- Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
- Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
- Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
- Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
- Застосування добрив під основні агрокультури у весняно-літній період
Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
Початок статті читайте, будь ласка, в №30 нашої газети.
Отже, розпочнемо з Поліської зони.
Вона характеризується сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Стримуючим фактором отримання високих врожаїв є дефіцит поживних речовин у ґрунті. У цій зоні отримати їх без застосування добрив практично неможливо. Тому розроблено науково обґрунтовані норми азотних добрив під конкретні культури.
Пшениця озима. Культура чутлива до всіх елементів живлення і особливо до азоту. Вирощувати її рекомендується за інтенсивною технологією, яка передбачає внесення азотних добрив диференційовано: під допосівну культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС - тут і далі доза КАС фізичної ваги ), підживлення рано навесні по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), некореневе підживлення 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна.
Жито озиме. Азотні добрива доцільно вносити до сівби під культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) та рано навесні по поверхні ґрунту на початку відновлення вегетації у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).
Пшениця яра. Ця культура добре реагує на азотні добрива. Найкраще вносити добрива під допосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).
Ячмінь ярий. Оптимальна доза азотних добрив під ячмінь ярий на дерново-підзолистих ґрунтах складає 60 кг/га, а на ґрунтах супіщаного гранулометричного складу – 90 кг/га азоту. Добрива у формі КАС (2,0-3,0 ц/га) доцільно вносити під весняну культивацію або по поверхні ґрунту до сівби.
Гречка. Азотні добрива під гречку вносять на дерново-підзолистих ґрунтах під культивацію у дозі 45 кг/га (1,5 ц/га КАС), а на темно-сірих опідзолених ґрунтах 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).
Просо. На дерново-підзолистих ґрунтах найефективнішим способом застосування азотних добрив є внесення їх під культивацію до сівби у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).
Горох. При розрахунку доз азотних добрив під горох потрібно враховувати те, що він фіксує азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій. Але в ґрунтах Полісся вміст азоту низький, тому потрібно вносити до сівби 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).
Соя. Соя більше накопичує азоту в ґрунті, ніж горох, але на бідних ґрунтах дозу азоту збільшують до 45 кг/га і вносять під культивацію або по поверхні ґрунту до сівби у формі КАС (1,5 ц/га).
Буряки цукрові. Для одержання високих врожаїв цукрових буряків потрібно внести не менше 150 кг/га азоту: 60 кг/га (2,0 ц/га КАС) рано навесні, 45 кг/га (1,5 ц/га КАС) при першому підживленні, 45 кг/га (1,5 ц/га КАС) при другому підживленні. Азотні добрива краще вносити рано навесні по поверхні ґрунту, а при підживленні - у міжряддя під час культивації. Перше підживлення проводять у фазі 2-ї пари справжніх листків, друге – не пізніше 4-ї пари справжніх листків.
Ріпак озимий. Під ріпак озимий ефективність азотних добрив висока, особливо на ґрунтах із середнім і низьким вмістом азоту в ґрунті. Найбільша їх ефективність досягається при роздрібному внесенні: 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) під культивацію до сівби, 60 кг/га (2,0 ц/га КАС) у ранньовесняне підживлення по поверхні ґрунту на початку відновлення вегетації.
Ріпак ярий. Для отримання високого врожаю доза азоту повинна складати 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Доцільно вносити добрива під допосівну культивацію. Слід враховувати, що надлишок азотних добрив затягує дозрівання насіння ріпаку ярого.
Льон-довгунець. Азотні добрива під культуру вносять навесні під культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1 ц/га КАС). Більш високі дози азоту негативно впливають на врожайність льоноволокна.
Картопля. Азотні добрива сприяють збільшенню кількості великих бульб в урожаї. Загалом внесення їх підвищує інтенсивність бульбоутворення, що насамперед важливо для ранньостиглих сортів картоплі. На дерново-підзолистих і світло-сірих лісових ґрунтах Полісся оптимальною дозою на фоні гною є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), а без внесення гною – 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Добрива доцільно вносити під весняну культивацію.
Буряки кормові. Азотні добрива під кормові буряки доцільно вносити у дозі 180 кг/га азоту (6,0 ц/га КАС). Якщо органічні добрива внесені безпосередньо під коренеплоди, доза азотних добрив зменшується до 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Добрива вносять навесні по поверхні ґрунту (4,0 ц/га КАС) та у підживлення під час міжрядної культивації у дозі 60 кг/га азоту (2 ц/га КАС).
Кукурудза на силос. Під кукурудзу на силос азотні добрива вносять у дозі 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС) навесні під культивацію.
Однорічні та багаторічні трави. Під злакові трави та суміші злакових і бобових трав потрібно вносити 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС) під культивацію до сівби.
Сіножаті. На сіножатях з переважанням у травостої злаків потрібно вносити азотні добрива у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), а там, де в травостої понад 50% бобових трав, азотні добрива вносити недоцільно.
М. ЛІСОВИЙ,
доктор с.-г. наук,
А. КОМАРИСТА,
науковий співробітник,
О. СЛІДЕНКО,
провідний інженер,
О. КАРАЦЮБА,
науковий співробітник,
ННЦ “ІГА імені О.Н. Соколовського”
Далі буде.
