Аграрний тиждень. Україна
» » Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
» » Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

    Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури


    техніка в поліПочаток рекомендацій читайте в №№30, 31 нашої газети.

    Лісостепова зона

    Лісостепова зона характеризується родючими ґрунтами та сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Підвищення їх урожайності також пов’язано із застосуванням міндобрив і, в першу чергу, азотних.

    Пшениця озима. Під культуру азотні добрива доцільно вносити диференційовано у кілька строків. До сівби азотні добрива вносять під оранку або культивацію у дозі 15 кг/га азоту (0,5 ц/га КАС), а на ґрунтах, малозабезпечених елементами живлення та після гірших попередників (кукурудза на силос, однорічні трави), які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту, дозу можна збільшити до 30 кг/га (1,0 ц/га КАС). Рано навесні на початку відновлення вегетації добрива вносять по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Весняне підживлення озимих азотом на більшості типів ґрунтів забезпечує високі прирости врожаю. Для підвищення вмісту білку і клейковини в зерні озимої пшениці потрібно провести некореневе підживлення у фазі молочно-воскової стиглості 20%-м розчином карбаміду.

    Тритикале озиме. Оптимальна норма азотних добрив складає: на темно-сірих опідзолених і сірих лісових ґрунтах – 120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС), на чорноземах – 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Після гірших попередників під тритикале озиме додатково вносять азотні добрива восени у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Перше підживлення проводять рано навесні у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), друге підживлення - некореневе 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

    Жито озиме. На ґрунтах, бідних азотом, а також після гірших попередників вносять азотні добрива у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) під оранку або культивацію. Рано навесні підживлюють азотом у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС) по поверхні ґрунту.

    Ячмінь озимий. Доцільно вносити азотні добрива навесні по поверхні ґрунту або під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

    Пшениця яра. Культура чутлива до поживного режиму ґрунту через менш розвинену кореневу систему та короткий вегетаційний період. Азотні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або культивацію: на чорноземах типових – 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтах – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС).

    Тритикале яре. У районах з недостатньою кількістю опадів азотні добрива вносять повністю під допосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

    Ячмінь ярий. Дози азотних добрив слід диференціювати залежно від рівня родючості ґрунту, попередника та його удобрення. На високих агрохімічних фонах, які створювали для вирощування інтенсивних просапних культур, вносять 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС), а на бідних агрофонах дозу збільшують до 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Під пивоварні сорти дозу азоту зменшують удвічі.

             Гречка. Доцільно вносити під основний обробіток ґрунту у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

    Просо. Азот має велике значення для формування продуктивності зерна проса. При достатній його кількості у господарстві під просо доцільно вносити під культивацію до сівби 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

    Кукурудза на зерно. Азотні добрива в зоні достатнього зволоження рекомендується вносити у дозі 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС) під оранку або навесні під культивацію. Під сучасні високоінтенсивні гібриди кукурудзи дозу збільшують до 120 кг/га (4,0 ц/га КАС).

    Горох. Біологічна особливість зернобобових культур у тому, що вони у симбіозі з бульбочковими бактеріями можуть накопичувати азот у ґрунті. Але кількість їх незначна, тому доцільно вносити азот під весняну культивацію у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС).

    Соя. Високі її врожаї одержують при внесенні 45 кг/га азоту у формі КАС (1,5 ц/га) під основний обробіток ґрунту або під весняну культивацію.

    Буряки цукрові. Азотні добрива вносять восени під оранку: на чорноземах типових і вилугуваних – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових ґрунтах –120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС). Ефективно проводити підживлення у міжряддя під час культивації у фазі 4-ї пари справжніх листків у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

    Соняшник. В умовах лісостепової зони оптимальною дозою є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Добрива краще вносити восени під основний обробіток ґрунту. Якщо добрива восени не внесли, то їх потрібно внести під весняну культивацію або по поверхні ґрунту у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

    Ріпак озимий. Доцільно вносити під передпосівний обробіток ґрунту 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) і рано навесні по поверхні ґрунту 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

    Ріпак ярий. Для умов північної частини Лісостепу оптимальна кількість азотних добрив складає 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), центральної і лівобережної – 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Добрива вносять до сівби під культивацію або по поверхні ґрунту.

    Льон олійний. Азотні добрива доцільно вносити навесні під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

    Картопля. Добрива вносять восени під оранку або навесні під культивацію - 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

    Багаторічні злакові трави. Краще добрива вносити навесні під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Рано навесні злакові трави 2-го і 3-го року користування підживлюють 1,5 ц/га КАС.

    Багаторічні бобові трави. Їх сіють під покрив ранніх ярих зернових культур. А добрива вносять із розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС) під передпосівний обробіток ґрунту. Рано навесні багаторічні трави 2-го і 3-го року користування підживлюють у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Добрива вносять по поверхні ґрунту.

     

     

    М. ЛІСОВИЙ,

    доктор с.-г. наук,

          А. КОМАРИСТА,

           науковий співробітник,

    О. СЛІДЕНКО,

    провідний інженер,

    О. КАРАЦЮБА,

    науковий співробітник,

    ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»

     

     





    Схожі новини
  • Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
  • В умовах поточного року
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури


техніка в поліПочаток рекомендацій читайте в №№30, 31 нашої газети.

Лісостепова зона

Лісостепова зона характеризується родючими ґрунтами та сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Підвищення їх урожайності також пов’язано із застосуванням міндобрив і, в першу чергу, азотних.

Пшениця озима. Під культуру азотні добрива доцільно вносити диференційовано у кілька строків. До сівби азотні добрива вносять під оранку або культивацію у дозі 15 кг/га азоту (0,5 ц/га КАС), а на ґрунтах, малозабезпечених елементами живлення та після гірших попередників (кукурудза на силос, однорічні трави), які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту, дозу можна збільшити до 30 кг/га (1,0 ц/га КАС). Рано навесні на початку відновлення вегетації добрива вносять по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Весняне підживлення озимих азотом на більшості типів ґрунтів забезпечує високі прирости врожаю. Для підвищення вмісту білку і клейковини в зерні озимої пшениці потрібно провести некореневе підживлення у фазі молочно-воскової стиглості 20%-м розчином карбаміду.

Тритикале озиме. Оптимальна норма азотних добрив складає: на темно-сірих опідзолених і сірих лісових ґрунтах – 120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС), на чорноземах – 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Після гірших попередників під тритикале озиме додатково вносять азотні добрива восени у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Перше підживлення проводять рано навесні у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), друге підживлення - некореневе 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

Жито озиме. На ґрунтах, бідних азотом, а також після гірших попередників вносять азотні добрива у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) під оранку або культивацію. Рано навесні підживлюють азотом у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС) по поверхні ґрунту.

Ячмінь озимий. Доцільно вносити азотні добрива навесні по поверхні ґрунту або під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Пшениця яра. Культура чутлива до поживного режиму ґрунту через менш розвинену кореневу систему та короткий вегетаційний період. Азотні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або культивацію: на чорноземах типових – 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтах – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС).

Тритикале яре. У районах з недостатньою кількістю опадів азотні добрива вносять повністю під допосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Ячмінь ярий. Дози азотних добрив слід диференціювати залежно від рівня родючості ґрунту, попередника та його удобрення. На високих агрохімічних фонах, які створювали для вирощування інтенсивних просапних культур, вносять 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС), а на бідних агрофонах дозу збільшують до 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Під пивоварні сорти дозу азоту зменшують удвічі.

         Гречка. Доцільно вносити під основний обробіток ґрунту у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Просо. Азот має велике значення для формування продуктивності зерна проса. При достатній його кількості у господарстві під просо доцільно вносити під культивацію до сівби 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Кукурудза на зерно. Азотні добрива в зоні достатнього зволоження рекомендується вносити у дозі 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС) під оранку або навесні під культивацію. Під сучасні високоінтенсивні гібриди кукурудзи дозу збільшують до 120 кг/га (4,0 ц/га КАС).

Горох. Біологічна особливість зернобобових культур у тому, що вони у симбіозі з бульбочковими бактеріями можуть накопичувати азот у ґрунті. Але кількість їх незначна, тому доцільно вносити азот під весняну культивацію у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС).

Соя. Високі її врожаї одержують при внесенні 45 кг/га азоту у формі КАС (1,5 ц/га) під основний обробіток ґрунту або під весняну культивацію.

Буряки цукрові. Азотні добрива вносять восени під оранку: на чорноземах типових і вилугуваних – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових ґрунтах –120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС). Ефективно проводити підживлення у міжряддя під час культивації у фазі 4-ї пари справжніх листків у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Соняшник. В умовах лісостепової зони оптимальною дозою є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Добрива краще вносити восени під основний обробіток ґрунту. Якщо добрива восени не внесли, то їх потрібно внести під весняну культивацію або по поверхні ґрунту у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Ріпак озимий. Доцільно вносити під передпосівний обробіток ґрунту 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) і рано навесні по поверхні ґрунту 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Ріпак ярий. Для умов північної частини Лісостепу оптимальна кількість азотних добрив складає 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), центральної і лівобережної – 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Добрива вносять до сівби під культивацію або по поверхні ґрунту.

Льон олійний. Азотні добрива доцільно вносити навесні під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Картопля. Добрива вносять восени під оранку або навесні під культивацію - 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Багаторічні злакові трави. Краще добрива вносити навесні під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Рано навесні злакові трави 2-го і 3-го року користування підживлюють 1,5 ц/га КАС.

Багаторічні бобові трави. Їх сіють під покрив ранніх ярих зернових культур. А добрива вносять із розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС) під передпосівний обробіток ґрунту. Рано навесні багаторічні трави 2-го і 3-го року користування підживлюють у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Добрива вносять по поверхні ґрунту.

 

 

М. ЛІСОВИЙ,

доктор с.-г. наук,

      А. КОМАРИСТА,

       науковий співробітник,

О. СЛІДЕНКО,

провідний інженер,

О. КАРАЦЮБА,

науковий співробітник,

ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»

 

 





Схожі новини
  • Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
  • В умовах поточного року
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.