Безправне становище виробників молочних продуктів у взаєминах із торговельними мережами вже давно викликає обурення. Нині ж відбувається затягування вирішення цієї проблеми на законодавчому рівні.
Про це розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.
Він зазначив, що торгові мережі змушують переробників підписувати об'ємні договори різного виду (не один, а три одночасно), а також роблять невиправдане відстрочення оплати за свій товар, який виробник часто може отримати лише через 180 днів після постачання. Все відбувається так, як хоче торгівля.
«Це і оплата надуманих послуг, і вимушене включення до собівартості своєї продукції так званих «бонусів мереж», і ще багато дивовижного. Через пізні розрахунки виробник фактично фінансує операційну діяльність торгових мереж. Натомість мережі часто з передоплатою закуповують для продажу в Україні молочні продукти за кордоном.
Тобто імпортні молочні продукти, субсидовані урядами країн ЄС, звідки до нас надходить молочна продукція, стоять на полицях поруч із продукцією вітчизняних заводів, які не отримують жодних субсидій і постійно перебувають «на голодному пайку», відчуваючи дефіцит оборотних коштів», — каже експерт.
Він наголосив, що невдоволення постачальників харчової продукції цим становищем наростало, і ось нарешті у Верховній Раді з'явився «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення сприятливих умов для товаровиробників при реалізації харчових продуктів» №6068, причому у кількох варіантах — №6068-1, №6068-2, №6068-3, а також «Проєкт Закону про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами» №6155, який також стосується цієї теми.
«Причому з усіх названих лише у підготовці законопроєкту №6068-3 брали участь найбільш зацікавлені у змінах представники харчової галузі, переробники. Вони вклали у розробку законопроєкту чимало зусиль та набутого у співпраці з мережами практичного досвіду», — зазначає Дідур.
Він вважає, що поява «альтернативних» варіантів законопроєкту №6068 має вигляд спроби відтягнути вирішення цього невідкладного питання.
«Наприклад, у двох альтернативних варіантах пропонується розробити новий закон, який регулює відносини постачальників і торгівлі, а, як відомо, розробка та ухвалення нового закону — це досить тривала процедура, тоді як №6068-3, який підтримують переробники, пропонує врегулювати існуюче викривлення на ринку внесенням змін до існуючих законів, що дозволить набагато швидше провести всі законодавчі процедури та перейти до нової моделі відносин. В іншому варіанті пропонується вводити закон у дію через 3 роки після його ухвалення. Та й сам факт появи такої кількості «альтернатив» говорить про те, що є очевидна спроба затягнути процес, а тим часом залишити все як є», — упевнений він.
А якщо залишити як є, то при тому тиску, який зараз відчуває молочна галузь — дорога сировина, висока ціна на енерго- та інші виробничі ресурси, скорочення поставок молока в переробку та спотворені відносини з торгівлею — процес закриття цехів, що почався, прискориться, вважає експерт.
«Закриватимуться й цілі підприємства. А це вже не лише питання існування бізнесу власників, це питання продовольчої безпеки країни та соціальної напруги в суспільстві. Це збільшення безробіття та зниження купівельної спроможності громадян, чого наша економіка не може собі дозволити. Тому я вважаю, що держава має втрутитися, і втрутитися негайно», — підсумував він.
ІЦ УАК за матеріалами infagro
agroconf.org