- Закарпатське вино отримало офіційне географічне зазначення
- "Мелітопольська черешня" офіційно стала українським географічним брендом
- В Україні вперше запатентують місцеві сорти кавунів
- Українські виробники кавунів об’єдналися в асоціацію
- Назву «херсонський кавун» хочуть запатентувати
Херсонський кавун отримав географічне зазначення
Український національний офіс інтелектуальної власності й інновацій (ІР офіс) зареєстрував нове географічне зазначення (ГЗ) — Херсонський кавун. Його носитимуть баштанні, вирощені на піщаних ґрунтах Таврійського регіону на території Скадовського, Херсонського, Каховського районів Херсонської області.
Херсонський кавун характеризується високим рівнем цукру, щільним мʼякушем. Шкірка кавуна — зелена з блідо-зеленими смужками, мʼякуш — від рожевого до насичено червоного. Такий кавун надзвичайно хрусткий і смачний.
"Реєстрація Херсонського кавуна як географічного зазначення є важливою подією для нашого аграрного сектору. Кавун, вирощений на піщаних ґрунтах Таврійського регіону, отримав визнання за свою унікальність і став символом стійкості та відданості українських фермерів, які працюють навіть у складних умовах війни.
Цей статус надає виробникам додаткові переваги, підвищуючи їх конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках. Місцеві громади отримають додаткові податкові надходження, що сприятиме економічному розвитку регіону. Для споживачів це гарантія високої якості та безпеки продукції.
Ми пишаємося нашими аграріями і будемо підтримувати їх у всіх починаннях. Херсонський кавун є прикладом того, як традиційні продукти можуть стати брендами, що представляють Україну на світовій арені", - зазначив заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів.
Заявку на реєстрацію географічного зазначення подала громадська спілка “Асоціація виробників херсонського кавуна”, представники якої зараз захищають рідну землю від російських окупантів на фронті.
"Відомий усім нам з дитинства солодкий смугастий кавун став символом звільнення Херсону та оборони Херсонщини, – зазначила директор ІР офісу Олена Орлюк. – Те, що Херсонський кавун нарешті отримав географічне зазначення, – дуже символічно і по-справжньому дає надію. Ми бачили, що робили окупанти на Херсонщині. Бачимо, як зараз область потерпає від обстрілів. Ми бачили, як росія регулярно краде український спадок: останній приклад - Мелітопольська черешня. Та водночас віримо, що дуже скоро увесь тимчасово окупований Південь знову буде українським, і не тільки українці, а й світ ласуватиме Херсонським кавуном. А це ГЗ, як й інші українські зазначення, буде передано до ЄС для охорони на європейських ринках. Україна цінує та поважає інтелектуальну власність”.
На сьогодні до Державного реєстру України географічних зазначень внесено відомості про 3133 ГЗ. Безпосередньо за національною процедурою зареєстровано 37 об’єктів, серед яких 29 географічних зазначень є виключно для товарів, що походять з території України.
Довідково:
Географічне зазначення - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певної географічної території та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені, головним чином, цим місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.
Приклади українських географічних зазначень: “Мелітопольська черешня”, “Кролевецькі рушники”, “Петриківський розпис”, “Закарпатське вино”, “Гуцульська бриндзя”.
ІЦ УАК за матеріалами Мінекономіки
agroconf.org
