- Зерновий клуб УЗА: Україна вирощувала, експортувала і буде експортувати зерно
- УЗА пропонує ЄС кроки для покращення логістики українського зерна альтернативними шляхами
- Україна у 2023 році збере вдвічі менше зерна, ніж до війни
- Україна пропонує вдвічі збільшити кількість інспекторів, що перевіряють судна у Стамбулі
- Україна може вдвічі збільшити врожайність пшениці – експерт
Пріоритет — в розвитку Дунаю. Прогнози та перспективи плану Б по експорту зерна
Минулого сезону Україна експортувала майже 60 млн т агропродукції. 32,5 млн т доставили покупцям альтернативними шляхами, 28, 9 млн т — зерновим коридором.
В новому сезоні, за прогнозами Української зернової асоціації, аграрії зберуть близько 69 млн т зернових та олійних культур, при цьому експортувати буде потрібно близько 45 млн т, не враховуючи продуктів переробки — олії та шроту. Як Україна зможе це зробити, якщо зерновий коридор заблокують? Про це говорили на зерновому клубі Української зернової асоціації.
Головне завдання — збільшити потужність портів на Дунаї
В уряді розробляють можливі варіанти зі збільшення пропускної здатності альтернативних шляхів. Як зазначив президент УЗА Микола Горбачьов, це так званий план Б. Він буде включати збільшення перевалки на Дунаї та додаткові фінансові інструменти для страхування кораблів, що планують заходити в порти Великої Одеси без зернової угоди.
Пріоритетним стане розвиток Дунайських портів, які у травні дали можливість відвантажити рекордні 2 млн т зернових та олійних.
«Ми хочемо збільшити пропускну здатність Дунайських портів завдяки тому, що будемо краще використовувати менеджмент проходу через Суліну і гирло Бистре. А також — інвестиціями в модернізацію портових потужностей на тих терміналах», — каже президент УЗА.
Він наголошує, що перевалка Дунаєм може стати ефективнішою за рахунок рейдового перевантаження в Чорному морі біля румунських портів.
«Рейдова перевалка відбувається у морі: плавкран напряму перевантажує зерно з баржі у велике судно, якому не має потреби швартуватися до якогось причалу.На сьогодні румуни вимагають, щоб усі судна швартувались до причалу в порту Констанца, і тільки потім навантажували це зерно. Таким чином кораблі стоять в черзі на причали, це займає час. Тому ми спільно працюємо над тим, щоб відкрити нові точки для рейдової перевалки в Чорному морі, і щоб ми могли виходити з каналу Суліна», — пояснив Микола Горбачьов.
За словами президента УЗА, рейдове перевантаження можна проводити як в румунських, так і в українських територіальних водах. Глибини дозволяють навантажувати кораблі типу Panamax.
Рейдова перевалка. Фото ілюстративне. Джерело: НІБУЛОН
Як зазначив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков, запуск рейду залежить від румунської сторони.
«Наше завдання — це погодити з ними додаткові можливості перевезення продукції з українських дунайських портів до рейдової точки, яку вони визначать. Технічно це можна вирішити протягом тижня при наявності політичної волі. Зараз ми чекаємо на зустріч з урядом в Румунії», — розповів Юрій Васьков.
За його словами, розширення потужності портів на Дунаї крім рейдової перевалки включає днопоглиблення гирла Бистре. Юрій Васьков зазначив, що Бистре треба довести до таких же параметрів, як і румунський канал Суліна. Це питання також потрібно погоджувати з румунською стороною.
Ще одна задача — організація цілодобового проведення суден на каналі Суліна з румунського боку. Румуни зараз працюють до 17 години, і це суттєво зменшує пропускну здатність каналу. Кількість суден, що курсує сьогодні, повністю завантажують Суліну і гирло Бистре.
Також планується розвивати автошляхи та залізничні вузли біля портів на Дунаї.
«Всі ці кроки дадуть плюс 1 млн т на місяць. Зараз фактична можливість експорту агропродукції — 2,2-2,3 млн т. Якщо реалізуємо задумане, буде майже 3,5 млн т на місяць», — зазначив заступник міністра.
Микола Горбачьов підкреслив, що вже є дорожня карта, план зі строками з Європейської комісії, узгоджений з румунською і з українською сторонами. Президент УЗА очікує, що пропускну здатність дунайських портів можна буде збільшити на 1 млн т вже через місяць.
Річка ДунайЄвропейські залізниці та порти не можуть допомогти Україні
Залізна дорога дала можливість перевантажувати трохи більше 1 млн т агропродукції в місяць, — це максимум, який може обробити європейська залізниця.
«Стало зрозуміло, що навіть якщо ми покращимо сполучення залізниці на 20%, і це наша ціль, то у кращому випадку буде +200 тис. т на місяць, тобто, +2 млн т на рік. Це не вирішує питання», — наголосив Микола Горбачьов.
Навіть якщо українські експортери доставлять весь необхідний об’єм зерна до європейських портів, вони не зможуть все це перевантажити. Для порівняння: Україна до повномасштабної війни через Чорноморські порти обробляла близько 7 млн т зерна на місяць, — стільки порти Польщі та Болгарії експортують на рік (по 6 млн т).
«Румунська Констанца відвантажує близько 25 млн т. Але ж у Румунії є своє зерно, і вони експортують зерно із сусідніх країн. Тому ми не можемо розраховувати, що будемо везти залізницю чи автотранспортом, і звідти будемо перевантажити. На жаль, інфраструктура не така», — зазначив президент УЗА.
Саме тому в УЗА наголошують, що головна ціль — сконцентруватися на тих ділянках експорту, де можна суттєво поліпшити обсяги перевантаження, а це, перш за все, розвиток Дунаю.
Порт Констанца. Джерело: пресслужба порту
Експорт зерна морем без участі росії
Чи можна бути експортувати зерно морем, якщо рф вийде із зернової угоди? На це питання ще немає відповіді. На зустрічі зазначили, що передовсім на нього повинні відповісти військові, а потім можна буде будувати маршрути та планувати курсування суден.
Український уряд вже виділив 20 мільярдів гривень для відшкодування пошкоджень, які можуть отримати судна поза зерновим коридором. В УЗА вважають, що буде краще, якщо гарантувати ці відшкодування буде ЄС.
«Зі свого боку УЗА запропонувала Єврокомісії, щоб гарантії власникам суден надавала Європа. Україна в свою чергу буде компенсувати ці витрати, якщо щось станеться. Довіра власників суден до Європи більша, і це одразу збільшить зацікавленість експортерів таким варіантом», — зазначив Микола Горбачьов.
Українські компанії готові експортувати зерно морем поза коридором, якщо буде така можливість, наприклад, про це кажуть в компанії «Кернел». 17 липня завершується час минулого продовження зернової угоди. Слідкуємо за подіями далі, і сподіваємося, що позитивні прогнози експертів втіляться в життя вчасно для українських аграріїв.
Elevatorist.com
