Здатне нагодувати весь світ

21 January, Розділ Рослинництво, переглядів 3 558

Органічне господарювання спроможне успішно конкурувати з нині домінуючим – інтенсивним. Більше того, за певних обставин воно може забезпечувати більш високі врожаї, що дозволить успішно вирішувати продовольчу проблему, яка, за визнанням ООН, вже набула планетарного масштабу. Такої думки голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов.

Він, зокрема, зазначає, що в світі понад 1 млрд. людей голодує. І не тому, що бракує продуктів харчування. З цим якраз складається доволі непогано: світове виробництво сільгосппродукції неухильно зростає. Проблема полягає у нерівномірному її розподілі. Так, за словами Милованова, щорічно у Великій Британії на смітники потрапляє продуктів харчування на загальну вартість 10 млрд. фунтів стерлінгів. У США близько третини кукурудзи спрямовують на відгодівлю худоби. Значна частина технічних культур (насамперед, ріпаку) йде на виробництво біопалива.

Не ліпшим чином ситуація складається і в нашій країні. Дослідження, проведене Проектом USAID «АгроІнвест», доводить: близько 50% агропродукції не доходить до столу. Вона або залишається незібраною на полях, або губиться під час транспортування, або стає непридатною для споживання, поки зберігається в сховищах, і тому масово утилізується.

Євген Милованов визнає, що чимало аграріїв та переробників змушені братися за інтенсивне виробництво з економічних міркувань. Воно забезпечує їм зростаючі прибутки. При цьому не зважається на те, що надмірна хімізація, використання барвників, синтетичних ароматизаторів, консервантів, різних добавок шкодить здоров’ю споживачів, завдає непоправної шкоди довкіллю.

Багато фахівців, твердить експерт, визнають, що без інтенсивних технологій нині в АПК не обійтися. Мовляв, вони дозволяють не лише збільшувати врожайність, а й знижувати собівартість агрокультур, робити продукти харчування доступнішими за ціною. А це чимало важить для людей невисоких статків, яких у нашій країні, як і в багатьох інших, – переважна більшість.

Середня ж врожайність органічних культур десь на 20% поступається тим, які вирощуються за інтенсивними технологіями. Та якщо запровадити сучасні методи управління, цю різницю можна звести до мінімуму. Як показує вітчизняна практика останніх років, за багатьма позиціями органічні культури за врожайністю не тільки не поступаються своїм «інтенсивним» конкурентам, а й випереджають їх.

Органічний рух в Україні розпочався півтора десятиліття тому, та особливо він активізувався в останні роки. Бо у 2011-му було вже 155 таких господарств, які обробляли 270 тис. гектарів. У попередні роки на органічному виробництві здебільшого спеціалізувалися великі господарства. Переважно вони експортували свою продукцію до країн Євросоюзу. В останні 5-7 років цим видом діяльності зацікавилися і відносно невеликі господарства, які, зазвичай, працюють на наповнення продуктами харчування внутрішнього ринку.

«Ринок також розвивається. Якщо позаминулого року він складав дещо менше 2,5 млн. євро загального споживання, то 2011-го впевнено перетнув межу у 5 млн. євро. Таке зростання ми очікуємо і в 2012 році», - вважає Милованов.

За даними голови Федерації органічного руху України, зростання попиту на органічну продукцію помітне у великих містах. Серед них він, зокрема, назвав Київ, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ.

Найбільш активний попит така продукція знаходить у людей віком до 35 років. Частіше перевагу їй надають родини з маленькими дітьми, вагітні жінки.

Та органічна продукція у багатьох випадках дорожча за ту, яка вирощується за інтенсивними технологіями. Але не варто винити у цьому виробників, високу надбавку часто встановлюють торговельні мережі. Євген Милованов упевнений: якби позиції органічного агровиробництва вже ближчим часом суттєво зміцнилися, це сприяло б зниженню цін на органічні продукти харчування. Супермаркетам не вдалося б наживатися на дефіциті такої продукції. Але бажаного можна досягти лише за умови, якщо держава своєю підтримкою стимулюватиме динамічний розвиток виробництва здорової їжі.

Поки ж аграрії чекають на таку допомогу (може виражатися у законодавчих ініціативах, у пільговому кредитуванні тощо). Нині ж допомога надходить з боку проекту USAID «АгроІнвест», Німецького товариства GIZ, посольств Нідерландів, Швейцарії та Франції.

Голова правління Асоціації учасників органічного виробництва «Біолан Україна» Василь Пиндус розповідає приголомшливу історію: на одній з нарад організатори запропонували всім присутнім на пробу молоко. За своїми смаковими якостями воно нічим не відрізнялося від звичайного. Була лише одна відмінність – корова до цього молока не мала жодного стосунку. Простіше кажучи, воно було штучним.

«Має бути альтернатива… Громадяни мусять своїми гаманцями проголосувати за те, яку продукцію їм купувати», - підкреслює Василь Пиндус.

Керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко впевнений – розвиток органічного землеробства є перспективною справою. «Україна могла б зайняти цю нішу. Це дозволило б їй збільшити обсяги експорту сільгосппродукції, і від того вона мала б значний зиск. Водночас це дозволило б їй активно сприяти вирішенню продовольчої проблеми, яка нині постала перед усім світом. Наш проект надає органічному землеробству великого значення. Ми заохочуємо українських аграріїв запроваджувати таке виробництво у своїх господарствах».

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань