Аграрний тиждень. Україна
» » Мікроміцети на зернових кормах
» » Мікроміцети на зернових кормах

    Мікроміцети на зернових кормах


    Проблема мікотоксикозів тварин привертає особливу увагу серед захворювань незаразної патології та є актуальною як для України, так і для багатьох країн світу.
    Продукти життєдіяльності плісеневих грибів – мікотоксини - навіть у невеликих концентраціях у кормах при постійному надходженні до організму знижують імунітет тварин, впливають на метаболічні процеси, викликають дермальні й нервові патології, спричиняють канцерогенний, гонадо- та ембріотоксичний ефект.
    Окремі види і популяції мікроскопічних грибів при одночасному ураженні зерна злакових культур можуть змінювати характер вегетативного розвитку і рівень біосинтезу мікотоксинів. Тому деякі автори рекомендують систематично проводити мікологічний аналіз зерна.





    Одними із широко розповсюджених є гриби роду Fusarium, що часто виявляються на полях до збирання врожаю і здатні продукувати різноманітні мікотоксини: трихотеценові, фумонізини, зеараленон, моніліформін, фузарієву кислоту та інші.
    Мікотоксини грибів роду Fusarium sp. традиційно асоціювалися з зерновими, що вирощені в помірному кліматі, бо ці мікроміцети потребують більш низьких температур для росту і продукування мікотоксинів. Але дослідження, проведені багатьма науковцями за останні десятиріччя, свідчать: фузарії пристосувалися не лише до кліматичних умов помірного клімату, вони широко розповсюдились як у північних, так і в південних регіонах, що пояснюється їх високою адаптивною здатністю.
    Метою нашої роботи було вивчити розповсюдження мікроскопічних пліснявих грибів, а особливо грибів роду Fusarium на зернових кормах різних регіонів України, встановити їхню видову приналежність та здатність продукувати мікотоксини.
    Матеріали та методи досліджень. В роботі використовували корми, що надходили з різних типів господарств України та різних областей. Протягом кількох років досліджено 425 проб кормів, які поступали з господарств під час збору врожаю та в період його зберігання. Для встановлення загальної заспореності кормів мікроміцетами і визначення їхнього видового складу досліджуваний матеріал розкладали на чашки Петрі з агаризованим середовищем Чапека та інкубували при температурі 24ºС. Паралельно використовували метод серійних розведень для підрахунку вмісту діаспор грибів у 1 г корму. Кількість колоній підраховували на 7-й день культивування. Вміст діаспор розраховували за І.П. Ашмариним і А.А. Воробйовим. Колонії грибів пересівали на скошений агар Чапека та проводили ідентифікацію культур на основі культурально-морфологічних властивостей з використанням визначників грибів.
    Токсичні штами досліджували на здатність біосинтезувати мікотоксини. Для цього гриби культивували на 10 г стерильного вологого зерна пшениці в колбах при температурі 25-28ºС протягом 14 діб. Екстракцію мікотоксинів проводили етилацетатом, екстракти знежирювали гексаном, випарювали при температурі 45ºС на ротаційному випарювачі, наносили на пластинку «Силуфол», хроматографували в системі розчинників толуол-етилацетат-мурашина кислота (5:4:1) та продивлялись в УФ-променях.
    Результати дослідження. При мікотоксикологічному дослідженні кормів було ізольовано та ідентифіковано 1275 штамів грибів. Мікобіота кормів досить різноманітна і в основному представлена такими широко розповсюдженими мікроміцетами родів: Aspergillus – 23,4%; Penicillium - 20,1; Fusarium – 24,7; Alternaria – 10,2 (табл. 1)
    Табл. 1. Моніторинг мікобіоти кормів
    Рід мікроміцетівВиділено 
    ВсьогоЗернові Комбікорми
    кількість%кількість%кількість%
    Aspergillus29823,419422,510425,2
    Penicillium25620,117119,88520,6
    Fusarium31524,718421,313131,8
    Alternaria13110,211313,1184,4
    Інші 27521,620123,37418,0
    Всього 1275100863100412100
    Було помічено закономірність, що зернові корми частіше уражені мікроміцетами, ніж комбікорми, до яких додають різного роду сорбенти та добавки.
    В результаті проведених досліджень встановлено, що гриби роду Fusarium виділялись з багатьох проб кормів. Усього було виділено 315 штамів грибів роду Fusarium із досліджених 425 зразків. Найбільше грибів роду Fusarium було висіяно з кормів, що поступили з Київської (24,8%) та Дніпропетровської (20,3%) областей. Найменше виділено грибів цього роду з кормів, що надійшли з господарств Чернігівської та Сумської областей - 7,9 та 8,3% відповідно. Ізоляти грибів роду Fusarium висівали з пшениці, кукурудзи та кормосумішей. Рідше всього штами роду Fusarium висівали з гороху та гречки. Жодного разу цей рід не виділяли з макухи соняшникової та соєвої (табл. 2).
    Табл. 2. Розповсюдження грибів роду Fusarium у кормах різних областей України
    Області УкраїниДосліджено зразківВиділено видів Fusarium
    всього%
    Київська 1317824,8
    Дніпропетровська 466420,3
    Кіровоградська 344213,3
    Миколаївська27319,8
    Черкаська 894915,6
    Чернігівська72257,9
    Сумська28268,3
    Всього 425315100
    Нами було встановлено, що в тих областях, де більш інтенсивне землеробство, часто не дотримуються сівозмін, тому заспореність кормів грибами роду Fusarium більш значна. Потрібно проводити організаційно-господарські й агротехнічні заходи: протруєння насіння, запровадження сівозмін, збір зернових кормів у стислі строки, своєчасне звільнення полів від соломи, лущення стерні, проведення глибокої оранки, а також належне зберігання зернових.
    В подальшій нашій роботі було перевірено токсичні штами на здатність продукувати мікотоксини: Т-2 токсин, зеараленон і вомітоксин. Встановлено, що Т-2 токсин продукували 58 штамів, які належали до 3-х секцій. Найбільш активними були види: F.sporotrichiella var.poae, F.culmorum, F.graminearum, F.solani. Рівень біосинтезу Т-2 токсину за досліджуваний період становив 1,05-1,9 мг/кг субстрату.
    Було виявлено 8 активних штамів, які продукували зеараленон (F.graminearum, F.moniliforme). Найбільший вихід токсину був 2,4-1,7 г/кг субстрату.
    Вомітоксин продукували 6 висіяних штамів грибів: F.graminearum, F.culmorum, F.macroceras, біосинтез токсину в дослідних умовах був у межах 4,6 мг/кг субстрату.
    Висновки. Встановлено, що корми часто вражені мікроміцетами: Penicillium, Fusarium, Alternaria, Aspergillus та іншими. Гриби роду Fusarium висівали в 24,7% досліджуваних проб. Найчастіше ізоляти цього роду висівали з кукурудзи, пшениці та кормосумішей. 
    За останні роки помічено тенденцію до збільшення популяції грибів роду Alternaria на зерні пшениці.
    Серед токсичних ізолятів роду Fusarium виявлено гриби, які продукують Т-2 токсин, зеараленон і вомітоксин. 
    Таким чином, для профілактики мікотоксикозів потрібно проводити моніторингові дослідження кормів на наявність мікроскопічних пліснявих грибів.

    Ольга ВАСЯНОВИЧ, ст. наук. співробітник, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторії мікотоксикології,
    Марина РУДА, канд. вет. наук, ст. наук. співробітник лабораторії мікотоксикології,
    Інститут ветеринарної медицини НААН
     
     
     





    Схожі новини
  • Проблема мікотоксинів під контролем
  • Аналіз фуражу по мікотоксинам за 2015 рік
  • Експорт грибів з України збільшився у п’ять разів
  • Українські лісівники фіксують небувалий врожай грибів
  • Мікотоксикозам тварин – ефективний препарат!

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Мікроміцети на зернових кормах


Проблема мікотоксикозів тварин привертає особливу увагу серед захворювань незаразної патології та є актуальною як для України, так і для багатьох країн світу.
Продукти життєдіяльності плісеневих грибів – мікотоксини - навіть у невеликих концентраціях у кормах при постійному надходженні до організму знижують імунітет тварин, впливають на метаболічні процеси, викликають дермальні й нервові патології, спричиняють канцерогенний, гонадо- та ембріотоксичний ефект.
Окремі види і популяції мікроскопічних грибів при одночасному ураженні зерна злакових культур можуть змінювати характер вегетативного розвитку і рівень біосинтезу мікотоксинів. Тому деякі автори рекомендують систематично проводити мікологічний аналіз зерна.





Одними із широко розповсюджених є гриби роду Fusarium, що часто виявляються на полях до збирання врожаю і здатні продукувати різноманітні мікотоксини: трихотеценові, фумонізини, зеараленон, моніліформін, фузарієву кислоту та інші.
Мікотоксини грибів роду Fusarium sp. традиційно асоціювалися з зерновими, що вирощені в помірному кліматі, бо ці мікроміцети потребують більш низьких температур для росту і продукування мікотоксинів. Але дослідження, проведені багатьма науковцями за останні десятиріччя, свідчать: фузарії пристосувалися не лише до кліматичних умов помірного клімату, вони широко розповсюдились як у північних, так і в південних регіонах, що пояснюється їх високою адаптивною здатністю.
Метою нашої роботи було вивчити розповсюдження мікроскопічних пліснявих грибів, а особливо грибів роду Fusarium на зернових кормах різних регіонів України, встановити їхню видову приналежність та здатність продукувати мікотоксини.
Матеріали та методи досліджень. В роботі використовували корми, що надходили з різних типів господарств України та різних областей. Протягом кількох років досліджено 425 проб кормів, які поступали з господарств під час збору врожаю та в період його зберігання. Для встановлення загальної заспореності кормів мікроміцетами і визначення їхнього видового складу досліджуваний матеріал розкладали на чашки Петрі з агаризованим середовищем Чапека та інкубували при температурі 24ºС. Паралельно використовували метод серійних розведень для підрахунку вмісту діаспор грибів у 1 г корму. Кількість колоній підраховували на 7-й день культивування. Вміст діаспор розраховували за І.П. Ашмариним і А.А. Воробйовим. Колонії грибів пересівали на скошений агар Чапека та проводили ідентифікацію культур на основі культурально-морфологічних властивостей з використанням визначників грибів.
Токсичні штами досліджували на здатність біосинтезувати мікотоксини. Для цього гриби культивували на 10 г стерильного вологого зерна пшениці в колбах при температурі 25-28ºС протягом 14 діб. Екстракцію мікотоксинів проводили етилацетатом, екстракти знежирювали гексаном, випарювали при температурі 45ºС на ротаційному випарювачі, наносили на пластинку «Силуфол», хроматографували в системі розчинників толуол-етилацетат-мурашина кислота (5:4:1) та продивлялись в УФ-променях.
Результати дослідження. При мікотоксикологічному дослідженні кормів було ізольовано та ідентифіковано 1275 штамів грибів. Мікобіота кормів досить різноманітна і в основному представлена такими широко розповсюдженими мікроміцетами родів: Aspergillus – 23,4%; Penicillium - 20,1; Fusarium – 24,7; Alternaria – 10,2 (табл. 1)
Табл. 1. Моніторинг мікобіоти кормів
Рід мікроміцетівВиділено 
ВсьогоЗернові Комбікорми
кількість%кількість%кількість%
Aspergillus29823,419422,510425,2
Penicillium25620,117119,88520,6
Fusarium31524,718421,313131,8
Alternaria13110,211313,1184,4
Інші 27521,620123,37418,0
Всього 1275100863100412100
Було помічено закономірність, що зернові корми частіше уражені мікроміцетами, ніж комбікорми, до яких додають різного роду сорбенти та добавки.
В результаті проведених досліджень встановлено, що гриби роду Fusarium виділялись з багатьох проб кормів. Усього було виділено 315 штамів грибів роду Fusarium із досліджених 425 зразків. Найбільше грибів роду Fusarium було висіяно з кормів, що поступили з Київської (24,8%) та Дніпропетровської (20,3%) областей. Найменше виділено грибів цього роду з кормів, що надійшли з господарств Чернігівської та Сумської областей - 7,9 та 8,3% відповідно. Ізоляти грибів роду Fusarium висівали з пшениці, кукурудзи та кормосумішей. Рідше всього штами роду Fusarium висівали з гороху та гречки. Жодного разу цей рід не виділяли з макухи соняшникової та соєвої (табл. 2).
Табл. 2. Розповсюдження грибів роду Fusarium у кормах різних областей України
Області УкраїниДосліджено зразківВиділено видів Fusarium
всього%
Київська 1317824,8
Дніпропетровська 466420,3
Кіровоградська 344213,3
Миколаївська27319,8
Черкаська 894915,6
Чернігівська72257,9
Сумська28268,3
Всього 425315100
Нами було встановлено, що в тих областях, де більш інтенсивне землеробство, часто не дотримуються сівозмін, тому заспореність кормів грибами роду Fusarium більш значна. Потрібно проводити організаційно-господарські й агротехнічні заходи: протруєння насіння, запровадження сівозмін, збір зернових кормів у стислі строки, своєчасне звільнення полів від соломи, лущення стерні, проведення глибокої оранки, а також належне зберігання зернових.
В подальшій нашій роботі було перевірено токсичні штами на здатність продукувати мікотоксини: Т-2 токсин, зеараленон і вомітоксин. Встановлено, що Т-2 токсин продукували 58 штамів, які належали до 3-х секцій. Найбільш активними були види: F.sporotrichiella var.poae, F.culmorum, F.graminearum, F.solani. Рівень біосинтезу Т-2 токсину за досліджуваний період становив 1,05-1,9 мг/кг субстрату.
Було виявлено 8 активних штамів, які продукували зеараленон (F.graminearum, F.moniliforme). Найбільший вихід токсину був 2,4-1,7 г/кг субстрату.
Вомітоксин продукували 6 висіяних штамів грибів: F.graminearum, F.culmorum, F.macroceras, біосинтез токсину в дослідних умовах був у межах 4,6 мг/кг субстрату.
Висновки. Встановлено, що корми часто вражені мікроміцетами: Penicillium, Fusarium, Alternaria, Aspergillus та іншими. Гриби роду Fusarium висівали в 24,7% досліджуваних проб. Найчастіше ізоляти цього роду висівали з кукурудзи, пшениці та кормосумішей. 
За останні роки помічено тенденцію до збільшення популяції грибів роду Alternaria на зерні пшениці.
Серед токсичних ізолятів роду Fusarium виявлено гриби, які продукують Т-2 токсин, зеараленон і вомітоксин. 
Таким чином, для профілактики мікотоксикозів потрібно проводити моніторингові дослідження кормів на наявність мікроскопічних пліснявих грибів.

Ольга ВАСЯНОВИЧ, ст. наук. співробітник, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторії мікотоксикології,
Марина РУДА, канд. вет. наук, ст. наук. співробітник лабораторії мікотоксикології,
Інститут ветеринарної медицини НААН
 
 
 





Схожі новини
  • Проблема мікотоксинів під контролем
  • Аналіз фуражу по мікотоксинам за 2015 рік
  • Експорт грибів з України збільшився у п’ять разів
  • Українські лісівники фіксують небувалий врожай грибів
  • Мікотоксикозам тварин – ефективний препарат!

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.