АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.УКРАЇНА
Аграрний тиждень. Україна
» » Що гальмує розвиток плодоовочевого сектору України?
Вхід
» » Що гальмує розвиток плодоовочевого сектору України?

    Що гальмує розвиток плодоовочевого сектору України?

    09 July, Розділ Новини, переглядів 2 286

    Що гальмує розвиток плодоовочевого сектору України?Перш ніш аналізувати ті фактори, що заважають Україні нарощувати врожай плодоовочевої продукції, варто вирішити питання, а чи доцільно нашій країні робити акцент саме на збільшенні обсягів виробництва овочів та фруктів, особливо в сьогоднішніх реаліях сектору. 
    Адже, теоретично, Україна може в повній мірі самостійно задовольнити потреби внутрішнього ринку за рахунок власної продукції навіть у другій половині сезону, та суттєво наростити експортні поставки по низці позицій. Фактично ж, по більшості видів сезонних овочів та деяким фруктам та ягодам  Україна так і залишається нетто-імпортером, а потреби ринку після нового року по більшій мірі задовольняються за рахунок імпорту.
     
    У чому ж полягає причина такої ситуації?
     
    1. Така картина в галузі пояснюється доволі невисокою якістю української продукції.
    По факту, наразі в країні більше 80% виробництва овочів, фруктів та ягід зосереджене в господарствах населення чи в дрібних господарствах. Як результат, ці обсяги не враховують статистичні данні і подекуди реальний валовий збір може в рази перевищувати ті показники, що фіксує Укрстат.
     

     
     
    2. У таких господарствах продукція здебільшого вирощується без особливого дотримання фітосанітарних норм, що унеможливлює експорт виробленої ними продукції. Крім того, строк реалізації в даному випадку досить обмежений, враховуючи невисоку якість овочів та фруктів, а також той факт, що господарства населення та дрібні фермери зазвичай не мають обладнаних сховищ для довгострокового зберігання. 
    Як результат,  вони вимушені реалізовувати весь врожай в першій половині сезону, а більшість з них навіть збувають основні обсяги безпосередньо з поля за ціною, яка зазвичай нижче ніж в середньому на ринку. Тож, такі продажі неможливо назвати системними, що має досить негативний вплив на розвиток ринку в цілому.
     
    3. Навіть якщо брати до уваги лише ті данні, що наводить Укрстат, частка експорту у більшості випадків залишається досить несуттєвою, що знову ж таки пояснюється недостатньо розвинутими технологіями виробництва навіть у комерційних господарствах, що вкрай негативно впливає на якісні характеристики продукції.
    Як результат, список потенційних країн-імпортерів, на ринку яких би українська продукція була конкурентною в плані якості, доволі обмежений, та включає в себе здебільшого країни колишнього Радянського Союзу.
     
    4. Більш суттєво розширити географію експорту по більшості видів плодоовочевої продукції Україна поки що, на жаль, не в змозі. Більш того, тенденцій до покращення ситуації поки що не спостерігається, адже значна частина крупних гравців ринку не прагнуть здобувати нових знань з провідних технологій вирощування, передпродажної доробки, пакування тощо.
     
    5. Крім того, вони не прагнуть вивчати потенційні зовнішні ринки збуту та змінювати структуру виробництва відповідно до них (переглядати сортову структуру виробництва, змінювати культуру та таке інше). Про це свідчить і той факт, що наразі в Україні лічені господарства вже отримали сертифікати на кшталт GLOBALG.A.P. 
    Так, ці сертифікати по факту не є обов’язковими задля експорту, наприклад в країни ЄС. В той же час вони є невід’ємною вимогою більшості європейських роздрібних мереж та оптових компаній.
     
    6. Ще один фактор, що гальмує розвиток українського експорту, є практично повна відсутність необхідної інфраструктури для успішної міжнародної торгівлі плодоовочевою продукцією, а також небажання виробників робити певні кроки у цьому напрямку.
     
    7. Крім того, значна частина плодоовочевого бізнесу наразі так і залишається «в тіні». Яскравим прикладом цього може слугувати ситуація з волоським горіхом. Так, згідно з офіційними даними, у 2016 році Україна експортувала лущеного та нелущеного волоського горіху  майже у 40 разів більше, ніж було зібрано у комерційних господарствах.
     
    Тож, поточний стан плодоовочевої галузі наявно свідчить про те, що Україна не нарощує свою присутність на  міжнародній арені в тому числі через те, що більшість українських виробників поки що не готові до експорту. Як показує практика, вони не прагнуть заключати довгострокові контракти з іноземними партнерами, оскільки бояться втратити можливість продати за вищою ціною на внутрішньому ринку, віддаючи перевагу одноразовому прибутку. 
    Фермери не готові кооперуватися задля того, щоб гарантувати стабільні обсяги експорту продовж певного періоду, тоді як більшість господарств самотужки не здатні відвантажити такі обсяги. 
    Отже, питання, чи варто Україні вирощувати більше овочів та фруктів поки що можна вважати риторичним. Тоді як для задля реалізації експортного потенціалу країни виробникам потрібно ще зробити чималу роботу.     
     
    З дослідження ”Плодоовочевий ринок України”, проведеного в рамках проекту ФАО/ЄБРР "Покращення доступу українського агробізнесу до експортних ринків".





    Схожі новини
  • Україна: Імпорт свинини посилився, експорт — навпаки
  • Сою хочуть "обкласти". А даремно! – УАК
  • "Ніжки Буша" came back to Ukraine
  • Плодоовочевий кошик українців збільшується
  • Лідирує - яблуко, перспективний - озимий часник

    • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.





Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Квіти, які найкраще підходять для осені
23 November

Квіти, які найкраще підходять для осені

Десикація: Що це таке і для чого потрібна?
26 July

Десикація: Що це таке і для чого потрібна?

Тваринництво
Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад у воєнний час
09 October

Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про вакцинопрофілактику АЧС
09 October

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про

Відео

Що гальмує розвиток плодоовочевого сектору України?

09 July, Розділ Новини, переглядів 2 286

Що гальмує розвиток плодоовочевого сектору України?Перш ніш аналізувати ті фактори, що заважають Україні нарощувати врожай плодоовочевої продукції, варто вирішити питання, а чи доцільно нашій країні робити акцент саме на збільшенні обсягів виробництва овочів та фруктів, особливо в сьогоднішніх реаліях сектору. 
Адже, теоретично, Україна може в повній мірі самостійно задовольнити потреби внутрішнього ринку за рахунок власної продукції навіть у другій половині сезону, та суттєво наростити експортні поставки по низці позицій. Фактично ж, по більшості видів сезонних овочів та деяким фруктам та ягодам  Україна так і залишається нетто-імпортером, а потреби ринку після нового року по більшій мірі задовольняються за рахунок імпорту.
 
У чому ж полягає причина такої ситуації?
 
1. Така картина в галузі пояснюється доволі невисокою якістю української продукції.
По факту, наразі в країні більше 80% виробництва овочів, фруктів та ягід зосереджене в господарствах населення чи в дрібних господарствах. Як результат, ці обсяги не враховують статистичні данні і подекуди реальний валовий збір може в рази перевищувати ті показники, що фіксує Укрстат.
 

 
 
2. У таких господарствах продукція здебільшого вирощується без особливого дотримання фітосанітарних норм, що унеможливлює експорт виробленої ними продукції. Крім того, строк реалізації в даному випадку досить обмежений, враховуючи невисоку якість овочів та фруктів, а також той факт, що господарства населення та дрібні фермери зазвичай не мають обладнаних сховищ для довгострокового зберігання. 
Як результат,  вони вимушені реалізовувати весь врожай в першій половині сезону, а більшість з них навіть збувають основні обсяги безпосередньо з поля за ціною, яка зазвичай нижче ніж в середньому на ринку. Тож, такі продажі неможливо назвати системними, що має досить негативний вплив на розвиток ринку в цілому.
 
3. Навіть якщо брати до уваги лише ті данні, що наводить Укрстат, частка експорту у більшості випадків залишається досить несуттєвою, що знову ж таки пояснюється недостатньо розвинутими технологіями виробництва навіть у комерційних господарствах, що вкрай негативно впливає на якісні характеристики продукції.
Як результат, список потенційних країн-імпортерів, на ринку яких би українська продукція була конкурентною в плані якості, доволі обмежений, та включає в себе здебільшого країни колишнього Радянського Союзу.
 
4. Більш суттєво розширити географію експорту по більшості видів плодоовочевої продукції Україна поки що, на жаль, не в змозі. Більш того, тенденцій до покращення ситуації поки що не спостерігається, адже значна частина крупних гравців ринку не прагнуть здобувати нових знань з провідних технологій вирощування, передпродажної доробки, пакування тощо.
 
5. Крім того, вони не прагнуть вивчати потенційні зовнішні ринки збуту та змінювати структуру виробництва відповідно до них (переглядати сортову структуру виробництва, змінювати культуру та таке інше). Про це свідчить і той факт, що наразі в Україні лічені господарства вже отримали сертифікати на кшталт GLOBALG.A.P. 
Так, ці сертифікати по факту не є обов’язковими задля експорту, наприклад в країни ЄС. В той же час вони є невід’ємною вимогою більшості європейських роздрібних мереж та оптових компаній.
 
6. Ще один фактор, що гальмує розвиток українського експорту, є практично повна відсутність необхідної інфраструктури для успішної міжнародної торгівлі плодоовочевою продукцією, а також небажання виробників робити певні кроки у цьому напрямку.
 
7. Крім того, значна частина плодоовочевого бізнесу наразі так і залишається «в тіні». Яскравим прикладом цього може слугувати ситуація з волоським горіхом. Так, згідно з офіційними даними, у 2016 році Україна експортувала лущеного та нелущеного волоського горіху  майже у 40 разів більше, ніж було зібрано у комерційних господарствах.
 
Тож, поточний стан плодоовочевої галузі наявно свідчить про те, що Україна не нарощує свою присутність на  міжнародній арені в тому числі через те, що більшість українських виробників поки що не готові до експорту. Як показує практика, вони не прагнуть заключати довгострокові контракти з іноземними партнерами, оскільки бояться втратити можливість продати за вищою ціною на внутрішньому ринку, віддаючи перевагу одноразовому прибутку. 
Фермери не готові кооперуватися задля того, щоб гарантувати стабільні обсяги експорту продовж певного періоду, тоді як більшість господарств самотужки не здатні відвантажити такі обсяги. 
Отже, питання, чи варто Україні вирощувати більше овочів та фруктів поки що можна вважати риторичним. Тоді як для задля реалізації експортного потенціалу країни виробникам потрібно ще зробити чималу роботу.     
 
З дослідження ”Плодоовочевий ринок України”, проведеного в рамках проекту ФАО/ЄБРР "Покращення доступу українського агробізнесу до експортних ринків".





Схожі новини
  • Україна: Імпорт свинини посилився, експорт — навпаки
  • Сою хочуть "обкласти". А даремно! – УАК
  • "Ніжки Буша" came back to Ukraine
  • Плодоовочевий кошик українців збільшується
  • Лідирує - яблуко, перспективний - озимий часник

    • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.