- Запровадження обігу земель має відбуватися поетапно
- Законопроект про обіг земель захистить інтереси власників земель сільгосппризначення
- Державний земельний банк здійснюватиме пільгове кредитування с/г виробників під заставу землі
- Україна перейматиме досвід Голландії щодо консолідації земель
- Верховна Рада прийняла закон "Про державний земельний кадастр"
У суспільстві сформувалася думка щодо можливого компромісу у питанні національної моделі ринку земель
Для українського суспільства земельне питання на ментальному рівні є ключовим і дуже болючим. Як показують численні соціологічні дослідження, не зважаючи на всі негативні наслідки мораторію (такі як: наявність тіньового корумпованого ринку, соціальної недовіри, неадекватного розподілу земельної ренти, поступової соціальної деградації села) більшість українців поки що не готові позитивно сприймати ідею можливої купівлі-продажу сільськогосподарських земель. На цьому наголосив заступник Голови Держземагентства України Євген Бердніков у доповіді на Четвертому міжнародному семінарі LANDNET з розвитку ринку землі та консолідації земель, що проходив у Будапешті.
У той же час, як показали минулорічні парламентські слухання з даного питання, широке обговорення проекту закону “Про ринок земель” та передвиборча риторика основних політичних сил напередодні нещодавніх парламентських виборів, у суспільстві все чіткіше викристалізовується точка можливого компромісу, навколо якої в найближчому майбутньому може бути сформована прийнятна для абсолютної більшості громадян національна модель ринку земель сільськогосподарського призначення.
Зокрема, доповідач охарактеризував основні її риси:
– землю можуть продавати всі, хто нею володіє, а купувати – тільки держава, територіальні громади або економічно активні селяни (в межах декількох десятків або сотень гектарів), які постійно проживають у цій місцевості та займатимуться сільським господарством за допомогою своїх родин і фінансово-кредитної підтримки держави;
– великі та середні сільськогосподарські підприємства розвивають свій бізнес на засадах довгострокового, надійно гарантованого державою права оренди земель, яке може закладатися в іпотеку і вільно відчужуватися;
– держава, крім ролі законодавця, адміністратора і гаранта ринку, за допомогою Державного земельного банку має виступити “буфером”, що поглинає на етапі відкриття ринку надлишок пропозиції і за рахунок цього забезпечує соціальний спокій та справедливу ціну на землю;
– покупець разом із землею набуває певний, встановлений державою, пакет соціальних зобов’язань;
– усі операції на ринку повинні бути абсолютно прозорі: суспільство має знати кожного покупця сіль господарських земель, розмір його земельної власності і джерело походження коштів на її покупку. “Соціальний портрет” покупця обов’язково повинен бути зрозумілим і прийнятним суспільством.
Сьогодні Держземагентство України активно працює над створенням такої моделі, яка вже в майбутньому році зможе лягти в основу взаємопов’язаного пакету законів, необхідних для ефективного функціонування земельного ринку.
Крім того, під час семінару, в рамках широкого обміну досвідом та знайомства з земельними ринками Європи, представники таких країн, як Бельгія, Португалія, Іспанія, Литва, Хорватія, Росія, Чорногорія, та інших розповіли учасникам заходу про ведення земельного кадастру, стан земельного ринку та ситуацію в сільськогосподарській галузі в своїх країнах.
Українські експерти ознайомилися з програмою щодо поглиблення розуміння різноманітних інструментів і розширення консолідації земель до регіонального розвитку, яка була представлена на семінарі та обговорювалась в експертному середовищі. Вони збагатились досвідом організації роботи щодо розвитку ринку сільськогосподарських земель, запровадження консолідації земельних наділів та поділились із зарубіжними колегами надбаннями та досягненнями у сфері земельних відносин.
