Напередодні міжнародної спеціалізованої виставки «Світ морозива та холоду», що триватиме у Києві з 19 по 22 березня 2007 року, «Аграрний тиждень» вирішив поцікавитися станом справ у цій галузі. За роз'ясненнями ми звернулися до президента Асоціації «Українське морозиво і заморожені продукти» Ігоря БАРТКОВСЬКОГО.
– Ігоре Іллічу, як Ви можете оцінити результати діяльності Асоціації в 2006 році?
– Я вважаю, що нам вдалося здійснити важливе завдання – забезпечити українських виробників морозива відповідною нормативною документацією, тобто держстандартами на морозиво, в яких враховані і науково-обґрунтовані норми, і вимоги до продукції, а також побажання виробників. Асоціація «Українське морозиво і заморожені продукти», згідно з угодою №131с/1 від 11 серпня 2005 року з Міністерством аграрної політики України, розробила три стандарти:
– ДСТУ «Морозиво молочне вершкове, пломбір. Загальні технічні умови»;
– ДСТУ «Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови»;
– ДСТУ «Морозиво плодово-ягідне, ароматичне, шербет, лід. Загальні технічні умови».
Розробку стандартів здійснювала Експертна рада Асоціації «Українське морозиво і заморожені продукти», до складу якої входять висококваліфіковані технологи, провідні фахівці галузі виробництва морозива і заморожених продуктів. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики №26 від 14 лютого 2007 року з 1 січня 2008 року нові стандарти, розроблені Асоціацією «Українське морозиво і заморожені продукти», стають чинними. А до червня 2008 року діятиме перехідний період, необхідний для підготовки підприємств до нових вимог.
На сьогодні членами нашої Асоціації є найбільші підприємства галузі виробництва морозива і заморожених продуктів. Особливістю виробництва морозива є сезонність, коли основний обсяг цієї продукції виготовляється і реалізується влітку. Відомо, що всі виробники морозива впродовж року випускають також іншу заморожену продукцію – напівфабрикати, попит на яких стабільно зростає. Останніми роками відбулося значне розширення цього сегменту ринку. Виробництво напівфабрикатів стало окремою галуззю, а потужність заводів значно підвищилася. У зв'язку з цим було ухвалено рішення про перереєстрацію Асоціації «Українське морозиво» і перейменування її в Асоціацію українських виробників «Морозиво і заморожені продукти». Таким чином, наша організація максимально ефективно представлятиме інтереси галузі виробництва заморожених продуктів в органах державних структур. Про те, що це питання є важливим для виробників напівфабрикатів, свідчить той факт, що за останній місяць членами нашої асоціації стали такі підприємства як ТОВ «ТД «Левада», ПП «Дригало», ТОВ «Донецький комбінат заморожених продуктів, ПП «Урсуленко» та інші.
– Які цілі й завдання ставить перед собою Асоціація українських виробників морозива і заморожених продуктів в 2007 році?
– Наше завдання – це насамперед створення нормативної бази, в якій будуть враховані інтереси всіх учасників асоціації. Кінцевою метою нашої роботи є випуск підприємствами галузі якісної продукції, що матиме попит. У сегменті виробництва морозива, як я вже згадував, ми вирішили основне питання – розробили і ввели стандарти на виробництво морозива. Сьогодні актуальності набирає нормативне регулювання в секторі виробництва напівфабрикатів. Відомо, що з 1 січня 2007 року вступили в дію нові стандарти на виробництво цієї продукції. Проте ряд підприємств галузі мають до них зауваження. Тому експертна рада асоціації опрацює зауваги підприємств і подасть відповідні документи щодо внесення змін до ДСТУ.
– На Ваш погляд, чому думка виробників не була врахована при розробці нових стандартів?
– Звичайно, можна говорити про те, що вимоги до заморожених продуктів у нових стандартах жорсткі. Це вимагає як переобладнання багатьох підприємств, так і зміни технологічних процесів. Але в даному разі ми спостерігаємо неоднозначну оцінку нових стандартів на виробництво напівфабрикатів від таких підприємств як ЗАТ «Геркулес», ПДО АПВТ «Фірма Ласка», ТОВ «ТД «Левада», ТОВ «Донецький комбінат заморожених продуктів» та ін. Це – найбільші підприємства галузі, і на їхні зауваження не можна не зважати. Тому внесення відповідних коректив до нових документів стане нашим першочерговим завданням в нинішньому році. Ми відпрацюємо всі зауваження на експертній раді й ініціюємо процедуру внесення змін до стандартів.
– 2007 рік був оголошений урядом роком вступу країни до СОТ. Відомо, що в країнах-членах цієї організації існують технічні регламенти на виробництво продукції. Чи братиме участь асоціація в розробці та введенні таких документів в Україні?
– Звичайно, як тільки ми вступимо до СОТ, наш ринок почне насичуватися продукцією зарубіжних країн. Відсутність в Україні відповідної нормативної бази, зокрема, технічних регламентів і гармонізованих стандартів, може призвести до того, що процес нашого вступу до СОТ нагадуватиме вулицю з одностороннім рухом. При цьому якість вітчизняної продукції у ряді випадків перевищує якість багатьох європейських аналогів! Безумовно, думка асоціації повинна бути врахована при розробці цих документів, тим більше, що ми вже маємо досвід розробки стандартів. Ми взяли на себе відповідальність зі створення нормативної бази в секторі виробництва морозива і виконали цю складну роботу. При цьому зважали як на вимоги з урахуванням сучасних технологій, так і на зауваження виробників.
– Ще одним актуальним питанням для виробників є впорядковування відносин з торгівлею. Що у зв'язку з цим планує асоціація?
– Питання взаємин виробників і торговельної мережі дуже актуальне – адже від того, як продукт дійде до прилавка, залежить і його якість, й імідж торгової марки підприємства. Крім того, вся система «виробництво – торгівля» повинна мати єдину мету – насичення ринку якісними продуктами з різноманітним асортиментом. Нині ж ми спостерігаємо таку картину: щойно продукт перетнув межу підприємства, як за збереження його якості має відповідати ділерська і торговельна мережа. На жаль, часто в цьому процесі переважає не боротьба за якість продукції, а цінова політика, яку визначають торговельні мережі, супермаркети.
На наш погляд, єдиним вирішенням цієї проблеми може бути врегулювання відносин між виробником і торговельною мережею на законодавчому рівні. Тим самим ми визначимо також і межу відповідальності за продукт, який є сьогодні на прилавках. Наша асоціація займе щонайактивнішу позицію у розв'язанні цих питань, і насамперед, у швидкому ухваленні закону, який би регулював відносини з торговельними мережами. Адже щодо цього є позитивний досвід інших країн – наших найближчих сусідів, Російської Федерації.
Дмитро ПЕКАРЧУК