Дефіцит азотних добрив на ринку та ціни, які постійно зростають, змушують сільгоспвиробників задумуватись про способи покращити ефективність внесення добрив та зменшити відсоток втрати діючої речовини від нітрифікації, вимивання та переходу азоту в газоподібний стан. Отже, для того, аби зменшити витрати на азотні добрива, потрібно або покращити їх ефективність або здобути азот іншим шляхом.
№1. Азот із повітря, або використання інокулянтів
Одним із таких варіантів може бути вирощування бобових культур, які вступають в симбіоз з азотфіксуючими бактеріями, які добувають азот буквально із повітря. Після таких культур кількість азоту в ґрунті завжди підвищується. Для того, аби покращити ефект, можна обробити насіння сої чи гороху інокулянтами, що значно збільшує кількість азотфіксуючих бактерій, що утворюються на кореневій системі цих рослин. Проте, не варто забувати, що інокулянти чутливі до ультрафіолетового випромінення, тому потрібно максимально мінімізувати контакт інокульованого насіння із сонячними променями.
№2. Вносимо правильно
Правильне внесення азотних добрив може покращити їх ефективність. Проведення весняного підживлення азотними добривами по мерзло-талому ґрунту краще розділити на дві-три частини: спочатку доцільніше внести карбамід, який має більш пролонговану дію, а ближче до відновлення вегетації варто вносити, наприклад, аміачну селітру, яка діє значно швидше. Проте, враховуючи погодні умови, які складаються в останні роки, сільгоспвиробникам не завжди вдається це зробити. Іноді доводиться ловити "вікно", аби провести хоча б одне внесення азотних добрив по мерзло-талому ґрунту. Та і затрати на другу та третю обробку також грають свою роль.
№3. Вносимо гранульовані добрива
Також доцільно використовувати гранульовані добрива, оскільки вони мають менший контакт з ґрунтовою мікрофлорою, діяльність якої частково пригнічується додатковими елементами, що містяться у цих добривах, наприклад, сіркою. Проте ціна таких добрив дещо вища та і діють вони не так швидко. Також азотні добрива, наприклад карбамід, варто заробляти у ґрунт одразу після внесення. У разі, якщо заробити його на глибину 15 см, то втрати будуть у два рази менше, ніж при заробці на глибину 5 см. А заробляти його на меншу глибину взагалі не варто, оскільки втрати будуть навіть більшими ніж у разі, якщо він просто залишиться на поверхні.
№4. Аміак - ефективно, але є нюанси
Також доволі ефективним можна вважати внесення аміаку в ґрунт, який містить значно більшу кількість азоту у своєму складі, проте цей метод потребує спеціальної техніки та ємностей для зберігання. Окрім того, внесення аміаку може завдати шкоди ґрунтовій мікрофлорі. Але є і позитивний момент: ґрунтовим шкідникам це також може завдати значної шкоди.
№5. Інгібітори нітрифікації
Для того, аби зменшити втрати азоту з добрив, можна застосувати спеціальні препарати - інгібітори нітрифікації. Одним із таких препаратів є N-Лок™ Mакс, що містить у своєму складі 300 г/л нітрапірину, який може використовуватись із добривами, які містять азот в амідній, аміачній чи амонійній формах. Цей препарат блокує діяльність бактерій Nitrosomonаs, які сприяють переходу азоту у нітратну форму, яка є найбільш рухливою та легше всього вимивається з ґрунту. Цей препарат вноситься на поверхню ґрунту і блокує діяльність цих бактерій, проте не вбиває їх. Внесення такого препарату дозволяє зберігати азот в амонійній формі протягом 4-8 тижнів. Препарат має бути зароблений в ґрунт протягом 10 днів.
№6. Інгібітори уреази
Ще одним напрямком, над яким працюють виробники добрив аби зменшити втрати азоту, є покриття карбаміду інгібітором уреази, що дає певну пролонгацію дії цього добрива та роблять посилення кислотності ґрунту не таким різким, що також позитивно впливає на засвоєння азоту рослинами. Уреаза - це фермент, який приймає головну участь у нітрифікації азоту. Одним із таких препаратів є UTEC. Дія інгібітору триває приблизно 7-14 днів, що дає сільгоспвиробнику час для заробки карбаміду в ґрунт. Також доцільно додавати інгібітор уреази до КАС.
№7. Сірка покращує засвоєння азоту
Для того, аби покращити засвоєння азоту рослинами, можна провести листове підживлення мікродобривами із вмістом сірки. Синергізм цих елементів доведений науково. Окрім того, при нестачі сірки у бобових культур зменшується кількість бульбочок на коренях рослин і, відповідно, знижується інтенсивність фіксації атмосферного азоту. Проте не варто вносити забагато сірки, оскільки це може призвести до дефіциту молібдену та селену, що може негативно вплинути на врожайності.
agravery.com