- Небезпечна знахідка
- Виробники мають забезпечити українців якісними продуктами харчування
- В Україні можуть скасувати обов’язкову сертифікацію зерна при внутрішніх операціях
- Чи є в Україні якісні молочні продукти?
- Чи безпечний сир у мишоловці?
Безпечність харчів в Україні тепер на совісті виробників і реалізаторів
Безпечність харчів в Україні тепер на совісті виробників і реалізаторів. Товарів, які підлягають обов’язковій державній сертифікації, стає все менше. Цього тижня із переліку зникли риба, пиво та ікра. І далі так триватиме. Одержувати документ, який підтверджує безпечність такої продукції, виробники можуть за власним бажанням. Експерти нас заспокоюють: коли сертифікація була обов’язковою, недобросовісні бізнесмени тестували лише якісні зразки. Отримали папір і продавали решту. Ну а зараз інший рівень контролю – світовий. Та чи стали від цього продукти, які ми купуємо безпечнішими.
Вершкове масло, хлібобулочні вироби або, приміром, ковбаси. Щоб виготовляти ці харчі, отримувати державний сертифікат, який гарантує їх безпечність, необов’язково, - повідомляє канал УТ-1. Підприємці це роблять за власним бажанням. Відповідно, за власний кошт. Тож наше самопочуття та гарний настрій напряму залежить від товаровиробників, зокрема від їх совісті. Список продуктів харчування, які сертифікувати необов’язково – довжелезний. Серед них і найпопулярніші: чай, кава, соняшникова олія, сири, згущене молоко та морозиво. Україна – член Світової організації торгівлі. Скасування сертифікації було однією з умов вступу до неї. Тож товари, які наша держава імпортує, теж не підлягають підтвердженню у відповідності стандартам. Фахівці "Укрметртестстандарту" запевняють: для нечесних підприємців це справжнісіньке зелене світло – виробляти не зовсім якісну продукцію значно дешевше. Нижча собівартість за чималої кінцевої ціни продукції може принести гарні прибутки, тож важко не спокуситися на це.
«Найбільш поширеним порушенням було недотримання правил випробування, періодичності випробування. Тобто продукція надходить на ринок без жодного контролю. І коли скасовується ще й сертифікація, то це взагалі сприяє саме безконтрольному надходженню на ринок невідомої якості продукції», - повідомляє представник Укрметртестстандарту Людмила Кузьменко.
Щоправда, деякі експерти цієї думки не поділяють. Мовляв, сертифікація убезпечити українців від неякісної продукції не може. Вона лише підтверджує, що харчі відповідають певним держстандартам України – ДСТУ або стандартам колишнього Радянського Союзу – ГОСТу. Тобто зроблені за певною рецептурою. Відтак деякі чиновники переконані: після скасування обов’язкової сертифікації дихати підприємцям легше. У Мінекономіки порахували: суб’єкти господарювання на цьому економлять понад 40 мільйонів гривень щорік. До речі, у країнах ЄС – а ми на них рівняємось – готову продукцію не сертифікують. Там контролюють усі стадії виробництва та реалізації харчів. У нас такого ще немає. Але говорити про те, що ринок зовсім безконтрольний – не можна. Аби продати чи то хлібобулочні або м'ясні вироби, підприємство, яке товар виготовляє, має отримати цілий пакет документів, бо їх перевіряють ветеринарна і санітарна служба.
«Зараз по закону ви повинні дати якісне посвідчення, декларацію виробника. Це згідно з законом про безпечність та якість продукції. І для того, щоб надати цю декларацію виробника, повинні провести випробування своєї продукції в акредитованій лабораторії», - зазначає Людмила Кузьменко.
Коштуватиме така процедура від 100 гривень. Розцінки залежатимуть від того, що саме потрібно випробовувати, - кажуть фахівці. До того ж, необхідно мати гігієнічний висновок, який видає МОЗ.
«Держава контролює якість. Але процес став більш контрольованим, то працювати стало б значно легше. Це допомагає виробникам виготовляти якісну і доступну продукцію. Справа в тому, що всі виробники контролюють продукцію на якісні показники і вона вся підлягає поточному контролю», - розповідає технолог виробництва ковбасних виробів Андрій Карп.
До речі, працівники хлібопекарень, продукція яких також не підпадає під обов’язкову сертифікацію, розповідають: зазвичай про візит ревізорів на підприємство вони дізнаються за десять днів. Тож до перевірок готуються, бо у штрафах зовсім не зацікавлені.
«Штрафы могут быть разные. Это могут быть и тысячи. Потому что, ну, объемы продукции, есть продукции которые выпускаются, там, 100 килограмм в сутки, а есть, которая идет тоннами. А штраф, как правило, но положено так, накладывается на партию», - розповідає представник хлібопекарського підприємництва Оксана Каковська.
Щоправда, звільнили від сертифікації харчів не всіх підприємців. Ті, хто виробляє алкогольні напої та дитяче харчування, робити це зобов’язані. Приміром, компанії, які виготовляють молочну продукцію для малечі, повинні купувати спеціальну сировину у господарств, які надають екологічно чисте молоко, тобто мають відповідний статус.
Між тим, слід пам’ятати: продукція дитячого харчування – це та, якою годують малюків до трьох років. Тобто звичайні йогурти з яскравими етикетками, так звані дитячі сосиски або печиво – сертифікують далеко не всі виробники. Утім на полицях магазинів він для здоров’я для здоров'я людини повинен бути безпечний, але може бути зовсім неякісним із точки зору споживача.
