- Проблема мікотоксинів під контролем
- Аналіз фуражу по мікотоксинам за 2015 рік
- Експорт грибів з України збільшився у п’ять разів
- Українські лісівники фіксують небувалий врожай грибів
- Мікотоксикозам тварин – ефективний препарат!
Мікроміцети на зернових кормах
Проблема мікотоксикозів тварин привертає особливу увагу серед захворювань незаразної патології та є актуальною як для України, так і для багатьох країн світу.
Продукти життєдіяльності плісеневих грибів – мікотоксини - навіть у невеликих концентраціях у кормах при постійному надходженні до організму знижують імунітет тварин, впливають на метаболічні процеси, викликають дермальні й нервові патології, спричиняють канцерогенний, гонадо- та ембріотоксичний ефект.
Окремі види і популяції мікроскопічних грибів при одночасному ураженні зерна злакових культур можуть змінювати характер вегетативного розвитку і рівень біосинтезу мікотоксинів. Тому деякі автори рекомендують систематично проводити мікологічний аналіз зерна.
 |  |  |
Одними із широко розповсюджених є гриби роду Fusarium, що часто виявляються на полях до збирання врожаю і здатні продукувати різноманітні мікотоксини: трихотеценові, фумонізини, зеараленон, моніліформін, фузарієву кислоту та інші.
Мікотоксини грибів роду Fusarium sp. традиційно асоціювалися з зерновими, що вирощені в помірному кліматі, бо ці мікроміцети потребують більш низьких температур для росту і продукування мікотоксинів. Але дослідження, проведені багатьма науковцями за останні десятиріччя, свідчать: фузарії пристосувалися не лише до кліматичних умов помірного клімату, вони широко розповсюдились як у північних, так і в південних регіонах, що пояснюється їх високою адаптивною здатністю.
Метою нашої роботи було вивчити розповсюдження мікроскопічних пліснявих грибів, а особливо грибів роду Fusarium на зернових кормах різних регіонів України, встановити їхню видову приналежність та здатність продукувати мікотоксини.
Матеріали та методи досліджень. В роботі використовували корми, що надходили з різних типів господарств України та різних областей. Протягом кількох років досліджено 425 проб кормів, які поступали з господарств під час збору врожаю та в період його зберігання. Для встановлення загальної заспореності кормів мікроміцетами і визначення їхнього видового складу досліджуваний матеріал розкладали на чашки Петрі з агаризованим середовищем Чапека та інкубували при температурі 24ºС. Паралельно використовували метод серійних розведень для підрахунку вмісту діаспор грибів у 1 г корму. Кількість колоній підраховували на 7-й день культивування. Вміст діаспор розраховували за І.П. Ашмариним і А.А. Воробйовим. Колонії грибів пересівали на скошений агар Чапека та проводили ідентифікацію культур на основі культурально-морфологічних властивостей з використанням визначників грибів.
Токсичні штами досліджували на здатність біосинтезувати мікотоксини. Для цього гриби культивували на 10 г стерильного вологого зерна пшениці в колбах при температурі 25-28ºС протягом 14 діб. Екстракцію мікотоксинів проводили етилацетатом, екстракти знежирювали гексаном, випарювали при температурі 45ºС на ротаційному випарювачі, наносили на пластинку «Силуфол», хроматографували в системі розчинників толуол-етилацетат-мурашина кислота (5:4:1) та продивлялись в УФ-променях.
Результати дослідження. При мікотоксикологічному дослідженні кормів було ізольовано та ідентифіковано 1275 штамів грибів. Мікобіота кормів досить різноманітна і в основному представлена такими широко розповсюдженими мікроміцетами родів: Aspergillus – 23,4%; Penicillium - 20,1; Fusarium – 24,7; Alternaria – 10,2 (табл. 1)
Табл. 1. Моніторинг мікобіоти кормів
| Рід мікроміцетів | Виділено | |||||
| Всього | Зернові | Комбікорми | ||||
| кількість | % | кількість | % | кількість | % | |
| Aspergillus | 298 | 23,4 | 194 | 22,5 | 104 | 25,2 |
| Penicillium | 256 | 20,1 | 171 | 19,8 | 85 | 20,6 |
| Fusarium | 315 | 24,7 | 184 | 21,3 | 131 | 31,8 |
| Alternaria | 131 | 10,2 | 113 | 13,1 | 18 | 4,4 |
| Інші | 275 | 21,6 | 201 | 23,3 | 74 | 18,0 |
| Всього | 1275 | 100 | 863 | 100 | 412 | 100 |
В результаті проведених досліджень встановлено, що гриби роду Fusarium виділялись з багатьох проб кормів. Усього було виділено 315 штамів грибів роду Fusarium із досліджених 425 зразків. Найбільше грибів роду Fusarium було висіяно з кормів, що поступили з Київської (24,8%) та Дніпропетровської (20,3%) областей. Найменше виділено грибів цього роду з кормів, що надійшли з господарств Чернігівської та Сумської областей - 7,9 та 8,3% відповідно. Ізоляти грибів роду Fusarium висівали з пшениці, кукурудзи та кормосумішей. Рідше всього штами роду Fusarium висівали з гороху та гречки. Жодного разу цей рід не виділяли з макухи соняшникової та соєвої (табл. 2).
Табл. 2. Розповсюдження грибів роду Fusarium у кормах різних областей України
| Області України | Досліджено зразків | Виділено видів Fusarium | |
| всього | % | ||
| Київська | 131 | 78 | 24,8 |
| Дніпропетровська | 46 | 64 | 20,3 |
| Кіровоградська | 34 | 42 | 13,3 |
| Миколаївська | 27 | 31 | 9,8 |
| Черкаська | 89 | 49 | 15,6 |
| Чернігівська | 72 | 25 | 7,9 |
| Сумська | 28 | 26 | 8,3 |
| Всього | 425 | 315 | 100 |
В подальшій нашій роботі було перевірено токсичні штами на здатність продукувати мікотоксини: Т-2 токсин, зеараленон і вомітоксин. Встановлено, що Т-2 токсин продукували 58 штамів, які належали до 3-х секцій. Найбільш активними були види: F.sporotrichiella var.poae, F.culmorum, F.graminearum, F.solani. Рівень біосинтезу Т-2 токсину за досліджуваний період становив 1,05-1,9 мг/кг субстрату.
Було виявлено 8 активних штамів, які продукували зеараленон (F.graminearum, F.moniliforme). Найбільший вихід токсину був 2,4-1,7 г/кг субстрату.
Вомітоксин продукували 6 висіяних штамів грибів: F.graminearum, F.culmorum, F.macroceras, біосинтез токсину в дослідних умовах був у межах 4,6 мг/кг субстрату.
Висновки. Встановлено, що корми часто вражені мікроміцетами: Penicillium, Fusarium, Alternaria, Aspergillus та іншими. Гриби роду Fusarium висівали в 24,7% досліджуваних проб. Найчастіше ізоляти цього роду висівали з кукурудзи, пшениці та кормосумішей.
За останні роки помічено тенденцію до збільшення популяції грибів роду Alternaria на зерні пшениці.
Серед токсичних ізолятів роду Fusarium виявлено гриби, які продукують Т-2 токсин, зеараленон і вомітоксин.
Таким чином, для профілактики мікотоксикозів потрібно проводити моніторингові дослідження кормів на наявність мікроскопічних пліснявих грибів.
Ольга ВАСЯНОВИЧ, ст. наук. співробітник, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторії мікотоксикології,
Марина РУДА, канд. вет. наук, ст. наук. співробітник лабораторії мікотоксикології,
Інститут ветеринарної медицини НААН
