досить складна, та міністерство вживає заходів для максимального контролю.
Тричі заслуховувались керівники регіонів щодо наявності зерна та прогнозних оцінок балансу попиту й пропонування зерна з нового урожаю. Встановлено, що валовий збір зернових складатиме до 30 млн. тонн. За рахунок врожаю цього року та перехідних залишків ми практично «перекриваємо» потребу держави у продовольчій пшениці та насінні під посів урожаю наступного року. Станом на 18 червня наявного зерна буде цілком достатньо для забезпечення внутрішніх потреб до початку 2008/09 маркетингового року (МР починається з 1 липня – прим.).
Ситуацію на світовому ринку. За офіційними оцінками Департаменту сільського господарства США світове виробництво пшениці у наступному МР оцінюється на рівні 610,15 млн. т, що лише на 2,7% більше від минулого року. Рівень світового споживання зерна пшениці оцінюється на рівні 620,07 млн. т, що на 1,6% перевищує зазначений вище прогнозний показник. Перехідні запаси пшениці становитимуть 112,03 млн. т, що на 8,1% менше, ніж у минулому МР. Це найнижчий за останні 5 МР показник світових перехідних запасів зерна.
Слід зазначити, що в ЄС-27 цей показник прогнозується на рівні 12,796 млн. т, що на 13,2% менше від минулого року. Ситуація непроста, про що свідчать прогнози щодо зменшення обсягів світового експорту зерна пшениці до 106,705 млн. т (на 3,3%).
Іншими словами, у наступному МР цілком можлива ситуація зниження пропозиції зерна пшениці, особливо продовольчої, що буде супроводжуватися значним підвищенням цін. Підтверджують це і біржові котирування. Скажімо, на біржі MATIF (Франція ), Чикагській та Лондонській (LIFFE) біржах.
Враховуючи зазначену ситуацію, Уряд 4 червня прийняв постанову «Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна врожаю 2007 року» (№794).
На виконання цих заходів Мінагрополітики підготовлено та розглянуто на засіданні Кабінету Міністрів проект рішення Уряду щодо тимчасового, до завершення формування державних та регіональних запасів зерна, призупинення експорту зерна. Це відповідає чинному законодавству України і міжнародним нормам, які можуть бути застосовані за аналогічних обставин, і дозволить гарантовано забезпечити продовольчу безпеку держави, а також сприятиме стабілізації цін на продовольче зерно та продукти його переробки.
Постановою №794 передбачено компенсувати підприємствам борошномельної та хлібопекарської галузей відсотки за кредити, залучені для закупівлі зерна та борошна.
Підготовлено необхідні партії борошна в Держкомрезерві та ДАК «Хліб України» для реалізації на внутрішньому ринку за значно нижчими цінами для його пропозицій регіонам. Такими інтервенціями можна гарантовано тримати стабільною цінову ситуацію на ринку борошна та хлібобулочних виробів.
На 18 червня регіони уклали договори на поставку борошна із ДАК «Хліб України» на 81 млн. грн., проплатили лише 15 млн., що вказує на небажання хлібопекарських підприємств закупляти дешеве борошно та працювати за прозорими схемами.
Держкомрезервом вже відпущено регіонам 43 тис. т борошна за цінами на 15 – 20 % нижчими від середньої на ринку, ще на 100 тис. укладено угод на його реалізацію. Втім, ситуація із викупом борошна аналогічна з ДАК «Хліб України».
Підстав для підвищення цін на борошно та хлібобулочні вироби не існує, втім в 11 регіонах ціни на соціальні види хліба безпідставно підвищилися. За даними інспекції з контролю за цінами в Черкаській, Сумській та Львівській областях ціни на борошно тут вищі за середні по державі на 15 – 18 %, а ціни на хліб нижчі за середні на 10 – 12 %. В цих регіонах протягом січня – червня ціни на хлібобулочні вироби не підвищувались.
Відзначається строкатість цін на борошно, хліб і хлібобулочні вироби. По борошну коливання в межах 30 %, по хлібу вищого ґатунку - 35 %, по хлібу першого ґатунку - 27 %. І це відбувається за рівних ринкових умов. Тобто проблеми штучно створюються на місцевому рівні.
Так, ВАТ "Сумський хлібокомбінат", який має монопольне становище на регіональному ринку хліба та хлібобулочних виробів, протягом 2006 року закуповував борошно у єдиного постачальника - ТОВ "Торговий дім "Сумський хліб" за цінами, що на 34-47% перевищували середні ціни на борошно для хлібопечення, які діяли в області.
Закупівля зерна дочірнім підприємством "Вінницяхліб" здійснюється виключно у підприємств, які входять до складу ВАТ "Концерн Хлібпром" за цінами, що перевищують ринкові ціни на 28-30%. Між сільгоспвиробниками та ЗАТ "Київмлин" діє схема продажу зерна, яка налічує до трьох посередників, в результаті чого вартість зерна зростає на 10-45%.
Основні постачальники борошна на ЗАТ "Хлібозавод Салтівський" (м. Харків) та інші посередницькі структури зареєстровані за тією ж адресою, що і хлібозавод. Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" «Білоцерківський хлібокомбінат" також закуповує борошно за завищеними цінами. У разі закупівлі борошна у місцевого виробника КП "Білоцерківхлібопродукт" сума економії могла б становити мільйони гривень.
Антимонопольний комітет вважає причиною підвищення цін на хліб в регіонах наявність змови між хлібопекарськими та борошномельними підприємствами.
Міністерство, з свого боку, робить все можливе щоб забезпечити борошномельні та хлібопекарні підприємства зерном та борошном за цінами, які відповідають економічним умовам, що склалися, та підтримувати стабільну ситуацію на внутрішньому ринку цієї продукції і надалі.
Головне наше завдання - до 1 жовтня поточного року сформувати достатні для забезпечення населення хлібом та регулювання внутрішнього ринку зернові ресурси, не допустивши при цьому зниження доходів виробників зерна.
Вважаю, що в плані дотримання економічно обґрунтованих цін на ринку хліба найбільше повинні впливати Рада міністрів АР Крим та обласні державні адміністрації, адже чинним законодавством саме їм доручено регулювати граничний рівень цін на зерно сільськогосподарських культур, а також граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника на борошно, хліб та хлібобулочні вироби.
Анатолій Розгон,
директор департаменту розвитку агроринків