- Мікроміцети на зернових кормах
- Проблема мікотоксинів під контролем
- Аналіз фуражу по мікотоксинам за 2015 рік
- Інновації у годівлі тварин
- Мікотоксикозам тварин – ефективний препарат!
Потенціал дріжджових культур
За словами фахівців, близько 25% зернових у світі конта-міновано мікотоксинами. Їх кількість варіює залежно від регіону, наявності опадів упродовж вегетації сільгоспрос- лин, умов зберігання зернових. Вони погіршують якість сировини й негативно впливають на продуктивність птиці.Останні дослідження доводять, що дріжджові похідні здат- ні адсорбувати й детоксикувати мікотоксини, тим самим покращуючи якість корму.
ВПЛИВ ДРІЖДЖОВИХ КУЛЬТУР НА МІКОТОКСИНИ
Проводили безліч дослідів зі стінками дріжджів із метою визначити властивості, швидкості дії, ефективності щододетоксикації мікотоксинів, а також можливість знешко- дження корму від токсинів до того, як отрута абсорбувалася в тонкому кишківнику птиці. Було встановлено, що саме пивні дріжджові продукти здатні детоксикувати зеараленон, дедоксинілваленол (ДОН) й інші токсини.
Було проведено досліди з контамінованою мікотоксина- ми сировиною — пресованим кормом із високим умістом зер-нових. Зеараленон був у пробах на рівні від 120 до 160 мг/кг і ДОН — від 500 до 600 мг/кг корму. Для досліду було віді- брано різні за походженням проби дріжджів, зокрема пивні. Кожну пробу в кількості 1% і 30% води додали в корм, щоб проба була сирою. Далі поставили пробу в інкубатор за тем- ператури +37 °С на 24 год. Перші результати показали, що в дослідних зразках, порівнюючи з контролем, спостеріга- лося зниження вмісту токсинів на третину і на половину за той самий час. Оскільки пивні дріжджі мають підвищену адсорбційну силу, а також пов’язують важкі метали, стероїдні гормони та збудників захворювань, було зроблено висновок, що це пряма дія адсорбції. Також було виявлено, що стінки пивних дріжджів не лише адсорбують токсини, а й руйнують і нейтралізують ензиматичні токсини.
Було також установлено, що незалежно від структури дріжджів і їх стінок можна покращити їх зв’язувальну здат- ність, якщо підвищити рівень маннаноолігосахаридів у складі інтактних стінок дріжджів. Під час проведення досліду з різними токсинами (ДОН, зеараленон, афлатоксин В1, фумонізинів В1 й ін.) було встановлено, що кількість ток- сину в пробах впливає на адсорбційну здатність. Щоб далі перевірити, було введено спеціальні колібактерії (здатні з’єднуватися з манозою) в пробу корму в кількості 100 млн/г.Через лектин-з’єднання молекули токсинів рецепторамиз’єдналися з рецепторами стінок пивних дріжджів, тим самим знизивши інактивацію ДОН, далі процес деепокси- дації токсину ДОН продовжився. Руйнувати 12- й 13-епокси- тріхотеценові зв’язки можуть мікроорганізми — тварини не здатні самі це зробити. Рослини, наприклад, щоб захиститися від шкідливої дії токсинів фузаріїв, утворюють упродовж збереження особливі з’єднання моносахаридів (глюкози) — так звані глікозиди. Тваринний організм після потрапляння токсинів із кишківника через комірну вену в печінку виробляє глюкуронову кислоту-коньюгат (глюкоронід), щоб нейтра- лізувати токсини й вивести їх через сечу і жовч з організму. Проте цей процес не на 100% виводить токсини, як порівнятиз мікроорганізмами, що на 100% руйнують їх.
Було встановлено, що в кормі не відбувається процес інакти- вації токсинів адсорбентом мікотоксинів препаратом Біолекс. Тільки в хімусі відбувається інактивація токсинів. Ступінь інактивації залежить від довжини кишкового каналу й не залежить від кількості токсинів.
У досліді використовували й живі дріжджові культури.Проте, якщо в досліді із застосуванням Біолекс не спостерігав- ся негативний вплив на поїдання птицею корму, то в дослід- ній групі із застосуванням живих культур це відбувалося.Інтактні стінки дріжджів віддають потужний екстрактензимів у кишкове середовище й тим самим стимулюють посилене засвоєння кишкового субстрату. Було встановлено збільшення засвоєння дисахаридів через посилення Біолек- сом індуктивного виділення дисахаридаз.
Досліди показали, що додавання Біолексу в корм не лише усуває причини кишкових захворювань (проноси), а й активно адсорбує та інактивує мікотоксини. Цей адсорбент мікотоксинів у дослідах з органічними кислотами показав ще кращі результати — результати в дослідних групах із пробіотикамибули гіршими.
Полімери стінок пивних дріжджів складаються з глікозид- них сполук, пов’язаних глюкозно-маннозними мономерами, в структурі яких багато інших біологічно активних субстан- цій, важливих для організму. Ця структура має дуже велику поверхню. В досліді встановлено, що адсорбція мікотоксинів глюкомананами Біолексу відбувається за 10 хв, а тонмінерали (алюмоселікати, бентоніти тощо) адсорбують приблизно таку саму кількість мікотоксинів за 72 год. Також Біолекс у дозі 0,5 кг показує кращу адсорбцію, ніж 4 кг бентонітів.
За результатами досліду встановлено, що Біолекс проти бентонітів працює в будь-якому середовищі рН однаково ефективно, а бентонітам потрібне кисле рН. За лічені хви- лини вдається досягнути ілімінації ДОН і зеараленону — мікотоксини, потрапляючи в кишківник швидко зв’язуються й не можуть пройти через ворітну вену в кров і далі до органів. Організм лишається чистим від мікотоксинів.
Установлено процес інактивації мікотоксинів. Наприклад, Біолекс інактивує ДОН шляхом його розкладання до епоксидних груп. Зеараленон інактивується дещо складніше через кілька ступенів, і цей процес триває довше ніж у ДОН. У товстому кишківнику видно ще й продукти напіврозпаду. На ці продукти претендують грам-позитивні облігатні бак- терії, яких немає в тонкому кишківнику. І ці бактерії через ß-глікозідази до кінця розщеплюють залишки зеараленону. Це дуже ефективний процес. Якщо ввести тонмінерали для зв’язування, то ДОН зв’язується частково, а зеараленон майже не зв’язується.
Отже, можна дійти висновку, що ще до недавнього часу здатність продуктів із пивних дріжджів пов’язувати й інак- тивувати токсини тільки передбачали. Фахівці бачили пози- тивний ефект після введення таких продуктів, але механізми дії не було вивчено. На сьогодні є докази, проведено багато дослідів, що описують дію продуктів ЕаФі-БТ і Біолекс.
