Павло Коваль поділився думкою щодо продовження Чорноморської зернової ініціативи

17 July, Розділ Новини, переглядів 485

Продовження "зернових коридорів": чи дотиснемо путіна, та які будуть умови? На цю тему генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль спілкувався з аудиторією "Суспільне. Спротив".

Перш за все експерт зазначив, що де-факто угода нормально не працювала весь цей час після останньої пролонгації.

"На сьогодні ми можемо констатувати що починаючи з 29 червня зернова угода не працює. Якщо до 29-го там ще заходили судна на перевірку до двох портів, хоча в угоді вказується три порти, та це було менше від технічних можливостей десь у 5-6 разів (ми десь за тиждень могли до 30 судин відправляти, а це - 6-7 судин за добу, а по факту відправляли менше одного судна за добу), то з 29 числа червня реєстрація суден зупинилася зовсім.

Чи важливими були взагалі ці чорноморські зернові домовленості? - Так, це - важливо: Україна за час дії зернових коридорів експортувала понад 32 млн тонн аграрної продукції, та відповідно - виконувала свої міжнародні зобов'язання та реалізовувала свою продукцію. У нас через таку неритмічну роботу та зупинення роботи коридору перехідних залишків залишилося близько 5 млн тонн різного збіжжя. Це такі оцінювальні параметри. Вони будуть підтискати на ціни на внутрішньому ринку, тим більше в умовах, коли ми вже почали збирання нового врожаю", - зазначив генеральний директор УАК Павло Коваль.

У п'ятницю, 14 липня, близько 16:00 у відомих ЗМІ з'явилася інформація, що нібито зі слів Ердогана путін погодився продовжити зернову угоду. Однак того ж дня ввечері пєсков зазначив, що ця інформація не відповідає дійсності.

"Я у своїх попередніх інтерв'ю неодноразово говорив, що в принципі росія до останнього буде використовувати оцю Чорноморську зернову ініціативу як один із ТВД (театр військових дій) у своїй гібридній війні, тому вона буде завжди намагатися знаходити якісь такі інструменти та можливості вивести на прямі переговори українське військово-політичне керівництво.

Я думаю, що Україна на це не піде. І нам потрібно у таких складних умовах, спираючись на підтримку наших партнерів по цій угоді, дуже ретельно аналізувати всі слабкі сторони нашого опонента і всі слабкі сторони наші, та перегравати росію на цьому переговорному майданчику.

Для української економіки це дуже важливий елемент. Ми маємо деякі резерви й альтернативи щодо експорту аграрного збіжжя, але ми протягом роботи всього зернового коридору постійно говорили, що потрібно розширювати номенклатуру продукції, щоб експортувати не тільки продукцію аграрного сектору, а треба і металургію підключати, і деревообробку, і машинобудування, і гірничовидобувний комплекс і т. д.

Тобто, у нас є елементи для ініціації переговорних позицій Але якщо ви звернете увагу на почерк роботи росії по цій угоді, то згадаєте, що близько півтора місяця тому в цю переговорну риторику був включений такий елемент, як аміакопровід "Тольятті-Одеса". Тільки путін назвав цю одну з шести вимог щодо відновлення роботи цього аміакопроводу, і на другий день у Куп'янському районі, на межі Харківської та Луганської областей, вони ж самі завдали удару по компресорній станції зазначеного аміакопроводу

Минулого тижня, коли між Туреччиною та росією проводилися попередні консультації, по одеській портовій інфраструктурі портовій була знову здійснена атака. Якщо ви згадаєте 2022 рік, то на другий день після підписання 22 липня зернових угод знову ж таки по одеських портах було задано ракетних ударів.

Оце прослідковується цей чіткий почерк роботи нашого опонента й агресора, який здійснив напад на Україну. От вони в отакий спосіб ведуть цю геополітичну гру. Вони цим самим провокують Україну, щоб ми самі ж ініціювали вихід із зернових угод", - продовжив Павло Коваль.

Однак, за словами експерта, ми ні в якому разі цього не можемо цього зробити. Але з технічної точки зору Україна повинна мати запасні варіанти, як ми будемо працювати у випадку відсутності зернових коридорів.

Павло Коваль висловив сподівання, що у вищого керівництва України, у Мінінфраструктури та Мінагрополітики є такі інструменти, і вони активно розробляються. Адже у нас є і Дунай, і залізничні переходи, й автомобільне сполучення. Але ми повинні розуміти, що будь-який з цих альтернативних варіантів чорноморським портам також може бути ціллю для агресора. Тому треба бути напоготові.