Внаслідок введених обмежень на імпорт зернових вантажів на більшості західних прикордонних переходів скорочуються обсяги передачі. Про це йшлося під час засідання Експортного офісу при Укрзалізниці 7 червня, передає Rail.insider.
Через заборону імпорту зернових до ЄС лідерами за обсягами передачі вагонів на кордоні стали словацькі переходи. Адже 90% вантажів, що прямують через ці стики — рудні. Так, найбільший обсяг зафіксовано на переході Чоп–Чієрна над Тісоу. На другому місці — Ужгород—Матевці. Гідні, хоч і знижені показники демонструють і стики Ізов—Грубешув (Польща) та Батьово—Еперешке (Угорщина).
«Якщо казати про переходи, то наразі значно скоротилася здача по стику Ізов—Грубешув. Там майже на 130 вагонів на добу просіла середньодобова передача за рахунок зниження передачі зерна і руди. Водночас поїхали вантажі в напрямку стику Мостиська—Медика. І там зараз накопичення металів і руди», — зауважив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.
За даними посадовця, упродовж травня на 51 вагон скоротилася середньодобова передача: у квітні — 1704 вагони на добу, а у травні — 1653 вагони. Причинами зниження є введені обмеження на імпорт зернових, а також скорочення попиту на рудні вантажі. Що ж до зернових, то раніше через західні прикордонні переходи щодоби передавали 580–650 вагонів, натомість зараз цей показник становить 320–330 вагонів на добу. Тобто майже вдвічі скоротилася передача по західних стиках. Також зменшилася передача руди, приблизно на 100–150 вагонів. Зокрема, через Ізов пройшло лише 200 вагонів із рудою.
Негативна ситуація і з передачею зернових. Наразі Польща приймає через усі стики 65 вагонів на добу. Проте до введення обмежень один польський стик міг обробити 90–100 вагонів. Тобто майже втричі впала передача зернових до Польщі. До Румунії також передають 65–70 вагонів (раніше — 120–130 одиниць). Водночас Угорщина приймає від 85 до 100 вагонів зі збіжжям на добу.
«На сьогодні через угорські стики найбільше передають зернових», — наголосив Валерій Ткачов.
ІЦ УАК за матеріалами Rail.insider
agroconf.org