- УЗА просить зберегти «графікові маршрути» для аграрної продукції
- «Укрзалізниця» планує встановити квоти на імпорт іноземних вантажних вагонів і заборонити навантаження вагонів нерезидентів
- "Укрзалізниця" вводить інтерактивний графік перевезення зернових
- Для своєчасного експорту зерна необхідно вдвічі більше вагонів
- Аграрії можуть повернути кредити банкам - експерт
Аграрії зазнають збитків через порушену логістику. Чи можна цьому зарадити під час війни?
Питання логістики продовжує бути одним з найголовніших для українського аграрного бізнесу. Невпевненість і непрогнозованість в обсягах експорту та високі ціни на перевезення - це ті фактори, які суттєво можуть вплинути на те, скільки площ буде не засіяно наступного року.
Представники бізнесу скаржаться, що на експорті аграрної продукції заробляють всі, крім сільгоспвиробників.
Видання Mind зробило матеріал на цю тему, де зібрало думки ряду експертів і компаній.
На сьогодні «Укрзалізниця» планує тільки навантаження, а все інше відбувається без графіка. Якщо плануватиметься і навантаження, і подача вагонів, і перехід кордону, то в результаті буде сформований графік руху поїздів, відображений у календарі кожного власника ресурсу. Такі календарі матимуть і учасники ланцюжка по інший бік кордону, зокрема LHS (Польська металургійна ширококолійна лінія).
Якщо впровадити запропоновану логістичну систему, той, хто відправляє маршрут, одразу бачить, на який день узгодив його прибуття LHS чи поглинач вантажів, а тому він буде вантажитися саме в той день, який дає йому змогу прибути саме в той час, коли його чекають на переході, а не «як вже вийде», щоб потім 30 діб простояти в черзі. Практично всі провідні аграрні асоціації схвалили цю ініціативу.
«Відкриймо карти на рік уперед: ось елеватори, ось локомотиви, ось ваш і наш вагонний парки, зрозуміймо, коли, звідки, куди буде рухатися транспорт, – ось чого ми хочемо досягти цією системою, – пропонує генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. – Відтягувати з її запровадженням далі не можна. Потрібні відповідні рішення на рівні уряду, узгодження проекту з урядами сусідніх країн. Далі – відпрацювання моделі у пілотному режимі».
«Ми хотіли б, щоб така система почала діяти, але для її запровадження треба добра воля «Укрзалізниці» та учасників ринку по той бік кордону. Потрібен прорив у цій сфері», – заявив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.
Говорячи про ситуацію з цінами, голова Селянської спілки України Іван Томич сказав: «Такого розриву між цінами на збіжжя на світових ринках і в Україні не було за всю нашу новітню історію. Якщо, наприклад, у Європі ціни на продовольчу пшеницю становлять $350–370, то в центральних регіонах України – $100–110 за тонну. І тут в першу чергу діє фактор витрат на логістику, які зросли: і через здорожчання в кілька разів енергоносіїв, і через монопольне становище перевізників на ринку, адже «Укрзалізниця» завжди необґрунтовано підвищувала тарифи, а де монополія, там немає живої конкуренції, що призводить до дорожнечі послуг. Мало того, в умовах зростання зернового потоку монополіст не може спланувати перевезення. А тому треба вітати будь-які ініціативи, які сприятимуть підвищенню пропускної спроможності зернових перевезень».
Експерт логістичного ринку, член Комітету логістики Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок неспроможності заздалегідь спланувати перевезення українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на українське збіжжя.
Повну статтю читайте за посиланням
ІЦ УАК за матеріалами Mind
agroconf.org
