Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

06 December, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 24 791

Закінчення статті. Початок читайте в №№30, 31, 32 нашої газети.

Степова зона

Ґрунти Степу характеризуються високим вмістом валових запасів поживних речовин. Стримуючим фактором одержання високих і стійких врожаїв у степовій зоні є дефіцит вологи в ґрунті.

Пшениця озима. Пшениця озима вимоглива до умов живлення і має два критичних періоди – восени відносно фосфору, другий – рано навесні, відносно азоту. До сівби азотні добрива вносять тільки після зайнятого пару, кукурудзи на силос і нетрадиційних попередників у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Рано навесні проводиться поверхневе внесення азоту у дозі 60 кг/га (2,0 ц/га КАС).

Для підвищення якості зерна потрібно проводити некореневе підживлення 20%-м розчином карбаміду або карбамідо-аміачної суміші з домішками мікроелементів (цинк, мідь) у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

Жито озиме. Порівняно з пшеницею жито озиме менш вимогливе до родючості ґрунту в зв’язку з високою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук і добре використовує післядію добрив. На ґрунтах з низьким вмістом азоту КАС краще вносити під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Ячмінь озимий. Вирощується переважно в південних районах. Рано навесні вимогливий до азотного живлення. При розміщені після зайнятого пару і гороху оптимальна доза азоту складає 30 кг/га (1,0 ц/га КАС), а після кукурудзи на силос і соняшнику її збільшують до 45 кг/га (1,5 ц/га КАС).

Пшениця яра. Азотні добрива під пшеницю яру вносять навесні під передпосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Для поліпшення якості зерна доцільно провести некореневе підживлення посівів 20%-м розчином карбаміду в період наливу зерна.

Ячмінь ярий. Азотні добрива вносять восени під оранку ґрунту або навесні під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Гречка. Азотні добрива доцільно вносити під культивацію навесні у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Просо. Азотні добрива можна вносити восени під оранку ґрунту або навесні під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Кукурудза на зерно. Оптимальною дозою під кукурудзу на зерно є 60 кг/га азоту (2 ц/га КАС). Добрива вносять восени під оранку або під культивацію. Культура добре реагує на підживлення азотними добривами у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) у ранні фази розвитку рослин (3-5 листків) за умов достатнього зволоження ґрунту.

Горох. Потреба в азоті при сприятливих агрометеорологічних умовах задовольняється завдяки азотфіксуючим бульбочковим бактеріям. Але на малородючих ґрунтах та за умов холодної затяжної весни для поліпшення початкового росту рослин доцільно внести під передпосівну культивацію 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Для поліпшення азотного режиму потрібно обробляти насіння гороху біопрепаратом «Ризоторфін».

Соя. Враховуючи те, що соя має високий рівень біологічної азотфіксації, застосування азотних добрив малоефективне.

Буряки цукрові. Азотні добрива вносять восени під зяблеву оранку у дозі 120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС). Підживлення рослин проводять за умов, якщо добрива не вносили або недостатньо вносили восени та при наявності вологи в ґрунті.

Соняшник. Коренева система культури дуже розвинена і використовує вологу і поживні речовини з глибоких шарів ґрунту. Але соняшник добре реагує на азотні добрива. Перевагу потрібно віддавати осінньому їх внесенню під оранку. Оптимальною дозою є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Якщо добрива з осені не вносили, то їх можна внести під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Ріпак озимий. Доцільно вносити 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС) до сівби і навесні на початку відновлення вегетації – 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Ріпак ярий. Оптимальна норма – 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), яку вносять під весняну культивацію.

Картопля. Картоплю в зоні Степу вирощують переважно на зрошуваних землях. Оптимальною дозою азоту є 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Добрива вносять в два строки одночасно з поливною водою.

Однорічні трави. Одним із основних агрозаходів підвищення врожайності однорічних трав є застосування азотних добрив. Краще вносити їх у передпосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Багаторічні трави. Ці культури накопичують азот в ґрунті і слабо реагують на азотні добрива. Під багаторічні злакові трави та суміші злаково-бобових трав вносять азотні добрива з розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС). Добрива потрібно вносити під культивацію до сівби.

М. ЛІСОВИЙ,

доктор с.-г. наук,

А. КОМАРИСТА,

науковий співробітник,

О. СЛІДЕНКО,

провідний інженер,

О. КАРАЦЮБА,

науковий співробітник

ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»