- "Все впирається в газ", - Павло Коваль про ціни на продукти харчування на UA Першому
- Що очікувати від цін на м'ясо?
- Україні не вистачає молока - Павло Коваль
- "Ситуація в молочній і молокопереробній галузях України катастрофічна" - Павло Коваль
- На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
Що може чекати Україну, якщо уряд не почує аграріїв
Генеральний директор УАК Павло Коваль з Ольгою Борсук на Agro FM розбиралися, чого зростають ціни на продукти, та говорили про інші нагальні проблеми.
Чому зростають ціни на продукти
«Подорожчання молочної продукції, овочів закритого ґрунту, хлібу, цукру, кондитерських виробів та ще ряду продуктів – спричинив ряд факторів. Але за останні 1,5 місяці головним фактором є коливання цін на енергоносії, зокрема – природній газ.
Більшість виробників, залежних від газу, в даних умовах не можуть швидко змінити технології виробництва та перейти на інший енергоносій.
Представники молокопереробної галузі два тижні тому заявили, що за ціни на природній газ – 25-26 тис. грн/тис. куб. при даних цінах на ресурси та інші статті витрат вони би ще могли виходити в нуль. Проте, зараз ми бачимо, що за січень виставлені рахунки за газ у розмірі 67 тис. грн/тис. куб. з ПДВ.
Очевидно, що ціни мають зростати», пояснив Павло Коваль.
Також він вважає, що прийнятих урядом рішень буде недостатньо для того, щоб стабілізувати ціни.
Звісно у зв’язку з пільговою ціною на газ для виробників соціальних продуктів можна буде спостерігати певну стабілізацію цін, а може й навіть незначне зниження цін. Проте цього недостатньо, тим паче, що пільгова ціна доступна лише виробникам соціальних продуктів. Ряд інших галузей, безперечно, також потребує допомоги від держави.
Тож, високі ціни на енергоносії тягнуть за собою підвищення цін і на інші ресурси, зокрема – паливо та мінеральні добрива. Також не треба забувати і про зростання витрат на підвищення заробітної плати.
Усі ці фактори аргументовано кажуть про те, що ціни підійматись будуть.
«Якщо взяти птахівництво – за минулий рік закрилося кілька десятків фабрик. А це означає втрату робочих місць і зменшення пропозиції, що призводить до підвищення цін на яйця та м'ясо птиці», - повідомив генеральний директор УАК.
Ці продукти, як результат, потрапили під державне регулювання ціни.
Нагадаємо, яйця – один з тих продуктів, які за 2021 найбільше подорожчали (на 10% за грудень 2021 порівняно з листопадом, і на 19% у грудні 2021 року порівняно з груднем 2020 року).
Взагалі, як кажуть науковці, людина має з’їдати 55% яловичини у структурі м’ясної продукції . Однак, українець на сьогоднішній день середньостатистично споживає більше 70% м’яса птиці з усієї загальної кількості спожитого м’яса через найбільшу цінову доступність.
Тож, якщо у нас, у країни, в якої тільки 11 млн пенсіонерів, будуть проблеми і з цими продуктами, і ми не зможемо забезпечити широким масам населення доступні ціни на буханку хлібу, пляшку молока, десяток яєць, тушку бройлера та рафіновану олію, то нас чекає соціальна криза.
Про державне регулювання ціни
Саме цьому уряд пішов на такий вимушений крок – як регулювання цін. Але всі розуміють, що це довго тривати не може. Адже обмежування цін і рентабельності при зростанні собівартості продуктів – це вже не ринковий інструмент, і це означає знищення певного бізнесу.
«Частина виробників соціальних продуктів, зокрема хлібопеки та молочники, віднеслася до цього кроку з розумінням. Проте, якщо це триватиме надто довго – бізнес не витримає», - підсумував Павло Коваль.
Також у студії зазначили, якби в Україні збільшили потужності по видобуванню газу, а не тільки вели балачки про це, то нам би зараз не довелось обговорювати проблеми зростання цін на іноземних спотових ринках.
Павло Коваль зазначив, що можна було хоча б завчасно домовитись з деякими операторами глобального ринку домовитись про довгострокові контракти на постачання газу, як це зробила Німеччина та інші країни ЄС.
Якщо врахувати це, і ще й згадати про Європейські дотації, то виникає питання – як вітчизняним виробникам конкурувати з іноземними, хоча б на внутрішньому ринку?
Щодо обмеження рітейлу в регулювання цін на соціальні продукти, то вже одна торгова мережа (АТБ) заявила про відмову продавати у своїх супермаркетах дані товари.
Якщо це станеться, люди не відмовляться від споживання цих продуктів, і продукти постачатимуть більше на стихійні базари. А це вже тягне за собою іншу проблему – збільшення частки тіньового ринку.
В цілому, виною всьому цьому є рвана державна політика та відсутність реальної довгострокової стратегії.
Висновки
Як підсумок, скажемо, що, якщо в песимістичному варіанті подій Україна втратить вітчизняного виробника, то це буде економічною катастрофою.
Адже, це зараз імпортні товари коштують дуже дешево, а при відсутності вітчизняного виробника-конкурента – ціни від іноземних виробників злетять, і ми практично не матимемо на них жодної можливості впливу.
Також закриття заводів галузі АПК не буде суто аграрною проблемою: держава стикнеться з безробіттям, відтоком перспективної молоді за кордон у країни-конкуренти, інфляцією, валютними проблемами тощо.
Тож, уряду не можна втрачати час, потрібно діяти вже зараз і дослухатися до пропозицій профільних організацій і виробників.
Дивіться сюжет за посиланням.
ІЦ УАК за матеріалами Agro FM
agroconf.org
